Версiя для друку Обговорити в форумi

 Фракція Соціалістичної партії України вимагає від Верховної Ради України та уряду негайного розгляду законопроекту про повернення боргів із зарплат освітянам і  невідкладного початку погашення цих боргів.
 Як ідеться у заяві фракції, переданій агентству УНІАН прес-службою СПУ, при внесенні змін до закону про бюджет на 2004 рік і формуванні бюджету на 2005 рік обов’язково слід передбачити витрати на оплату комунальних послуг сільській інтелігенції – вчителям, лікарям, працівникам культури.
 Соціалісти пропонують внести зміни у пенсійне законодавство, ввести спеціальні галузеві коефіцієнти для освітян, які б дозволили не менш як удвічі підвищити розмір пенсії педагогам.
 “Ми наполягаємо на збільшенні щонайменше як на третину державного замовлення на прийом студентів до вузів, на збільшенні стипендій студентам до рівня прожиткового мінімуму, відновлення харчування дітей у школах і ПТУ”, - йдеться у заяві.
 Фракція СПУ пропонує довести витрати на освіту на рівні не менше 10% внутрішнього валового продукту (нині цей показник вдвічі менший). “Джерелами фінансування цих витрат є запровадження державної монополії на спирт, лікеро-горілчані вироби, тютюн, наведення ладу в енергетиці, відновлення контролю на митниці, кордоні”, вважають соціалісти.
 Як нагадується у заяві, Закон України “Про освіту” був прийнятий Верховною Радою у 1996 році при активній участі соціалістів.
 “Незважаючи на законні вимоги освітян, уряд Віктора Януковича, більшість у парламенті відмовились при прийнятті бюджету на 2004 рік виділити кошти на часткове погашення боргів за минулі роки, створені через невиконання ст. 57 Закону “Про освіту”. Борги уряду освітянам сягнули майже 5 млрд. грн. На пропозиції депутатів визнати цей борг державним і скласти графік його повернення, уряд відповідає відмовою. Більше 120 тисяч справедливих судових позовів вчителів заблоковано судами, виконавчими службами.
 Соціалісти пропонують суспільству свою програму порятунку освіти, здійснення якої дозволить вивести цю чільну галузь із кризи, врятувати державу від повної деградації”, - йдеться у заяві.
 
ТИМ ЧАСОМ...
 ПАДАЄ АВТОРИТЕТ ВЧИТЕЛЯ
 Коли в 1991 році народ йшов на вибори, вірилось, що на відміну від імперії, де «единица - ноль», а весь народ лише трудовий придаток «ума, чести и совести эпохи», в незалежній державі найбільшою цінністю буде людина. І, звичайно ж, вчитель - зодчий нової повноцінної особистості, не буде обділений увагою.
 Проте не так сталось, як гадалось. Народ допустив помилку, не відсторонивши від державного керма антиукраїнську владу. Змінивши зовнішність, перефарбовані «будівничі комунізму» продовжили свій курс, прикриваючись гаслами незалежної України. За останнє десятиліття вони, можливо, й збудували своє «світле майбутнє», але погляньте до чого довели народ! Пограбовані й зруйновані колгоспи, заводи, фабрики... Забрані в людей трудові заощадження. Розпродано іноземцям українську власність. Тепер ці «народні слуги» - новоявлені мільярдери і мільйонери піклуються лише про одне - як унеможливити прозріння народу, щоб, бува, не притягнув до відповідальності і не відібрав награбоване. Тому і на освіту виділяють окозамилюваний мізер, і вчителям платять стільки, щоб за пошуками хліба насущного ніколи було думати про питання глобальні.  Владу не турбує, що в Україні армія, міліція розмовляють мовою чужої держави, що в країні повний занепад духовного і культурного життя, що український інформаційний простір захоплений іноземцями, а наше майбутнє - дітей - ця чужомовна ворожа ідеологія привчає до пияцтва, паління, лихослів’я. Їм навіть подобається, що підростаюче покоління виховують не патріотами, а манкуртами (нікому буде дбати про наведення порядку).
І тому не протестують, що в суспільстві насаджуються хибна ідея пріоритету матеріальних цінностей над духовними.
 Така могутня виховна сила, як телебачення пропагує аморальність, примітивізм, «зеківську» романтику. Бандити і кілери, а не борці за щастя народу стають кумирами нового покоління. Сьогодні ледве не в кожному класі існують «бригади», в яких новоявлені «космоси», «філи», «де-біли» засипають собі в носи товчені на порошок різноманітні пігулки, грубіянять товаришам, батькам, вчителям, ламають меблі, «мочат в сортирах» своїх однокласників. Нещодавно один такий «де-біл» в Красноперекопську, надивившись телевізійних «бригад», розстріляв з мисливської рушниці сусідську сім’ю - і дорослих, і дітей. Хотілося, бачте, відчути себе героєм серіалу. Ось вони - перші плоди чужого виховання.
 Чому ж ніхто з «народних» чиновників не б’є на сполох? А навіщо? Це ж не загрожує награбованим ними капіталам. Їх турбує інше - як не допустити до влади Ющенків, Тарасюків, Морозів...
 Звичайно, така державна виховна політика спричинила і до падіння авторитету вчителя. Але це, так би мовити, об’єктивна (тобто не залежна від вчителя) причина. Однак є ще й суб’єктивні, такі, на які він може і повинен реагувати. На жаль, не всі вчителі це розуміють (а може, просто не мають часу зосереджувати на цьому увагу, заклопотані дріб’язковими проблемами буднів) і своєю бездіяльністю підпилюють сук, на якому ж і сидять.
 Візьмемо для прикладу нашу школу. На перший погляд, ніби все в ній добре. Вивчають тут і російську, і українську, і кримськотатарську, і англійську, і чеську, і естонську мови. За тисячі кілометрів їдуть сюди вчителі, щоб посіяти в серцях учнів зернини любові до своїх історичних батьківщин. А наші.. навчають своїх учнів не державною і навіть не рідною мовою. Самі святкують і привчають учнів святкувати не день українського козацтва, не день захисника України, а день захисника неіснуючої імперії. Що це - приховані антидержавні настрої чи головотяпство?
 Однак якою б не була причина, подібна поведінка вчителя не додає йому популярності.
 Падає авторитет вчителя. Суспільство деградує. І якщо не зупинити ці процеси найближчим часом, наслідки будуть жахливими.
 Павло СУЩЕНКО, вчитель.

с. Олександрівка
Красногвардійського району.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 14.05.2004 > Тема "З потоку життя"