Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2018
ВОЗНЕС╤ННЯ, РОСТУТЬ ПОС╤ВИ...

Наш╕ традиц╕╖

На сороковий день п╕сля Великодня в╕дзнача╓мо свято Вознес╕ння Господнього, яке встановлене Церквою на честь знаменно╖ под╕╖: цього дня на Елеонськ╕й гор╕ поблизу ╢русалиму ╤сус Христос на очах у сво╖ учн╕в возн╕сся на небо. В ус╕х християнських храмах в╕дправляють урочисте Богослуж╕ння.
В укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ свято Вознес╕ння пов'язане з багатьма обрядами, спрямованими на охорону пос╕в╕в ╕ св╕йських тварин. Господар неабияк рад╕в, коли бачив на пол╕ висок╕ стебла озимини, вкрит╕ молодими колосками, бо це в╕щувало багатий врожай. Тому на Вознес╕ння виконувалися певн╕ маг╕чн╕ ритуальн╕ д╕╖, аби “задобрити землю”, щоб ╕ хл╕б родила, й ╕нш╕ аграрн╕ культури.
На Пол╕сс╕ цього дня намагалися “заполювати льон”. Якщо вдасться, то в╕н буде добре рости, п╕дн╕матися вгору.
У п╕вн╕чних рег╕онах Укра╖ни на Ушестя, Вшестя (народн╕ назви церковного свята) пекли млинц╕ - “христов╕ онуч╕”, з якими ходили в поле, на кладовище, де поминали померлих. Усе це мало допомогти хл╕бу п╕дн╕матися вгору, до неба (сл╕дом за ╤сусом Христом), вселяти над╕ю на вознес╕ння на небо душ померлих предк╕в. Так само пекли обрядове печиво - “драбинки”, якими “п╕дсаджували ╤суса до неба”. Ввечер╕ з цими “онучами” ╕ “драбинками” ходили один до одного в гост╕ на частування. Молодь влаштовувала сво╖ розваги.
Також на Вознес╕ння вживали р╕зних охоронних засоб╕в щодо домашн╕х тварин, якими хот╕ли захистити ╖х в╕д хвороб та впливу в╕дьом...

ЗАС╤Й НИВКУ ДО БОГОСЛОВА

21 травня у церквах сх╕дного обряду вшановують Святого апостола ╕ ╓вангел╕ста, улюбленого учня ╤суса Христа (так стверджують теологи) — ╤вана Богослова. В╕н ╓диний з апостол╕в, який за поширення Христово╖ науки не був страчений, а помер природною смертю, проживши понад 100 рок╕в. Хоча... також зазнав тортур, пересл╕дувань, понев╕рянь, заслання.
У народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в цього дня господар╕ мали б завершити ус╕ польов╕ роботи, передус╕м, пов'язан╕ з╕ с╕вбою зернових. Про тих, хто забарився, говорили: “Хто не пос╕яв до Богослова, той не вартий доброго слова!”. Аби вчасно зас╕яти ниву, нав╕ть орган╕зовували толоки, на яких громадою допомагали хворим, вдовам, сиротам, старим самотн╕м людям... Робили це без будь-яко╖ корист╕ для себе, за: “Спасиб╕!”. Але легковажн╕, ледар╕, випивохи допомоги так ╕ не дочекалися. Не шанувала таких громада!
 На ╤вана Богослова дотримувалися деяких строгих правил, зокрема не добували глини (принаймн╕ для гончар╕в це був сво╓р╕дний “вих╕дний”), щоб часом “не привалило”, а молодь не вживала часнику й цибул╕, нав╕ть тод╕, коли це було необх╕дно для л╕кування.
Ж╕нки на ╤вана Богослова збиралися на сво╖ “посиденьки” ╕ д╕лилися досв╕дом з р╕зних питань, адже в╕рили, що цього дня мудр╕сть пану╓ в усьому св╕т╕. “На Богослова можна передавати ╖╖ словом”. Причому корисн╕ поради давали не лише молодшим за в╕ком, а й старш╕ ж╕нки уважно прислухалися до молодших.
Народна прикмета стверджу╓: “На ╤вана Богослова пада╓ дощ — земля добре вродить!”.

ХТО У ЛУЗ╤ КОНЕЙ ПАСЕ...

22 травня — перенесення мощ╕в Святого Миколая Чудотворця з м╕ста Л╕к╕я до м╕ста Бар (╤тал╕я). Свято було засноване Папою Римським Урбаном II в XI стол╕тт╕. Однак воно, як кажуть, “прижилося” ╕ в Сх╕дн╕й Церкв╕. А за народним календарем укра╖нц╕в — це день Л╕тнього Миколи.
Ми особливо вшанову╓мо Святого Миколая ╕ повсякчас в╕римо в його заступництво, ласку, спод╕ва╓мось на допомогу Отця-Чудотворця. Безперечно, Зимового Миколи (19 грудня) святкують таки урочист╕ше, але й Л╕тн╕й Микола породив чимало народних традиц╕й. У цей день молодь сп╕вала весел╕ сп╕ванки, грала в ╕гри, водила хороводи. Тривалий час серед молод╕ була популярною така гра: д╕вчина ╕з зав'язаними очима шукала у гурт╕ парубк╕в “Миколая”. На кого натрапила, той ╕ вважався благословенний Чудотворцем; в╕рили, що Святий Миколай буде допомагати йому впродовж року.
Здавна повелося на Л╕тнього Миколи стригти овець (це робили насамперед у Карпатах), с╕яти гречку, зак╕нчувати висаджувати картоплю. На свято вперше виводили коней на луг випасатися. Й дотепер побуту╓ приказка: “Прийшов Л╕тн╕й Миколай — коней випасай”. З ц╕╓╖ нагоди господар╕ замовляли у храмах Богослуж╕ння, священики ще й окремо читали молитви, кропили коней свяченою водою, щоб вберегти в╕д нечисто╖ сили.
У народ╕ кажуть: “На Л╕тнього Миколи не бува╓ холодно н╕коли, а на Зимового Миколи не бува╓ тепла н╕коли”.

ЗБИРАЙ З╤ЛЛЯ НА З╤ЛОТА!

Семена З╕лота (23 травня) часто ╕ тепер сприйма╓ться у народ╕ давн╕м язичницьким свято, яке, ╕з запровадженням християнства на Рус╕, було встановлене як день Святого апостола Симона З╕лота.
Все ж народна традиц╕я пов'язу╓ його не з ╕менем апостола, а з╕ словом “з╕лля”. Адже цього дня знахар╕, чар╕вниц╕ йшли до л╕су збирати л╕карське та “приворотне” з╕лля. Заготовляти чудод╕йн╕ трави годилося правильно: спочатку стати перед рослиною обличчям до сходу сонця, а пот╕м обернутися на зах╕д ╕ з╕рвати рослину чи викопати ╖╖ з кор╕нням, супроводжуючи д╕╖ спец╕альними примовляннями, як╕ знали т╕льки знахар╕. Заготовлене з╕лля використовували для л╕кування в╕д усяких хвороб. ╤ тепер народн╕ зц╕лител╕ збирають на З╕лота р╕зн╕ трави.
У давн╕ш╕ часи побутував такий звичай: п╕сля того, як усе необх╕дне з╕лля з╕бране, ж╕нки с╕дали до святкового столу. Робили це в одн╕╓╖ з господинь, також знахарки. Накривали ст╕л тими стравами, продуктами, хто що прин╕с. ╤ лиш тод╕, коли добре почастувалися, показували одна одн╕й, що назбирали. Бувало, що обм╕нювалися травами (коли в кого який надлишок), д╕лилися, на таке н╕коли не скупилися. Бо в жаднюги з╕лля втратить силу, “перетвориться на полову”.
Старш╕ люди стверджують (принаймн╕, така думка побуту╓ у Карпатах, на Волин╕): збирати чар╕вне з╕лля потр╕бно без одягу, бо т╕льки тод╕ рослини матимуть чудод╕йну силу. Щоправда, д╕тям дозволялося не роздягатися. Побуту╓ й така пересторога: з╕лля потр╕бно збирати до того, як випаде роса.
Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19991

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков