Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАДИМУ МИХАЙЛОВИЧУ РО╥КУ, СИНОВ╤ КРИМСЬКО╥ УКРА╥НСЬКО╥ ГЕРО╥Н╤-ВИШИВАЛЬНИЦ╤ В╤РИ СЕРГ╤╥ВНИ РО╥К, 29 ВЕРЕСНЯ ВИПОВНЮ╢ТЬСЯ 80 РОК╤В!
Хай кв╕тне, береже й окрилю╓ Вас безсмертний мамин обер╕г-рушничок, шановний Вадиме Михайловичу,...


МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2018
ЛЕОН╤Д КАНТЕР, РЕЖИСЕР Ф╤ЛЬМУ «М╤Ф» ПРО ЗАГИБЛОГО В АТО ОПЕРНОГО СП╤ВАКА ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА, ПОК╤НЧИВ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ

На Черн╕г╕вщин╕ внасл╕док вогнепального поранення помер укра╖нський режисер Леон╕д Кантер. За попередн╕ми даними, Кантер пок╕нчив життя самогубством.
╤нформац╕ю «Громадському» п╕дтвердили в пол╕ц╕╖ Черн╕г╕всько╖ област╕. Також факт загибел╕ Кантера п╕дтвердила його колега Катерина М╕з╕на.
Пов╕домлення до пол╕ц╕╖ над╕йшло 4 червня, близько 22 год. На м╕сц╕ пол╕ц╕я знайшла передсмертну записку та вогнепальну зброю. 
«Чолов╕к мав смертельне поранення в щелепу. Характер поранення та передсмертна записка вказують на те, що це було самогубство», — сказав речник пол╕ц╕╖ област╕ Серг╕й Бриль.
Нараз╕ пол╕ц╕я в╕дкрила провадження за статтею 115 (умисне вбивство) Крим╕нального кодексу. Зазначимо, що за фактом загибел╕ за будь-яких обставин сл╕дч╕ спочатку в╕дкривають справу за ц╕╓ю статтею.
Правоохоронц╕ схиляються до верс╕╖ про самогубство, зараз планують опитати родич╕в, аби встановити причини загибел╕ Кантера.
***
У передсмертних листах (а в╕н був не один) в╕домий укра╖нський режисер, продюсер ╕ мандр╕вник Леон╕д Кантер написав, що виконав свою м╕с╕ю в цьому житт╕ ╕ йде дал╕ з бажанням, щоб розпочате ним продовжували однодумц╕. Про це кореспондентов╕ «Укр╕нформу» пов╕домив начальник Бахмацького райв╕дд╕лу пол╕ц╕╖ ГУНП в Черн╕г╕вськ╕й област╕ Юр╕й Жула.
"Верс╕я вбивства в╕дхиля╓ться, оск╕льки Леон╕д Кантер залишив к╕лька передсмертних лист╕в. У них в╕н писав, що свою м╕с╕ю виконав ╕ йде дал╕, ╕ що хоче, щоб розпочате ним продовжували  його однодумц╕ й посл╕довники…", - сказав Жула.
***
Режисер Леон╕д Кантер зняв самогубство на в╕део. Запис не оприлюднюватимуть. Про це у коментар╕ Громадському рад╕о пов╕домив речник черн╕г╕всько╖ пол╕ц╕╖ Серг╕й Бриль. «Висновок судмедексперт╕в було долучено до справи, як ╕ записку та в╕део, яке в╕н записав перед смертю. Експерти не оприлюднюють це в╕део у рамках сл╕дства, а також з етичних м╕ркувань», — зазначив речник. За його словами, п╕сля проведених експертиз т╕ло Кантера з дозволу матер╕ забрала його сп╕вмешканка до Ки╓ва. Т╕ло режисера Леон╕да Кантера кремували, його прах розв╕ють родич╕. Символ╕чне прощання з режисером в╕дбудеться на хутор╕ Обирок на Черн╕г╕вщин╕.
***
Леон╕д Кантер – укра╖нський продюсер, режисер ╕ мандр╕вник. У серпн╕ 2014 року в╕н п╕шов добровольцем у 2-й батальйон Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни. Його друг режисер ╤ван Ясн╕й умовив взяти камеру та зн╕мати ф╕льм, що згодом назвали "В╕йна за св╕й рахунок".
Найб╕льше Леон╕д Кантер в╕домий за документальним ф╕льмом "Добровольц╕ Божо╖ Чоти" (The Ukrainians) про захисник╕в Донецького аеропорту та стр╕чкою "М╕ф" про загиблого на фронт╕ оперного сп╕вака Василя Сл╕пака.
Кантер просував сво╖ ф╕льми за кордоном, багато подорожував. 
П╕сля мандр╕в ╕з друзями до чотирьох океан╕в в╕н у 2014 роц╕ видав книгу "З табуретом до океану" (у сп╕вавторств╕ з Павлом Солодьком).
Буквально днями стало в╕домо, що Кантер плану╓ екран╕зувати ╕н╕ц╕ативу "З табуретом до океану", яка зародилася на його кухн╕ у 2004 роц╕ й полягала у тому, щоб донести до чотирьох океан╕в чотири табурети з╕ сво╓╖ кухн╕ й залишити ╖х на узбережж╕. "Людина з табуретом" – так в╕н назвав цей проект.
Хоча Кантер народився у Ки╓в╕ (27 липня 1981 року), у 2007 роц╕ в╕н ╕з дружиною Д╕аною заснував на Черн╕г╕вщин╕ мистецький хут╕р Обирок. Там в╕н збирав не лише друз╕в, а й ус╕х охочих в╕дв╕дати фестиваль "Хл╕б" – с╕яти та жати пшеницю, пекти хл╕б сво╖ми руками.
Минулого л╕та Леон╕д Кантер по╓днав жнива на фестивал╕ "Хл╕б" ╕з етн╕чним фестивалем "Мама Африка", у якому брали участь представники африканських кра╖н.
У Леон╕да залишилося тро╓ д╕тей: дв╕ доньки ╕ син. 
"Укра╖нська правда"

ЗА ДВА ДН╤ КАНТЕР МАВ ПРЕДСТАВЛЯТИ У ПАРИЖ╤ Ф╤ЛЬМ «М╤Ф»

Режисер Леон╕д Кантер, про смерть якого пов╕домила пол╕ц╕я, сказав сво╓му колез╕ режисеров╕ ╤ванов╕ Ясн╕ю, що плану╓ зустр╕тися з ним за два дн╕ у Париж╕ на презентац╕╖ ╖хньо╖ сп╕льно╖ к╕ностр╕чки "М╕ф". Про це та про ╕нш╕ детал╕ ╖хньо╖ останньо╖ розмови ╤ван Ясн╕й розпов╕в кореспонденту «Укр╕нформу».
"Зустр╕чалися десь тиждень тому. Леон╕д прийшов до оф╕су з трьома сво╖ми малюками. Говорили про р╕зне. Наостанок обнялися ╕ в╕н мен╕ сказав, що все, зустр╕немось у четвер, 7 червня, у Париж╕. Йшлося про велику презентац╕ю к╕ностр╕чки "М╕ф" про Василя Сл╕пака, сп╕вака, сол╕ста Паризько╖ нац╕онально╖ опери, який добровольцем загинув у бою на сход╕ Укра╖ни. Презентац╕ю запланували на 7-11 червня у столиц╕ Франц╕╖ та ╕нших французьких м╕стах. Обставини склалися так, що туди мали лет╕ти р╕зними л╕таками. А тепер нав╕ть не знаю, як все буде. Я у якомусь дивному стан╕, н╕як не можу пов╕рити у це, що сталося", - розпов╕в телефоном ╤ван Ясн╕й.
В╕н пов╕домив, що Леон╕д Кантер завершував масштабний св╕й к╕нопроект "Навколо св╕ту з табуретом", планував десь у серпн╕ зробити його презентац╕ю. Кр╕м того, цього року планував провести у себе на хутор╕ Обирок фестиваль к╕но.
"У мене сьогодн╕ зранку якесь було дивне в╕дчуття. Я одягнув футболку ╕з логотипом ф╕льму "М╕ф" ╕ ц╕лу дорогу, за кермом, раптом чомусь почав згадувати певн╕ моменти нашо╖ сп╕льно╖ прац╕, т╕ зйомки, по╖здки на передову, дн╕ ╕ ноч╕ в студ╕╖, монтаж, озвучування, презентац╕╖ ф╕льм╕в за кордоном. А пот╕м – той страшний дзв╕нок", - сказав Ясн╕й.
За його словами, Кантер "був такою людиною, яка все доводила до к╕нця, працював по-максимуму ╕ вимагав цього в╕д ╕нших"…

«М╤Ф» ПРО ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА: ╤НТЕРВ'Ю З РЕЖИСЕРОМ Ф╤ЛЬМУ

«М╕ф» — скорочено в╕д Меф╕стофеля, серед ус╕х геро╖в, яких з╕грав оперний сп╕вак Василь Сл╕пак, в╕н був його улюбленим. Таким був позивний Василя на фронт╕, так режисери назвали стр╕чку. Ф╕льм-концерт про оперного сп╕вака виходить в укра╖нський прокат 8 лютого.
Василь Сл╕пак майже 20 рок╕в жив у Париж╕, виступав у найб╕льших св╕тових операх ╕ виконував пров╕дн╕ рол╕ в постановках. Був одним ╕з орган╕затор╕в паризького ╢вромайдану, а з початком збройного конфл╕кту на сход╕, спершу п╕дтримував арм╕ю, а згодом вступив до лав добровольчого батальйону. П╕д час виконання бойового завдання Василь Сл╕пак загинув в╕д кул╕ снайпера.
Режисерами виступили Леон╕д Кантер та ╤ван Ясн╕й. Вони зняли ф╕льм за п╕дтримки волонтер╕в, р╕дних ╕ друз╕в Василя.
«Громадське» зустр╕лося з Леон╕дом Кантером та розпитало про роботу над ф╕льмом.

- Чому ви вир╕шили працювати над ф╕льмом «М╕ф»?
- Коли ви побачите, хто такий Василь Сл╕пак, д╕зна╓теся про нього б╕льше, то зрозум╕╓те, що не можна було не зняти цю ╕стор╕ю. Для к╕нематограф╕ста ця ╕стор╕я ун╕кальна, адже в╕дбува╓ться перевт╕лення людини. Оперний сп╕вак перетворю╓ться на вояка просто перед нашими очима. Ця ╕стор╕я ╕ кумедна, ╕ водночас траг╕чна, тому що головний герой гине.
- Мен╕ здалося, що ви почали працювати над ф╕льмом лише тому, що було дуже багато матер╕ал╕в ╕ в╕део.
- О, н╕, якраз навпаки. Спочатку в нас узагал╕ не було н╕якого матер╕алу. Про кого робити ф╕льм? Головного героя вже нема╓, отже ╕нтерв'ю не взяти, весь матер╕ал, який ╓, — це як╕сь уривки з Youtube. Але поступово ми почали роботу над цим ус╕м. З'являлися фрагменти, секунди як╕сь, еп╕зоди, що дал╕, то б╕льше. Отримали опери, в яких в╕н сп╕вав. ╤ настала така мить, коли в нас уже була купа матер╕алу. Десь за п╕вроку роботи.
- Чи просто було знайти людей, як╕ виступають сп╕керами у стр╕чц╕? Як ви виходили з ними на контакт?
- Багато п╕дказував р╕дний брат Василя — Орест Сл╕пак. В╕н п╕дказував конкретно, хто друз╕, знайом╕, близьк╕.
Скаж╕мо, нас ц╕кавили Василев╕ викладач╕ по вокалу або в хор╕ «Дударик», з якими ми можемо контактувати. Та б╕льш╕сть ╕з них через сильну любов до Василя п╕дозрювали нас у чому завгодно: що ми агенти ФСБ, що ми «правосеки», що хочемо його очорнити.
Але з часом нам почали дов╕ряти. Думаю, тепер вони про це не пошкодують. Як сказав Орест, подивившись чорновий вар╕ант ф╕льму,  — дуже правдиво показали образ Василя. Гадаю, це найкраще, що можна почути в╕д р╕дного брата.
- А ви ран╕ше не були знайом╕ взагал╕ з Василем?
У ф╕льм╕ ╓ дв╕ сюжетн╕ л╕н╕╖. Одна розпов╕да╓, власне, про Василя. ╤нша — це читання твору Джанн╕ Радар╕ у французьк╕й школ╕. Для чого ви використали ось цю другу л╕н╕ю?
- Вона назива╓ться «л╕н╕я Джельсом╕но», це хлопчик-сп╕вак. Я ╖╖ читав, ще коли був маленький. В╕н мав такий потужний голос, що врешт╕ зробив з його допомогою революц╕ю, вигнавши з кра╖ни короля-брехуна.
- Коли я д╕знався про загибель Василя ╕ ми почали працювати над цим матер╕алом, у мене одразу з'явилися ст╕йк╕ асоц╕ац╕╖. А вже п╕зн╕ше, коли вибирали фрагменти з книжки, зрозум╕ли, що це просто про Василя написано. Там фрагменти, як╕ можна читати, н╕би його б╕ограф╕ю.
Також це була моя давня мр╕я — об'╓днувати документальне з ан╕мац╕йним. ╤ ось тепер ми це вт╕лили завдяки чудов╕й команд╕, завдяки Юр╕╓в╕ Журавлю, ╤ванов╕ Ясн╕ю — режисеру, з яким ми разом працювали. Це все вдалося, бо багато класних людей долучилося.
- В одному з попередн╕х ╕нтерв'ю ви казали, що в укра╖нському к╕но нема╓ Котигорошка, тобто образу героя. Чи можна назвати образ Василя у вашому ф╕льм╕ таким Котигорошком ╕ геро╓м-борцем?
- Насправд╕ я для себе характеризую цей ф╕льм, як думу. Прим╕ром, як дума про козака Голоту абощо. Якби в людей, як╕ писали думи в т╕ часи, були камери, м╕крофони, вони точно робили б документальн╕ ф╕льми. Але вони цього не мали, тому писали думи, а в╕дтак виконували ╖х.
У нас ц╕ ╕нструменти ╓, ми робимо у св╕й спос╕б ц╕ думи. Ми мали велике бажання показати Василя таким, яким в╕н був, не переб╕льшуючи. В╕н не був якимось Рембо, не був супер-вояком. В╕н був звичайною людиною.
- У ф╕нальних титрах — величезний список людей, як╕ долучилися до виробництва ф╕льму. Хто вони ╕ яка ╖хня заслуга?
- Я вважаю, що це народний ф╕льм. Коли ми почали роботу, то оголосили, що нам потр╕бне в╕део. З усього св╕ту почали надсилати в╕деофрагменти на р╕зних нос╕ях, р╕зн╕ люди, зокрема й Громадське телебачення, «5 канал», «╤нтер».
П╕зн╕ше ми зрозум╕ли, що нам просто не вистача╓ сил, нам потр╕бно залучити фах╕вц╕в, щоб рухатися вперед. Нам потр╕бно було, щоб люди весь час проводили з нами. Завдяки «Сп╕льнокошту» з╕брали грош╕. Без цього ми б не д╕сталися до ф╕налу.
Тому цей ф╕льм ╓ народним. Ус╕ т╕ доброчинц╕, як╕ надсилали нам в╕део, допомагали нам ф╕нансово, вс╕ вони — в титрах.
- Я просто хот╕в вас запитати, як режисера: ви для себе як визнача╓те ось ту етичну межу, коли можна показувати «гостр╕» фрагменти?
- Коли працювали над «М╕фом», розум╕ли, що його дивитимуться д╕ти також. Тому в ньому лише к╕лька гострих еп╕зод╕в. Це еп╕зод з Майдану ╕ еп╕зод з фронту. Але вони позбавлен╕ анатом╕чних подробиць. Ми не показу╓мо там нутрощ╕.
У ф╕льм╕ дв╕ч╕ показана кров, але окремо в╕д людини. Загалом це лише емоц╕йне забарвлення, глядач б╕льше додуму╓, н╕ж бачить насправд╕. Посл╕довн╕сть кадр╕в така, що ти уявля╓ш щось, ╕ це в голов╕ насправд╕ в╕дбува╓ться. Думаю, ми знайшли баланс, не лякаючи глядача натурал╕змом, бо в╕н не ╓ предметом мистецтва. Ми намагалися зробити саме художн╕й ф╕льм, тому вибирали ц╕ кадри дуже ретельно.
Ми прагнули передус╕м створити к╕но, ор╕╓нтоване на широкий загал, щоб його з однаковим ╕нтересом дивилися як люди мистецтва, так ╕ в╕йськов╕, як д╕ти, так ╕ старш╕ люди. За роботою ми весь час думали, чи буде це зрозум╕ло за тридцять рок╕в. Чи буде це зрозум╕ло ф╕ну чи ╕тал╕йцев╕. ╤ коли щось не в╕дпов╕дало одному з цих критер╕╖в, ми викидали кадри. Таким чином ми зробили для вс╕х зрозум╕лий ф╕льм.
- Це не т╕льки музичний ф╕льм, тут також ╓ ан╕мац╕я. Як ви сп╕впрацювали з Юр╕╓м Журавлем?
- Я вважаю, що запорука усп╕ху цього к╕но поляга╓ в тому, що ми просто з╕брали дуже класну команду. Не можна сказати, що хтось один молодець. Цей ф╕льм з╕браний р╕зними дуже талановитими ╕ класними людьми. Юр╕й Журавель, прим╕ром, чудовий музикант, чудовий ан╕матор. Ще на найпершому етап╕, коли ми т╕льки оголосили, що почнемо роботу над ф╕льмом, в╕н запропонував: «Якщо потр╕бна моя допомога, звертайтеся». Ми звернулися. Я думаю, що тепер в╕н нас уже прокляв.
- Чому?
- Тому що роботи було надто багато.
- Ф╕льм виходить у прокат, ╕ ви ╖дете в невелике турне м╕стами Укра╖ни?
- З 8-го числа ф╕льм вийде в прокат у р╕зних к╕нотеатрах по вс╕й Укра╖н╕. Треба буде в╕дстежувати, не було сенсу в╕ддавати його в масовий прокат. Нема╓ ст╕льки охочих прийти на цей ф╕льм.
Я думаю, що ви на пальцях одн╕╓╖ руки зможете перерахувати документальн╕ ф╕льми, як╕ вийшли в к╕нотеатрах. Документальне к╕но не ╓ нараз╕ таким популярним, щоб ходили на нього в к╕нотеатри. Люди нин╕ не розум╕ють, що документальне к╕но може бути водночас ╕ художн╕м, що воно може вражати не менше за ╕грове. Але я думаю, що п╕сля перегляду «М╕фу» вони це збагнуть.
- Чи потр╕бно сьогодн╕ створювати м╕фи про конкретних людей?
- Я вам в╕дпов╕м словами Василя Сл╕пака: ми не ма╓мо права брехати самим соб╕. Тобто ми можемо створювати м╕фи, якщо це правда, але ми не можемо казати, що подолали всю корупц╕ю в кра╖н╕, адже зна╓мо, що в╕дбува╓ться насправд╕.
Особист╕сть Тараса Шевченка так обросла, що ми вже не зна╓мо, хто по сут╕ Шевченко. Ми зна╓мо те, що створили навколо нього.
Так, люди перетворюють щось прекрасне на кам'яного боввана без душ╕ й серця. Ф╕льму це точно не загрожу╓. Коли людина дивиться к╕но, вона передовс╕м отриму╓ не ╕нформац╕ю, а емоц╕ю. Вона дуже сильно прожива╓ щось у соб╕. Я думаю, що так╕ пам'ятники дуже потр╕бн╕.
Якщо казати, що геро╖ не вмирають, а ми це кажемо нин╕ дуже часто, то не вмирають вони тод╕, коли ми про них пам'ята╓мо. Я думаю, що саме завдяки ц╕й стр╕чц╕ Василь житиме в╕чно.
https://hromadske.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2018 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20050

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков