Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2018
ПРОРИВ Н╤КОЛА ПАШИНЯНА: ПЕРШ╤ КРОКИ НОВО╥ В╤РМЕНСЬКО╥ ВЛАДИ ВРАЖАЮТЬ

Гучн╕ розсл╕дування, в╕дставки, скасування од╕озних р╕шень попередник╕в... Схоже, хтось набира╓ пол╕тичних бал╕в до майбутн╕х дострокових вибор╕в…

Пройшло майже два м╕сяц╕ в╕дтод╕, як у В╕рмен╕╖ на хвил╕ масових протест╕в до влади прийшов прем’╓р-м╕н╕стр Н╕кол Пашинян ╕ його не дуже чисельна «вулична» команда. Пашинян швидко сформував новий склад уряду ╕ добився схвалення в╕д парламенту його урядово╖ програми. Вона ч╕тко св╕дчить про те, що перший уряд Н╕кола Пашиняна буде чимось на кшталт «перех╕дного» ╕ недовгов╕чного. Пашинян призначив на посади м╕н╕стр╕в, керуючись не принципом профес╕йност╕ кандидат╕в, а лояльност╕ до себе особисто. Чимало людей, як╕ були з ним на м╕тингах, отримали висок╕ державн╕ посади – в╕це-прем`╓р╕в, м╕н╕стр╕в ╕ заступник╕в м╕н╕стр╕в, прес-секретар╕в. Пашинян ╕з самого початку стверджував, що його головна ц╕ль на ц╕й посад╕ – проведення дострокових вибор╕в. Адже у ситуац╕╖, коли прем’╓р-м╕н╕стр без команди та фактично без парт╕╖ ста╓ на чол╕ держави з абсолютно антагон╕стичним парламентом, у якому б╕льш╕сть належить парт╕╖ його ворога Сержа Саргсяна, проводити державну пол╕тику неможливо. А в╕дтак, головним завданням Пашиняна сьогодн╕ ╓ п╕дготовка до проведення перевибор╕в, а також зм╕цнення особистого рейтингу та формування сво╓╖ парт╕╖, щоб вона могла здобути б╕льше м╕сць у парламент╕.
Але попри те, що уряд Пашиняна пробуде на сво╓му м╕сц╕ лише р╕к до вибор╕в, в╕н все одно розпочав перш╕ кроки, як╕ окреслюють контури майбутн╕х реформ, що покладен╕ в основу його ново╖ пол╕тики. Реформи, як╕ в╕н буде просувати у ход╕ передвиборчих перегон╕в, щоб завоювати прихильн╕сть населення. Отже, основн╕ питання, як╕ стоять перед урядом Пашиняна:
1. Чистка старих чиновник╕в. Щойно Пашинян прийшов до влади, в╕н натякнув на те, що буде зменшувати вплив старо╖ гвард╕╖ на механ╕зм ухвалення р╕шень. По сут╕, у нового прем’╓р-м╕н╕стра ╓ два шляхи, якими в╕н може п╕ти у дан╕й ситуац╕╖: або зачистити пол╕тичну систему в╕д сво╖х ворог╕в шляхом радикальних реформ ╕ гучних судових процес╕в, або домовитися з гравцями старо╖ системи та стати ╖╖ частиною. Пашинян, судячи з усього, вир╕шив спробувати використати аванс народно╖ п╕дтримки, яку в╕н ма╓ зараз на старт╕ - щоб притиснути сво╖х супротивник╕в, переважно член╕в Республ╕кансько╖ парт╕╖ В╕рмен╕╖ на чол╕ з Сержом Саргсяном, ╕ поставити на ключов╕ посади сво╖х людей. За останн╕й м╕сяць близько 10 депутат╕в РПВ залишили свою фракц╕ю у парламент╕, призв╕вши до того, що ця парт╕я втратила б╕льш╕сть. Це полегшило роботу Пашиняна та зм╕цнило його позиц╕╖ у парламент╕.
2. Битва за ╢реван. Щоб перемогти на парламентських виборах, Пашиняну потр╕бен контроль над столицею – ╢реваном. Але доки м╕сто перебува╓ п╕д контролем старих парт╕йних функц╕онер╕в з РПВ, пов’язаних з колишн╕м президентом Сержем Саргсяном, зробити це неможливо. Тому не дивно, що одразу п╕сля приходу до влади Пашиняна, м╕ж ним та мером ╢ревана Тароном Маргаряном розпочалося протистояння. Пашинян намага╓ться змусити його подати у в╕дставку та ╕н╕ц╕ював обшуки в мер╕╖ у межах р╕зних корупц╕йних розсл╕дувань. У в╕дпов╕дь, Маргарян через св╕й адм╕нресурс дом╕гся виключення з Ради стар╕йшин, яка обира╓ мера м╕ста, кандидата в╕д Пашиняна. Боротьба ця й дос╕ трива╓.
3. Протистояння з ол╕гархами. Днями Служба безпеки В╕рмен╕╖ (СБВ) арештувала одного з найвпливов╕ших людей кра╖ни - ол╕гарха ╕ депутата в╕д РПВ, колишнього заступника м╕н╕стра оборони, генерала Манвела Григоряна. Це стало знаковою под╕╓ю за весь нетривалий час правл╕ння Н╕кола Пашиняна. Шок ╕ здивування – так зреагували перес╕чн╕ в╕рмени на вражаюч╕ кадри обшуку ма╓тку Григоряна, де знайшли тисяч╕ бо╓припас╕в, арсенал збро╖, м╕н╕-зоопарк з тиграми, ведмедями ╕ страусами. А також вкрадену ним гуман╕тарну допомогу для в╕рменських солдат у Наг╕рному Карабас╕: згущене молоко, кетчуп, тушонку туалетний пап╕р, марлев╕ пов'язки, нав╕ть автомоб╕л╕ УАЗ та машини медично╖ допомоги. Це стало потужним ударом по позиц╕ях РПВ ╕ особисто колишнього президента Сержа Саргсяна, якого пов’язували з родиною Григорян╕в. Операц╕я з затримання Манвела Григоряна – частина загального протистояння Пашиняна з пров╕дними ол╕гархами кра╖ни, пов’язаними з правлячою РПВ. Зв╕сно, дуже сумн╕вно, що Пашиняну дозволять ч╕пати ус╕х багат╕╖в ╕ корупц╕онер╕в у кра╖н╕, але принаймн╕ к╕лькох в╕н ма╓ нам╕р посадити за грати. Це п╕двищить його рейтинг напередодн╕ вибор╕в, дасть позитивний сигнал ╕нвесторам, а також продемонстру╓ старим чиновникам, що з ним краще домовитися ╕ не провокувати в╕чну боротьбу. Окр╕м Григоряна, зараз «п╕д ковпаком» силовик╕в перебувають колишн╕й прем’╓р-м╕н╕стр Карен Карапетян, московський крим╕нальний авторитет Артур Асатрян, голова в╕рменсько╖ д╕аспори у Рос╕╖ Ара Акобян, ол╕гарх ╕ власник супермаркет╕в Самвел Алексанян, м╕льярдер Самвел Карапетян тощо.
4. Розбудова нових стосунк╕в з Рос╕╓ю. П╕сля приходу до влади Н╕кол Пашинян взяв курс на розбудову нових, б╕льш р╕вноправних ╕ т╕сних зв’язк╕в з Москвою. Йому необх╕дна п╕дтримка РФ як основного гаранта стаб╕льност╕ В╕рмен╕╖, а тому не дивно, що його перша закордонна подорож була до РФ на зустр╕ч з Володимиром Пут╕ним. Для покращення стосунк╕в з РФ Пашинян поставив лояльного Москв╕ м╕н╕стра закордонних справ, зм╕нив голову в╕рменсько╖ д╕аспори та створив нову орган╕зац╕ю, яка об'╓днала в╕рмен, що проживають у Рос╕╖, а також посилив сп╕впрацю з Кремлем у межах рег╕ональних пол╕тико-економ╕чних блок╕в (╢враз╕йського Економ╕чного Союзу (╢врАзЕС) та Орган╕зац╕╖ Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Рос╕я – основний геопол╕тичний союзник В╕рмен╕╖, ╕ у нин╕шн╕х умовах навряд чи цей курс буде зм╕нений. Кр╕м того, саме Рос╕я натиснула на правлячу РПВ ╕з тим, щоб вони не заважала Пашиняну, намагаючись дестаб╕л╕зувати внутр╕шню пол╕тичну ситуац╕ю у кра╖н╕ на свою користь.
5. Наг╕рний Карабах. Н╕кол Пашинян розпочав також процес взяття п╕д контроль Наг╕рного Карабаху. Тамтешня ел╕та була близька до колишнього президента Сержа Саргсяна. А в╕дтак, ╖╖ необх╕дно було позбавитися. Саме це зробив Пашинян, коли у Наг╕рному Карабас╕ спалахнули протести проти м╕сцевих силовик╕в. Т╕ п╕д тиском ╢ревана п╕шли у в╕дставку, а президент самопроголошено╖ НКР Бако Саакян заявив, що не буде балотуватися на наступних м╕сцевих виборах. В╕д Пашиняна чекають б╕льшо╖ р╕шучост╕ у питанн╕ протистояння з Азербайджаном. Але поки що в╕н не готовий до якихось нових ╕н╕ц╕атив, йому не вистача╓ внутр╕шньо╖ лег╕тимност╕, а тому це питання, в╕рог╕дно, буде в╕дкладене до вибор╕в. Зараз Н╕кол Пашинян буде розкручувати питання «А хто винен у провальному для В╕рмен╕╖ конфл╕кт╕ у кв╕тн╕ 2016 року?». Тод╕ на л╕н╕╖ розмежування у Наг╕рному Карабас╕ в╕дбулася найб╕льша з 1994 року ескалац╕я. В╕рменська арм╕я продемонструвала слабк╕сть, чимало ╖╖ в╕йськових загинуло. Пашинян звинувачу╓ у цьому «попередник╕в», ╕ саме цей меседж в╕н ╕ надал╕ буде розвивати у ЗМ╤ перед виборами. Власне, арешт Манвела Григоряна – частина ц╕╓╖ кампан╕╖.
6. Битва за церкву. Щойно Пашинян прийшов до влади, розпочалися протести прихильник╕в ╕ противник╕в Катол╕коса Гарег╕на II. Це давня ╕стор╕я. Катол╕кос – це титул вищих духовних ос╕б у В╕рмен╕╖. Гарег╕на II останн╕ роки звинувачували у корупц╕╖, безчест╕ та в╕дмиванн╕ кошт╕в. Кр╕м того, на цьому тл╕ всередин╕ В╕рменсько╖ апостольсько╖ церкви точиться боротьба м╕ж групою Гарег╕на II та його брата – арх╕╓пископа ╢ревана – з одного боку та його ворогами, як╕ прагнуть усунути його з посади, з ╕ншого. З приходом до влади Пашиняна, ситуац╕я загострилася. У ╢реван╕ та духовному центр╕ В╕рмен╕╖ – м╕ст╕ Ечм╕адз╕н╕ – в╕дбулися протести та сутички м╕ж прихильниками обох табор╕в.
7. Соц╕альн╕ проблеми. П╕сля того, як Н╕кол Пашинян став прем’╓ром, у ╢реван╕ в╕дбулася хвиля протест╕в, спрямованих вже проти нового прем'╓ра з вимогою провести реформи або скасувати скандальн╕ укази попередньо╖ влади. Люди вимагали в╕д Пашиняна як в╕д «народного прем'╓ра» швидко вир╕шити вс╕ ╖хн╕ проблеми. Для нового глави уряду це стало справжн╕м викликом, адже швидко проблеми соц╕ально-економ╕чного характеру у В╕рмен╕╖ не вир╕шуються. Тому в╕н балансу╓ м╕ж протестувальниками (сво╖м електоратом) ╕ реальними можливостями зд╕йснити зм╕ни.
8. Трудова м╕грац╕я. Найб╕льшим викликом для Пашиняна стане розв'язання кризи на ринку прац╕. Чимало в╕рмен за останн╕ роки ви╖хали з кра╖ни ╕ подалися на зароб╕тки закордон. Це спричинило нестачу квал╕ф╕ковано╖ робочо╖ сили у В╕рмен╕╖. Пашинян неодноразово закликав в╕рмен повертатися з-за кордону назад ╕ працювати разом з ним на благо кра╖ни. Власне, саме з ц╕╓ю метою Пашинян почав ретельно переглядати д╕яльн╕сть орган╕зац╕й, як╕ об'╓днують в╕рменськ╕ д╕аспори у сус╕дн╕х державах, насамперед у Рос╕╖ та Груз╕╖.
9. Транспортна блокада. Геопол╕тична ситуац╕я навколо В╕рмен╕╖ нин╕ дуже несприятлива. Через конфл╕кт з Азербайджаном закритий весь кордон б╕ля Наг╕рного Карабаху та в╕дсутн╕й доступ на ринок Азербайджану. Через конфл╕кт з Туреччиною повн╕стю закритий в╕рменсько-турецький кордон, який так само ╓ ц╕кавим для в╕рмен з точки зору зовн╕шньо-економ╕чно╖ д╕яльност╕. В╕дносини з ╤раном ╕ Груз╕╓ю теж непрост╕. В умовах, коли В╕рмен╕я розпочала буд╕вництво П╕вн╕чно-П╕вденного транспортного коридору, ╖й необх╕дно в╕дкрити кордони для максимального ефекту в╕д проекту. Тому Пашинян розпочав обережний д╕алог з Анкарою ╕з тим, щоб, можливо, домовитися про в╕дновлення стосунк╕в. Але реал╕зац╕я його плану без провокування нац╕онал╕стичних верств населення стане для нього справжн╕м викликом.
Отже, Н╕кол Пашинян лише розпочав св╕й шлях у велик╕й в╕рменськ╕й пол╕тиц╕. Основна його д╕яльн╕сть розпочнеться п╕сля дострокових вибор╕в. До того часу в╕н намагатиметься будь-що набити соб╕ пол╕тичн╕ бали. Можливо, йому вдасться закласти основи для майбутн╕х реформ, як╕ продемонструють населенню серйозн╕сть нам╕р╕в та забезпечать п╕дтримку на виборах. Одне можна сказати точно – зовн╕шньопол╕тичний курс В╕рмен╕╖ не зм╕ниться, ╕ Рос╕я як ╕ ран╕ше лишатиметься опорою для в╕рменсько╖ влади.
╤л╕я Куса,
експерт з м╕жнародно╖ пол╕тики Укра╖нського ╕нституту майбутнього
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20109

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков