Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У С╤МФЕРОПОЛ╤ ПОПРИ ЗАБОРОНУ З╤БРАВСЯ М╤ТИНГ КРИМСЬКИХ ТАТАР
О 12 годин╕ учасники акц╕╖ вшанували пам'ять жертв депортац╕╖ хвилиною мовчання ╕ провели...


У МОСКВ╤ АРЕШТУВАЛИ ЕКС-«МЕРА» ЯЛТИ
Суд заарештував колишнього п╕дконтрольного Кремлю "мера" Ялти Андр╕я Ростенка за п╕дозрою у...


У КРИМУ ВИКРАЛИ ТА ПОБИЛИ ДЕЛЕГАТА КУРУЛТАЮ АСАНА ЕГ╤ЗА
Нараз╕ Асан Ег╕з перебува╓ у м╕ськ╕й л╕карн╕ С╕мферополя, де йому надають медичну допомогу.


ВАШИНГТОН НАПОЛЯГА╢: СЕНЦОВА МАЮТЬ ЗВ╤ЛЬНИТИ БЕЗ ЖОДНИХ УМОВ
Державний департамент США твердо сто╖ть на тому, що незаконно ув'язнений у Рос╕╖ укра╖нський...


САМОГУБСТВА В╤ЙСЬКОВИХ: ЧОМУ УКРА╥НА ВИПЕРЕДЖА╢ АКТИВНО ВОЮЮЧ╤ КРА╥НИ ЗА ЧАСТКОЮ СУ╥ЦИД╤В В ЗСУ?
Один випадок самогубства на чотирьох загиблих у бою — з такою сумною статистикою з╕ткнулася...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2018
12 ЗАПОВ╤ДЕЙ КРЕМЛ╤ВСЬКОГО КУЛЬТУ ПЕРЕМОГИ, ЯК╤ ТРЕБА ЗАБУТИ

В╕йна не зак╕нчена, доки не похований останн╕й солдат. Бездоганна формула, яку часто повторюють в Рос╕╖. А сл╕дом за нею ╕ р╕зн╕ наш╕ опоблок╕вц╕.
Але чи зрозум╕лий ╖╖ сенс? Адже автор крилатих сл╕в (╖х приписують Суворову) зовс╕м не про обов'язок пам'ят╕ перед загиблими говорив. В╕н говорив про безсмертя само╖ в╕йни. Вона буде тривати, поки живий хоч один солдат.
Р╕чниця акту кап╕туляц╕╖ Н╕меччини, п╕дписаного спочатку Йодлем, а через день, спец╕ально для Стал╕на, Кейтелем, з кожним роком святку╓ться в Рос╕╖ все пишн╕ше.
Вдив╕ться в г╕мнастерський к╕тч «переможних» парад╕в б╕ля Кремля, в ф╕льми М╕халкова, книги Прил╓п╕на, п╕сн╕ Расторгу╓ва, як╕ проповзають до нас кр╕зь кордони ╕ заборони. Нема в них радост╕ здобутого у 1945-му миру, а лиш торжество в╕йни, яка наступа╓ на св╕т.
╤ справа тут не в мертвих солдатах. А в живих генералах. Тих, хто дума╓, що «может повторить». Хто перетворив символи перемоги на знаряддя вбивства, а пам'ять про в╕йну – на в╕йну пам'ятей.
У нас давно вже своя власна в╕йна з колишн╕ми «переможцями». Але мисливський манок збира╓ «бессмертные полки» – у Харков╕, Полтав╕, Сумах, Черн╕гов╕, Ки╓в╕, Кропивницькому (який вперто називають «К╕ровоградом»), Черкасах, Дн╕пр╕, Одес╕, Запор╕жж╕, Херсон╕, Микола╓в╕... А подекуди нав╕ть не без п╕дтримки оф╕ц╕йно╖ влади.
Мене запитують: що поганого – святкувати зак╕нчення в╕йни? Зак╕нчення в╕йни – так, гарний прив╕д. Але там, в Рос╕╖, ╕ – за вказ╕вкою зв╕дти – у нас, п╕д пам'ятником Слави, щороку повторю╓ться ╖╖ ре╕нкарнац╕я, такий соб╕ Фен╕кс навпаки – поп╕л, який в╕дроджу╓ться з птиц╕, рад╕сть в╕чного самоспалення у «д╕д╕вському» танку.
В╕н не нешк╕дливий – цей карнавал. В╕н, як шк╕льне зубр╕ння, вселя╓ ус╕м тим, хто слуха╓, прост╕ ╕ дох╕длив╕ «╕стини». Акс╕оми, догмати, запов╕д╕. Я в╕д╕брав 12 з них, найб╕льш поширених ╕ знайомих нам по картинках з Рос╕╖, промов ╖╖ «вожд╕в» ╕ теоретик╕в. Прочитайте ╖х, будь ласка, ╕ н╕коли б╕льше не повторюйте.
Отже, у що змушу╓ нас пов╕рити культ «Великой Победы»?
1. Що в╕йна – це звичайна справа. Це усього лише (як сказав в╕домий Сурков) «зас╕б сп╕лкування» – м╕жнац╕онального та м╕жособист╕сного. Так було завжди ╕ так буде. ╤ немовлята в колисках з бронетанковим тюн╕нгом – це не просто виклик людству, це п╕дготовка молодих матер╕в ╕ ╖хн╕х нащадк╕в до думки: «весь св╕т – в╕йна, а люди в ньому – солдати».
2. Що багато м╕льйон╕в жертв на в╕йн╕ – це ознака переможця. Ти б╕льше за вс╕х постраждав? Значить, б╕льше за ╕нших г╕дний споглядати, як страждають недруги. Радянська людина пиша╓ться втратами в «великой отечественной», коли «за ценой не постояли». У не╖ нема╓ бажання замислитися: як загинули ц╕ м╕льйони? Чи не через дур╕сть командир╕в, чи не в╕д кулемет╕в чи загородзагону, чи не розстр╕лян╕ за самов╕льний в╕дступ або антирадянськ╕ розмови, чи не померли в╕д хвороб ╕ поганого догляду в госп╕талях, чи не звели рахунки з життям сам╕ в╕д безвиход╕? Чи не зв╕дси ус╕ ц╕ м╕льйони?
Англ╕йський в╕йськовий теоретик Л╕ддел Гарт писав, що вс╕ ген╕альн╕ полководц╕ дорожили життями солдат╕в, в╕йськове мистецтво полягало в тому, щоб не допустити непотр╕бних втрат. Неспроста перемога царя П╕рра, яка далася багатьма жертвами, в ╕сторичн╕й св╕домост╕ сприйма╓ться як поразка. Але культ на те ╕ культ, щоб приносити в жертву живих.
3. Що не можна поступатися сво╖ми «завоюваннями». Наше покол╕ння добре пам'ята╓ ц╕ формулювання: «завоевания революции», «завоевания советской власти». Андр╕й М╕халков-Кончаловський, брат в╕домого Микити, колись на запитання – чий Крим – в╕дпов╕в: погано вторгатися в чуж╕ кордони, але «Крым – это наши завоевания».
«Завойоване» – це вже, як би, те, що назавжди належить тоб╕. «Перемога» у рос╕йському розум╕нн╕ – це завжди «завоювання», а прост╕ше – окупац╕я, анекс╕я, розб╕й ╕ граб╕ж матер╕альних ц╕нностей, як╕ належать ╕ншим. Чим б╕льше ти захопив територ╕╖, тим б╕льш значною ╓ твоя перемога.
Кажуть, Стал╕н не оголошував 9 травня святковим днем тому, що не вважав цей день переможним. Перемогу у нього вкрали американц╕ та англ╕йц╕, як╕ не дозволили вийти до Ла-Маншу. Лише у 60-т╕ роки в СРСР погодилися, що окупац╕ю хоч сх╕дно╖, але все ж ╢вропи з натяжкою можна вважати перемогою.
4. Що перемога в останн╕й в╕йн╕ – це перемога "русского мира" (пам'ята╓те пут╕нське: «мы победили бы в войне и без Украины»). ╤ перемога "русского мира" можлива не ╕накше як за допомогою в╕йни.
Досто╓вський спод╕вався, що «русский мир» поглине прогнилий Зах╕д безбол╕сно. Але Зах╕д не захот╕в поглинатися добров╕льно. Як покарання за це, як приниження цив╕л╕зовано╖ ╢вропи рос╕йською арм╕╓ю – сприймають перемогу в Рос╕╖ з подач╕ Дуг╕на, Чапл╕на та ╕нших ╕деолог╕в.
5. Що перемога була б неможливою без «сплоченности народа вокруг Вождя». Що за «за родину, за Сталина» люди помирали охоч╕ше, н╕ж просто «за родину». ╤ т╕льки жорсток╕стю ╕ репрес╕ями в╕н зум╕в перетворити ╕мпер╕ю на нещадний механ╕зм знищення ворога. А якщо так, то р╕вняння «Сталин = Перемога» ма╓ ╕ сво╖ пох╕дн╕: «1937 р╕к = Перемога», «ГУЛАГ = Перемога», «Голодомор = Перемога». У звитяжн╕й ╕стор╕╖ СРСР одне в╕д ╕ншого нев╕дд╕льне.
6. Що переможц╕в не судять. Згадайте пост╕йний рефрен Пут╕на: «...потому что мы – победители».
У кремл╕вськ╕й парадигм╕ переможцю д╕ста╓ться все, у тому числ╕ право на правду ╕ справедлив╕сть. ╤ нема╓ ╕ не може бути Нюрнберга, який би засудив стал╕нських енкаведист╕в за злочини проти людяност╕ разом з гестап╕вцями, а Стал╕на – за те, що на двох ╕з Г╕тлером другу св╕тову ╕ замутив.
День перемоги для рос╕ян – це свято безкарност╕. Саме в╕д безкарност╕ – ╕ бажання «повторить». В╕йна все спише.
7. Що вся зах╕дна духовна думка – н╕що у пор╕внянн╕ з потужн╕стю малограмотного рос╕йського безбожника, озбро╓ного трьохл╕н╕йкою, чаркою самогону та ╕коною Стал╕на. «А ск╕льки див╕з╕й у Папи Римського?» – см╕ючись, питав колись Вождь народ╕в. Впливов╕сть, вчить Культ Перемоги, – не в ╕нтелект╕ ╕ душ╕, а в к╕лькост╕ збро╖. «Це зовс╕м не означа╓, що Стал╕н був ате╖стом, заспокоюють народ коментатори стал╕нських промов про церкву з РПЦ. – В╕н мав на уваз╕, що нести в╕ру, не маючи у запас╕ к╕лькох див╕з╕й – справа безнад╕йна».
8. Що нормальне життя – це п╕дготовка вс╕╓ю кра╖ною до смерт╕. Так готують наложниць до масового самогубства в гробниц╕ пок╕йного фараона. Пут╕нське «Зачем нам мир без России?» – це усього лише повторення дуг╕нського за серпень 2014-го: «В мире без России незачем жить». Дитячий садок, школа, виш, вес╕лля ╕ причастя – лише в╕хи моб╕л╕зац╕╖ народу в матросови ╕ космодем'янськ╕, шах╕ди ╕ кам╕кадзе.
9. Чим б╕льша територ╕я, тим меншою ╓ небезпека в╕йни. Тому що на велик╕й територ╕╖ легше набирати рекрут╕в. А якщо захопив чужу – п╕дгребеш п╕д себе ╕ рекрут╕в ворога. Велика територ╕я да╓ б╕льше металу для снаряд╕в ╕ бензину для танк╕в. На велик╕й територ╕╖ ╓ куди в╕дступати ╕ ╓ багато земл╕, яку можна випалити, щоб не д╕сталася ворогов╕.
10. Що людина на в╕йн╕ легше переносить втрати. В оч╕куванн╕ смерт╕ не до питань про те, чому життя не таке гарне. На в╕йн╕ не скаржаться на перебо╖ з пенс╕ями ╕ пад╕ння рубля, не заздрять багатствам рос╕йсько╖ знат╕. На в╕йн╕ кричать: «Ура!» ╕ просять Бога, щоб ще пожити.
11. Що радянське во╖нство (воно ж рос╕йське) – з╕ сво╖ми пол╕тв╕дд╕лами, смершами, розстр╕льними командами ╕ штрафними ротами – ╓дине, хто стояв на боц╕ Св╕тла. Вс╕ ╕нш╕ – або фашисти – УПА, ф╕нський шюцкор, польська Арм╕я Крайова; або двурушники – як англ╕йц╕ та американц╕. ╤ не було н╕яких трет╕х ╕нтерес╕в, н╕яких нац╕ональних рух╕в за свободу ╕ незалежн╕сть, н╕ союзник╕в, н╕ мирного населення – т╕льки «наши» (рос╕яни) ╕ «чужие».
12. Що г╕мнастерка, п╕лотка ╕ ватник – найкращ╕ л╕ки в╕д нац╕онал╕зму. Тому що вишиванки, стоси, чохи, магерки та ╕нш╕ нац╕ональн╕ штуковини лише с╕ють м╕жнац╕ональну ворожнечу. А в п╕лотках ╕ т╕логр╕йках не в╕др╕зниш – б╕лорус перед тобою, укра╖нець чи литовець. У п╕лотц╕ та фуфайц╕ ти ╕ ╓ справжн╕й ╕нтернац╕онал╕ст.
* * *
Ось це все ╕ святкують 9 травня в Рос╕╖. ╤ нас вчили, поки ми не думали сво╓ю головою. Чи потр╕бно воно нам?
Здм╕ть все це пропагандистське лушпиння, викиньте його з голови, ╕ ви побачите справжн╕й сенс дати. В╕н простий ╕ прозорий. ╤ в перш╕ пово╓нн╕ десятил╕ття фронтовики жили саме ним. Вони згадували цей день, пили гор╕лку ╕ дякували друзям, як╕ не дожили, але наблизили мить нелюдсько╖ радост╕, тому що тод╕, 73 роки тому – цього дня людям надовго пооб╕цяли мир.
╢вген Якунов
https://www.ukrinform.ua

ТИМ ЧАСОМ…
СКАНДАЛ ДОВКОЛА «╤НТЕРА»: «НАЦКОРПУС» ПРИЙШОВ ДО КАНАЛУ «НАГАДАТИ», ЩО В КРА╥Н╤ ЙДЕ В╤ЙНА

П╕д телеканалом «╤нтер» на вулиц╕ Дмитр╕вськ╕й у Шевченк╕вському район╕ Ки╓ва пройшла акц╕я «Нац╕онального корпусу», до яко╖ долучилися близько 70 ос╕б. Про це йдеться на оф╕ц╕йн╕й стор╕нц╕ Нацпол╕ц╕╖ Ки╓ва. Атив╕сти на фасад╕ буд╕вл╕ розкле╖ли лист╕вки з проукра╖нськими гаслами. Зокрема, на лист╕вках написано "Зробимо "╤нтер" патр╕отичним", "Зробимо "╤нтер" укра╖нським" та "╤нтер" буде наш". Саме прим╕щення телеканалу вигляда╓ зачиненим. Ситуац╕я спок╕йна.
«Пол╕ц╕я охороня╓ громадський порядок ╕ сво╓ю присутн╕стю забезпечу╓ охорону в╕д радикальних ╕ провокативних д╕й. Правоохоронц╕ реагуватимуть на будь-як╕ порушення та д╕ятимуть в╕дпов╕дно до чинного законодавства», - наголосив начальник Головного управл╕ння Нац╕онально╖ пол╕ц╕╖ у м╕ст╕ Ки╓в╕ Андр╕й Крищенко. У той же час на оф╕ц╕йн╕й стор╕нц╕ Нацкорпусу у Facebook написано: «Сьогодн╕, 9 травня, представники Нац╕онального Корпусу та Нац╕ональних Дружин прийшли п╕д ст╕ни телеканалу "╤нтер" сказати про те, що святковий концерт до 9 травня ╕з пропагандистськими гаслами - це ляпас вс╕й кра╖н╕ ╕, передус╕м, укра╖нським патр╕отам. Ми прийшли нагадати кер╕вникам каналу про те, що в кра╖н╕ йде в╕йна", - йдеться у пов╕домленн╕.
Як пов╕домляв УН╤АН, у мереж╕ з'явилося в╕део еп╕зоду "святкового концерту з нагоди Дня перемоги" на канал╕ «╤нтер», в якому один з ведучих Андр╕й Доманський виголошу╓ промову в стил╕ рос╕йсько╖ пропаганди. "Сьогодн╕ ми не можемо дозволити, щоб вулиц╕ наших м╕ст називали ╕менами фашистських злочинц╕в, а ╖хн╕ портрети безкарно проносили п╕д час факельно╖ ходи в наш╕й столиц╕, де кожен метр просочений кров'ю наших сп╕вв╕тчизник╕в", – сказав ведучий у супровод╕ оплеск╕в за кадром. Нац╕ональна рада Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення в╕дреагувала на скандальний уривок з концерту каналу "╤нтер" до 9 травня, закликавши не розколювати сусп╕льство.

КАЛЕНДАР ДЕРЖАВНИХ СВЯТ: В'ЯТРОВИЧ ПРОПОНУ╢ ЗРОБИТИ 9 ТРАВНЯ РОБОЧИМ ДНЕМ

Укра╖нським ╕нститутом нац╕онально╖ пам'ят╕ розроблено низку пропозиц╕й, спрямованих на зм╕ну нац╕онального календаря державних свят. Зокрема, йдеться про перенесення вих╕дного дня з 9 травня на 8-е. Про це в ╕нтерв’ю  УНН розпов╕в голова ╕нституту Володимир В'ятрович.
За його словами, пропону╓ться залишити 9 травня як День перемоги над нацизмом, але вих╕дний перенести на 8 травня, "щоб п╕дкреслити важлив╕сть нового формату пам'ят╕ ╕ примирення". На думку В'ятровича, це було б ╕ важливим чинником для депол╕тизац╕╖ 9 травня.
"Бо саме те, що цей день залиша╓ться вих╕дним, перетворю╓ його не на день, коли згадують загиблих ╕ живих ветеран╕в, а на день, коли пророс╕йськ╕ сили виходять на вулиц╕, щоб нагадати про сво╓ ╕снування, влаштовуючи провокац╕╖ з портретом Стал╕на, червоними прапорами, так зван╕ "безсмертн╕ полки", як╕ ╓ рос╕йською ╕н╕ц╕ативою, спрямованою на те, щоб нагадати, що Укра╖на н╕би то ╓ частиною "русского мира". Все це лиша╓ться активним саме через те, що 9 травня, як ╕ ран╕ше, ╓ вих╕дним", - вважа╓ кер╕вник ╤нститут нацпам'ят╕.
В'ятрович переконаний, що таке перенесення вих╕дного дня жодним чином не образить живих ветеран╕в. Кр╕м того, пропону╓ться ще к╕лька зм╕н до календаря державних свят.
"Мова йде не т╕льки про скасування якихось вих╕дних, таких як 8 березня чи 2 травня, мова йде не лише про перенесення вих╕дного з 9 травня на 8-е, але й про загальне впорядкування системи державних свят, як╕ ╓ в Укра╖н╕, щоб навести в цьому лад. Бо у нас зараз в╕дзначаються ╕ радянськ╕ свята, ╕ нов╕ укра╖нськ╕ свята, ╕ рел╕г╕йн╕ свята", - пояснив В'ятрович, додавши, що 8 березня ма╓ стати Днем боротьби ж╕нок за сво╖ права ╕ бути робочим днем.
Водночас, в╕н пов╕домив, що ц╕ ╕н╕ц╕ативи не отримали погодження з М╕н╕стерством культури, яке ма╓ подати ╖х на погодження до Каб╕нету м╕н╕стр╕в. Та голова ╤нститут нацпам’ят╕ вважа╓, що ця ╕н╕ц╕атива врешт╕ знайде п╕дтримку.
"Я переконаний, що зм╕ни, як╕ пропону╓ наш ╤нститут, ╓ не такими драматичними, якими ╖х намагаються представити окрем╕ пол╕тики чи окрем╕ мед╕а. Дискус╕╖, як╕ передували запровадженню цих зм╕н, були набагато бурхлив╕шими, н╕ж п╕сля ╖х запровадження. Так╕ ж застереження лунали ╕ щодо процес╕в декомун╕зац╕╖ – ми теж багато чули про те, що це мало не розколе Укра╖ну, що будуть народн╕ бунти. Н╕чого под╕бного. Б╕льш╕сть активних громадян включилися в ц╕ процеси ╕ п╕дтримали ╖х. ╤ я так само переконаний, що наш╕ пропозиц╕╖, спрямован╕ на вдосконалення нац╕онального календаря державних свят також будуть сприйнят╕ спок╕йно ╕ стануть звичним для укра╖нц╕в явищем", - переконаний В'ятрович.
(УНН)

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19944

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков