Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 01.06.2018
Мустафа Джем╕л╓в, Уповноважений Президента Укра╖ни з питань кримськотатарського народу: УКРА╥НА МА╢ ПОВНЕ ПРАВО ЗНИЩИТИ НЕЗАКОННО ЗБУДОВАНИЙ РОС╤╢Ю М╤СТ

Кр╕м спроби анексувати Крим, рос╕йська влада чинить ╕нш╕ беззаконня, в тому числ╕ намагаючись насильно зм╕нити демограф╕ю п╕вострова, що прир╕вню╓ться Женевською конвенц╕╓ю до в╕йськових злочин╕в. Паралельно Кремль продовжу╓ посилено м╕л╕таризувати укра╖нський Крим, створюючи з нього величезну в╕йськову базу. Щоб зупинити Пут╕на, залучити його до переговор╕в, потр╕бн╕ б╕льш жорстк╕ санкц╕╖. Про це та ╕нше розпов╕в в ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» л╕дер кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в, який перебував з в╕зитом у США.

"ЯДЕРНИЙ" КРИМ
- Коли ми з вами записували попередн╓ ╕нтерв'ю у Вашингтон╕, у вересн╕ 2016 року, ви сказали, що Крим перетворю╓ться на велику в╕йськову базу ╕з засобами ядерного арсеналу. Наск╕льки ситуац╕я зм╕нилася з того часу?
- Щодо ядерного арсеналу. Н╕ наша розв╕дка, н╕ розв╕дка НАТО ч╕тко не п╕дтверджують його наявност╕ в Криму. Вони кажуть, що таке можливо, але доказ╕в поки нема╓. Однак, у нас ╓ ╕нформац╕я з м╕сця, а також в╕д джерела з Москви про те, що у них там вже ╓ ядерн╕ бо╓головки.
Посуд╕ть сам╕, з перших дн╕в п╕сля окупац╕╖ Криму вони в терм╕новому порядку почали реставрувати ядерну базу, яка була покинута п╕сля п╕дписання Будапештського меморандуму. Спершу туди могли за╖жджати вантажники, як╕ возили матер╕али, в тому числ╕, кримськ╕ татари. Але на якомусь етап╕ вс╕х цих робочих усунули ╕ залучили людей, привезених з Рос╕╖. Зараз там встановлено потр╕йне к╕льце посилено╖ охорони з в╕деоспостереженням. Люди ходять там з л╕чильниками Гейгера (детекторами рад╕оактивного випром╕нювання – ред.) ╕ перев╕ряють рад╕оактивний фон. Це, так би мовити, непрям╕ п╕дтвердження, що там ╓ ядерна зброя.
Кр╕м того, джерело з Москви п╕дтвердило, що там вже ╓ ш╕сть ядерних бо╓головок. Об'╓кт розташований недалеко в╕д Феодос╕╖ в гаю Кизилташ, де ран╕ше було ядерне сховище.
- А щодо м╕л╕таризац╕╖ Криму загалом?
- Загалом м╕л╕таризац╕я досягла жахливих розм╕р╕в. Д╕тей у дитячих садках переодягають у в╕йськову форму з георг╕╖вськими стр╕чками, вони грають у в╕йськов╕ ╕гри – шукають розв╕дник╕в, щось розм╕новують. Нав╕ть, як мен╕ сказали, торти у них роблять у вигляд╕ танк╕в – доходить ╕ до такого ╕д╕отизму.
Взагал╕, в Рос╕╖ Крим розглядають виключно як в╕йськову базу або, як вони висловлюються, "непотоплюваний ав╕аносець". Н╕яко╖ економ╕ки там практично вже нема╓, рос╕яни будують стратег╕чн╕ об'╓кти, у першу чергу, величезну трасу "Таврида" через увесь Крим. Попутно знищуються зелен╕ насадження, культурн╕ пам'ятки, наноситься також шкода еколог╕╖.
А з приводу чисельност╕ в╕йськовослужбовц╕в, ╓ р╕зна ╕нформац╕я. Називаються цифри в╕д 60-ти до 80-ти тисяч. Але нав╕ть якщо йдеться про 60 тис. в╕йськових, то для такого маленького п╕вострова площею 27 тис. кв. к╕лометр╕в це величезна к╕льк╕сть.

ЩЕ ОДИН В╤ЙСЬКОВИЙ ЗЛОЧИН
- Нещодавно з'явилися в╕домост╕ про те, що в Крим масово завозяться рос╕йськ╕ переселенц╕ з метою вит╕снити м╕сцеве населення, яке залишилося на п╕востров╕ п╕сля 2014 року. Наск╕льки ця ситуац╕я критична зараз, ╕ чи ╓ у вас як╕-небудь дан╕?
- Примусова зм╕на демограф╕чного складу на окупован╕й територ╕╖, в╕дпов╕дно до Женевсько╖ конвенц╕╖ 1949 року, в╕дноситься до розряду в╕йськових злочин╕в. Тому дан╕, ск╕льки вони завезли, ретельно приховуються. У прес╕ було пов╕домлення про те, що на територ╕╖ Криму знаходиться 250 тис. рос╕йськомовних людей, привезених з Лугансько╖ та Донецько╖ областей. Кр╕м того, ще у 2014 роц╕ пов╕домляли про 15 тис. оф╕сних прац╕вник╕в, яких вони привезли. Але, за р╕зними оц╕нками, на територ╕ю Криму завезено близько п╕вм╕льйона рос╕ян. Разом з тим,  наш╕ сп╕вв╕тчизники, як╕ при╖жджали з Криму, кажуть про те, що насправд╕ ╖х б╕льше. Передбача╓ться, що йдеться про 850 тис. ╕ до м╕льйона переселенц╕в.
Але тут ╓ й ╕нш╕ цифри. У Криму, зважаючи на соц╕альний та емоц╕йний стан справ, спостер╕га╓ться висока смертн╕сть. За оф╕ц╕йними даними, р╕вень смертност╕ на окупованому п╕востров╕ перевищу╓ р╕вень народжуваност╕ на 33%. ╤ вперше в ╕стор╕╖ р╕вень смертност╕ ж╕нок перевищив цей показник у чолов╕к╕в.
У Рос╕╖ стверджують, що чисельн╕сть населення окупованого Криму зб╕льшилася на 10%. Беручи це до уваги, а також високу смертн╕сть, т╕ цифри, як╕ я називав, приблизно в╕дпов╕дають д╕йсност╕. Вони (рос╕йська влада – ред.) завозять до Криму (людей з ╕нших рег╕он╕в – ред.) у велик╕й к╕лькост╕. Але це прихову╓ться як в╕йськова та╓мниця, тому що вони чудово розум╕ють, що це злочин.
Рос╕я зараз повторю╓ приблизно ту саму стратег╕ю, яка застосовувалася у часи першо╖ окупац╕╖, при Катерин╕ ╤╤. Тод╕ не було можливост╕ депортувати людей, не було зал╕зниц╕, вагон╕в. Вони просто створювали нестерпн╕ умови для життя людей, змушуючи ╖х м╕грувати, ╕ в результат╕ кримськ╕ татари за короткий час стали нац╕ональною меншиною. А вже у 1944 роц╕ була тотальна депортац╕я та геноцид.
- Як саме створюються нестерпн╕ умови зараз?
- Не так давно ми перехопили один секретний лист ФСБ на ╕м'я так званого глави Республ╕ки Крим Аксьонова. Там йдеться про трир╕чний план ФСБ щодо кримських татар, щоб ╖х схилити до сп╕впрац╕ з окупац╕йною владою. Там так прямо ╕ сказано: "С целью оказания психоэмоционального воздействия на крымских татар, на Меджлис крымскотатарского народа, которые ведут украинскую пропаганду и не признают аннексию рекомендуется..." ╤ зазначаються плани: масов╕ обшуки п╕д виглядом пошуку злочинц╕в, ф╕льтрац╕╖, арешти, ╕ найб╕льш мерзенне – актив╕зац╕я д╕яльност╕ радикально налаштованих кримських татар патр╕отичних рос╕йських орган╕зац╕й. Тобто, по сут╕, нацьковування рос╕йських фашист╕в на кримських татар, розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕.
Ми 13 березня цього року, коли збирали дипломат╕в, акредитованих у Ки╓в╕, щоб про╕нформувати ╖х про ситуац╕ю – ми це робимо щороку, ознайомили ╖х з цим документом. Я не знаю жодно╖ цив╕л╕зовано╖ кра╖ни, де на територ╕╖, яка розгляда╓ться як своя, розпалювалася б м╕жнац╕ональна ╕ м╕жконфес╕йна ворожнеча. А в Рос╕╖ це робиться на державному р╕вн╕.

КРИМСЬКИЙ М╤СТ
- Нещодавно рос╕яни з помпою в╕дкрили м╕ст через Керченську протоку за участю Пут╕на. Якою була реакц╕я кримськотатарсько╖ громади? Ц╕кавить також ваша особиста думка, наск╕льки цей м╕ст може бути довгов╕чним, враховуючи озвучен╕ ран╕ше оц╕нки з приводу несприятливих умов для тако╖ споруди.
- Там умови д╕йсно дуже несприятлив╕, але вони (рос╕яни – ред.) кажуть, що забивали пал╕ моста на к╕лькасот метр╕в ╕ н╕бито вперлися в б╕льш твердий грунт. Хоча вже перед запуском мосту ми бачили, що там ╓ як╕сь перекоси. Але вони, мабуть, все це косметично п╕длатали ╕ з помпою в╕дкрили.
Кр╕м того, за оц╕нками експерт╕в, цей м╕ст н╕коли себе не окупить. Так що навряд чи коли-небудь цей проект буде економ╕чно виг╕дним.
Щодо реакц╕╖ кримських татар, то в основному вони кажуть – добре, що побудували, сюди привезли цих рос╕ян, тепер же треба буде якось вивозити. Без мосту буде важко. Таке от в╕дношення.
Але якщо серйозно, цей м╕ст абсолютно незаконний, в╕н побудований без узгодження з Укра╖нською державою, на наш╕й же – у значн╕й частин╕ - територ╕╖. Я про це говорив, коли вони ще починали сво╓ буд╕вництво, що Укра╖на ма╓ повне право знищити його. Тим б╕льше, що зараз цей м╕ст значно ускладню╓ проходження суден в Азовське море, завда╓ шкоди еколог╕╖.

СЕНЦОВ ПРОТИ КРЕМЛЯ
- Олег Сенцов нещодавно почав голодування, щоб добитися зв╕льнення вс╕х укра╖нських пол╕тв'язн╕в. Такий же прецедент був у 1986 роц╕, коли з под╕бними вимогами голодував дисидент Анатол╕й Марченко, але, на жаль, не вижив. Ви теж проходили через голодування. Наск╕льки це небезпечно, важко, ╕ як так╕ вчинки можуть вплинути на р╕шення Кремля про зв╕льнення?
- Ви зна╓те, голодування Анатол╕я Марченка у 1986 роц╕ з╕грало певну роль в мо╓му житт╕. Коли я сид╕в у Магадан╕, перед зв╕льненням проти мене порушили нову крим╕нальну справу за зл╕сну непокору законам ╕ вимогам таб╕рно╖ адм╕н╕страц╕╖. Була така мерзенна андроповська стаття, за якою могли дов╕чно тримати у таборах. Якраз в цей час Анатол╕й Марченко оголосив голодування з вимогою зв╕льнити вс╕х пол╕тв'язн╕в.
По мо╖й справ╕ в Магадан╕ в╕дбувся закритий суд. За вс╕ма параметрами мене визнали винним, але звинувачення були якимись абсурдними. Ран╕ше звинувачували мало не у спробах повалення радянського ладу, а тут – не там курив, не стро╓м ходив, нав╕ть не зна╓ш, як захищатися. Визнали винним за 36 пунктами, але раптом суддя оголошу╓: "Засудити до трьох рок╕в позбавлення вол╕, але, беручи до уваги гуманн╕сть радянського суду, враховуючи, що на утриманн╕ п╕дсудного неповнол╕тня дитина, засудити до трьох рок╕в позбавлення вол╕ умовно з п'ятир╕чним випробувальним терм╕ном. Зв╕льнити з зали суду".
Я подумав, зв╕дки така гуманн╕сть? Це сьома моя судим╕сть, ╕ як н╕би ран╕ше у мене не було неповнол╕тн╕х д╕тей. Коли дружина кинулася мен╕ на шию, вона сказала: "А ти зна╓ш, якою ц╕ною зв╕льня╓шся? Три дн╕ тому помер Анатол╕й Марченко, який вимагав зв╕льнення вс╕х пол╕тв'язн╕в". Тобто, ц╕ною свого життя в╕н рятував ╕нших людей.
Але у мо╓му зв╕льненн╕ з╕грали роль й ╕нш╕ фактори. Я знаю, що коли Горбачов зателефонував Андр╕ю Сахарову ╕ сказав, що р╕шенням пол╕тбюро в╕н може повертатися у свою квартиру, Сахаров тод╕ в╕дпов╕в, що не буде повертатися ╕ зажадав зв╕льнити хоча б його близьких друз╕в. В╕н передав список, по-мо╓му, з 23 людей, я в ньому був четвертим або п'ятим. Цей же список пот╕м у Рейк'яв╕ку передав Горбачову ╕ президент США Рональд Рейган як умову нормал╕зац╕╖ в╕дносин м╕ж США ╕ СРСР. Але, безперечно, голодування Анатол╕я Марченка в╕д╕грало величезну роль.
Зараз Олег Сенцов п╕шов приблизно тим же шляхом. Але в╕дм╕нн╕сть нин╕шньо╖ ситуац╕╖ в╕д горбачовського пер╕оду разюча. Тод╕ для Горбачова був дуже важливий ╕м╕дж: йде перебудова, демократизац╕я, а тут люди вмирають. ╤ для нього була дуже важливою св╕това громадська думка. А Пут╕ну зараз втрачати н╕чого.
У жовтн╕ минулого року нам вдалося вирвати у нього двох наших пол╕тв'язн╕в – Ахтема Чийгоза та ╤льм╕ Умерова. ╥хн╕ ЗМ╤ писали, що це "великий акт гуманности" Рос╕╖, але насправд╕ н╕яко╖ гуманност╕ не було. В╕н (Пут╕н – ред.) виторгував двох профес╕йних вбивць ГРУ, як╕ практикувалися на л╕кв╕дац╕╖ чеченських дисидент╕в.
Щодо Олега Сенцова, Пут╕н може п╕ти на такий обм╕н. Але взагал╕-то такого роду обм╕ни носять якийсь аморальний характер, тому що для зв╕льнення людей, як╕ жодних злочин╕в не вчиняли, ми вида╓мо профес╕йних вбивць з руками по л╕коть у кров╕. Ахтем (Чийгоз – ред.) мен╕ сказав: "Якби я знав, що мене будуть м╕няти на цього покидька, я б краще сид╕в там". П╕сля того, як вийшов Ахтем Чийгоз, перше, з чим в╕н звернувся п╕д час зустр╕ч╕ з Ердоганом, – зроб╕ть все можливе для порятунку Олега Сенцова, тому що в╕н – один з найб╕льш мужн╕х ╕ принципових людей.
Тому нав╕ть не знаю, що й казати. Сказати, Олеже, кидай голодування – зрозум╕ло, що в╕н не послуха╓. Але потр╕бн╕ як╕сь д╕╓в╕ кроки, як╕ спонукали б (Кремль – ред.) п╕ти на це. У зв'язку з цим я звернувся з закликом до вс╕х актив╕зувати д╕яльн╕сть щодо зв╕льнення Олега Сенцова.

ЯК ЗМУСИТИ ПУТ╤НА ДО ПЕРЕГОВОР╤В
- По-вашому, як можна примусити Рос╕ю повернути вс╕х укра╖нських пол╕тв'язн╕в додому?
- Таких способ╕в нема╓. У них працю╓ стратег╕я залякування. Взагал╕, якщо говорити про те, як все це в╕дбува╓ться, то на окупован╕й територ╕╖ в Криму захистити права людини практично неможливо. Але безперечно те, що якби не було численних заяв ╕ резолюц╕й м╕жнародних орган╕зац╕й, к╕льк╕сть пол╕тв'язн╕в була б на порядок вищою. Все ж таки, це да╓ якийсь стримуючий фактор для Рос╕╖. Але повн╕стю захистити людей там неможливо, для цього потр╕бна деокупац╕я.
Я зустр╕чався тут (у США - ред.) з членами адм╕н╕страц╕╖ та Конгресу, ╕ ус╕м ╖м казав: для того, щоб змусити Пут╕на с╕сти за ст╕л ╕ вести розмови про деокупац╕ю, потр╕бн╕ потужн╕ санкц╕╖, як╕ будуть для нього як удари в печ╕нку. Т╕льки так.
- Ви обговорювали санкц╕╖ проти Рос╕╖? Про що ще йшлося п╕д час зустр╕чей у Вашингтон╕?
- Так, але в основному ╖х ц╕кавила ситуац╕я з правами людини, ╖╖ розвиток, а також стан справ на окупован╕й територ╕╖ ╕ наше бачення. Я говорив про те, щоб Сполучен╕ Штати ╕н╕ц╕ювали якусь платформу для переговор╕в щодо деокупац╕╖. Моя пропозиц╕я – зробити це за участю п╕дписант╕в Будапештського меморандуму (Укра╖ни, США, Рос╕╖ та Велико╖ Британ╕╖ – ред.), тих ядерних кра╖н, як╕ гарантували безпеку та збереження кордон╕в Укра╖ни в обм╕н на в╕дмову в╕д ядерно╖ збро╖. Вони взяли це до уваги ╕ сказали, що будуть обговорювати.

Ярослав Довгопол
Вашингтон

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20033

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков