Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2018
ЩЕДР╤ БОРИС ╤ ГЛ╤Б

Наш╕ традиц╕╖

Хоча на звичному для нас календар╕ ще л╕то, але у природи св╕й календар — фенолог╕чний. Отож 6 серпня — вже свято Ос╕нн╕х Бориса ╕ Гл╕ба.
Цих перших пом╕сних укра╖нських святих, княз╕в-брат╕в, мученик╕в вшановують дв╕ч╕ на р╕к: 15 травня (перенесення ╖хн╕х мощей) ╕ 6 серпня (день пам'ят╕). В╕дтак у народн╕й традиц╕╖ ц╕ дн╕ називають в╕дпов╕дно — Весняних й Ос╕нн╕х Бориса ╕ Гл╕ба.
Ос╕нн╓ свято в╕дзначали урочист╕ше. Адже воно знамену╓ дозр╕вання ус╕х зернових культур, почина╓ться пер╕од найактивн╕шого збору гриб╕в. Колись нав╕ть у найб╕дн╕шого селянина у серпн╕ завжди було щось на стол╕. А от у саме свято працювати у пол╕ вважалося недоречним, бо “гроза може спопелити хл╕бн╕ копи”, як ╕ в свято Пантелеймона-Паликопа (9 серпня).
У народ╕ кажуть:
- Прийшли Ос╕нн╕ Борис ╕ Гл╕б — вистиг у пол╕ хл╕б.
- На Бориса ╕ Гл╕ба берися до хл╕ба.
- Ос╕нн╕ Борис ╕ Гл╕б с╕ють ранн╕й хл╕б.
- Веснян╕ Борис ╕ Гл╕б — голодн╕, а Ос╕нн╕ — щедр╕.
- Веснян╕ Борис ╕ Гл╕б просять в Ос╕нн╕х хл╕ба...

ПАНТЕЛЕЙМОН — ╤ Ц╤ЛИТЕЛЬ, ╤ ПАЛ╤Й...
9 серпня — день Святого великомученика Пантелеймона.
В╕н жив у Никодим╕╖. Ще з юних л╕т почав навчатися л╕карського мистецтва, а коли прийняв хрещення, присвятив усе сво╓ життя служ╕нню на благо людей, щиро допомагав убогим ╕ хворим, в╕дв╕дував в'язн╕в-християн у тюрмах, л╕кував ╖хн╕ душевн╕ ╕ т╕лесн╕ рани, навертав до християнства язичник╕в. Але на Пантелеймона-Ц╕лителя донесли ╕мператору ╕ святий прийняв муки та смерть за Христову в╕ру. Бог явив св╕ту диво: Пантелеймон не в╕дчув жодних т╕лесних страждань, а коли йому в╕друбали голову, то з рани потекла не кров, а молоко. Сталося це на початку IV ст. Хоч Пантелеймон загинув зовс╕м молодим, але встиг зробити багато добрих справ.
У народ╕ Пантелеймона називають ще Пал╕╓м ╕ вважають, що в╕н може захистити в╕д вогню. За народними в╕руваннями, якщо навколо палаючо╖ буд╕вл╕ трич╕ об╕йти з ╕коною Пантелеймона, то вогонь згасне. Водночас побутувало застереження: хто не шану╓ цього святого, то в╕н може спалити на пол╕ хл╕б, що сто╖ть у копах. Тому на Пантелеймона-Пал╕я у пол╕ працювати не варто...
Знахар╕ заприм╕тили: рослини цього дня набувають надзвичайно ц╕лющих властивостей, тож збирають л╕карське з╕лля. В╕дтак — Пантелеймон зазнав слави ц╕лителя ╕ в народн╕й традиц╕╖. Молитва до нього також зц╕лю╓. Не дивно, що у медичних закладах часто побачиш його ╕кону.

╤ВАН СИЛА — ДОДАСТЬ СИЛИ
Колись в╕рили: щоб уп╕знати злод╕я, потр╕бно у свято Апостола ╤вана Сили — ╤вана Во╖на (12 серпня) потримати у церкв╕ перед його ╕коною запалену св╕чку, перевернуту полум'ям вниз. Якщо вона гор╕тиме, то крад╕й почне мучитись, на нього нападуть хвороби. Доти хвор╕тиме, допоки не поверне вкрадене...
Попри пов╕р'я, але з цього дня можна було починати с╕яти озимину. Кажуть: “Жито, пос╕яне на Силу, родить сильно”, що в╕ками перев╕рено на практиц╕ укра╖нськими селянами. Адже ц╕╓╖ пори Сонце в╕дда╓ найб╕льше енерг╕╖, виявля╓ найб╕льшу силу. Воно не т╕льки гр╕╓, а й сво╖м житт╓дайним пром╕нням наше небесне св╕тило сприя╓ життю в ус╕х його формах та проявах. Тому, за народними пов╕р'ями, на Сили кожна людина в╕дчува╓ потяг до досконалост╕.
Народна прикмета стверджу╓: “Дощ на ╤вана Сили — благодать для озимини”.

СПАС╤ВКА — ПРОДОВЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
З 14 по 28 серпня трива╓ Успенський п╕ст, присвячений Пресвят╕й Богородиц╕. За сувор╕стю в╕н наближу╓ться до Великого посту, послаблю╓ться т╕льки у нед╕лю та у свято Преображення Господнього.
У народному побут╕ цей п╕ст ма╓ назву Спас╕вка. ╤сну╓ апокриф╕чна легенда, що Спас╕вка ╓ продовженням Великого посту. Адже Бог спочатку призначив для нього дев'ять тижн╕в. Але людям було важко витримати такий довгий п╕ст. ╤ Свят╕ Отц╕ Церкви почали просити Господа, щоб В╕н скоротив його у час╕. Тод╕ Бог розд╕лив п╕ст на дв╕ частини: с╕м тижн╕в залишив весною перед Великоднем ╕ два тижн╕ постановив постити наприк╕нц╕ л╕та перед Усп╕нням Пресвято╖ Богородиц╕. Ось чому, за народними в╕руваннями, у Спас╕вку треба так само суворо постити, як ╕ у Великий п╕ст перед святом Воскрес╕ння Христового.
Однак Спас╕вський п╕ст набагато легше витримати, н╕ж ╕нш╕ церковн╕ пости. Адже на об╕дньому стол╕ може бути вдосталь городини з нового врожаю, садовини, яку Церква дозволя╓ споживати у п╕сн╕ дн╕. Л╕с щедро обдарову╓ грибами, а вони, як в╕домо, за калор╕йн╕стю не поступаються м'ясу. Тому кажуть: “Спас╕вка — ласт╕вка; це Петр╕вка — голод╕вка”. Та головне у час╕ посту — щира молитва!

БУКЕТ-МАКОВ╤ЙКА
На свято Маков╕я (14 серпня), як ╕ на Тр╕йцю, у храмах святять букети кв╕т╕в. У давнину для них збирали виключно л╕карськ╕ рослини — лугов╕, польов╕, л╕сов╕... В╕рили: таке освячене знахарське з╕лля ма╓ не т╕льки л╕кувальну, а й маг╕чну силу.
Букет-маков╕йка (так його називали у народ╕) складався з непарного числа рослин, але не менше с╕мох найменувань, бо було семеро брат╕в Маккаве╖в. Найчаст╕ше для освячення збирали:
МАК — основа букету, обер╕га╓ в╕д ус╕х злих сил, проклять, чар╕в...
ЧОРНОБРИВЦ╤ Й АЙСТРИ — краса ╕ затишок у дом╕; кв╕ти осен╕, адже, за народними спостереженнями, саме на Маков╕я почина╓ться ос╕нь.
ПОЛИН, як ╕ мак, захистить в╕д зло╖ сили.
М'ЯТА ус╕м додасть здоров'я, заспоко╖ть.
У кого були мал╕ д╕ти, то додавали до букет╕в КУЧЕРЯВЦ╤. Щоб у малеч╕ волосся стало пишним, кучерявим.
МАТОЧНИК полюбляли пас╕чники, щоб бджолин╕ ро╖ були м╕цними ╕ працьовитими, приносили багато меду.
МАТЕРИНКУ клали у букет д╕вчатам, особливо тим, хто на виданн╕, щоб були гарними та здоровими, легко народжували д╕тей.
МИРО (гуньба с╕нна — ботан╕чна назва рослини) призначалося молодому подружжю; воно символ╕зу╓ мир та злагоду у с╕м'╖, добробут.
МИКОЛАЙЧИКИ — для чолов╕к╕в, аби не слабували, не втрачали чолов╕чо╖ сили.
ВОЛОШКИ (васильки), щоб н╕хто не сердився у дом╕, не сварився, панували спок╕й ╕ благочестив╕сть.
Але це далеко не повний перел╕к рослин, призначених для букета-маков╕йки. Адже у кожному етнограф╕чному рег╕он╕ Укра╖ни побутували сво╖ традиц╕╖.

ОТАВА — ДО С╤НА ПРИБАВА
15 серпня — свято преподобного Стефана. У народ╕ цей день називають “с╕новалом” ╕ намагаються завершити загот╕влю ос╕ннього с╕на (отави). Бо, як кажуть, “отава — для с╕на прибава”.
Але не так вже й суто по-побутовому ставився укра╖нський селянин до с╕на, мовляв, це — т╕льки корм для худоби, тим паче, добре, коли його вдосталь. Навпаки, с╕но — це ще й символ ясен, де народився ╤сус Христос, про що сп╕ва╓ться у колядках. Тому на Святий Веч╕р п╕д ст╕л чи на покуть завжди кладуть оберемок запашного, духмяного с╕на (вибирають найкраще) — для Дитятка Божого. Воно також символ╕зу╓ теплоту ╕ спок╕й, родинний затишок. А в християнськ╕й родин╕ завжди основне м╕сце пос╕да╓ ╤сус Христос.
Нав╕ть побуту╓ таке образне пор╕вняння: коли господар збира╓ с╕но на луз╕ ╕ наповню╓ ним стодоли, склада╓ у ст╕жки на зиму, так ╕ християнин забезпечу╓ться перед духовною зимою прийняттям Святих Та╖нств. А що вже мовити, коли цей християнин ще й господар! Вт╕м, н╕коли не потр╕бно допускати духовно╖ зими, спустошення, що, насамперед, залежить в╕д нас.
Так, середина серпня — це час завершення ос╕ннього с╕нокосу, зв╕дси й назва — с╕новал.
У народ╕ кажуть: “Який Стефан-С╕новал — такий буде вересень”.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20261

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков