Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2841)
З потоку життя (5993)
Душі криниця (3337)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1450)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1640)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МЕРЕЖ╤ ПОКАЗАЛИ ШОКУЮЧ╤ ФОТОГРАФ╤╥ Л╤КАРН╤ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Фото оприлюднило м╕сцеве видання "Кримський Телеграф", до редакц╕╖ якого звернулися м╕сцев╕...


СУД ВИЗНАВ НЕЗАКОННИМ СПОЖИВЧИЙ КОШИК УРЯДУ
Про це пов╕домив кер╕вник проекту "В╕дкритий Суд" Стан╕слав Батр╕н


СТРАТЕГ╤Я КРЕМЛЯ – ЗМУСИТИ УКРА╥НУ ДАТИ ВОДУ КРИМУ
Перший сплеск публ╕чно╖ дискус╕╖, чи варто Укра╖н╕ в╕дновити постачання води до Криму, вже...


«СЛАВА УКРА╥Н╤!» СТАНЕ ОФ╤Ц╤ЙНИМ В╤ЙСЬКОВИМ В╤ТАННЯМ
24 серпня у парад╕ братимуть участь понад 24 п╕дрозд╕ли Збройних сил Укра╖ни, Нац╕онально╖...


ЕКСПЕРТ ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО НА В╤ДНОВЛЕННЯ КРИМУ П╤СЛЯ ПОСУХИ П╤ДЕ 30 РОК╤В
така заява пролунала в╕д Амета Мамутова, колишнього начальника управл╕ння з питань експлуатац╕╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2018
У ПЕРЕДЧУТТ╤ АВТОКЕФАЛ╤╥: ЙМОВ╤РНИЙ СЦЕНАР╤Й ТА НЕВИВЧЕН╤ УРОКИ

На шляху до автокефал╕╖ важливо враховувати й досв╕д програно╖ Укра╖ною ╕нформв╕йни 1991-92 рок╕в, ╕ "Голгофу" Ф╕ларета

Трохи менше м╕сяця залиша╓ться до передсоборно╖ наради, яка в╕дбудеться у Константинопол╕.
Саме там у перших числах вересня повинно пройти ф╕нальне обговорення питань Укра╖ни та Македонсько╖ церкви. А п╕зн╕ше, 10 вересня за даними грецьких видань, запланований собор, де ма╓ бути вже прийнято юридичне р╕шення щодо Укра╖ни.
За даними наших джерел, надання повинне в╕дбуватися в так╕й посл╕довност╕: розгляд апеляц╕╖ патр╕арха Ф╕ларета про зняття анафеми, пот╕м саме юридичне р╕шення про надання Томосу, пот╕м об'╓днавчий собор в Укра╖н╕ та обрання предстоятеля, а пот╕м – при╖зд делегац╕╖ Вселенського та вручення Томоса предстоятелю ново╖ церкви.
Це, кажучи св╕тською мовою, – робочий сценар╕й. Насправд╕, Константинополь намага╓ться максимально пом'якшити насл╕дки, бо за чотири м╕сяц╕ антиавтокефальн╕ десанти РПЦ та Кремля по пом╕сних церквах та й урядах встигли змалювати ситуац╕ю в Укра╖н╕, як сер╕ал жах╕в. Цей Московський антиукра╖нський заб╕г, по сут╕, – ╕кла скаженого собаки, який намага╓ться вгризтися в горлянку Укра╖нсько╖ церкви.
А поки що трива╓ ╕нформац╕йно-дипломатична в╕йна. Рос╕йськ╕ мед╕а намагаються дискредитувати Вселенського патр╕арха, вже вимагають над ним церковного суду, хоча при цьому заявляють, що Томос в╕н не дасть (чого тод╕ судити). Оплачують хресн╕ ходи, лякають громадянською в╕йною, заздалег╕дь кажуть про нелег╕тимн╕сть р╕шення Вселенсько╖ патр╕арх╕╖. Спроби принизити делегац╕ю Вселенського патр╕архату зробили ╕ в Ки╓в╕. В╕домо, що члени делегац╕╖ Вселенсько╖ патр╕арх╕╖ продемонстрували, що при╖хали на запрошення укра╖нсько╖ влади. Вони не прийшли, попри активн╕ запрошення, до митропол╕╖ в Лавру (добре розум╕ли, що насл╕дком стане низка сюжет╕в ╕з вигаданими словами, що "Томосу не буде, що патр╕арх не легал╕зовуватиме розкол" й убезпечили себе таким чином в╕д фейк╕в та ман╕пуляц╕й РПЦ"), а УПЦ МП на зустр╕ч до делегац╕╖ Вселенського патр╕архату в╕дправила сп╕кера значно нижчого р╕вня – священика Миколу Данилевича, якому, кажуть, скомандували одягнутися не у священичий одяг, а "по гражданк╓". Для церковно╖ дипломат╕╖, це – як на посольський прийом прийти в "шльопках", чи в храм у б╕к╕н╕. РПЦ дикту╓ УПЦ МП нав╕ть те, як треба принижувати Вселенську патр╕арх╕ю.
У ц╕й в╕йн╕ актив╕зовують не лише кишенькових експерт╕в кишенькових рос╕йських центр╕в, плодять м╕фи, що автокефал╕я – шлях до католицизму, поширюють страшилки про рейдерство та перед╕л. Я ж хот╕ла би сьогодн╕ просто застерегти ще раз колег та пол╕тик╕в в╕д необережних сл╕в та вчинк╕в, щоб вони остер╕галися ставати причиною для ускладнень.
Хочу нагадати, що 26 рок╕в тому спробу отримати визнання патр╕арх Ф╕ларет (тод╕ митрополит Ки╖вський) уже робив. Й чи не кожен ╕з пер╕од╕в ц╕╓╖ ╕стор╕╖, як╕й вже понад чверть стол╕ття, – нагаду╓ сьогодн╕шн╕й.
Днями мен╕ вдалося у бук╕н╕ста знайти книгу "Голгофа укра╖нського православ'я" Валентина Чемериса. Це р╕дк╕сне видання, яке я шукала просто тому, що там детально, майже по днях описано, як патр╕арх Ф╕ларет просив рос╕йську церкву про автокефал╕ю, як Москва чинила спротив, як народжувалися антиукра╖нськ╕ м╕фи, як╕ ми ж ╕з вами й поширювали – хто через незнання, хто через легков╕р'я, а хто – перебуваючи на московському ф╕нансовому баланс╕.
Я пропоную зазирнути у це минуле т╕льки з одн╕╓ю метою – пересв╕дчитися, що воно багато у чому в╕дтворю╓ сьогодн╕шню ситуац╕ю. Просто, щоб застерегти вас, колег-журнал╕ст╕в, пол╕тик╕в, та й саму себе в╕д помилок такого недалекого минулого.
Дуже коротка драматург╕я цього пер╕оду. Липень 1990 року: патр╕арх РПЦ Алекс╕й ╤╤ на запрошення митрополита Ф╕ларета при╖жджа╓ до Ки╓ва. Зусиллями Ф╕ларета Олекс╕я ╤╤ зустр╕чають, як р╕дного батька. В той пер╕од, п╕д час в╕зиту рос╕йського патр╕арха, кл╕р перекону╓ його, що ми дозр╕ли до незалежност╕. Ц╕каво, що тод╕ нав╕ть Поча╖в був Лаврою нормально╖ ментальност╕, саме там Алекс╕я ╤╤ дв╕ години, найб╕льш приск╕пливо в╕ряни питали, про те, коли Москва в╕дпустить дочку. Як результат, восени в жовтн╕, в Москв╕ арх╕╓рейський собор РПЦ дару╓ Укра╖нськ╕й церкв╕ грамоту, в як╕й ╓ формула про те, що Укра╖нська церква самост╕йна у внутр╕шньому управл╕нн╕. Це було послаблення вуздечки, але на той час митрополит Ф╕ларет в╕рив, що це – етап на шляху до повно╖ незалежност╕, то╖ само╖ автокефал╕╖. Нав╕ть ця грамота (зараз вона декоративна як н╕коли) – це його заслуга, як пастиря, л╕дера та дипломата.
Пот╕м 1991 р╕к – ╖хн╓ ГКЧП та наша Незалежн╕сть. Виру╓ не Ки╖в, виру╓ Укра╖на. Патр╕арх робить спробу завершити розпочате – отримати автокефал╕ю. Чому ми не можемо ╖╖ мати – доросла та в╕дроджена Укра╖нська церква, яка ма╓ сво╖ внутр╕шн╕ можливост╕ для розвитку, в як╕й тод╕ було 23 ╓пископи, 22 ╓парх╕╖, десятки монастир╕в. Ми готов╕ – й це дикту╓ час. Про це св╕дчать настро╖, референдум, цього вимагають моральн╕ авторитети, вчен╕.
Листопад 1991 року: в Лавр╕ в╕дбува╓ться Собор, на якому вс╕ ╓пископи п╕дписують звернення до патр╕арха РПЦ про дарування автокефал╕╖. Це був величний собор, ╕ ми можемо лише щиро погорювати, що не ма╓мо в╕део. Але вс╕ ╓пископи, миряни, монахи п╕дписали звернення до церкви, яку щиро вважали мат╕р'ю, з проханням про дарування автокефал╕╖. РПЦ мовчала три м╕сяц╕. Як показав час, вона готувалася до бою.
Що ми зна╓мо про гон╕ння? Про страждання. Що знають про це нин╕шн╕ оч╕льники УПЦ МП, як╕ продовжують ╖╖ нищити на догоду Москв╕. Про це знають Укра╖нська церква ╕ патр╕арх Ф╕ларет зразка 1992 року. Бо ╕накше, як Голгофою, не назвеш цей 1992 р╕к. Доки Ф╕ларет чекав на р╕шення "Матер╕", "Мати" за допомоги КДБ шукала компромат для його знищення. ╤ знищення само╖ ╕де╖ автокефал╕╖.
Зараз я хочу навести цитати Арх╕╓рейського собору в Москв╕ в березн╕-кв╕тн╕ 1992 року, де мало розглядатися питання укра╖нсько╖ автокефал╕╖. Це розпов╕д╕ патр╕арха Ф╕ларета – з книги Чемериса (навряд чи матимемо змогу почитати нецензурован╕ стенограми того собору, тому це – вс╕ св╕дчення, як╕ ми ма╓мо).
"Один по одному рос╕йськ╕ арх╕╓ре╖ виходили на трибуну ╕ говорили т╕льки про мене... Про мою аморальн╕сть... Зв╕дки вони – арх╕╓ре╖ р╕зних областей Рос╕╖ – ст╕льки взнали про мо╓ особисте життя...
Хтось, правда, спробував повернутися до теми собору, до його порядку денного, тобто до звернення укра╖нських ╓пископ╕в про дарування автокефал╕╖. «Нав╕що вам, хохли, автокефал╕я?!» – Обурливо вигукував промовець у чин╕ арх╕╓рея.
Укра╖нська делегац╕я заявила протест, що собор порушу╓ порядок денний, тому що першочергове завдання – це питання автокефал╕╖, а не персональна справа митрополита Ки╖вського та вс╕╓╖ Укра╖ни... Подали протест ╕ передали патр╕арху. В╕д нього – н╕яко╖ реакц╕╖... Так було заплановано – облити багном Ф╕ларета...
Я сид╕в ╕ слухав чергового оратора ╕ думав: ну що ти мен╕ торочиш, арх╕╓рею? Що ти мен╕ про мораль торочиш? Я тебе знаю, як облупленого... Я був м╕сцеблюстителем, керував тод╕ церквою ╕ тобою займався. Та досить мен╕ виступити ╕ розпов╕сти про тво╖ гр╕хи, то ти вискочиш, як ошпарений... Але я вир╕шив не д╕яти ╖хн╕ми методами...
Собор тривав. Ус╕, кого зобов'язали за сценар╕╓м виступити ╕ розгромити Ф╕ларета, виступили та розгромили.
Я на багатьох з╕браннях був за сорок рок╕в служ╕ння Церкв╕, на загально церковних нарадах, але не чув, щоб так поливали собрата-арх╕╓рея... То для мене була Голгофа... ╤ я мав ╖╖ витримати, вистояти до к╕нця.
П╕сля я говорив про автокефал╕ю. Що вона потр╕бна, що Укра╖нська Православна Церква визр╕ла для не╖. ╤ вона буде мати автокефал╕ю... А зак╕нчив св╕й виступ словами, що не можу в╕дмовитися в╕д ки╖всько╖ кафедри... Як ╕ автокефал╕╖ не зречуся, бо в незалежн╕й Укра╖н╕ повинна бути незалежна церква".
Тод╕ патр╕арху Ф╕ларету дали повернутися до Ки╓ва, але, побачивши, що в╕н не збира╓ться зв╕льняти митрополичий престол, – позбавили ус╕х ступен╕в священства, а через 5 рок╕в ще й наклали анафему.
А тепер – про уроки, як╕ не вс╕ вивчили, а дехто просто не знав.
1. У книз╕ патр╕арх Ф╕ларет розпов╕в, що п╕сля звернення Укра╖ни про автокефал╕ю та перед собором у Рос╕╖, на якому його так нищили, в Ки╖в ╕з Москви при╖хало безл╕ч ем╕сар╕в, рос╕йськ╕ братства, монахи рос╕йських монастир╕в, "церковн╕ та нецерковн╕ люди налет╕ли, як гайвороння, переконували, що автокефал╕я не потр╕бна"...  Ця ситуац╕я повторю╓ться один в один, але у чомусь вона нав╕ть г╕рша, бо багато хто з тих колишн╕х ем╕сар╕в так ╕ залишився тод╕ в Укра╖н╕ й нав╕ть нав╕з брат╕в ╕з РФ.
Ми повинн╕ стати сильн╕шими ╕ розум╕ти, що не можна вчити ╕стор╕ю автокефал╕╖ по чорносотенн╕й московськ╕й л╕тератур╕. Добираючи сп╕кер╕в на еф╕ри, просто «пробийте» ╖хню б╕ограф╕ю та й сам предмет дискус╕╖ погугл╕ть.
2. Коли (дасть Бог) восени Константинополем буде задоволено апеляц╕ю про зняття анафеми, не кидайтеся в поверхов╕ м╕ркування та повторення м╕ф╕в про реч╕, як╕ не зна╓те. А на хвилинку згадайте Москву, березень та кв╕тень 1992 року. Собор, де як б╕дна знищена д╕вчина, стояла перед судилищем часто аморальних людей сама укра╖нська церква. Перший день Собору тривав 12 годин. Саме ст╕льки часу вислуховував патр╕арх Ф╕ларет сп╕ч╕ ненависник╕в автокефал╕╖, написан╕ в рос╕йськ╕й спецслужб╕.
╤ ще згадайте таке. Попри ц╕ приниження, патр╕арх Ф╕ларет був готовий взяти визнання нав╕ть ╕з рук Москви – в грудн╕ 2017 року написав до них того самого листа з проханням про прощення. Х╕ба це не ознака смирення? Вони промовчали. Вони за один м╕сяць окупували Крим, але зняти анафему за чотири м╕сяц╕ не змогли.  Вони н╕коли не хот╕ли дати нам автокефал╕ю.
3. Коли ви захочете повторити кремл╕вську залякувальну ╕стор╕ю про "рейдерство та перед╕л власност╕ п╕сля Томосу", то згадайте два еп╕зоди з життя Ф╕ларета. В╕н хоч ╕ з болем, але мирно п╕шов ╕з Лаври 1992 року, хоча безл╕ч людей переконували його залишитися ╕ об╕цяли захистити. В╕н не посм╕в порушити ╖╖ спок╕й, бо сила – в правд╕, яка все одно вигра╓. В 2014 роц╕, коли розлючен╕ радикали (бо ж у Лавр╕ переховувався «Беркут») були близьк╕ до захоплення Лаврських прим╕щень, в╕н використав весь св╕й вплив, щоб зняти напругу. Невже ви дума╓те, що ╕╓рарх (на той час – митрополит Ки╖вський ╕ Галицький), чи╖ми руками Лавра була в╕дкрита, котрий, до реч╕, у статус╕ екзарха ще п╕д час СРСР жертвував море кошт╕в ╕ на ремонти рос╕йських монастир╕в, ╕ який так бер╕г Лавру, – п╕дняв би на не╖ руку?
4. Тод╕ укра╖нська автокефал╕я програла, бо ╖╖ морально п╕дтримував лише Леон╕д Кравчук та демсили. Зараз прихильник╕в значно б╕льше: вс╕ три президенти, вс╕ ╕нтелектуали, вс╕ рел╕г╕╓знавц╕. Що там казати: весь парламент дв╕ч╕ проголосував за звернення. Але незабаром – вибори, тож перед вступом у передвиборчу кампан╕ю хот╕ла би застерегти пол╕тик╕в. Де-факто, кампан╕я почнеться восени, одночасно з под╕ями Томосу – оце чистий зб╕г, пов╕рте. Нехай ╢дина Пом╕сна (нав╕ть попри нелюбов до ╖╖ виконавц╕в) не стане для вас м╕шенню. Вона потр╕бна ╕ вам, ╕ вашим виборцям. Просто промовч╕ть про не╖, якщо не готов╕ сказати щось добре.
Дорог╕ журнал╕сти з числа неоф╕т╕в теми, деяк╕ з вас, нав╕ть дуже поважн╕, обговорюючи Томос, почали викладати сумн╕ви – чи в╕н такий, чи т╕ умови для церкви – чи не т╕, чи повна незалежн╕сть – чи н╕. Я б вас попросила: це не законопроект, не р╕шення Кабм╕ну. Тут ╕нш╕ методики оц╕нювання. Тому, озвучуючи думку, порадьтеся з фах╕вцями. Об╕цяю допомогти з контактами.
5. Дорога владо, я, зв╕сно, дякую вс╕м за т╕ под╕╖, як╕ ми разом оч╕ку╓мо, але давайте визна╓мо: нав╕ть якщо буде перемога – це не лише ваш╕ зусилля. Вам також ╕ поталанило з кон'юнктурою. Але згадайте й програну Укра╖ною ╕нформац╕йну в╕йну 1991-1992 рок╕в, проанал╕зуйте – чому програли ╕ будьте далекоглядн╕ш╕. Найкращий богослов та найпотужн╕ший церковний л╕дер завдяки зусиллям Москви за два роки перетворився мало не на "аморального жорсткого диктатора". ╤ ст╕льки людей пов╕рило. Контент про ╢дину Пом╕сну та про велич под╕╖ ма╓ заповнити Укра╖ну. ╤ у вас ще ╓ час.
Лана Самохвалова
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20263

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков