Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 15.06.2018
БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ

Бельг╕я свого часу в╕д╕грала велику роль у промисловому розвитку Укра╖ни. Про це, зокрема, розпов╕ла виставка «╤ноземн╕ ╕нвестиц╕╖ в Укра╖ну. К╕нець Х╤Х ст. – початок ХХ ст. Частина перша: Бельг╕я», яка була представлена в Ки╓в╕. За сприяння Посольства Бельг╕╖ виставка подорожувала Укра╖ною, а саме Донецькою, Луганською, Дн╕пропетровською та В╕нницькою областями. А нещодавно в м╕ст╕ Дн╕про вийшла друком укра╖нською ╕ французькою мовами книга Валентини Лазебник «Сталь у степу. Погляд з Укра╖ни». Автор – зав╕дуюча в╕дд╕лом наукових досл╕джень та експозиц╕╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни Х╤V – поч. ХХ ст. Дн╕пропетровського нац╕онального ╕сторичного музею ╕м. Д.╤. Яворницького.
Валентина Лазебник, ╜рунтуючись на музейн╕й колекц╕╖ ц╕нних папер╕в, ╕нших документах, а також фотоматер╕алах Х╤Х – ХХ ст. розкрива╓ ╕стор╕ю ╕ноземних ╕нвестиц╕й, зокрема бельг╕йських п╕дпри╓мц╕в, в економ╕ку Катеринославсько╖ губерн╕╖ та навколишн╕х рег╕он╕в, переконливо показу╓ ╖х сутт╓вий внесок у розвиток промисловост╕ краю. Видання зд╕йснене з ╕н╕ц╕ативи та за сприяння Посольства Корол╕вства Бельг╕я в Укра╖н╕ ╕ Дн╕пропетровського нац╕онального ╕сторичного музею ╕м. Д.╤. Яворницького.
Наприк╕нц╕ Х╤Х ст. Бельг╕я була третьою за потужн╕стю в ╢вроп╕ ╕ндустр╕альною кра╖ною та важливим ф╕нансовим центром, була одн╕╓ю з перших, хто зм╕г задовольнити бажання царсько╖ Рос╕╖ розпочати власну ╕ндустр╕ал╕зац╕ю.
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки. Це були трамва╖ на к╕нн╕й тяз╕ в Одес╕ (1880 р.) ╕ Харков╕ (1883 р.). А всього за 1894 р╕к у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ розпочали свою д╕яльн╕сть 7 бельг╕йських компан╕й, що працювали в трамвайн╕й справ╕. У 1908 роц╕ Одеська мережа трамва╖в перейшла на електрику. Маршрут бельг╕йського трамвая в Катеринослав╕ (нин╕ Дн╕про) працю╓ й сьогодн╕.
Бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства д╕яли в м╕стах ╕ пов╕тах Катеринославсько╖ губерн╕╖, а також у м╕стах Одеса, Харк╕в, Микола╖в, Бердянськ, Кременчук, Севастополь, С╕мферополь (трамвай), Таганрог, Ростов-на-Дону, Кишин╕в, Тамбов. Найб╕льше п╕сля Катеринославщини ╖х було в Одес╕ – 12, в ╕нших м╕стах Укра╖ни по 1-2 п╕дпри╓мства. Найб╕льше бельг╕йських компан╕й д╕яло у г╕рничо-добувн╕й промисловост╕ – 30, на другому м╕сц╕ йде машинобудування – 20, трет╓ м╕сце займала буд╕вельна промислов╕сть – 13, дал╕ йшли металург╕я (доменн╕ печ╕) – 12, громадський транспорт – 9, х╕м╕чна ╕ нафтопереробна – 3, громадське осв╕тлення – 2, ╕нш╕ – 2.
Бельг╕йськ╕ акц╕онерн╕ кап╕тали займали перше м╕сце серед ╕нших протягом 1900-1911 рок╕в (у 1901 роц╕ – 181,5 млн. руб., у 1911 роц╕ – 130,1 млн. руб.). На другому м╕сц╕ французьк╕, третьому – англ╕йськ╕, четвертому – н╕мецьк╕. Починаючи з 1912 року на перше м╕сце за сумою кап╕тал╕в вийшла Франц╕я. Бельг╕╖ ж д╕сталося почесне друге м╕сце.
Бельг╕йськ╕ компан╕╖ не лише привезли сюди сво╖ кап╕тали ╕ заводи, але й бельг╕йських ╕нженер╕в, майстр╕в, менеджер╕в та квал╕ф╕кованих роб╕тник╕в, щоб запустити виробництво та розпочати роботу. Б╕льш╕сть ╕з них працювали на металург╕йних заводах краю, навчали секретам металург╕╖ м╕сцевих жител╕в.
 Зал╕зничне сполучення м╕ж Бельг╕╓ю ╕ Укра╖ною забезпечували комфортабельн╕ потяги. Висок╕ зароб╕тки ╕ в╕дм╕нн╕ соц╕альн╕ умови приваблювали ╕ноземц╕в. Вони мешкали в окремих цегляних будинках «з ус╕ма вигодами». Для них в╕дкривалися школи, магазини, парки, казино. ╤ноземн╕ фах╕вц╕ розважалися к╕нним спортом, риболовлею ╕ полюванням.
У заводських ╕ рудничних м╕стечках ╕ селищах створювалася ╕ розвивалася медична, навчальна ╕ культурно-просв╕тницька мережа – народний театр «Малороси» (при Петровському завод╕), духовий оркестр на скляному завод╕, б╕бл╕отеки. Будували православн╕ ╕ католицьк╕ храми. Зароб╕тна плата на цих п╕дпри╓мствах була вдв╕ч╕ ╕ нав╕ть втрич╕ вищою, н╕ж не т╕льки в Укра╖н╕, але й у Рос╕╖. Роб╕тники одержували прем╕╖, р╕зноман╕тн╕ доплати. Квал╕ф╕кован╕ роб╕тники мали добротн╕ будинки.
 За сприяння Корол╕вства Бельг╕╖ 16 червня 1899 року було засновано перший у краю вищий навчальний заклад катеринославське Вище г╕рниче училище (нин╕ Нац╕ональний г╕рничий ун╕верситет). Метою створення училища було забезпечення г╕рничо╖ та металург╕йно╖ промисловост╕ краю висококвал╕ф╕кованими кадрами, як╕ на той час у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ готувалися лише у Петербурзькому г╕рничому ╕нститут╕.
Бельг╕йськ╕ консульства д╕яли в Харков╕, Бердянську, Ки╓в╕, Микола╓в╕, Одес╕, Мар╕упол╕ ╕ Севастопол╕. Катеринославщину називали «Рос╕йською Бельг╕╓ю», Донецький басейн – «десятою бельг╕йською пров╕нц╕╓ю», Катеринослав ╕ Мар╕уполь – «В╕кном в ╢вропу».
 У 1917 роц╕ над бельг╕йськими п╕дпри╓мствами спочатку встановили контроль, а пот╕м ц╕ п╕дпри╓мства були назавжди в╕д╕бран╕ у ╖х власник╕в. ╤ це було одн╕╓ю з причин, чому Бельг╕я визнала СРСР аж у 1935 роц╕.
Валентина Лазебник робить висновок: «У результат╕ ╕ноземних ╕нвестиц╕й багатий на природн╕ ресурси П╕вденно-Сх╕дний рег╕он Укра╖ни наприк╕нц╕ Х╤Х – поч. ХХ ст. перетворився на сильне ╕ндустр╕альне серце ╕мпер╕╖, в один з основних промислових рег╕он╕в Укра╖ни, що ╓ таким ╕ сьогодн╕».
 У передмов╕ до книги «Сталь у степу. Погляд з Укра╖ни» директор Дн╕пропетровського нац╕онального ╕сторичного музею ╕м. Д.╤. Яворницького Над╕я Капуст╕на розм╕ркову╓: «Сучасна укра╖нська економ╕ка та взагал╕ сусп╕льство знаходяться у стан╕ системно╖ трансформац╕╖, для реал╕зац╕╖ яко╖ необх╕дн╕ значн╕ кап╕таловкладення, п╕дтримка ззовн╕. Деф╕цит власних ресурс╕в, як зазначають досл╕дники, фах╕вц╕ р╕зних галузей, змушу╓ звертатися до застосування й таких джерел, як ╕ноземн╕ ╕нвестиц╕╖. На сьогодн╕ актуальними стають конкретн╕ ╕сторичн╕ досл╕дження з дано╖ проблематики. Адже анал╕з економ╕чних перетворень та рол╕ в них ╕ноземного кап╕талу в минулому буде, на наш погляд, сприяти формуванню адекватного п╕дходу до сучасно╖ ╕нновац╕йно-╕нвестиц╕йно╖ пол╕тики, розвитку зв'язк╕в з р╕зними ╓вропейськими кра╖нами. Прикладом такого сп╕вроб╕тництва в минулому ╓ Кривор╕зько-придн╕провсько-донецький рег╕он Великого П╕вдня Укра╖ни, що став у Х╤Х – на поч. ХХ ст. центром залучення п╕дпри╓мницького кап╕талу ╕ досв╕ду з р╕зних ╓вропейських кра╖н, зокрема Бельг╕╖, завдяки яким тут створився ун╕кальний промисловий комплекс (колишня Катеринославська губерн╕я – сучасн╕ Дн╕пропетровська, Луганська, Донецька, Запор╕зька област╕)».

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2018 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20070

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков