Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2018
В╤ДНИН╤ ╤ НАШ╤ СЛ╤ДИ В ПАМ’ЯТ╤ М╤СТА ПРАДАВНЬОГО БУДУТЬ…

Попри вс╕ труднощ╕ та незручност╕, що звалилися на голову добро╖ половини кримчан в 2014 роц╕, перебування на материков╕й частин╕ Укра╖ни бодай хоч на якийсь час розв╕ва╓ негатив, отриманий за час подолання черг на пунктах пропуску на кордон╕ та в╕д споглядання на ряди колючого дроту, що роз’╓днали родини, обмежили можлив╕сть в╕льного пересування звичними колись маршрутами без в╕дчуття болю ╕з-за стандартних запитань прикордонник╕в: «Куди?.. За чим?.. Як часто?..»
За 60 рок╕в перебування Криму в склад╕ Укра╖ни виросло не одне покол╕ння, яке пов’язало сво╓ життя, свою долю з ╕ншими рег╕онами кра╖ни. Молодь навча╓ться не лише в ближн╕х до п╕вострова п╕вденних областях, а й у вс╕х куточках нашо╖ батьк╕вщини. У когось батьки в Криму, а в ╕нших навпаки – залишилися по ╕нший б╕к споруджено╖ химерно╖ хв╕ртки.
Куди б не вели мо╖ шляхи, вс╕ вони не обминають Ки╖в, дорогу серцю батьк╕вську землю, де мешка╓ майже вся моя р╕дня. Тож ╕ цього разу зустр╕чали та проводжали мене близьк╕ люди. Хоча найдальшим пунктом чергово╖ подорож╕ на цей раз був Луцьк – гостинна Волинь з буйною, як н╕де, зеленню, залита медовими пахощами розк╕шних лип, що траплялися на кожному кроц╕: в м╕стах та селах, вздовж широких трас та вузеньких пут╕вц╕в.
Насичен╕ ц╕кавими заходами три дн╕ перебування на Волин╕, задля яких я подолала той нелегкий маршрут, залишили по соб╕ найкращ╕ враження ╕ зачепилися в пам’ят╕ та на св╕тлинах на все життя. ╤ звела мене на цей раз доля з уже добре знайомими людьми – друзями з л╕тературних сайт╕в та фейсбуку, про творч╕сть яких вже знала багато, але б╕льш╕сть з них все ще залишалися в╕ртуальними друзями. Це укра╖нськ╕ поети з ус╕х областей Укра╖ни та заруб╕жжя: справжн╕ патр╕оти, щир╕ однодумц╕, для яких Укра╖на – понад усе.
Саме таку назву «Понад усе нам – Укра╖на» ╕ ма╓ нова зб╕рка, яку напередодн╕ при╖зду автор╕в до Луцька доставив з-п╕д друкарського станка упорядник та художньо-техн╕чний редактор видання поет, журнал╕ст, просв╕тянин Олександр Печора з м. Лубни Полтавсько╖ област╕. Пан Олександр разом з╕ спонсорами В╕тал╕╓м Назаруком та Миколою Серпнем взяли на себе весь тягар видання (вже не першо╖ нашо╖ колективно╖ зб╕рки), його ф╕нансування та орган╕зац╕ю основного святкового д╕йства – презентац╕╖ книги в Музе╖-садиб╕ Лес╕ Укра╖нки в с. Колодяжне. А ще були екскурс╕╖ в с. Пляшева, що на кордон╕ Р╕вненсько╖ та Волинсько╖ областей, де в червн╕-липн╕ 1651 року в╕дбулася кривава битва укра╖нського в╕йська на чол╕ з Богданом Хмельницьким та в╕йська кримського хана ╤слам-Г╕рея ╤╤╤ проти польсько╖ шляхти (в╕дома з ╕стор╕╖, як битва п╕д Берестечком) та знайомство з древн╕м Лучеськом-Луцьком з величним стародавн╕м замком Любарта, що став в╕зитною карткою м╕ста.
Попередн╕ми виданнями л╕тературно-мистецького коша «Р╕днокрай» були зб╕рники «Мислити ╕ жити укра╖нно», «Опален╕ рими», «Мотиви р╕днокраю», зб╕рник п╕сень «Про р╕дне та близьке» та л╕тературно-художн╕й календар на 2018-2019 роки «Р╕днокрай», про що ран╕ш пов╕домлялося на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
Високо оц╕нили автори зб╕рника «Мотиви р╕днокраю» реценз╕ю кримського письменника та журнал╕ста В╕ктора Стуса на ╖х твори, що теж друкувала «Св╕тлиця», та вже чекають на профес╕йний огляд зб╕рника «Понад усе нам – Укра╖на», який передав В╕кторов╕ ╤вановичу Олександр Печора. Зупинятися на зм╕стов╕ книги не буду, нехай це майстерн╕ше зробить заслужений журнал╕ст Укра╖ни та АР Крим В╕ктор Стус. Скажу лише, що зб╕рник вм╕стив в соб╕ твори поет╕в з ус╕х областей, а Крим в ньому представляють, як ╕ в попередн╕х зб╕рниках, Валентин Бут та Галина Литовченко, тобто я. Розпов╕м хрон╕ку под╕й 8-10 червня 2018 року.
Отже… День перший – ранкова зустр╕ч на вокзал╕ з паном В╕тал╕╓м Назаруком, луцьким поетом-л╕риком, щедрою людиною ╕ над╕йним товаришем, що, як справжн╕й чолов╕к, п╕дготував сюрприз для ж╕нок – троянди та р╕зьблен╕ дерев’ян╕ шкатулки для прикрас, а вс╕м гостям м╕ста ще й Грамоту Земл╕ Волинсько╖, текстом яко╖ засв╕дчу╓ться, що «в╕днин╕ ╕ тво╖ сл╕ди в пам’ят╕ м╕ста прадавнього будуть».
Через якийсь час ми вже в с. Колодяжному в Музе╖-садиб╕ Лес╕ Укра╖нки. Охайн╕ та затишн╕ б╕лий та с╕рий будиночки Косач╕в – Лесин та батьк╕вський: з ╖х меблями, килимами, посудом, портретами та картинами на ст╕нах, з духом дитинства та юнацьких рок╕в Лес╕ Укра╖нки, з ╖╖ улюбленими кв╕тами п╕д в╕кном, як╕ щороку висаджують прац╕вниц╕ Музею-садиби. На м╕сц╕ колишнього старого будинку Косач╕в, зруйнованого п╕д час ╤╤ св╕тово╖ в╕йни, побудована нова споруда, де розм╕щена експозиц╕я музею. Там ╕ проходила презентац╕я зб╕рника. Дуже при╓мно, що окр╕м прац╕вник╕в музею на презентац╕ю зав╕тали й ╕нш╕ зац╕кавлен╕ мешканц╕ села, не зваживши на будн╕й день та гарячу л╕тню пору. Автори один за одним, зг╕дно зм╕стов╕ в алфав╕тному порядку, читали сво╖ в╕рш╕, а з поетами, в╕дсутн╕ми на презентац╕╖ (бо ж не вс╕ 50 автор╕в змогли при╖хати), гостей знайомив ведучий заходу Олександр Печора. Зб╕рник та к╕лькам календар╕в «Р╕днокрай» подарували музею.
День другий був насичений козацьким духом, бо нашого л╕тературно-мистецького коша приймав к╕ш козацький, для якого теж понад усе – Укра╖на. Ц╕каву екскурс╕ю м╕сцями Берестецько╖ битви пров╕в колоритний гов╕ркий козак Олександр, людина, яка прагне та вм╕╓ докопатися до ╕стини, черпа╓ знання з ус╕х можливих джерел ╕ доносить ╖х до людей, займа╓ться патр╕отичним вихованням школяр╕в, орган╕зову╓ по╖здки Укра╖ною, щоб д╕ти та молодь впевнилися, що наша земля – найкраща. Оск╕льки в ц╕ дн╕ тривають заходи з нагоди роковин битви п╕д Берестечком, стар╕йшина козак╕в 91-р╕чний жвавий, над╕лений гумором та неабияким розумом козак Арсен, що при╖хав з Харкова, пров╕в церемон╕ю посвяти в козаки нашого л╕тературного побратима та волонтера з м. Яремче ╤горя Стожара, п╕сля чого поети та поетки скуштували козацький кул╕ш та юшку, квас та (не буду приховувати) й куди м╕цн╕ш╕ напо╖ – «Кропив’янку» та настояну на кв╕тках ╕ван-чаю оковиту. Куди ж без цього справжн╕м козакам? З Берестецького поля окр╕м закоханост╕ в цей край я привезла додому букет м’яти, що вже встиг висушитися на мо╖м п╕дв╕конн╕. Буду пити чай та згадувати гостинних козак╕в.
День трет╕й провели екскурс╕╓ю старим м╕стом Луцьком з невтомним г╕дом Русланою Мельник, вже знайомою тим авторам, як╕ були присутн╕ми на презентац╕╖ попередн╕х зб╕рник╕в. Замок Любарта з яскравим фестивалем та запальними танцями, що саме проходив на його територ╕╖, костел святих Петра ╕ Павла з при╓мною прохолодою та споко╓м, вузеньк╕ стар╕ вулички з брук╕вкою, м╕ж кам╕нням яко╖ росте зелена трава, бо транспорт по н╕й не ╖здить, ╕ скр╕зь – липовий цв╕т та медовий запах. Не могли не зав╕тати ми ╕ до в╕домого не лише в Луцьку будинку скульптора Миколи Голованя, що нав╕ва╓ згадку про ки╖вський будинок арх╕тектора Городецького. Пощастило здибатися ╕ з самим 75-р╕чним зодчим б╕ля його двору, засмаглим до чорноти, в шортах та капелюхов╕, та й потрапити на подв╕р’я на люб’язне запрошення пана Миколи. Майстерня п╕д в╕дкритим небом – ось що явля╓ собою об╕йстя майстра. Його витвори ╓ прикрасою не лише садиби господаря, численн╕ роботи Миколи Голованя прикрашають ╕ м╕ськ╕ парки та сквери. Майстер був дуже розчулений подарунком, книгою «Понад усе нам – Укра╖на» з автографами присутн╕х автор╕в та з╕браною нашвидкуруч сумою на пару м╕шк╕в цементу – основного матер╕алу зодчого.
Завершився день банкетом в ресторан╕ з п╕снями у виконанн╕ неперевершеного сп╕вака ╕з Лубен Анатол╕я Куценка з п╕дтанцьовками поеток. А вперше прибулих на волинську землю двох уже вище названих кримських поет╕в та талановиту авторку з Кривого Рогу ╤нну Доленник орган╕затори ╕ тут не об╕йшли увагою – замок Любарта на полотн╕ в╕днин╕ прикрашатиме ╕ наш╕ осел╕.
На жаль не було можливост╕ зустр╕тися з нашим головним спонсором поетом Миколою Серпнем, бо перебува╓ десь дуже далеко, але подумки ми вс╕ були разом: козаки, поети – патр╕оти, для яких Укра╖на понад усе.

Галина ЛИТОВЧЕНКО, член НСПУ
Бахчисарайський район

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20097

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков