Версiя для друку Обговорити в форумi

Нещодавно в місті Ірпені на Київщині, у видавництві Університету Державної фіскальної служби України, вийшла друком книга письменника і журналіста Володимира Коскіна «Хохми і шрами: скарбничка пригод і містифікацій». Володимир Олексійович зібрав, а подекуди й записав особисто кумедні бувальщини й побрехеньки з життя літераторів в Ірпені від Степана Васильченка до Сергія Жадана. Письменники любили Ірпінь. В Ірпені – в будинку творчості і на дачах - створювалася українська література. Проте письменники не лише писали, але й любили пожартувати, розіграти один одного. Проте ці жарти, іноді гіркі, розкривають долю нашої літератури. Наприклад, «Фобія»: «А чому ви, - питають у Рильського тележурналісти, - відмовляєтеся від телебачення? – Камери боюся». Є й просто гумор. Богдан Жолдак розповів: «Рильський підходить з вудкою до озера, бачить там актора Миколу Яковченка.
- Як клює?
- Дуже погано, сьогодні навіть найбільші брехуни нічого не зловили».
Власне, вся книга – це збірка анекдотів і витівок письменників і про письменників. Ці комічні історії віддзеркалюють певний час і конкретні життя. Читаючи книгу, можна посміятися, і водночас вона спонукає замислитися про зв'язок літератури з часом.
Українські письменники переживали за долю української мови, і хоча й славили Комуністичну партію, але, за найменшої можливості, намагалися протистояти політиці зросійщення, яка посилювалася в СРСР. Поет і кінорежисер Олександр Муратов згадує: «Всі українські письменники, крім Корнійчука, були націоналістами, при цьому свято вірили в ідею соціалізму. Навіть Андрій Малишко, який з трибуни трощив націоналістів, коли виходив у буфет, випивав сто грамів, то ставав таким націоналістом – куди там Петлюрі з Бандерою! Усі були національно свідомими. Я всіх класиків наших знав і ніхто з них не хотів на цю тему говорити. Тичина, наприклад, був дуже заляканим, проте національні почуття мав. І Стельмах, поза всякими сумнівами, був дуже національно налаштованою людиною, сумував, коли якось десь утискувалася українська мова – все для нього мало значення».
Книга Володимира Коскіна «Хохми і шрами» видана за фінансової підтримки Дмитра Допіро.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2018 > Тема "Душі криниця"