Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2018
НА БОРИСА — СОЛОВ'╥НИЙ ДЕНЬ

Наш╕ традиц╕╖

15 травня укра╖нськ╕ християни в╕дзначають день перенесення мощей пом╕сних святих, благов╕рних княз╕в Бориса ╕ Гл╕ба — син╕в великого ки╖вського князя Володимира Великого.
Борис ╕ Гл╕б загинули мученицькою смертю — ╖х, як стверджують давн╕ л╕тописи, п╕дступно вбили за наказом старшого брата Святополка Окаянного. Були канон╕зован╕ церквою у 1020 або у 1026 роц╕ ╕ вважаються першими святими християнами-мучениками у Ки╖вськ╕й Рус╕.
У народ╕ 15 травня називають солов'╖ним днем, адже, вважають, що з Борисового дня починають лунати солов'╖н╕ п╕сн╕. Ор╕╓нтуючись на сп╕в солов'я, передбачали погоду. Наприклад: “Якщо на Бориса ╕ Гл╕ба солов'╖ сп╕вають усю н╕ч, то на погожу днину; добра погода протрима╓ться к╕лька дн╕в”. Нав╕ть з'явилося образне словосполучення - “всен╕чна солов'╖на”.
О ц╕й пор╕ вдалою вважалася с╕вба ярих культур, тому казали: “Борис ╕ Гл╕б с╕ють хл╕б”. (Тут ми повинн╕ врахувати двотижневу р╕зницю у календарях старого ╕ нового стил╕в).
Побутував ╕ такий висл╕в: “Борис╕в день — баришень”. Справд╕, 15 травня вважалося ще й днем купц╕в, ус╕х тих, хто займа╓ться торгами. Тому купц╕ намагалися на свято Бориса ╕ Гл╕ба хоч щось, та таки продати, бо тод╕ весь р╕к буде добре торгувалось...

МОЛИТВА ДО ФЕОДОС╤Я ПРИНОСИТЬ ЗДОРОВ'Я

16 травня вшанову╓мо пам'ять Феодос╕я Печерського — пом╕сного святого Укра╖нсько╖ Церкви, ╕гумена Ки╓во-Печерського монастиря.
Походив в╕н ╕з боярсько╖ родини з м. Василькова поблизу Ки╓ва. Всупереч вол╕ батьк╕в твердо вир╕шив стати ченцем. 1055 року був прийнятий Антон╕╓м Печерським до монастиря, де отримав ╕м'я Феодос╕й. (До реч╕, його св╕тське ╕м'я, попри р╕зн╕ г╕потези, залиша╓ться нев╕домим). Згодом став монахом та ╕гуменом обител╕. Сприяв введенню у Ки╓во-Печерському монастир╕ досить суворого Студитського уставу, зг╕дно з яким ченц╕ не могли мати н╕чого власного, а все майно вважалося сп╕льним монастирським.
Шлях до спас╕ння вбачав у подвижництв╕ та аскетизм╕, ратував за духовний контроль над св╕тською владою, розпочав буд╕вництво церкви Усп╕ння Богородиц╕ (1073-1089 рр.) та монастиря з кел╕ями. Збереглося понад десять твор╕в Феодос╕я Печерського (послання, навчання, молитви). Останки преподобного отця були перенесен╕ з його печери до Успенського собору 1091 року. Канон╕зац╕я в╕дбулася 1108 року.
У цей же день християни Укра╖ни вшановують Ки╓во-Печерськ╕ ╕кони Божо╖ Матер╕. (Марно ╖х намага╓ться привласнити РПЦ). А саме — Усп╕ння Ки╓во-Печерсько╖ Богоматер╕, Печерсько╖ Богоматер╕ та Свенсько-Печерсько╖ Богоматер╕ (╖╖, вважають, намалював перший укра╖нський ╕конописець Ал╕п╕й Печерський), як╕ ╓ чудотворними.
У народ╕ побуту╓ думка: цей день приносить здоров'я та довгол╕ття, т╕льки треба досв╕та встати ╕ ревно помолитись. Святий Феодос╕й ╕ чудотворн╕ ╕кони Богородиц╕ (вважайте, що сама Богородиця!) неодм╕нно вислухають вашу молитву ╕ допоможуть вам. Головне — беззастережно в╕рити!

РУСАЛ╤╥

Травень у народ╕ називають м╕сяцем русалок. У давнину вважали, що саме ц╕╓╖ пори року русалки стають найактивн╕шими, нав╕ть справляли на ╖хню честь Русал╕╖, аби задобрити.
Це свято згаду╓ться у Велесов╕й книз╕. За народними в╕руваннями, русалки — добр╕ божества водойм, пол╕в, л╕с╕в, г╕р, покровительки рослинно╖ сили природи. Уявляли ╖х у вигляд╕ д╕вчат з довгими розпущеними косами, закв╕тчаними запашним з╕ллям. У русалках наш╕ пращури вбачали посередник╕в м╕ж св╕том Яви (видимого, проявленого життя) ╕ Нави (духовного, невидимого буття).
Русалки приходять на землю, щоб допомогти рослинам проростати, наситити ╖х вологою, посприяти багатому врожаю. Тому за час╕в Ки╖всько╖ Рус╕ святкування Русал╕й в╕дбувалося на початку травня, коли з'являлася молода зелень. Але з прийняттям християнства народн╕ обряди цього свята по╓дналися з Тр╕йцею.
За укра╖нською м╕фолог╕╓ю, русалок ╓ “тридев'ять сестриць”, тобто — 27 сестер. Кожна з них ма╓ сво╓ ╕м'я ╕ сферу впливу — чи то озеро, чи то поле, чи то л╕с... Однак ус╕ вони приносять у хату добрих дух╕в.
У давнину на Пол╕сс╕ вважали, що русалками стають ж╕нки, народжен╕ або померл╕ протягом Русалчиного тижня (Русал╕й).
Русалкам жертвували полотно, сорочки, барвист╕ стр╕чки, розв╕шуючи ╖х на деревах, бо русалка — дух, який потребу╓ т╕лесно╖ сорочки, щоб отримати нове життя. Тим також хот╕ли задобрити ╖х, адже русалки могли й пакост╕ чинити — втопити людину, насамперед у час╕ сво╖х свят, залоскотати до смерт╕.
Русал╕╖ тривали тиждень, п╕сля чого з русалками прощалися п╕снями й урочисто проводжали.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19957

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков