Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НЕ ПЛАНУ╢ ЗУПИНЯТИ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Володимир ╢льченко заявив, що Рос╕я не плану╓ зупиняти...


ПРЕЗИДЕНТ ПРИВ╤ТАВ МУСТАФУ ДЖЕМ╤Л╢ВА ╤З 75-Р╤ЧЧЯМ
Прив╕тання Президент Петро Порошенко оприлюднив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон, УПЦ МП: ПОМ╤СНА ЦЕРКВА В УКРА╥Н╤ БУДЕ СТВОРЕНА, ╤ ПРИКРО, ЩО МИ ДОБРОВ╤ЛЬНО ВИВОДИМО СЕБЕ З ЦЬОГО ПРОЦЕСУ
Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон – ╓диний ╕з 83 учасник╕в Собору УПЦ МП (який...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ЗАТВЕРДИВ ОНОВЛЕНИЙ ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦ╤╥ ЩОДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
В╕дпов╕дний документ п╕дтримало 67 кра╖н-член╕в ООН, проти - 26, утрималися - 82.


ДЕЩИЦЯ ПРО НАРАДУ ОБС╢: УКРА╥НА НЕ ГОВОРИТИМЕ З «ОФ╤Ц╤ЙНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ» КРИМУ
Рос╕я використову╓ щор╕чну нараду ОБС╢ у Варшав╕ з огляду виконання зобов’язань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 17.08.2018
Олег Шамшур, Надзвичайний та Повноважний Посол Укра╖ни у Франц╕╖: ДЕОКУПАЦ╤Я КРИМУ - ОДНА З ПЕРЕДУМОВ В╤ДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ БЕЗПЕКИ

У Франц╕╖ ╕сну╓ розум╕ння того, що вир╕шення питання повернення Криму Укра╖н╕ вимага╓ часу, узгоджених та консол╕дованих д╕й м╕жнародно╖ сп╕льноти. ╤ хоч для перес╕чного француза кримська проблематика не належить до найб╕льш актуальних питань, в експертних колах, на державному р╕вн╕ це питання обговорю╓ться пост╕йно. Увага та позиц╕я Франц╕╖ щодо Криму, його незаконно╖ окупац╕╖ Рос╕╓ю залежить в╕д д╕й, як╕ чинить Укра╖на для привернення та утримання ц╕╓╖ уваги на Заход╕. Про це та ╕нш╕ питання, що стосуються Кримського п╕вострова, становища кримських татар, протид╕╖ беззаконням з боку Рос╕╖, в ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» розпов╕в Надзвичайний та Повноважний Посол Укра╖ни у Франц╕╖ Олег Шамшур.

ДИСКУС╤Я ПРО ДОЦ╤ЛЬН╤СТЬ ЧИ НЕДОЦ╤ЛЬН╤СТЬ САНКЦ╤Й ПРОТИ РОС╤╥ - БЕЗПРЕДМЕТНА
- Пане Посол, в ╕нформац╕йному пол╕ Франц╕╖, зокрема в б╕знес-колах, час в╕д часу порушу╓ться питання недоц╕льност╕ та неефективност╕ санкц╕й, вжитих проти Рос╕╖ через анекс╕ю Криму. Натом╕сть оф╕ц╕йна позиц╕я кра╖ни лиша╓ться незм╕нною - поки продовжу╓ться анекс╕я, доти д╕ють санкц╕╖. Розкаж╕ть, будь ласка, яка зараз ситуац╕я по цьому питанню. Як╕ тенденц╕╖ в╕дсл╕дковуються, окр╕м оф╕ц╕йно╖ позиц╕╖?
- Французька позиц╕я щодо д╕й Рос╕╖ в Криму, так само як позиц╕я м╕жнародного сп╕втовариства в ц╕лому, абсолютно однозначна: Париж категорично засуджу╓ порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни ╕ вимага╓ ╖╖ в╕дновлення. Незм╕нною ╓ позиц╕я ╕ щодо санкц╕й - вони мають бути збережен╕ до повного в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. У червн╕ Франц╕я п╕дтримала р╕шення ╢С про продовження на наступн╕ 12 м╕сяц╕в, до 23 червня 2019 року, санкц╕й проти РФ, запроваджених у зв'язку з незаконною анекс╕╓ю Автономно╖ республ╕ки Крим та м╕ста Севастополь. У липн╕ Франц╕я п╕дтримала р╕шення про введення санкц╕й для шести рос╕йських компан╕й, як╕ брали участь у буд╕вництв╕ Керченського мосту.
Д╕йсно, певн╕ французьк╕ компан╕╖ намагаються продовжувати свою д╕яльн╕сть на Кримському п╕востров╕, шукають шляхи, як об╕йти ╕снуюч╕ ╓вропейськ╕ санкц╕╖. З╕ свого боку, ми пильно в╕дстежу╓мо так╕ випадки та оперативно реагу╓мо. Виявлен╕ факти оф╕ц╕йними дипломатичними каналами доводяться до МЗС Франц╕╖ з вимогою вжити заход╕в до компан╕й, як╕ сво╖ми д╕ями фактично порушують м╕жнародне законодавство у частин╕ р╕шень та директив Ради ╢С, якими накладен╕ санкц╕╖ на РФ та Криму в результат╕ незаконно╖ анекс╕╖ останнього Рос╕╓ю.
Взагал╕ я переконаний, що дискус╕я про доц╕льн╕сть або недоц╕льн╕сть санкц╕й проти Рос╕╖ ╓ безпредметною, оск╕льки санкц╕╖, поряд з пол╕тико-дипломатичним тиском, ╓ ╓диним ефективним засобом в арсенал╕ Заходу, який в╕н нараз╕ готовий застосувати для протид╕╖ рос╕йськ╕й агрес╕╖ проти Укра╖ни.

73% ФРАНЦУЗ╤В НЕГАТИВНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО НИН╤ШНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА РФ
- Нещодавно депутат ╢вропарламенту в╕д Франц╕╖ Емер╕к Шопрад заявив, що анексований Крим «╕сторично ╓ рос╕йським». Под╕бн╕ заяви, зокрема в╕д представник╕в ультраправих сил, - не дивина, але, коли ╖х проголошують пол╕тики такого р╕вня, вже не можна обмежитися аргументац╕╓ю на кшталт традиц╕йних симпат╕й до Рос╕╖ та всього рос╕йського у французькому сусп╕льств╕. Скаж╕ть, будь ласка, чи зм╕ню╓ться ставлення до «кримського питання» та загарбницько╖ пол╕тики Рос╕╖, зокрема серед пол╕тик╕в, у ЗМ╤, серед перес╕чного населення?
- Вибори, як╕ в╕дбулися у Франц╕╖ минулого року, залишили поза великою пол╕тикою багатьох пророс╕йських пол╕тик╕в, як╕ фактично, створювали лоб╕стську серцевину в парламент╕. Найб╕льша з палат парламенту (Нац╕ональна Асамблея - ред.) оновилася на 70%: туди прийшло багато людей, як╕ добре розум╕ють природу под╕й в Криму ╕ на Донбас╕, засуджують рос╕йську агрес╕ю проти Укра╖ни.
У сво╖й заяв╕ в╕д 30 липня МЗС Франц╕╖ черговий раз п╕дтвердило незм╕нн╕сть позиц╕╖ Франц╕╖ щодо Криму та тверду прихильн╕сть повному в╕дновленню суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, а також ставлення до недотримання державних кордон╕в Укра╖ни як порушення м╕жнародного права.
До четверто╖ р╕чниц╕ анекс╕╖ Криму французьке МЗС оприлюднило оф╕ц╕йну заяву, в як╕й йдеться про невизнання Франц╕╓ю результат╕в рос╕йських президентських вибор╕в у тимчасово окупован╕й АРК, висловлю╓ться стурбован╕сть м╕л╕таризац╕╓ю п╕вострова та пог╕ршенням ситуац╕╖ з правами людини, особливо, що стосу╓ться кримських татар, засуджу╓ться дискрим╕нац╕я на основ╕ приналежност╕ до етн╕чно╖ чи рел╕г╕йно╖ сп╕льноти, м╕ститься заклик до зв╕льнення вс╕х ос╕б, затриманих з порушенням м╕жнародного права, а також до збереження та захисту ╕сторично╖ та культурно╖ спадщини Криму.
Водночас, ультраправ╕ та л╕ворадикальн╕ сили у Франц╕╖, як ╕ в ╕нших ╓вропейських кра╖нах, намагаються вести альтернативну оф╕ц╕йн╕й пол╕тику, хоча п╕дтримка ╖хньо╖ в╕дверто пророс╕йсько╖ позиц╕╖, як з боку м╕сцево╖ преси, так ╕ в ╕нтелектуальному та експертних колах дуже незначна.
Французьк╕ ЗМ╤ переважно об'╓ктивно висв╕тлюють ситуац╕ю на окупованому п╕востров╕, засуджують незаконну анекс╕ю Криму. Вт╕м, це не виключа╓ появу у марг╕нальних ЗМ╤ (найчаст╕ше в ╕нтернет╕) тенденц╕йних або просто брехливих матер╕ал╕в на замовлення, хоча це, скорше, поодинок╕ випадки.
Щодо п╕дтримки перес╕чними громадянами пол╕тики Рос╕╖, то я вже згадував, що зг╕дно з досл╕дженням, проведеним агенц╕╓ю Odoxa, 73% француз╕в мають негативне ставлення до Володимира Пут╕на. Майже 71% француз╕в вважа╓, що рос╕йський президент в╕д╕гра╓ негативну роль на м╕жнародн╕й арен╕, а 53% - що Рос╕я намагалася вплинути на президентськ╕ вибори у Франц╕╖.

В╤ДНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ БЕЗПЕКИ МОЖЛИВЕ ЧЕРЕЗ ДЕОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
- Пане Посол, у нещодавньому ╕нтерв'ю ви сказали, що до 2014 року Укра╖ну сприймали як кра╖ну в т╕н╕ Рос╕╖, а анекс╕я Криму та початок в╕йни на Донбас╕ зм╕нили це ставлення. Загалом, яким бачать в кра╖н╕ майбутн╓ Криму та перспективи повернення до складу Укра╖ни? Це питання взагал╕ обговорю╓ться?
- У Франц╕╖ ╕сну╓ розум╕ння, що Рос╕╖ п╕востр╕в потр╕бен не для створення там сучасного м╕сця в╕дпочинку для рос╕ян та розвитку в╕дпов╕дно╖ ╕нфраструктури. Плюс под╕╖, як╕ спричинила за собою анекс╕я Криму, фактично поставили хрест на розвитку с╕льського господарства на його територ╕╖. П╕востр╕в перетворено на стратег╕чну в╕йськову базу та використову╓ться в╕н лише для посилення в╕йськово╖ присутност╕ у Чорноморському басейн╕. З огляду на це, мирне майбутн╓ Криму передбача╓ тривалий пер╕од в╕дновлення, значних людських та ф╕нансових ресурс╕в. А з приводу однозначност╕ повернення п╕вострову до складу Укра╖ни - позиц╕ю Франц╕╖ було неодноразово п╕дтверджено. Як вже зауважував, востанн╓ це було зроблено 30 липня, п╕сля оприлюднення Держдепартаментом США «Кримсько╖ декларац╕╖», коли МЗС Франц╕╖ п╕дкреслив тверду прихильн╕сть повному в╕дновленню суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, повернення до ╖╖ складу Криму.
Загалом кримська проблематика для мене ма╓ персональний вим╕р. Коли я працював в Женев╕, в нашому постпредств╕ при ООН та ╕нших м╕жнародних орган╕зац╕ях, багато оп╕кувався тим, щоб кримська та кримськотатарська тематика, зокрема проблеми, пов'язан╕ з поверненням колишн╕х депортованих та ╖х нащадк╕в на р╕дну землю,  були на порядку денному м╕жнародно╖ св╕тово╖ сп╕льноти. Тод╕ кримськ╕ татари вже як громадяни незалежно╖ Укра╖ни починали про себе заявляти в р╕зних м╕жнародних орган╕зац╕ях. Коли працював у Держком╕тет╕ з питань нац╕ональностей та м╕грац╕╖ Укра╖ни, робив все можливе, щоб моб╕л╕зувати м╕жнародну допомогу для облаштування кримських татар. Тому для мене це не нова проблематика. Звичайно, зараз ситуац╕я радикально ╕нша внасл╕док окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю, яка ганебно порушу╓ на п╕востров╕ права людини, насамперед, кримських татар та етн╕чних укра╖нц╕в.
Через рос╕йську агрес╕ю система ╓вропейсько╖ безпеки не просто скомпрометована, вона зруйнована. Абсолютно необх╕дна передумова створення ново╖ безпеково╖ арх╕тектури - деокупац╕я Криму, припинення в╕йни, розв'язано╖ Рос╕╓ю проти нашо╖ держави.
- Тобто ви пов'язу╓те в╕дновлення ╓вропейсько╖ безпеки безпосередньо з деокупац╕╓ю Кримського п╕вострова?
- Безумовно. Той консенсус, який склався п╕сля Гельс╕нського акту щодо непорушност╕ кордон╕в (1 серпня 1975 року - ред.), був зруйнований рос╕йською агрес╕╓ю. Н╕яке в╕дновлення ╓вропейсько╖ стаб╕льност╕ за умови збереження окупац╕╖ Рос╕╓ю Криму не може нав╕ть серйозно обговорюватися. Безумовно, «першим дзвоником» стала агрес╕я проти Груз╕╖.  Те, що трапилося з Кримом, з Укра╖ною, це не «дзв╕нок», це «набат».

У ФРАНЦ╤╥ В╤ДСУТН╤ ЮРИДИЧН╤ ВАЖЕЛ╤ ВПЛИВУ НА ПРИВАТНИХ «КРИМСЬКИХ ВОЯЖЕР╤В»
- На початку л╕та ╕нший депутат ╢вропейського парламенту в╕д Франц╕╖ Н╕коля Бе в╕дв╕дував анексований п╕востр╕в, де також в рамках т. зв. Ялтинського м╕жнародного економ╕чного форуму закликав «поважати суверенний виб╕р» жител╕в Криму щодо «повернення територ╕╖ до РФ». Знаю, що посольство Укра╖ни у Франц╕╖ уважно в╕дстежу╓ под╕бн╕ по╖здки та заяви французьких пол╕тик╕в. Якою була реакц╕я цього разу?
- Так, ми зна╓мо про такий «пол╕тичний вояж» з в╕дпов╕дними заявами про «суверенний виб╕р», який насправд╕ в╕дбувався п╕д дулами автомат╕в, та працю╓мо з французькою стороною. Вс╕ державн╕ ╕нституц╕╖ Франц╕╖ зор╕╓нтован╕ на недоречн╕сть участ╕ у р╕зноман╕тних заходах, що проходять на територ╕╖ АРК. Вище пол╕тичне кер╕вництво Франц╕╖ р╕зко негативно ставиться до под╕бних «в╕зит╕в», але констату╓ться в╕дсутн╕сть оф╕ц╕йних (юридичних) важел╕в впливу на тих, хто в╕дв╕ду╓ АРК ╕з приватною метою. А вони саме так декларують сво╖ по╖здки в окупований Крим.
- Свого часу по╖здка президента Парламентсько╖ асамбле╖ Ради ╢вропи Педро Аграмунта до Сир╕╖ вартували йому посади. Чи вживають будь-як╕ обмеження щодо посадовц╕в у Франц╕╖, зокрема депутат╕в, як╕ представляють кра╖ну в ╢вропейському парламент╕?
- Як я вже сказав, на в╕дм╕ну в╕д сир╕йсько╖ по╖здки Аграмунта, по╖здки до окупованого Криму декларуються ╕ мають формально статус приватних, тому у Франц╕╖ в╕дсутн╕ юридичн╕ чи адм╕н╕стративн╕ важел╕ впливу на под╕бних "турист╕в".
Маю п╕дкреслити, що б╕льш╕сть французьких пол╕тик╕в, у тому числ╕ парламентар╕╖в, св╕дом╕ природи та насл╕дк╕в агресивно╖ повед╕нки Рос╕╖ щодо Криму та Укра╖ни в ц╕лому, не под╕ляють погляд╕в та не п╕дтримують д╕й окремих сво╖х колег, як╕ за вказ╕вкою сво╖х спонсор╕в нехтують загальновизнаними принципами м╕жнародного права ╕ цив╕л╕зовано╖ повед╕нки. Наш╕ партнери у Франц╕╖ под╕ляють наше обурення, викликане такими в╕зитами. Щоразу лунають публ╕чн╕ заяви для того, аби було ясно, що ця згубна ╕н╕ц╕атива виходить лише в╕д купки ультраправих пол╕тик╕в ╕, звичайно, до не╖ не залучен╕ оф╕ц╕йн╕ структури.
- Чи ведете статистику, ск╕льки француз╕в, зокрема посадовц╕в р╕зного р╕вня,  ╖здили на п╕востр╕в з часу анекс╕╖? Як вважа╓те, за цими по╖здками д╕йсно сто╖ть ╕деолог╕чний ╕нтерес чи ╕снують зац╕кавленост╕ ╕ншого характеру?
- По-перше, мен╕ нев╕дом╕ факти в╕дв╕дання окупованого Криму французькими оф╕ц╕йними представниками. Звичайно, ми разом ╕з нашими колегами в Укра╖н╕ намага╓мось в╕дсл╕дковувати вс╕ порушення, пов'язан╕ з в╕дв╕дуванням французькими громадянами окупованого Криму, та висловлю╓мо свою думку щодо оф╕ц╕йного реагування на них, включно ╕з забороною в'╖зду в Укра╖ну для порушник╕в. Серед них нараз╕ (з початку поточного року) в абсолютн╕й б╕льшост╕ представники ультраправого руху «Нац╕онального союзу» (донедавна - «Нац╕ональний фронт») з ╖╖ л╕дером Мар╕н Л╓ Пен. Згаданий вами ╓вродепутат Н╕коля Бе належить саме до ц╕╓╖ пол╕тично╖ парт╕╖. Очевидно, ╖хню активн╕сть на антиукра╖нському напрям╕ стимулю╓ й ╕деолог╕чна близьк╕сть з ╖хн╕ми «хендлерами» в Рос╕╖, ╕ б╕льш меркантильн╕ м╕ркування. Про скандали щодо рос╕йського ф╕нансування ультраправих у Франц╕╖ вс╕, певно, знають.

У ЖОВТН╤ У ФРАНЦ╤╥ В╤ДБУДЕТСЬЯ КОНФЕРЕНЦ╤Я НА ТЕМУ ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ ╤ СЕВАСТОПОЛЯ
- Знаю, що посольство неодноразово проводило заходи, пов'язан╕ з Кримом. Розкаж╕ть, будь ласка, б╕льш детально. Яку д╕яльн╕сть, окр╕м вже вказано╖, зд╕йсню╓ посольство для актуал╕зац╕╖ теми Криму, засудження його  незаконно╖ анекс╕╖ в кра╖н╕?
- Кримська тематика, питання деокупац╕╖ п╕вострова, ситуац╕я з дотримання прав людини в Криму пост╕йно знаходиться в центр╕ нашо╖ уваги, цьому присвячено багато заход╕в мед╕йного та публ╕чного характеру.
Наведу к╕лька приклад╕в останнього часу. У березн╕ цього року, до четверто╖ р╕чниц╕ окупац╕╖ Криму посольством та пост╕йним представництвом Укра╖ни при ЮНЕСКО було орган╕зовано ╕нформац╕йний зах╕д, п╕д час якого в╕дбулася презентац╕я генеральним директором Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника Ельм╕рою Аблял╕мовою актуально╖ ситуац╕╖ з╕ збереженням культурно╖ спадщини в окупованому Криму. У ход╕ заходу представникам Секретар╕ату ЮНЕСКО ╕ Центру всесв╕тньо╖ спадщини, М╕жнародн╕й рад╕ з охорони пам'яток та ╕сторичних м╕сць (╤КОМОС), пост╕йним делегац╕ям при ЮНЕСКО, членам «Групи друз╕в Укра╖ни в ЮНЕСКО», а також журнал╕стам ╕ громадським орган╕зац╕ям були представлен╕ детальн╕ факти, що св╕дчать про загрозу знищення Ханського палацу, символу кримськотатарського народу, внасл╕док варварських т.зв. реставрац╕йних роб╕т, що проводяться окупац╕йною владою Криму.
У Культурно-╕нформац╕йному центр╕ в Париж╕ був показаний ф╕льм Ксен╕╖ Жорноклей «Qirim» про традиц╕╖ кримських татар. Саму ╕дею запрошення режисерки ╕ показу ц╕╓╖ к╕ностр╕чки, знято╖ та╓мно вже в окупованому Криму, запропонував ще живий тод╕ Василь Сл╕пак. Про ╕стор╕ю ╕ традиц╕╖ кримських татар розпов╕в викладач Нац╕онального ╕нституту сх╕дних мов ╕ цив╕л╕зац╕й Паризько╖ Сорбони (INALCO) Ярослав Лебединський.
Важливо, що в рамках участ╕ Укра╖ни в Паризькому книжковому салон╕ цього року в╕дбулася презентац╕я книги кримсько╖ журнал╕стки, члена укра╖нського ПЕН-клубу Гюльнари Бек╕рово╖, яка також взяла участь у дискус╕╖ «Крим вчора ╕ сьогодн╕» (15-19.03.18).
У контекст╕ боротьби за зв╕льнення укра╖нського режисера, кримчанина Олега Сенцова, в Париж╕ вже дв╕ч╕, у лютому ╕ липн╕ цього року, був показаний документальний ф╕льм «Процес» («The trial»). Показ в╕дбувся у присутност╕ посла з особливих доручень у справах прав людини МЗС Франц╕╖ Франсуа Крокета, колишнього м╕н╕стра юстиц╕╖ Франц╕╖ Кр╕ст╕ана Тоб╕ра та м╕н╕стра культури Франц╕╖ Франсуаз Н╕ссен. Розпочався показ ф╕льму в рег╕онах Франц╕╖, в чому посольству також допомагають укра╖нськ╕ актив╕сти на м╕сцях.
30 липня в Париж╕ б╕ля буд╕вл╕ мер╕╖ 4-го округу в╕дбулася акц╕я на п╕дтримку Олега Сенцова за участ╕ представник╕в м╕сцево╖ влади, депутат╕в, ╕нтелектуал╕в, громадянського сусп╕льства. Акц╕я була орган╕зована за ╕н╕ц╕ативи мера Парижа Анн ╤дальго, мер╕╖ 4-ого округу Парижа у сп╕впрац╕ з асоц╕ац╕╓ю «Les nouveaux dissidents». На буд╕вл╕ мер╕╖ було вив╕шено портрет Олега Сенцова та проведено м╕тинг ╕з вимогами негайного зв╕льнення укра╖нського режисера, незаконно утримуваного в рос╕йськ╕й колон╕╖.
Нараз╕ в соц╕альних мережах набира╓ оберт╕в акц╕я, ╕н╕ц╕йована асоц╕ац╕╓ю «Les nouveaux dissidents», щодо написання лист╕вок президенту Франц╕╖ Еммануелю Макрону з проханням вплинути на ситуац╕ю з Олегом Сенцовим. До акц╕╖ вже при╓дналися в╕дом╕ письменники, громадськ╕ д╕яч╕, митц╕.
Ми жорстко реагу╓мо на випадки некоректного подання ╕нформац╕╖ про АР Крим. Мною, зокрема, були направлен╕ в╕дпов╕дн╕ звернення до кер╕вництва низки видавництв ╕з вимогою виправлення недостов╕рних факт╕в, оприлюднених м╕сцевими виданнями. У с╕чн╕ посольство звернулося до кер╕вництва книгарн╕ Eyrolles у зв'язку ╕з продажем глобус╕в з некоректним зображенням АР Крим. На звернення посольства книгарня пов╕домила про негайне вилучення продавцем вказаних глобус╕в з продажу. Свого часу, в результат╕ зусиль посольства та громади, видавництво Larousse внесло корективу соц╕ально-економ╕чний Атлас-2017.
Сл╕д в╕дзначити роботу громадських актив╕ст╕в та правозахисник╕в щодо попередження, викриття та реагування на появу антиукра╖нських кампан╕й по вс╕й Франц╕╖. Тут варто згадати громадську акц╕ю протесту у в╕дпов╕дь на в╕зит до Криму французьких парламентар╕╖в та просування у Нацзборах та Сенат╕ резолюц╕й за зняття санкц╕й з РФ, у форм╕ стр╕т-перформенсу б╕ля Нацасамбле╖ Франц╕╖ та станц╕╖ метро Crimee (Крим) у Париж╕ за участ╕ французьких актор╕в ╕ укра╖нських актив╕ст╕в, одягнутих у морську та пляжну атрибутику, а також маски ╕з зображенням причетних парламентар╕╖в. Французьк╕ та рос╕йськ╕ ЗМ╤ (RFI, FranceInter, 20Minutes, L'Obs; Новая Газета) у сво╖х репортажах назвали цю акц╕ю «в╕зуал╕зац╕╓ю справжн╕х мотив╕в по╖здки французьких депутат╕в в окупований Крим» (Liberation), «вишуканим тролл╕нгом, який доп╕к Ть╓рр╕ Мар╕ан╕» (RFI).
У друг╕й половин╕ жовтня цього року плану╓ться проведення сп╕льного з мозковим центром Europa Nova конференц╕╖, у рамках яко╖ обговорюватимуться ╕ питання незаконно╖ анекс╕╖ Криму ╕ Севастополя та ╖хньо╖ деокупац╕╖. Оч╕ку╓ться, що у заход╕ в╕зьмуть участь пров╕дн╕ французьк╕ пол╕тики, парламентар╕╖, науковц╕, представники д╕лових к╕л та мед╕а.

УКРА╥НСЬКА ГРОМАДА ФРАНЦ╤╥ АКТИВНА В ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ АКЦ╤Й ЩОДО КРИМСЬКОГО ПИТАННЯ
- Чи сп╕впрацю╓ посольство з укра╖нською д╕аспорою в кра╖н╕ з питань Криму? Якщо так - в чому поляга╓ сп╕впраця?
- Укра╖нська громада Франц╕╖ була ╕ залиша╓ться активною щодо кримського питання в╕д початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ ╕ окупац╕╖ п╕вострова. На укра╖нських демонстрац╕ях у Франц╕╖ поруч з укра╖нським державним прапором завжди майорить ╕ прапор АРК.
Посольство у сп╕впрац╕ з громадою регулярно проводить акц╕╖ для привернення уваги оф╕ц╕йних ╕нституц╕й ╕ широко╖ громадськост╕ Франц╕╖ до кримсько╖ проблематики, зокрема до порушень рос╕йськими окупантами прав кримськотатарського народу та д╕яльност╕ кримських правозахисник╕в. Наприклад, сп╕льно з укра╖нським громадським об'╓днанням Ukraine Action були орган╕зован╕ зустр╕ч╕ з колишн╕м кримським заручником Кремля Геннад╕╓м Афанась╓вим.
Ми намага╓мося робити так, щоб ц╕ под╕╖ пол╕тичного спрямування мали ╕ культурну складову. Укра╖нська громада Франц╕╖ активно включилася у боротьбу за зв╕льнення кримчанина Олега Сенцова та ╕нших укра╖нських пол╕тв'язн╕в. У Культурно-╕нформац╕йному центр╕ посольства було презентовано книгу опов╕дань Олега Сенцова, як╕ переклала французькою ╤рина Дмитришин, кер╕вниця секц╕╖ укра╖н╕стики INALCO.
Актив╕сти укра╖нсько╖ громади Франц╕╖ творчо п╕дходять до орган╕зац╕╖ сво╖х акц╕й з п╕дтримки голодуючого Олега Сенцова: демонстрац╕╖, як╕ зараз в╕дбуваються регулярно у французьк╕й столиц╕, включають елементи яскравого перформенсу, що дозволя╓ краще донести меседж до перес╕чних громадян Франц╕╖.
Ольга Будник

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20278

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков