Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Свято апостолів Петра і Павла (12 липня) символізує підготовку до жнив; а в деяких регіонах України — вже їх початок. Тому до цього дня, як вважали, потрібно було зжати хоча б один сніп...
За народними уявленнями, Петро — сторож поля і майбутнього врожаю, тому вижатий сніп — своєрідна безкровна жертва покровителю жнив. До цього зажинку готувалися заздалегідь: жінки білили хати, прикрашали рушниками ікони, готували жниварський реманент.
Напередодні свята Петра і Павла (а то й у саме свято, після церковного Богослужіння) селяни обходили свої лани, а священик освячував водою хлібні злаки, щоб їх не пошкодили ні граді, ні зливи, ні буревій, ні пожежа від блискавки. Пізно ввечері чи до сходу сонця (ще до початку Служби Божої у церкві) господині потайки від усіх виходили в поле робити “закрутки” - своєрідні обереги поля: скручували кілька жмень стебел і зв'язували їх особливим способом, виголошуючи при цьому певні замовляння. Такі ж “закрутки” робили і після завершення жнив.
Зажинки (це вже з використанням серпа) починали вдосвіта, але не у саме свято Петра і Павла, бо таке — гріх. Помолившись, ішли в поле, щоб до сходу сонця зробити почин — нажати обрядовий сніп. Перед початком зажинок розстеляли скатертину, клали на неї хліб-сіль і шматочок свяченої паски, інші страви. Потім присідали на кілька хвилин до скатертини і, помолившись та почастувавшись, бралися до роботи. Після слів найстаршого: “Боже, благослови!” господар або найстарша жінка починали жати, а за ними — уся сім'я. Навіть діточок брали у поле.
Нажавши по дві жмені стебел, складали їх навхрест. Саме цей “зажинковий хрест” з першим снопом символізував початок жнив.

ПІСЛЯ ПЕТРА — ПОЛУПЕТРА
13 липня, відразу після свята Верховних Апостолів Петра і Павла, у церквах східного обряду відзначають Собор Дванадцяти Апостолів. У народі це свято називають Полупетра, або Петрового батька.
Якщо день Петра і Павла в обрядових діях пов'язаний із початком жнив (зажинками), то свято Полупетра має виразно скотарський характер. Цього дня вшановують пастухів і домашніх тварин, насамперед корів. Наприклад, на Петрового батька господарям годилося добре нагодувати домашню худобу і віднести обід пастухові, якого винаймала громада, або якому випала черга пасти корів. Якщо це була дитина, то її частували солодкими мандриками — обрядовими пампушками, які готували саме до свята Петра і Павла.
Вийшовши на пасовисько, кожен господар молився і просив у Господа:
- Христе, Боже наш, оберігай і спасай худобину нашу вдень під сонцем, вночі під місяцем, під ясними зорями і на пізнім ляганні, і на раннім вставанні, і на досвітніх годинах, де вона розпасає, де води спиває. Схорони її від звіра лютого, що її підстерігає, від язика злого, від гада гадовитого, ненаситного, від чоловіка лукавого, від усякого чорного зла, щоб повсякчас обминало її. Щоб зле обминало, а добре зустрічало.
Колись у цей день господині варили три горщики борщу з трьох півнів на згадку про те, як апостол Петро тричі відрікся від Ісуса Христа, і тричі співав півень.

КУЗЬМА І ДЕМ'ЯН: ПОЛУДЕНЬ ЛІТА
Липень називають верхівкою або полуднем літа і вважають, що на цій “верхівці” сидять святі безсрібники Кузьма і Дем'ян, яких християни східного обряду вшановують 14 липня.
Святі чудотворці, брати-лікарі жили у другій половині III століття, недалеко від Риму. 284 року були вбиті за намовою заздрісного лікаря-язичника. В описі життя Кузьми і Дем'яна йдеться, що вони отримали від Бога дар зцілювати людей, лікувати найважчі недуги.І робили це не тільки використовуючи трави, мінерали, а й через щиру молитву. Також лікували тварин. Тому їх вшановують, як своїх покровителів, і фахівці ветеринарної медицини. Плати за свої послуги ніколи не брали, за що їх назвали Безсрібниками.
І тепер хворі часто звертаються до них у молитві за допомогою.
День пам'яті святих Кузьми і Дем'яна відзначають двічі на рік — 14 липня і 14 листопада. Липневий час у селянському побуті дуже напружений, тому святкування влітку не було таким поширеним, як восени. Адже у липні жнивують, збирають овочі, а в листопаді можна трохи відпочити від нагальних господарських робіт.
Побутували приповідки:
- Кузьма і Дем'ян згубили жупан. (Не дивно, бо це початок літньої спеки, а за старим календарем - “полудень літа”).
- Стережися “пекла” (спеки) на Кузьми і Дем'яна!
- Кузьма і Дем'ян прийшли — на косовицю хліба пішли.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2018 > Тема "Душі криниця"