"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
#30 за 27.07.2018
НА ЯКУ РОЗВ╤ДКУ ПРАЦЮВАЛИ УКРА╥НСЬК╤ РАДЯНСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ?
Нин╕ нер╕дко критикують укра╖нських радянських письменник╕в. Адже вони сп╕вали диф╕рамби кату укра╖нського народу Стал╕ну, Комун╕стичн╕й парт╕╖. Все це так. ╤ славословили, ╕ за вказ╕вкою Компарт╕╖ накидалися на сво╖х же колег, ╕ каялися, ╕ отримували нагороди. А от Улас Самчук ви╖хав на зах╕д. ╤ Володимир Винниченко не захот╕в жити в поневолен╕й Укра╖н╕. Але ж укра╖нська л╕тература без в╕рша «Люб╕ть Укра╖ну» Володимира Сосюри, роману «Собор» Олеся Гончара ╕ ще багатьох твор╕в була б неповною, б╕дною. Максим Рильський, щоб урятувати сво╓ життя, написав «П╕сню про Стал╕на», але ми його любимо за ╕нш╕ твори. ╤ яким був би наш народ без цих твор╕в укра╖нських радянських письменник╕в. Андр╕й Малишко осп╕вував Комун╕стичну парт╕ю. Але його «П╕сню про рушник», де не було набридло╖ комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, сп╕вали в народ╕. Колись були популярними романи ╕ ф╕льми про розв╕дник╕в – «Щит ╕ меч», «С╕мнадцять митт╓востей весни»… Там д╕яли радянськ╕ розв╕дники, як╕ займали досить висок╕ посади в нацистськ╕й Н╕меччин╕. Виникало запитання, як, наприклад, Шт╕рл╕ц став штандартенфюрером (полковником) СС ╕ працював у гестапо? Що в╕н зробив для н╕мц╕в? Як можна було досягти такого чину ╕ зайняти таку посаду, не шкодячи ворогам фашист╕в? А як було не з л╕тературними героями, а реальними розв╕дниками? Радянськ╕ читач╕ пам’ятають житт╓писи видатних д╕яч╕в Латинсько╖ Америки (Бол╕вара, Панчо В╕ль╖, Че Гевари, Аль╓нде, С╕кейроса), як╕ написав Лаврецький, ╕ книги з ╕стор╕╖ католицько╖ церкви, як╕ написав Григулевич. Тод╕ ми не знали, що Григулевич ╕ Лаврецький – це одна й та ж особа. Б╕льше того – в╕н був радянським розв╕дником. Григулевич п╕д псевдон╕мом зайняв посаду посла Коста-Р╕ки у Ватикан╕ ╕ Югослав╕╖. З трибуни ООН в╕н р╕зко критикував СРСР ╕ водночас постачав у цю кра╖ну та╓мну ╕нформац╕ю. Радянських письменник╕в сл╕д оц╕нювати за такими критер╕ями, що й розв╕дник╕в-нелегал╕в. Були письменники, як╕ т╕льки вихваляли Комун╕стичну парт╕ю. А були так╕, чий талант пост╕йно проривався. ╤ як╕ використовували будь-яку, бодай найменшу, л╕берал╕зац╕ю комун╕стичного режиму, щоб написати правду, щоб виразити в л╕тературному твор╕ душу укра╖нського народу. А ще можна згадати допомогу репресованим, але вц╕л╕лим письменникам, митцям. Завдяки допомоз╕ Максима Рильського, в ╤рпен╕ б╕ля Ки╓ва оселилися феноменальний укра╖нський перекладач Григор╕й Кочур ╕ його побратим-перекладач, ветеран ОУН ╕ УПА Дмитро Паламарчук, що повернулися в Укра╖ну п╕сля радянських табор╕в ╕ заслання. Таких приклад╕в можна навести багато. Ц╕ укра╖нськ╕ радянськ╕ письменники, та й письменники ╕нших республ╕к колишнього СРСР, почувалися, як агенти свого народу в чужому стан╕. Писали те, що вимагали вороги, але за найменшо╖ можливост╕ дбали про св╕й народ. Багато в чому саме завдяки ним збереглася укра╖нська нац╕ональна св╕дом╕сть
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ м. ╤рп╕нь
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20209
|