Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3314)
З потоку життя (6547)
Душі криниця (3544)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1512)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЮНЕСКО НА Р╤К ПРОДОВЖИЛА МОН╤ТОРИНГ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Таке р╕шення було ухвалене в середу, 16 жовтня, на сес╕╖ Виконавчо╖ ради ЮНЕСКО


У ПУТ╤НА В╤ДРЕАГУВАЛИ НА БАЖАННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ОБГОВОРИТИ КРИМ У «НОРМАНДСЬКОМУ ФОРМАТ╤»
про це заявив прес-секретар президента Рос╕╖ Дмитро П╓сков.


РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО «ШТРАФИ» ЗА ПРОГУЛИ НАРДЕП╤В
за це р╕шення проголосували 265 народних депутат╕в ╕з 382, заре╓строваних у сес╕йн╕й зал╕.


ПРОКУРАТУРА ВИПУСТИЛИ ЗБ╤РКУ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Про це пов╕домля╓ прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим.


ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ╤ ДОНБАСУ НЕ МОЖНА РОЗД╤ЛЯТИ
Представник президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Антон Кориневич наполяга╓




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2018
Андр╕й Балашов, СБУ: ДЕРИПАСКА Ц╤ЛЕСПРЯМОВАНО ДОВОДИВ ДО БАНКРУТСТВА СТРАТЕГ╤ЧНЕ УКРА╥НСЬКЕ П╤ДПРИ╢МСТВО

Нещодавно у прикарпатському м╕ст╕ Яремча в╕дбулася м╕жнародна конференц╕я, де було обговорено перспективи розвитку державно╖ системи захисту критично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни. У заход╕, орган╕зованому ОБС╢, за участ╕ Служби безпеки Укра╖ни та Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Василя Стефаника, взяли участь представники Консультативно╖ м╕с╕╖ ╢вропейського Союзу в Укра╖н╕, безпекових структур НАТО та ОБС╢, ╕ноземних дипломатичних представництв та спец╕альних служб Польщ╕, Литви, Румун╕╖ та Швец╕╖, Ради б╕знес-омбудсмена в Укра╖н╕, центральних орган╕в виконавчо╖ влади Укра╖ни, в╕тчизнян╕ науковц╕.
У ╢вроп╕ поняття критично╖ ╕нфраструктури почали вживати у 1998 роц╕ через посилення загрози тероризму. Першою про захист системи телекомун╕кац╕╖, банк╕вського та ф╕нансового сектору, водопостачання, енергозбереження та ╕нших систем, як╕ забезпечують житт╓д╕яльн╕сть кра╖ни й ╖╖ економ╕чний потенц╕ал, заговорила Великобритан╕я. П╕сля теракту 11 вересня 2001 року про захист нац╕онально╖ економ╕чно╖ безпеки почали неухильно дбати у США, до перел╕ку ключових споруд критично╖ ╕нфраструктури кра╖ни в╕днесли нац╕ональн╕ культурн╕ пам’ятники, ядерн╕ електростанц╕╖, дамби ╕ гребл╕, урядов╕ й комерц╕йн╕ буд╕вл╕ й ╕нш╕ м╕сця, де концентру╓ться велика к╕льк╕сть людей.
Тор╕к про створення власно╖ системи захисту об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури заговорили ╕ в Укра╖н╕. Чи достатньо у нас законодавчо╖ бази для цього, чи готов╕ до створення тако╖ системи наш╕ служби – «Укр╕нформ» у перервах п╕д час роботи конференц╕╖ розпитав першого заступника начальника Головного управл╕ння контррозв╕дувального захисту ╕нтерес╕в держави у сфер╕ економ╕чно╖ безпеки СБ Укра╖ни, полковника Андр╕я Балашова.

ДОСВ╤Д ЛИТВИ, ПОЛЬЩ╤ ТА США ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ УКРА╥НИ
- Андр╕ю В╕кторовичу, сьогодн╕, в╕таючи учасник╕в м╕жнародно╖ конференц╕╖ в Яремч╕, ви згадали про трагед╕ю на Чорнобильськ╕й АЕС, р╕чницю яко╖ ми в╕дзначали у минулому м╕сяц╕. Ви зауважили, що тод╕шн╓ кер╕вництво СРСР д╕зналося про вибух лише на другу добу ╕, в╕дпов╕дно, не змогло оперативно на нього в╕дреагувати, що призвело до людських жертв та масштабно╖ еколог╕чно╖ катастрофи. Чи зм╕нилася ситуац╕я в сучасн╕й Укра╖н╕? Чи готове нин╕шн╓ кер╕вництво держави до под╕бних виклик╕в?
- Я спробую говорити лише про свою зону в╕дпов╕дальност╕, бо розпов╕дати, як ус╕ органи влади реагували б на можлив╕ техногенн╕ авар╕╖, мен╕, справд╕, складно. Тут наведу досить сумний приклад позаштатно╖ ситуац╕╖, пов’язано╖ з п╕дривом склад╕в у В╕нницьк╕й област╕. Тод╕, у перш╕ години вибух╕в, злагоджено працювали сп╕вроб╕тники Державно╖ служби Укра╖ни з надзвичайних ситуац╕й, кер╕вництво та прац╕вники уряду. Голова СБ та кер╕вники ╕нших правоохоронних орган╕в у перш╕ ж години трагед╕╖ були в ╖╖ еп╕центр╕, безпосередньо на в╕йськових складах. ╤з власного досв╕ду можу стверджувати, що коли у таких ситуац╕ях ус╕ працюють злагоджено, кер╕вники п╕дрозд╕л╕в не впадають у пан╕ку, а з холодним розумом в╕ддають ч╕тк╕ вказ╕вки, то це дода╓ впевненост╕ й п╕длеглим, спонука╓ ╖х до тако╖ ж роботи.
- Укра╖на нин╕ вивча╓ досв╕д к╕лькох кра╖н у питанн╕ функц╕онування системи захисту надважливих об’╓кт╕в. Досв╕д яко╖ ╓ найближчим ╕ прийнятним для нас?
- Насамперед, це досв╕д наших сус╕д╕в: Литви та Польщ╕. У Литв╕ ╓ набагато менше об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури. У цьому план╕ нам дуже близький досв╕д Польщ╕. Досв╕д США важливий, бо, найперше, це – велика кра╖на, тому в них ╓ багато зовн╕шн╕х ╕ внутр╕шн╕х загроз для об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури. Друге, у США прид╕ляють велику увагу злагодженому в╕дновленню роботи цих об’╓кт╕в п╕сля надзвичайних ситуац╕й. На жаль, там вони в╕дбуваються досить часто.

В УКРА╥Н╤ Б╤ЛЬШ╤СТЬ ОБ’╢КТ╤В КРИТИЧНО╥ ╤НФРАСТРУКТУРИ ╢ ЗАСТАР╤ЛИМИ
- У сво╓му виступ╕ ваш колега з╕ США наголосив, що для захисту критично╖ ╕нфраструктури американськ╕ служби мають добре порозум╕ння з власниками ╖╖ ключових об’╓кт╕в. Чи ╕сну╓ в Укра╖н╕ таке ж розум╕ння?
- Б╕льш╕сть об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури в Укра╖н╕ побудован╕ за радянсько╖ доби. Тобто, вже понад 25 рок╕в радянсько╖ держави не ╕сну╓, а ми дос╕ користу╓мось цими об’╓ктами. Б╕льш╕сть ╕з них ╓ морально та техн╕чно застар╕лими. У пер╕од приватизац╕╖ ц╕ об’╓кти зм╕нили форму власност╕ з державно╖ на приватну. На жаль, сьогодн╕ окрем╕ суб’╓кти господарювання не прид╕ляють належно╖ уваги формуванню системи захисту. Часто розум╕ння ц╕╓╖ проблеми у них виника╓ тод╕, коли вона вже з’явля╓ться. Власники таких об’╓кт╕в не завжди адекватно реагують на рекомендац╕╖ й приписи компетентних орган╕в. Ситуац╕ю ускладню╓ ще й чинний моратор╕й на проведення державними службами перев╕рок. З одного боку, це добре, коли держава да╓ сигнал про зменшення тиску на б╕знес, але ╕нший б╕к питання – те, що оператори об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури не завжди сумл╕нно виконують сво╖ обов’язки та не завжди усв╕домлюють важлив╕сть безпеки. Це суто людський фактор. Тому для нас дуже важливо сформувати таку вза╓мод╕ю м╕ж приватниками та державою, аби сусп╕льство не сприймало наш╕ рекомендац╕╖ та зауваження як тиск чи перешкоджання господарськ╕й д╕яльност╕. Ми ма╓мо сьогодн╕ розум╕ти, що в державному бюджет╕ неможливо передбачити ст╕льки ф╕нансового ресурсу, щоби вс╕ критичн╕ об’╓кти, в тому числ╕ й приватн╕, утримувати в належному стан╕.
- А як можна посилити в╕дпов╕дальн╕сть власник╕в цих об’╓кт╕в?
- Найперше, нам необх╕дно закр╕пити законодавчу базу ╕ правову в╕дпов╕дальн╕сть юридичних ос╕б за неналежне виконання сво╖х обов’язк╕в щодо утримання об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури. Думаю, тод╕ отрима╓мо бодай адекватне реагування на застереження уповноважених орган╕в.

Б╤ЛЬШ╤СТЬ ЗАГРОЗ УКРА╥НА ОТРИМУ╢ ЗЗОВН╤
- Чи достатньо сьогодн╕ в Укра╖н╕ законодавчо╖ бази, аби система захисту критично╖ ╕нфраструктури функц╕онувала ╕ розвивалась?
- На жаль, тако╖ законодавчо╖ бази в Укра╖н╕ поки нема╓. Це не справа одного дня, ╕ ми на шляху розробки в╕дпов╕дного закону. Спод╕ваюсь, що сусп╕льство та укра╖нський парламент сприймуть його з розум╕нням. Нараз╕ трива╓ узгодження в╕дпов╕дного законопроекту, розробленого М╕н╕стерством економ╕чного розвитку та торг╕вл╕ Укра╖ни у вза╓мод╕╖ з зац╕кавленими державними органами. Оч╕ку╓мо як на зауваження, так ╕ на рекомендац╕╖ до нього. Також спод╕ваюсь, що цю нормативну базу напрацюють до к╕нця 2019 року, ╕ проект закону потрапить до парламенту.
- Не можу не запитати про к╕бератаки та в╕рус «П╓тю», який тор╕к заморозив д╕яльн╕сть аеропорт╕в та к╕лькох обленерго в Укра╖н╕. Чи готов╕ ми тепер до таких виклик╕в?
- П╕дрозд╕ли СБ разом з ╕ншими правоохоронними органами пост╕йно працюють з метою ф╕ксац╕╖ таких загроз та над виробленням механ╕зму протид╕╖ ╖м. Тор╕к у кра╖н╕ в╕дкрили два центри: при РНБО та при СБУ для протид╕╖ к╕берзагрозам. Кр╕м того, под╕бн╕ ситуац╕╖ змушують оператор╕в таких об’╓кт╕в адекватно реагувати на наш╕ рекомендац╕╖ щодо посилення захисту цих об’╓кт╕в. Тут ми ма╓мо чимало позитивних приклад╕в.
- Як╕ ще загрози ╕снують для критично╖ ╕нфраструктури Укра╖ни?
- Значну частку загроз ми все ж таки ф╕ксу╓мо ззовн╕. ╥х досить багато. Чимало недружньо налаштованих держав мають нам╕р дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю в наш╕й кра╖н╕. Вважа╓мо, що роль та м╕сце Служби безпеки в ц╕й проблем╕ ╓ досить вагомими.
- В Укра╖н╕ ╓ об’╓кти, власниками яких ╓ рос╕яни, ╕ вони не надто зац╕кавлен╕ у злагоджен╕й робот╕ укра╖нських п╕дпри╓мств. Б╕льше того, можна припустити, що вони навмисно можуть вивести сво╖ п╕дпри╓мства з ладу, аби створити чергову загрозу для економ╕чно╖ безпеки Укра╖ни. Як бути з ними?
- Прикладом тако╖ п╕дривно╖ д╕яльност╕ рос╕йсько╖ сторони в Укра╖н╕ ╓ фактичне знищення виробничих потужностей Запор╕зького виробничого алюм╕н╕╓вого комб╕нату – ун╕кального п╕дпри╓мства з повним металург╕йним циклом виробництва та головного конкурента рос╕йсько╖ компан╕╖ «Русский алюминий» (“РУСАЛ”), п╕дконтрольного сумнозв╕сному рос╕йському ол╕гарху Олегу Дерипасц╕. П╕сля придбання контрольного пакету акц╕й з 2006 року представники «РУСАЛ» ц╕леспрямовано доводили до банкрутства та поетапного знищення виробничих потужностей стратег╕чно важливе укра╖нське п╕дпри╓мство. Паралельно передавались у власн╕сть на користь п╕дконтрольних Дерипасц╕ структур сировинн╕ родовища, зокрема, Глух╕вський кар’╓р кварцит╕в, який належав доч╕рньому п╕дпри╓мству запор╕зького комб╕нату.
СБУ припинило протиправну д╕яльн╕сть ╕ноземц╕в. На даний час за вказаними фактами розсл╕ду╓ться крим╕нальне провадження, в межах якого оголошено про п╕дозри орган╕заторам протиправних д╕й, Запор╕зький алюм╕н╕╓вий комб╕нат та ун╕кальне Глух╕вське родовище повернут╕ у власн╕сть держави, також за нашою ╕н╕ц╕ативою Указом Президента Укра╖ни застосовано спец╕альн╕ обмежувальн╕ заходи стосовно причетних до п╕дривно╖ д╕яльност╕ ос╕б ╕ контрольованих ними компан╕й.

К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА Д╤╥ СБУ СКОРОТИЛАСЬ НА ТРЕТИНУ
- Нараз╕ у Служб╕ безпеки Укра╖ни в╕дбува╓ться трансформац╕я з метою налагодити роботу в╕дпов╕дно до норм ╕ стандарт╕в ╢С ╕ НАТО. Як╕ пр╕оритети бачить Служба у сво╖й подальш╕й робот╕?
- Головний пр╕оритет для нас – це забезпечення нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни. Нин╕ Служба не бере участ╕ у розсл╕дуванн╕ економ╕чних злочин╕в. Ми лише працю╓мо з метою протид╕╖ загрозам нац╕онально╖ безпеки, об’╓ктам критично╖ ╕нфраструктури, протид╕╖ ф╕нансуванню тероризму та сепаратизму. Якщо ми ф╕ксу╓мо ознаки економ╕чних правопорушень, то переда╓мо в╕дпов╕дн╕ матер╕али правоохоронним органам, як╕ уповноважен╕ ╖х розсл╕дувати.
Зауважу, що Службою безпеки Укра╖ни п╕дписано Меморандум про сп╕впрацю з Радою б╕знес-омбудсмена та орган╕зовано д╕яльн╕сть сп╕льних робочих груп ╕з розгляду звернень п╕дпри╓мц╕в. За даними ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, у ╤ квартал╕ 2018 року к╕льк╕сть скарг на д╕╖ СБУ скоротилася на третину в пор╕внянн╕ з попередн╕м пер╕одом. Позитивну динам╕ку в цьому питанн╕ також в╕дзначив заступник б╕знес-омбудсмена Ярослав Грег╕рчак, який бере участь у ц╕й м╕жнародн╕й конференц╕╖.
╤рина Дружук

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19997

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков