Версiя для друку Обговорити в форумi

В столичній книгарні «Є» відбулась презентація українського перекладу кіберпанкового роману «Троль» словацького письменника Міхала Гворецького. Це друга книга в серії «Голоси Європи» видавництва «Знання». Автор народився 1976 року. Його книжки перекладені 12-ма мовами. Українське видання «Троля» є першим іншомовним перекладом цього роману. Вже готуються болгарський і німецький переклади.
У презентації взяли участь Міхал Гворецький, другий секретар Посольства Словаччини в Україні Браніслав Гало, перекладач Галина Малик, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, психолог Вадим Васютинський і перекладач Марина Забіяка.
Тема книги дуже актуальна. Розвиток соціальних мереж посприяв збільшенню масштабів інформаційної війни. Поширення неправдивих новин набуло розмірів пошесті. В романі двоє молодих людей ідуть працювати на «кухню» сучасного тролінгу, щоб викрити її. Організація тролів працює на Імперію, в якій неважко впізнати Росію. Росія, дійсно, поширює на Захід фальшиві новини. Міхал Гворецький розповідає: «У мене троє малих дітей. Тому я пишу дуже повільно. Коли почав писати цей роман, то думав, що пишу наукову фантастику, те, що буде колись у майбутньому. Але поки писав, реальність наздогнала й перегнала мене. «Троль» дуже добре пасує до українського простору». Перекладач «Троля» українською мовою Галина Малик сказала: «Я бачила в романі ті проблеми, які є у нас і які ще будуть. Я переклала книгу на одному подиху».
Український читач відразу впізнає в романі сюжети інформаційної війни Росії проти України. Наприклад: «Але дослідження швидко ускладнювалися. У новинах ми помітили молодих жінок, що плакали і жалісно розповідали, як ворожі солдати за фронтовою лінією групою зґвалтували їх. Свідчення виглядали правдиво. Та через кілька годин ми побачили тих самих дівчат на відео, де вони виступали як учасниці демонстрації в місті й бійці в окопах. Взаємовиключні твердження режисер позліплював недбало, зовсім не боячись, що ми його спіймаємо».
А ось герої вже самі працюють з тролями Імперії: «Вацлава Гавела ми змалювали як збанкрутілого алкоголіка, псевдодраматурга, псевдополітика, ворога сербів, агента розвідки і зрадника, купленого НАТО. Логотип Північноатлантичного альянсу біля його фотографії ми домалювали, щоб вийшла свастика. Ми довели, що Україна ніколи не існувала. Збитий літак був наповнений мерцями ще перед зльотом. В іншій версії його збила німецька фармацевтична фірма, щоб заборонити вченим у літаку відкрити ліки проти СНІДу. Злочин ми класифікували як теракт ЦРУ і вимагали для нього міжнародного трибуналу».
А ось і боротьба проти тролінгу в Інтернеті: «Дівчина не казала нічого нового. Радила не вірити кожній першорядній брутальній і бульварній дурниці у Фейсбуці. Перевіряти інформацію. Керуватися здоровим глуздом, не впадати у параною. Зрозуміти, що пропаганда має інші закономірності та правила, ніж випуск новин. Статті – рекомендувала – справді перечитувати, не обмежуватися заголовком, виділеним шрифтом з картинкою чи відео. Перепитувати інтенсивніше, ніж колись. Відстежувати і перевіряти кілька ресурсів. Не ховатися в своїй мушлі. Гарно. Лише якби її порад хтось дотримувався».
Наприкінці книги герой розмірковує: «Досі мене вражає те, з яким незвичайним почуттям безтурботності жили люди, коли вибухнула інформаційна війна, яка швидко переросла в гібридну. Залишалися в тотальному духовному наїві. Загроза висіла над ними роками, але вони її не відчували, нехтували знаками, збільшуючи ризик. Особлива, комічна і страшна картина. Сподіваюся, що більше її не побачу і вже ніколи не переживатиму наслідків».
Все, як про Україну. Росія вела проти нас інформаційну війну не один десяток років. Наші можновладці не звертали на це уваги, а то й потурали агресору. Герої популярного словацького письменника вже пережили гібридну війну, а ми якраз перебуваємо в ній. Росія веде інформаційну війну проти Заходу. Чи не переросте вона в пряму агресію, як проти України?
Професор Олексій Гарань зауважив: «Словаччині вдалося цивілізовано розлучитися з Чехією. Обидві країни вступили в НАТО. А тепер цілі структури у вас виступають з проросійськими гаслами».
Міхал Гворецький підтвердив: «Я застав останні роки комуністичного режиму. Пізніше сталися велетенські зміни. Ми залучені до західних структур, зріс життєвий рівень. У Словаччині і Чехії панувала ліберальна думка, що економічний добробут означатиме розвиток громадянського суспільства. Словаччина святкує вже 25-річчя Незалежності. І ми раптом з’ясовуємо, що багато людей ненавидять демократію. Я думав, що соціальні мережі допоможуть поширювати плюралізм, позитивне, але я помилявся».
Письменник додав, що вивчав російську літературу, а перед написанням роману занурився в неї: «Багато пропагандистів говорять, що я русофоб, ненавиджу все російське. Насправді я люблю російську літературу, культуру, але ненавиджу радянський спосіб мислення. Моя країна мала з комуністичною Росією досить складні стосунки. Але ваша історія зв’язків з Росією ще більш драматична і трагічна».
Міхал Гворецький не дає готового рецепту проти тролів. Він говорить: «Як зупинити поширення тролів, я не знаю. Протистояти нелегко. Однак потрібно шукати шляхи. Це справа не тільки мого покоління, але й покоління моїх дітей. Ми маємо справу з новою реальністю. Нам важко уявити, що Фейсбук має два мільярди користувачів. Відповідь одна: освіта, освіта і ще раз освіта. Необхідно вчити людей розрізняти де правда, а де брехня».
Олексій Гарань сказав: «Моя дружина здивувалась: ти що, такий дурний, що читаєш коменти під своїми постами і блогами?»
Професор Вадим Васютинський звернув увагу, що книга дуже психологічна і пообіцяв, що рекомендуватиме роман «Троль» аспірантам, особливо тим, хто займається інформаційним простором.
Присутніх цікавило, чи знає Міхал Гворецький українську літературу. Письменник відповів: «Я розумію українську мову. А про українську літературу дізнався через німецьку мову. Я прочитав твори Андруховича і Жадана в німецьких перекладах. Українська література є європейською і світовою на відміну від словацької, яка не має таких імен».
Одна людина запитала в словацького письменника, чи варто перекладати Гоголя українською мовою. Міхал Гворецький відповів: «Як мої книги перекладають чеською мовою, то російського класика можна перекладати українською». Словацька і чеська мови дуже близькі.
Другий секретар Посольства Словаччини в Україні Браніслав Гало зазначив: «Нема кращої реклами для країни, як книга, література. Прочитавши цю книгу, українці зрозуміють, що проблеми, з якими вони стикаються, є світовими. Дякую Міхалу Гворецькому за те, що допоміг нам, дипломатам, поширювати добру думку про Словаччину».
Анатолій Зборовський
На фото – під час презентації (зліва направо): Галина Малик, Олексій Гарань, Міхал Гворецький, Вадим Васютинський, Марина Забіяка

ТИМ ЧАСОМ…
ПУТІН НАЗВАВ «ФАБРИКУ ТРОЛІВ» ОСОБИСТОЮ СПРАВОЮ ПРИГОЖИНА

Президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія як держава не має відношення до "фабрики тролів", а звинувачення на адресу її засновника Євгена Пригожина назвав смішними. Про це він розповів в інтерв'ю австрійському телеканалу ORF, текст якого оприлюднила прес-служба Кремля. На питання ведучого про те, що Пригожин, якого США звинувачують у спробах вплинути на вибори з допомогою так званого агентства Internet Research Agency, відомого як "фабрика тролів", підтримує тісні зв'язки з російським керівництвом і його називають "кухарем Путіна", Путін заявив, що потрібно відокремлювати діяльність Російської держави та її громадян. "Ви дійсно думаєте, що людина, яка займається ресторанним бізнесом, маючи навіть якісь хакерські можливості, маючи якусь приватну фірму у цій сфері - я навіть не знаю, чим він займається, - з цих позицій може вплинути на вибори в Сполучених Штатах або в якійсь європейській країні? Як же низько впало все, що відбувається в інформаційній та політичній сфері в країнах об'єднаного Заходу, якщо ресторатор з Росії може вплинути на вибори в якійсь із європейських країн або в Сполучених Штатах! Це не смішно?", - відповів Путін. Тоді ведучий уточнив, що Пригожин займається не тільки ресторанами, у нього багато фірм, які уклали договори з Міністерством оборони та отримують багато держзамовлень, але при цьому він витрачає мільйони доларів на "фабрику тролів". Він запитав навіщо це потрібно ресторатору? "Запитайте у нього. Російська держава не має до цього ніякого відношення", - відповів Путін. При цьому президент РФ в якості нібито аналогічного прикладу завив, що відомий американський інвестор Джордж Сорос "втручається у всі справи в усьому світі". "І мені дуже часто наші американські друзі кажуть: Америка не має до цього відношення як держава... Запитайте Держдеп: навіщо він це робить? Держдеп Вам відповість, що він не має до цього жодного відношення, це особиста справа пана Сороса. А у нас це особиста справа пана Пригожина", - заявив Путін.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "З потоку життя"