Безголів'я У Криму множиться кількість місць, де затяжне протистояння міських та селищних голів і депутатів, котрі ніяк не склеять розбитого глека, заважає нормально жити людям і приймати нагальні рішення з поліпшення їхнього буття владою. Характерно, що скрізь, де керівники чубляться, – справи тріщать, виникає мітингова стихія і розбрат. Приміром, у Сімеїзі група депутатів вирішила висловити недовіру голові селищної Ради Миколі Макаренку. Причому місцевих мешканців насторожує дивний спосіб створення депутатської більшості лідером опозиції Андрієм Софроновим (з недоліками роботи якого працює контрольно-ревізійна група): поширення чуток про бажання їхнього голови піти у відставку… У Щолкіному міському голові Віталію Дичуку висловив недовіру уряд автономії. У постанові зазначено, що в місті вкрай низька якість надання комунальних послуг, немає належного контролю за ситуацією, занедбано житловий фонд, інженерні мережі, об'єкти благоустрою, освітлення вулиць тощо. А Дичук самоусунувся від виконання доручень про будівництво тут котельні й реконструкції мереж тепло- і водопостачання… Вже більше року після “бунту” депутатів без голови і без влади живе Бахчисарай. Півроку — селище Партеніт. Воно стало типовим прикладом того, як “бої місцевого значення” між коаліціями і групами та угрупованнями в органах самоврядування стають на заваді покращенню соціальних умов життя рядових жителів і розвитку населених пунктів півострова. Щодо партенітського селищного голови Костянтина Попандопуло Алуштинська прокуратура припинила кримінальну справу, порушену Генпрокуратурою України через відсутність складу злочину. А його ж з чиєїсь умілої подачі підозрювали у посадових зловживаннях, фальсифікації, шахрайстві й крадіжці. Незадоволені рішенням прокуратури опоненти К. Попандопуло в місцевій Раді відмовилися повернути голові ключі від кабінету і печатку. “Фактично я приступив до виконання своїх обов'язків, однак в селищній Раді у відповідь на моє прохання повернути ключі від кабінету і печатку мені порадили звертатися в суд, що я і зробив”, - прокоментував ситуацію партенітський голова. Повертає тепер реалії влади через суд. Питання про дострокове позбавлення його повноважень виносилося і на сесію селищної Ради, але не набрало необхідної кількості голосів. Тоді група депутатів вирішила провести референдум з двох питань: відставки голови і позбавлення повноважень семи опальних депутатів. К. Попандопуло не погодився з такою постановкою питання і звернувся до суду, який виніс рішення: заборонити референдум до докладного розгляду справи. “Депутати і люди, котрі фінансують усі заходи проти мене, погрузли в порушеннях закону про землю, а виділені їм ділянки використовують не за призначенням, перепродують. Тож коли я спробував привести ці питання у відповідність із законом, почалися гоніння на мене”, - говорить селищний голова. Питанням законності референдуму займається Апеляційний суд Криму. На думку місцевих жителів, безвладдя в Партеніті негативно позначилося на житті селища: “Утворилася піврічна заборгованість бюджетникам, знову почалася комунальна розруха”. Становище в Партеніті знову повертається до такого ж, як було до приходу на цю посаду нинішнього голови. Він згадує, що в 1998 році прийняв селищну Раду з бюджетом у 270 тис. грн. З них – 130 тисяч боргу. Не отримували зарплати працівники дитсадка, школи. Вулиці - без ліхтарів, замість асфальту - ковбані. Селище не опалювалося 12 років. Природного газу не було. Користувалися балонами, що зовсім не дешево. Впоратися з таким занедбаним, жебрацьким господарством було нелегко. Почав з того, що змусив усіх платити належні податки. Вдалося позбутися крадіжок з бюджету і невиплат до нього. Вже у 2001 році мали бюджет 1,25 млн. грн. Спонукали сплачувати у місцеву казну всіх, кому це належить. Навели порядок у використанні землі. Недавні негаразди почали відходити у минуле. Вже наступного року в Партеніті з'явилися перші інвестори. Для такого маленького, запущеного селища це було неабияке досягнення. Відомо ж бо: інвестиції приходять туди, де є порядок, принципова і прозора влада. Тоді ж було виділено землю під міжнародний центр водних видів спорту “Європа”. Вдалося переконати міністра оборони у тому, що підведення газопроводу в селище вигідне і їхньому найбільшому санаторію “Крим”. За цими щоденними клопотами ніколи було належно вникати у хід виборів 2002 року. І сталося так, що в число депутатів потрапили люди, які турбуються не про своїх виборців, а про власні амбіції та інтереси. Саме вони почали писати скарги, козиряючи званням обранця народу. Почалися пристрасні перевірки найрізноманітніших органів – від КРУ до комплексної комісії Ради міністрів АРК і Генпрокуратури. Загалом їх було 15. Сьогодні всі звинувачення у тому, що нібито я завдав державі шкоду, відпали. Підтриманий Комісією Верховної Ради АРК, Асоціацією органів місцевого самоврядування автономії, її заслужений працівник К. Попандопуло підготував матеріали до Верховної Ради України на основі яких прохає розпустити депутатський корпус, застрахувати колег від подібних опозицій. Чому деякі органи місцевого самоврядування стають заручниками боїв між коаліціями і угрупованнями? Хіба мало у нас проблем державної ваги? Чому нарешті не звертаємо увагу на довгобуди в Криму? А ті, що продані за “смішні” гроші, чом не відбудовуються і не приносять прибутки у державну казну? Чому досі нікого не турбує те, що місцеві Ради втратили, по суті, контроль за платниками земельного податку? Чого й сьогодні допускаємо розширення масштабів ”чорного ринку кримської землі”, належно не караємо менжувальників цією загальнонаціональною цінністю? Та доки тривають місцеві розбирання, чимдалі відсуваються строки запланованих у Партеніті споруджень висотних житлових будинків, реконструкція та благоустрій “хрущовок”, створення аквапарку, запуск канатної дороги до відомого в усій Європі ландшафтного заказника Аюдаг. Проте все це вдасться реалізувати лише тоді, коли всі гілки влади будуть діяти заради інтересів людини. А ті, хто переслідує власні корисливі “інтересики”, хто спонукає до здирництва, – будуть піддані громадському осуду і законному переслідуванню.
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
