Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...


ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло...


Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 15.06.2018
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)

Алла ОСАДЧА

(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=20044)

ЗОЯ МИХАЙЛ╤ВНА БАГАТОВА — ГОЛОВА «ПРОСВ╤ТИ»
БОРОТЬБА ЗА УКРА╥НСЬКУ ШКОЛУ

В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.
Зоя Михайл╕вна кр╕м того, що регулярно проводила збори-зас╕дання товариства, вс╕ сили тратила на виконання головного завдання «Просв╕ти» - створення в рег╕он╕ хоча б одн╕╓╖ укра╖нсько╖ школи, про що ми, укра╖нц╕, не могли тод╕ й мр╕яти.
Д╕яти довелося пов╕льно, але наполегливо. Ще в 1990 роц╕ на курсах п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ вчител╕в в м╕ст╕ С╕мферопол╕ Зоя Михайл╕вна —вчителька укра╖нсько╖ мови в школ╕ №7 селища Приморського, почула й сприйняла як палкий заклик слова голови Товариства укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Тараса Шевченка в С╕мферопол╕ Алли Володимир╕вни Петрово╖ про те, що вчител╕ повинн╕ боротися за в╕дкриття укра╖нських шк╕л в зрос╕йщеному Криму.
Повернувшись до р╕дно╖ школи, Зоя Михайл╕вна почала все робити для того, щоб д╕ти хоча б одного класу - п’ятого, в якому навчався ╖╖ син, навчались укра╖нською мовою.
╥╖ п╕дтримали батьки ╕ д╕ти. Проте природне бажання укра╖нц╕в навчати сво╖х д╕тей р╕дною мовою викликало оп╕р ╕ здивування чиновник╕в ╕ в╕д влади, ╕ в╕д осв╕ти, глухе небажання зрозум╕ти нас. Досить сказати, що нав╕ть через в╕с╕м рок╕в, в 1998 роц╕, коли ми, нарешт╕, в╕дкривали укра╖нську школу в Приморському, тод╕шн╕й кер╕вник Феодос╕йсько╖ осв╕ти М. Хренов сказав: «Я и сейчас считаю открытие украинской школы нецелесообразным».
Та попри все, завдяки старанням однодумц╕в-учител╕в школи №7, батьк╕в, як╕ згуртувалися навколо Зо╖ Михайл╕вни, п╕дтримц╕ «Просв╕ти», в школ╕ №7 спочатку таки в╕дкрили той п’ятий клас, а дал╕, долаючи шалений оп╕р, почали щороку в╕дкривати укра╖нський перший клас. Це ставало можливим тому, що в ц╕й школ╕ працювали чудов╕ вчител╕ початкових клас╕в (Олена Васил╕вна Рудик, Св╕тлана ╤ван╕вна Дубин╕на, Людмила ╤ван╕вна Гейко), ╕ саме в них хот╕ли навчати укра╖нською мовою сво╖х д╕тей батьки, причому, не т╕льки укра╖нц╕, а й рос╕яни, в╕рмени та ╕нш╕.
Але також щороку, приходячи на урочисту л╕н╕йку 1 вересня, учн╕ укра╖номовних клас╕в не знаходили на розм╕тц╕ майданчика позначки, де ╖м сл╕д ставати. ╤ чомусь завжди саме укра╖нським класам д╕ставалися найг╕рш╕ прим╕щення для проведення занять. Доходило, прим╕ром, до того, що проводили урок, сидячи по тро╓ за одн╕╓ю партою, а одного разу взагал╕ залишилися на вулиц╕ без класного прим╕щення.
Чомусь саме ╖м, укра╖номовним, запропонували, щоб вир╕шили проблему «перенаселення» школи переходом на навчання у незручну другу зм╕ну. Тод╕ доводилося б повертатися додому вже в темряв╕. До того ж електроенерг╕ю в той час в╕дключали, так що й останн╕ уроки довелося б проводити в темряв╕, або при св╕чках, принесених з дому.
Та попри все, щороку тих, що хот╕ли навчатися укра╖нською, ставало все б╕льше. З’явилося ╕ прим╕щення для укра╖нсько╖ школи, бо в Приморському закрили два дитячих садочки (не було д╕тей). Але тод╕шн╕й зав╕дувач Феодос╕йським в╕дд╕лом м╕сько╖ осв╕ти М. М. Хренов вперто в╕дпов╕дав на вс╕ прохання батьк╕в ╕ вчител╕в: «Вважаю недоц╕льним в╕дкриття укра╖нсько╖ школи».
Доходило до абсурду. Йдучи начебто назустр╕ч проханням укра╖номовних батьк╕в, м╕ський в╕дд╕л осв╕ти вводить в школ╕ №7 в Приморському посаду заступника директора з укра╖нських клас╕в. Призначили З. М. Багатову. Мине зовс╕м небагато часу, ╕ директор школи Сав╕на Р.С. вир╕шу╓ скоротити штати й сво╖м наказом зв╕льня╓ з посади… Багатову. Вт╕м, зробити це ╖й все-таки не вдалося. За вчительку тод╕ заступилися батьки, учн╕, феодос╕йськ╕ орган╕зац╕╖ нац╕онально-демократичного спрямування.
1997 року група учн╕в 11 «А» класу над╕слала листа президентов╕ Укра╖ни Л. Кучм╕ з проханням допомогти в╕дкрити омр╕яну школу.
Ось рядки з листа: «Наш клас був першим у Феодос╕╖, який починав навчатися укра╖нською мовою. Ус╕ кажуть, що першим завжди важко. За ш╕сть рок╕в зазнали ми образ ╕ принижень. Було багато ком╕с╕й ╕ перев╕рок щороку. Першого вересня ми з тривогою йшли до школи, бо нас закривали з р╕зних причин: нема╓ вчител╕в, нема╓ п╕дручник╕в, нема╓ бюджету на укра╖нськ╕ класи»… ╤ дал╕: «Ми добре розум╕╓мо, що коли чиновники в╕дмовляються в╕дкривати укра╖нську школу, справа тут не в економ╕ц╕, а в пол╕тиц╕. Вони не хочуть укра╖нсько╖ школи, бо не хочуть укра╖нсько╖ держави».
Не буду тут наводити ус╕х заяв ╕ в╕дпов╕дей чиновник╕в, як╕ св╕дчили про одне — вперте небажання щось зробити для в╕дкриття укра╖нсько╖ школи в селищ╕ п╕д Феодос╕╓ю, де на завод╕ «Море» працювало чимало укра╖нц╕в. Додамо т╕льки, що батькам з д╕тьми довелося побувати й у Верховн╕й Рад╕, й стояти в п╕кетах з плакатами, на яких було написано: «Допомож╕ть в╕дкрити укра╖нську школу в Приморському!», ╕, звичайно ж, звертатися за допомогою до укра╖нсько╖ д╕аспори за кордоном.
Укра╖нц╕ США, Канади, Австрал╕╖ з болем ╕ сп╕вчуттям стежили за переб╕гом под╕й, що вирували навколо в╕дкриття укра╖нсько╖ школи в Приморському.
В╕домий пол╕тик, народний депутат Укра╖ни Слава Стецько побувала в М╕н╕стерств╕ осв╕ти Укра╖ни з вимогою в╕дкрити укра╖нську школу в Приморському. Але ╕ м╕н╕стерства осв╕ти Укра╖ни ╕ Криму, ╕ кер╕вники м╕ста Феодос╕╖ ╕ м╕сько╖ осв╕ти робили все в╕д них залежне, щоб школу не в╕дкрити.
Здавалось, вже було все: й окреме прим╕щення, й згуртований у сп╕льн╕й боротьб╕ колектив педагог╕в-однодумц╕в п╕д кер╕вництвом Зо╖ Багатово╖, ╕ велика к╕льк╕сть заяв батьк╕в (у 1997 роц╕ - 265 заяв в ус╕ класи), як╕ бажали навчати сво╖х д╕тей державною мовою, вже с╕м клас╕в рос╕йсько╖ школи №7 навчались укра╖нською мовою, ╕ нав╕ть перейшли в сво╓ прим╕щення дитячого садочка, а школа не була нашою, укра╖нською, а була ф╕л╕алом рос╕йсько╖ №7, а сво╓╖, укра╖нсько╖ не було.
22 травня 1998 року для перших в Криму випускник╕в укра╖нського 11 класу пролунав останн╕й дзвоник. Сталося так, що провели ми його сам╕, без кер╕вник╕в школи №7, на територ╕╖ колишнього дитячого садочка, де ми вже навчались. (Це сталося випадково. Школа №7 призначила дату свята на 22 травня. Зоя Михайл╕вна запросила на свято останнього дзвоника наших друз╕в з С╕мферополя, член╕в “Просв╕ти” з Феодос╕╖. А 21 травня директор школи №7 перенесла свято на понед╕лок. Тод╕ укра╖нц╕ вир╕шили провести свято самим, бо вже п╕зно було м╕няти плани наших гостей.)
“Люб╕ть Укра╖ну, як сонце люб╕ть” - цими прекрасними словами Володимира Сосюри почалося свято. Т╕шить слух солов’╖на укра╖нська мова тут, в зрусиф╕кованому Криму. Виступають ╕ перша вчителька випускник╕в Олена Рудик, ╕ мати Над╕ Коренюк Тетяна з╕ словами подяки вс╕м, хто боровся за цю школу, хто допомагав ╖╖ становленню.
А м╕сцевий поет, батько учениц╕ укра╖нського класу, палкий патр╕от Укра╖ни ╤ван Сургуч прочитав св╕й в╕рш:

Вставай з кол╕н, вкра╖нський м╕й народе!
Чолом не бий, нема╓ перед ким.
Здобудь сьогодн╕ щастя ╕ свободу,
Бо завтра ти залишишся н╕ з чим.
╤ не др╕май, щоб не проспать годину,
╤ сумн╕в в сво╖ сили залиши,
Врятуй сьогодн╕ р╕дну Укра╖ну,
Державний прапор вище п╕днеси!
Хай мозол╕ до кров╕ на руках,
Безсонн╕ ноч╕, повн╕╖ тривоги,
Але працю╓ш на сво╖х полях,
╤ проклада╓ш ти сво╖ дороги.
╤ з чистим серцем ╕ з любов’ю сина
Пригорнешся до р╕дно╖ земл╕,
╤ мати наша - в╕льна Укра╖на
Тепло сво╓ в╕ддасть тво╖й душ╕.

Цей в╕рш - як батьк╕вський наказ юнакам ╕ д╕вчатам перед довгими житт╓вими шляхами.
╤гор Багатов - випускник, який вл╕тку минулого року стояв у п╕кет╕ б╕ля Палацу “Укра╖на” в Ки╓в╕, де тод╕ в╕дбувався Другий Всесв╕тн╕й конгрес укра╖нц╕в (╕ де його намагалась заарештувати м╕л╕ц╕я, але захистили ╕ноземн╕ журнал╕сти ╕ не дозволили це зробити), вже в клас╕, п╕сля л╕н╕йки, сказав: “Сьогодн╕ в мене рад╕сний, щасливий день, але засмучу╓ т╕льки одне, що зак╕нчую я 11 клас не укра╖нсько╖, а рос╕йсько╖ школи”.
╤ ось, нарешт╕, 1 вересня 1998 року в╕дкрилась перша в Криму укра╖нська школа! Як це в╕дбувалося?
22 травня 1998 року пролунав останн╕й дзвоник для випускник╕в 11 класу, укра╖нського, рос╕йсько╖ школи №7 в селищ╕ Приморському.
На свято до нас зав╕тав ╕з С╕мферополя разом з оператором рад╕о- ╕ теле-журнал╕ст Олександр Польченко - наш давн╕й друг, який вс╕ 7 рок╕в боротьби за укра╖нську школу був нашим в╕рним пом╕чником. В╕н став св╕дком ╕ учасником нашого свята, брав ╕нтерв’ю в учасник╕в, а оператор ф╕ксував вс╕ под╕╖ на пл╕вку.
Вранц╕ 23 травня наш╕ гост╕ разом з нами, найактивн╕шими борцями за в╕дкриття укра╖нсько╖ школи, Зо╓ю Багатовою, членом батьк╕вського ком╕тету Тетяною Щегловою, головою Феодос╕йсько╖ орган╕зац╕╖ “Просв╕та” Аллою Осадчою п╕шли на прийом до м╕ського голови Феодос╕╖ Володимира Олександровича Шайдерова. Ми розпов╕ли йому про нашу багатор╕чну проблему. В. Шайдеров уважно вислухав нас ╕ сказав: “Хочете укра╖нську школу? Будь ласка. Але допомоги не жд╕ть!”
Вже 29 травня з’явився наказ м╕ського голови про в╕дкриття укра╖нсько╖ школи.
Здавалося б - все! Але наказу в╕дд╕лу осв╕ти про в╕дкриття укра╖нсько╖ школи не було ╕ 30 серпня, тобто через три м╕сяц╕, а без нього починати навчальний р╕к не можна.
Що було робити? Як змусити м╕ський в╕дд╕л осв╕ти виконати наказ мера м╕ста - Шайдерова ╕ видати потр╕бний наказ по м╕ськВНО?
31 серпня ми чекали гостя з Торонто (Канада) пана ╢вгена Рослицького. Зустр╕чати його в С╕мферополь по╖хала Зоя Багатова. Я (А. Осадча) порадила Зо╖ Михайл╕вн╕ запросити зустр╕чати пана Рослицького голову Конгресу укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ в Криму Мар╕ю Васил╕вну ╤щук, ╕ такою сво╓р╕дною делегац╕╓ю в╕дв╕дати М╕н╕стерство осв╕ти Криму.
Коли Зоя Михайл╕вна нагадала прац╕вникам М╕н╕стерства, що завтра - початок навчального року, а наказу про в╕дкриття укра╖нсько╖ школи в Приморському ще й дос╕ нема╓, прац╕вниця м╕н╕стерства накинулась на Зою Михайл╕вну з лайкою, н╕би саме вона в цьому винна. Пан Рослицький був обурений такою повед╕нкою прац╕вник╕в м╕н╕стерства ╕ сказав, що за таку роботу в Канад╕ вони б зразу були позбавлен╕ роботи. В╕н порадив ╖м виконувати сво╖ обов'язки, ╕ лише п╕сля цього прац╕вниця м╕н╕стерства зателефонувала в Феодос╕ю й наказала негайно оформити той наказ вже до при╖зду нашо╖ “делегац╕╖” до Феодос╕╖.
1 вересня 1998 року, п╕сля семи рок╕в наполегливо╖ боротьби укра╖нських патр╕от╕в, нарешт╕, в╕дкрилась перша укра╖нська школа в Криму. Але т╕льки 15 вересня 1998 року укра╖нська школа в Приморському отримала оф╕ц╕йний статус: школа №20 ╕мен╕ Олени Тел╕ги.
Боротьба за в╕дкриття укра╖нсько╖ школи в Приморському, як бачимо, потребувала багато сил ╕ часу. Кер╕вники осв╕ти не дбали про те, щоб забезпечити укра╖нськ╕ класи, в╕дкриття яких вони пост╕йно блокували, п╕дручниками, навчально-педагог╕чною л╕тературою, а коли перейшли в авар╕йне прим╕щення дитячого садочка - ремонтом, меблями (парти, ст╕льц╕, дошки, столи та ╕нше ми д╕ставали, де могли).
Зо╖ Михайл╕вн╕ Багатов╕й важко було по╓днувати роботу по створенню укра╖нсько╖ школи з кер╕вництвом «Просв╕тою», тому в 1995 роц╕ вона попросила зв╕льнити ╖╖ в╕д кер╕вництва «Просв╕тою». Загальн╕ збори задовольнили ╖╖ прохання, а головою обрали Аллу Микола╖вну Осадчу.
(Продовження буде)

На фото: колектив укра╖нсько╖ школи ╕м. О. Тел╕ги, директор З. М. Багатова – у центр╕ з вив╕скою школи

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20084

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков