Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Василь ╤льницький, ╕сторик, досл╕дник ОУН-УПА: НА ПУБЛ╤ЧНУ СТРАТУ УКРА╥НСЬКИХ П╤ДП╤ЛЬНИК╤В РАДЯНСЬК╤ СИЛОВИКИ ЗГАНЯЛИ СТАРШОКЛАСНИК╤В
знайомтесь: ╕нтел╕гентна, легка в сп╕лкуванн╕, симпатична ╕ розумна молода людина, яка глибоко...


ГЕРБ УКРА╥НИ: ДЕЩО З ╤СТОР╤╥
У листопад╕ 1917 року Центральна Рада проголосила Укра╖нську Народну Республ╕ку. Питання про...


«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 24.08.2018
ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 рок╕в». Це зб╕рка статей в╕домих укра╖нських ╕сторик╕в, як╕ висв╕тлюють р╕зн╕ аспекти державотворчо╖ д╕яльност╕ гетьмана Павла Скоропадського. Зокрема, Серг╕й Громенко у статт╕ «Укра╖на та Крим: непросте сус╕дство» розгляда╓ пол╕тику ки╖вських уряд╕в стосовно Криму в 1917-1918 роках.
Повалення самодержавства в Рос╕╖ ╕н╕ц╕ювало початок революц╕й на тод╕шн╕х нац╕ональних окра╖нах ╕мпер╕╖. 7 кв╕тня 1917 року на першому Всекримському мусульманському з’╖зд╕ було обрано орган нац╕онально-культурного самоврядування кримських татар - Тимчасовий Кримсько-Мусульманський Виконавчий Ком╕тет (Мусвиконком). Його очолив громадський д╕яч, юрист, поет ╕ богослов Номан Челебедж╕хан. Розпочалися переговори Мусвиконкому з Центральною Радою про майбутн╕й статус Криму: бути йому в склад╕ Укра╖ни чи окремо. Ут╕м, до складу Центрально╖ Ради ув╕йшли три представники Тавр╕йсько╖ губерн╕╖, в як╕й перебував Крим. Один ╕з цих представник╕в був мешканцем Севастополя. Але Тимчасовий уряд у Петроград╕ не визнавав належн╕сть Тавр╕йсько╖ губерн╕╖ до територ╕╖ Укра╖ни. У третьому Ун╕версал╕ Центрально╖ Ради ╕ проект╕ Конституц╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки зазначалося, що п╕востр╕в не входить до складу Укра╖ни. А в с╕чн╕ 1918 року б╕льшовики захопили всю територ╕ю Криму. 23 лютого було вбито Челебедж╕хана.
Агрес╕я Рос╕╖ змусила кер╕вництво УНР переглянути сво╓ ставлення до статусу п╕вострова. Ки╖в розробляв умови попереднього миру з Рос╕╓ю, за яким Крим мав залишитися в зон╕ впливу Укра╖ни. Австро-Угорщина також вважала за потр╕бне при╓днати Крим до Укра╖ни.
19 кв╕тня 1918 року в╕йськовий м╕н╕стр УНР Олександр Жуковський поставив перед командувачем Окремо╖ Запор╕зько╖ див╕з╕╖ Олександром Нат╕╓вим секретне завдання сформувати пох╕дну групу ╕ в╕дправити ╖╖ в Крим, випередивши н╕мецьку арм╕ю. До складу утворено╖ у Харков╕ Кримсько╖ групи вв╕йшли 2-й Запор╕зький п╕ший полк, два див╕з╕они бронемашин, важка артилер╕йська батарея, харк╕вський партизанський заг╕н, к╕нний гайдамацький полк ╕м. Костя Горд╕╓нка, к╕нно-г╕рський гарматний див╕з╕он та ╕нженерний кур╕нь. Всього приблизно 9 тисяч б╕йц╕в. Командувачем групи був призначений Петро Болбочан. Паралельно на Крим наступали н╕мецьк╕ в╕йська. 24 кв╕тня Кримська група укра╖нських в╕йськ визволила С╕мферополь, а наступного дня - Бахчисарай. У тилу б╕льшовик╕в розгор╕лося кримськотатарське повстання. Але 25 кв╕тня частини н╕мецького в╕йська оточили укра╖нськ╕ п╕дрозд╕ли. П╕сля двох дн╕в напружених перемовин Болбочан мусив залишити Крим. 1 травня н╕мц╕ без бою зайняли Севастополь ╕ Керч.
Згодом гетьман П. Скоропадський писав у сво╖х спогадах: «Укра╖на ж не може жити, не волод╕ючи Кримом, це буде якийсь тулуб без н╕г. Крим повинен належати Укра╖н╕, на яких умовах, це байдуже, буде це повне злиття або широка автоном╕я, останн╓ повинно залежати в╕д бажання самих кримц╕в, але нам треба бути ц╕лком забезпеченими в╕д ворожих д╕й з боку Криму. У сенс╕ ж економ╕чному Крим фактично не може ╕снувати без нас. Я р╕шуче наполягав перед н╕мцями на передач╕ Криму на яких завгодно умовах, звичайно, беручи до уваги вс╕ економ╕чн╕, нац╕ональн╕ ╕ рел╕г╕йн╕ ╕нтереси народонаселення».
Про це також писав м╕н╕стр закордонних справ Укра╖нсько╖ Держави Дмитро Дорошенко: «Укра╖на не могла зректися Криму. Не могла з ц╕лого ряду причин: пол╕тичних – не бажаючи мати п╕д рукою якийсь П’╓монт для в╕дбудови ╓дино╖ нед╕лимо╖ Рос╕╖; стратег╕чних – не можучи залишати нев╕домо в чи╖х руках Севастополь – цю базу для укра╖нського флоту й ключ до панування на Чорному мор╕».
Публ╕цист та оч╕льник Укра╖нсько╖ телеграфно╖ агенц╕╖ Дмитро Донцов п╕дготував для МЗС анал╕тичну записку «О границях Укра╖нсько╖ держави п╕д взглядом пол╕тичним», у як╕й стверджував: «В╕дд╕лений в╕д Укра╖ни, до котро╖ в╕н ╓ орган╕чно прив’язаним, Крим зробився ╕грашкою в руках других сил. Все се промовля╓ за тим, що Укра╖нська Держава може признати право Криму на самовизначення, але не пол╕тичне, лише культурно-нац╕ональне. Права татарського народу мусять бути забезпечен╕. Але пол╕тично Крим ╓ ╕нтегральною частиною Укра╖ни ╕ таким мусить лишитися ╕ дал╕».
У травн╕ 1918 року в Криму сформувалися два найголовн╕ш╕ центри впливу: Губернськ╕ земськ╕ збори ╕ Курултай, м╕ж якими були незгоди. Командування н╕мецьких в╕йськ у Криму запропонувало взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть за управл╕ння п╕востровом генерал-лейтенантов╕ колишньо╖ рос╕йсько╖ арм╕╖ Сулейману Сулькевичу, який ╕ сформував крайовий уряд.
Павло Скоропадський згадував: «Одного чудового дня до мене зайшов Фед╕р Андр╕йович Лизогуб ╕ заявив, що в╕н отримав телеграму в╕д генерала Сулькевича, який оголошу╓, що в╕н сто╖ть на чол╕ уряду, ╕ разом ╕з зазначенням, у дуже зухвал╕й форм╕, що в╕н укра╖нсько╖ мови не розум╕╓ ╕ надал╕ наполяга╓ на тому, щоб до його уряду зверталися рос╕йською мовою. Початок був поганий. Все листування та взагал╕ вс╕ оф╕ц╕йн╕ зносини як з н╕мцями, австр╕йцями, так ╕ з ус╕ма ╕ншими державами ╕ обивателями, з якими у той час мали зносини, в╕дбувалися укра╖нською мовою. Нам в╕дпов╕дали ╖хньою мовою, це було так прийнято. В Укра╖н╕ оф╕ц╕йною мовою була укра╖нська, ╕ не генералу Сулькевичу було м╕няти заведений порядок».
Розпочався конфл╕кт. 27 червня Рада М╕н╕стр╕в Укра╖нсько╖ Держави заборонила в╕дправлення на п╕востр╕в продукт╕в з укра╖нських порт╕в ╕ дозволила рекв╕зувати вс╕ товари, що ╖х направляли туди.
Дмитро Дорошенко описав насл╕дки економ╕чно╖ блокади: «Спинено всякий товаровий рух ╕ морську комун╕кац╕ю, за винятком того, що йшло на потреби н╕мецьких залог у Криму. Наближався зб╕р урожаю овоч╕в, що того року випав дуже гарний. Кримськ╕ садоводи потр╕бували шельовок на ящики для овоч╕в, стружок, опилок для упакування; все те привозилося, звичайно, з Укра╖ни, але тепер дов╕з був спинений. Потребували також цукру для консервування овоч╕в, дров для сушки – ╕ цього всього теж не було. Нарешт╕, треба було для населення хл╕ба. За пару тижн╕в ц╕ни на вс╕ продукти в Криму страшенно п╕дскочили. Урожай почав гнити без консервування, становище сад╕вник╕в робилося катастроф╕чним. Н╕мц╕ вже наперед закупили багато овоч╕в, св╕жих ╕ сушених, ╕ тепер уже це гинуло. Морем везти було не можна, бо н╕як╕ кримськ╕ овоч╕ не виносили довго╖ перевозки морем ╕ пот╕м ново╖ перегрузки на зал╕зниц╕».
7 серпня в Криму запроваджено карткову систему на хл╕б.
Водночас укра╖нський уряд в╕в ╕нформац╕йну кампан╕ю серед кримського населення. Д.Дорошенко згадував: «Щоб п╕ддержати укра╖нську справу й укра╖нську ор╕╓нтац╕ю в Криму, наше М╕н╕стерство асигнувало кошти на п╕ддержку трьох кримських газет, як╕ пропагували думку про велику користь для Криму в╕д прилучення до Укра╖ни… Так само субсидували ми укра╖нськ╕ громади в Криму через спец╕ально заснований при М╕н╕стерств╕ Ком╕тет «Степово╖ Укра╖ни», що мав завдання ширити в Криму ╕дею прилучення до Укра╖ни».
Не можна стриматися, щоб не зауважити, який разючий контраст з д╕ями нин╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади!
Серг╕й Громенко зазнача╓: «На самому п╕востров╕ укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖ у 8 великих м╕стах та ╕нших м╕сцевостях провадили широку д╕яльн╕сть: в╕дкривали осередки "Просв╕ти", курси укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖ та культури, орган╕зовували б╕бл╕отеки, дитяч╕ садки ╕ школи, створювали нац╕ональн╕ хори й театральн╕ трупи. Двадцять восьмого – двадцять дев’ятого серпня 1918 р. вони провели з’╖зд у С╕мферопол╕, на якому створили Крайову укра╖нську раду в Криму».
Дмитро Дорошенко писав: «Правительство генерала Сулькевича почало боротися з «укра╖нською пропагандою», пересл╕дуючи укра╖ноф╕льськ╕ газети й укра╖нськ╕ громади, забороняючи приймати з Укра╖ни урядов╕ телеграми укра╖нською мовою».
29 серпня 1918 року м╕н╕стр ф╕нанс╕в Крайового уряду Криму Володимир Татищев на зустр╕ч╕ з головою уряду Укра╖нсько╖ Держави Федором Лизогубом у Берл╕н╕ досяг принципово╖ згоди на «припинення економ╕чно╖ в╕йни в обм╕н на об’╓днання». Розпочалися переговори про об’╓днання Криму з Укра╖ною. Але тим часом Н╕меччина ╕ Австро-Угорщина зазнали поразки у Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕ ╕ стали виводити сво╖ в╕йська з Укра╖ни. В Криму до влади прийшов новий уряд, який проголосив сво╖м завданням в╕дтворення ╓дино╖ Рос╕╖. Знову розпочалася агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни. ╤ питання при╓днання Криму до Укра╖ни було знято з порядку денного.
Книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло Скоропадський. Погляд через 100 рок╕в» знадобиться вс╕м, хто ц╕кавиться ╕стор╕╓ю Укра╖ни, допоможе краще зрозум╕ти п╕д╜рунтя стосунк╕в Криму з материковою Укра╖ною.
Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20294

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков