Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ПОБИЛИ ЕКС-ПРЕМ'╢РА ФРАНЧУКА ╤ ВКРАЛИ У НЬОГО ЗОЛОТО ╤ ГРОШ╤
Колишнього прем'╓р-м╕н╕стра Криму Анатол╕я Франчука нев╕дом╕ побили ╕ пограбували у власному...


УКРА╥НЦ╤ СТАЛИ ЧАСТ╤ШЕ ╥ЗДИТИ В АНЕКСОВАНИЙ КРИМ
У липн╕ м╕сяц╕ к╕льк╕сть перетин╕в адм╕нкордону з анексованим Кримом у Херсонськ╕й област╕ зросла...


СУД ПРОДОВЖИВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ НАС╤РОВУ НОСИТИ ЕЛЕКТРОННИЙ БРАСЛЕТ
Нас╕рову заборонено сп╕лкуватися з╕ св╕дками, як╕ проходять у крим╕нальному провадженн╕....


З╤ СЦЕНАР╤Ю Ф╤ЛЬМУ ПРО СТУСА ВИДАЛИЛИ СЦЕНИ З ЙОГО АДВОКАТОМ МЕДВЕДЧУКОМ
Факт того, що сцени з Медведчуком у ф╕льм╕ не буде, п╕дтвердив продюссер стр╕чки Артем Денисов


РЕЙТИНГ ПУТ╤НА ВПАВ ДО Р╤ВНЯ 2013 РОКУ
Нин╕шн╕й рейтинг Пут╕на ╓ найнижчим з 2013 року, коли в╕н теж становив 45%.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2018
В УКРА╥Н╤ ЗАПРОВАДЯТЬ ╤СПИТ З ДЕРЖАВНО╥ МОВИ ДЛЯ БАЖАЮЧИХ НАБУТИ ГРОМАДЯНСТВО

В Укра╖н╕ запровадять сертиф╕кац╕йний ╕спит з державно╖ мови для бажаючих набути громадянство. Про це йдеться в указ╕ президента Укра╖ни. 
Також Каб╕нет м╕н╕стр╕в повинен у двом╕сячний строк розробити та затвердити державну ц╕льову програму на 2018-2028 роки, спрямовану на забезпечення всеб╕чного розвитку ╕ функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖ в ус╕х сферах сусп╕льного життя, створення ╓диного культурного простору Укра╖ни та збереження ц╕л╕сност╕ культур.
Таке р╕шення прийнято в межах оголошено╖ напередодн╕ президентом декади укра╖нсько╖ мови. 
Нагада╓мо, у М╕носв╕ти розробили проект державного стандарту укра╖нсько╖ мови для тих кому вона не ╓ р╕дною (першою) мовою. Зараз проект розм╕щений на сайт╕ м╕н╕стерства для громадського обговорення. 
«Громадське»

СКАНДАЛ У КРОПИВНИЦЬКОМУ: ДЕПУТАТИ В╤ДМОВИЛИСЯ ВИСТУПАТИ УКРА╥НСЬКОЮ, ОДИН НАЗВАВ ╥╥ «ЖЛОБСКИМ ЯЗЫКОМ»

5 червня проходило зас╕дання 21-╖ сес╕╖ Под╕льсько╖ районо╖ у м. Кропивницькому ради. На зас╕данн╕ заре╓струвались 25 народних обранц╕в. Перед депутатським корпусом виступила депутатка в╕д ВО "Свобода" Олена Яцун, яка зачитала звернення в╕д групи депутат╕в до Верховно╖ Ради щодо ухвалення Антиол╕гарх╕чного пакету докор╕нних перетворень, переда╓ "Утренний город".
П╕сля зачитання до не╖ звернувся ╕з уточненнями депутат в╕д "Опоблоку" Олександр Пустовий, який заявив про те, що юридично неправильно називати державу Рос╕ю Москов╕╓ю ╕ хто так╕ депутати Под╕льсько╖ ради, щоб вир╕шувати так╕ глобальн╕ питання. Сам Пустовий виступав рос╕йською мовою. Олена Яцун в╕дпов╕ла, що депутати районно╖ у м╕ст╕ ради ╓ представниками громади ╕ мають право вимагати справедливост╕ для сво╖х  виборц╕в. Присутня на сес╕╖ депутатка Фортечно╖ районно╖ у м. Кропивницькому ради Олена Скочко з м╕сця зауважила депутату в╕д "Опоблоку" про те, що в╕н ма╓ виступати державною мовою, а не мовою окупанта. На що деяк╕ народн╕ обранц╕ почали обурюватися: "Русский язык понимает каждый!" У в╕дпов╕дь Скочко зауважила, що депутати ╕ чиновники у державних органах мають виступати лише укра╖нською. На що депутат в╕д "Батьк╕вщини" Андр╕й С╕л╕вейстров висловився: "Это жлобский язык, все разговривают одно слово так, одно - так". Та все ж у подальшому Олександр Пустовий перейшов на укра╖нську…
www.unian.ua

У МОЛДОВ╤ СКАСУВАЛИ ЗАКОН ПРО СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ ЯК МОВИ М╤ЖНАЦ╤ОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ

Конституц╕йний суд Молдови визнав застар╕лим закон "Про функц╕онування мов на територ╕╖ Молдавсько╖ РСР". Про це пов╕домля╓ Point.md.
Суд визнав застар╕лим закон в╕д 1989 року, який над╕ляв рос╕йську мову статусом мови м╕жнац╕онального значення, а також гарантував використання укра╖нсько╖, рос╕йсько╖, болгарсько╖, ╕врит, ╕диш, цигансько╖ мов, мов ╕нших етн╕чних груп, що проживають на територ╕╖ республ╕ки, для задоволення нац╕онально-культурних потреб.
╤нш╕ вимоги Л╕берально╖ парт╕╖, яка просила суд визнати неконституц╕йними п'ять закон╕в кра╖ни, котр╕ проголошують рос╕йську мову мовою м╕жнац╕онального сп╕лкування, були в╕дхилен╕.
Депутат в╕д л╕берал╕в ╤он Касьян заявив, що зг╕дно з переписом населення в╕д 2014 року, частка етн╕чних рос╕ян в кра╖н╕ склада╓ всього близько 4%, в зв'язку з чим особливий статус рос╕йсько╖ мови "веде до дискрим╕нац╕╖ ╕нших етнос╕в, що проживають на територ╕╖ Молдови".
Нагада╓мо, Конституц╕йний суд Молдови в╕дхилив скаргу президента ╤горя Додона щодо законност╕ заборони ретрансляц╕╖ у кра╖н╕ рос╕йських новин та ╕нформац╕йно-анал╕тичних програм.
https://www.eurointegration.com.ua

Тарас Марусик, мовознавець
МОВНИЙ УКАЗ ПОРОШЕНКА – МАЛО ПОЗИТИВУ, БАГАТО РОЗЧАРУВАННЯ
Гарна декларац╕я, ╕ не б╕льше…

Указ про зм╕цнення статусу укра╖нсько╖ мови Петро Порошенко анонсував п╕д час вручення Шевченк╕вських прем╕й 9 березня цього року. Тож сусп╕льство оч╕кувало на масштабний, скрупульозно виписаний указ, який хоча б розставить конкретн╕ акценти з конкретними терм╕нами в найпроблемн╕ших сферах. Мушу з прикр╕стю констатувати, що до цього документа дуже пасують Шевченков╕ слова з його безсмертно╖ поеми: "Великих слов велику силу. Та й б╕льш н╕чого".
Указ, який п╕дписав президент Петро Порошенко рясн╕╓ ╕менниками "зм╕цнення", "забезпечення", "покращення", "п╕дтримка", "заохочення". Тут вам ╕ "забезпечення п╕дтримки та популяризац╕╖ укра╖нсько╖ мови за кордоном" (в себе вже забезпечили), ╕ п╕дтримка "╕нновац╕й, нових знань та розвитку сучасних культурних ╕ндустр╕й" (ну як без цих модерних окозамилювальних терм╕н╕в?), а також культурного розма╖ття, ╕ "запровадження осв╕тн╕х теле- та рад╕опрограм, в╕дкритих електронних курс╕в з укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ та культури", - пише Тарас Марусик для "Рад╕о Свобода".
З указу в указ мандрують положення про заохочення молод╕ до сп╕лкування укра╖нською мовою, про вироблення д╕╓вих механ╕зм╕в захисту та розвитку державно╖ мови (╕ дос╕ ц╕ механ╕зми виробляються), про розвиток нац╕онально╖ словниково╖ бази. Я нав╕ть знаю, хто лоб╕ю╓ останн╓ положення ще з час╕в президентства Ющенка.
З указу в указ мандрують положення про заохочення молод╕ до сп╕лкування укра╖нською мовою, про вироблення д╕╓вих механ╕зм╕в захисту та розвитку державно╖ мови, про розвиток нац╕онально╖ словниково╖ бази
Вже не простий, а гомеричний см╕х виклика╓ положення про "забезпечення додержання посадовими ╕ службовими особами орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування вимог закону щодо обов'язковост╕ використання державно╖ мови п╕д час виконання сво╖х посадових обов'язк╕в, недопущення ╖╖ дискрим╕нац╕╖". Та ж Конституц╕я Укра╖ни, тлумачення статт╕ 10 Конституц╕йним судом ╕ проф╕льний закон не дають жодно╖ законодавчо╖ щ╕лини для тих самих посадових ос╕б ╕гнорувати державну мову! Але чимало з них продовжують застосовувати ╕ншу мову. Один ╕з "найсв╕ж╕ших" ╕ найскандальн╕ших приклад╕в – чергова публ╕чна зневага до укра╖нсько╖ мови ╕ неадекватний коментар м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ.
Ну, ╕ про книжку не забув президент – точн╕ше, про подальшу п╕дтримку книговидавничо╖ справи в Укра╖н╕, ╕ лише зокрема – видань укра╖нською мовою. Якщо це буде так, як минулого року, коли процедура закуп╕вл╕ книжок укра╖нською мовою для публ╕чних б╕бл╕отек була непрозорою, а тод╕шня чиновниця, яка в╕дпов╕дала за це, стала генеральним директором Директорату державно╖ мовно╖ пол╕тики, то залиша╓ться х╕ба що реал╕зувати положення про "п╕двищення конкурентоспроможност╕ укра╖нсько╖ книжково╖ продукц╕╖… за межами Укра╖ни".
Мене не покида╓ враження, що в одну купу понаскидували-понасмикували всього потрохи ╕ таким способом розмили власне мовне питання
Загалом мене не покида╓ враження, що в одну купу понаскидували-понасмикували всього потрохи ╕ таким способом розмили власне мовне питання. Та й назва указу вибрана невипадково – до мови ще й ╓диний культурний прост╕р. Гарна декларац╕я, ╕ не б╕льше. Бо сам по соб╕ ╓диний культурний прост╕р не створю╓ться. Це питання, як ╕ ╕нш╕, регулю╓ закон.
Але конкретика, очевидно, не була пр╕оритетом цього указу. Наприклад, Петро Порошенко жодним словом не згадав про нагальн╕сть ухвалення нового закону у зв'язку з певним вакуумом, який утворився внасл╕док скасування закону "Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики". В╕домо, що найб╕льша парламентська фракц╕я його ╕мен╕ н╕як не в╕дважиться на розгляд мовних законопроект╕в. Зокрема, законопроекту, який розроблявся за участ╕ низки громадських орган╕зац╕й. Бо не на час╕. Бо чекають президентських вибор╕в. Бо, бо, бо…
Цим користаються не лише представники сфери обслуговування, але й нав╕ть орган, який покликаний за цим стежити. Майже через два м╕сяц╕ п╕сля скасування од╕озного закону Головне управл╕ння Держпродспоживслужби в столиц╕ вказу╓, що вир╕шення питань, пов'язаних з розм╕щенням рекламних засоб╕в державною мовою, "буде можливим п╕сля ухвалення нового закону та приведення ╕нших нормативно-правових акт╕в у в╕дпов╕дн╕сть".
До реч╕, в указ╕ нема╓ також згадки (що дивно) про ╓диний у центральних виконавчих органах державно╖ влади мовний дорадчий орган при М╕н╕стерств╕ культури, який акумулював значну частину тих, кого названо представниками ╕нститут╕в громадянського сусп╕льства. Саме за допомогою цих "╕нститут╕в" президент доруча╓ урядов╕ створити експертну раду ╕ розробити державну ц╕льову програму на 2018–2028 роки, причому все це ма╓ бути реал╕зоване в найб╕льш в╕дпускний пер╕од – у червн╕-серпн╕.
Для цього не потр╕бно було видавати указ, тому що так╕ програми ╓ прерогативою уряду, але вс╕ уряди п╕сля Азарова не вдарили пальцем об палець для розроблення под╕бно╖ програми. Тож вперше в╕д 1991 року восьмий р╕к трива╓ "пауза", коли Укра╖на живе без тако╖ ц╕льово╖ програми. Документ, який чекали майже три м╕сяц╕ – розчарував.
Шукав позитив у ньому. Майже знайшов. Це положення про "запровадження сертиф╕кац╕йного ╕спиту з укра╖нсько╖ мови для ос╕б, як╕ подають клопотання про прийняття до громадянства Укра╖ни", але зроблено це якось "сором'язливо", на зак╕нчення абзацу про покращення якост╕ викладання державно╖ мови в закладах осв╕ти. А це треба було б вид╕лити в окремий пункт.
А також запровадження щор╕чного ╕нформування президента до Дня укра╖нсько╖ писемност╕ та мови про мовно-культурну ситуац╕ю в Укра╖н╕. Под╕бне ╕сну╓ в законах (не указах) Франц╕╖ ╕ Польщ╕.
На цьому позитив зак╕нчу╓ться. Тому я розум╕ю емоц╕╖ тих активних д╕яч╕в, як╕ вважають цей указ декларац╕╓ю ╕ шоком.
https://gazeta.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20056

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков