Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 20.04.2018
МЕД╤АФОРУМ «КРИМСЬКА ТЕМА В УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤» НА СУСП╤ЛЬНОМУ. ДИСКУС╤Я М╤Ж ОДНОДУМЦЯМИ

Якийсь паралельний «некримський» св╕т! Саме цього дня, 11 кв╕тня, коли центральн╕ ки╖вськ╕ мед╕а вкуп╕ з пол╕тиками шукали в соб╕ «кримську тему», орган╕затори Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ кримського поета ╕ журнал╕ста Данила Кононенка давали у конференц-зал╕ НСЖУ на Хрещатику бриф╕нг за результатами усп╕шно проведеного напередодн╕ у ки╖вському Театр╕ на Подол╕ чергового ф╕налу цього творчого змагання, покликаного залишатися духовним мостиком м╕ж Кримом та вс╕╓ю Укра╖ною. Конкурс цей ╕ дал╕ абсолютно на волонтерських засадах продовжу╓ орган╕зовувати - ╤З КРИМУ! – та невмируща «Кримська св╕тлиця», про яку чомусь на цьому поважному мед╕афорум╕ взагал╕ не згадали (як ╕ про сам ун╕кальний конкурс, якому цьогор╕ч виповнилося вже 20 рок╕в), зате для того ╖╖ ки╖вського клону, що живот╕╓ м╕зерним накладом п╕д ки╖вськими каштанами, державно╖ уваги попрохати не забули.
Так от, наш кримський бриф╕нг, нашу кримську (куди вже кримськ╕ше!) тему було дружно про╕гноровано практично вс╕ма, хто з╕брався того дня, аби зайнятися такою арх╕важливою справою: з'ясувати, «чому ╕нформац╕я про анексований Крим майже зникла з╕ шпальт та еф╕р╕в укра╖нських ЗМ╤».
Ну х╕ба ж не паралельний св╕т! Ось же вона, ця ╕нформац╕я, у вас п╕д боком, при╖хала до вас ╕з Криму сама, на блюдечку пода╓ться, народний депутат ╕ голова Меджл╕су Рефат Чубаров, котрий був присутн╕м у Театр╕ на Подол╕, а наступного дня на мед╕афорум╕, назвав конкурс вартим ╕ уваги, й поваги… - ╕ порожня зала Сп╕лки журнал╕ст╕в…
Ось чому перед тим, як знайомитися з матер╕алами мед╕афоруму, пропону╓мо все ж заглянути на наш про╕гнорований бриф╕нг ╕ спробувати зрозум╕ти, де почина╓ться й де зак╕нчу╓ться отой паралельний «некримський» св╕т:
https://www.youtube.com/watch?v=iKe2HbpZP40&feature=share
Кримськ╕ «св╕тличани» - орган╕затори та члени жур╕ конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка
***
Сусп╕льний мовник розпочав важкий д╕алог про те, чому ╕нформац╕я про анексований Крим майже зникла з╕ шпальт та еф╕р╕в укра╖нських ЗМ╤.

11 кв╕тня у прямому еф╕р╕ телеканали «UA: Перший», «UA: Крим» та програма «Рад╕о Свобода» «Крим. Реал╕╖» транслювали, на жаль, ун╕кальний для укра╖нського телебачення мед╕афорум «Кримська тема в укра╖нських ЗМ╤». Орган╕затори присвятили його 135-й р╕чниц╕ виходу першо╖ кримськотатарсько╖ газети «Терджиман», що в переклад╕ на укра╖нську означа╓ «перекладач».
Андр╕й Куликов, голова правл╕ння «Громадського рад╕о», партнера цього проекту, який разом ╕з Катериною Некречею, журнал╕сткою програми «Крим. Реал╕╖», в╕в шестигодинний телемарафон у трьох частинах, п╕дкреслив символ╕чн╕сть ц╕╓╖ назви. Адже вона, окр╕м прямого значення, означа╓ ще й перекидання м╕стк╕в м╕ж нац╕ями та мовами.
Для Сусп╕льного мовника, до якого входять згадан╕ телеканали, це под╕я надважлива ╕ знакова. Тим самим в╕н розпочав важкий ╕ багато в чому некомфортний для укра╖нсько╖ влади та мед╕авласник╕в д╕алог стосовно того, чому ╕нформац╕я про життя Криму п╕сля анекс╕╖ майже зникла з╕ шпальт та еф╕р╕в укра╖нських ЗМ╤.
Першу частину присвятили обговоренню кримсько╖ теми в друкованих та ╕нтернет-ЗМ╤, другу — рад╕о, а заключну — телебаченню.
З огляду на те, що телев╕зор в╕д╕гра╓ величезну роль у вплив╕ на масову св╕дом╕сть, саме третя частина Кримського мед╕афоруму видалася авторц╕ цих рядк╕в найц╕кав╕шою.
╤з того, що впродовж тривало╖ дискус╕╖ говорили гост╕-експерти та кримськотатарськ╕ пол╕тики, громадськ╕ актив╕сти чи просто споживач╕ телев╕з╕йного контенту в Криму, картина вималювалася досить невт╕шна.
Д╕алог, точн╕ше, пол╕лог, ╕з допомогою модератор╕в Катерини Некреч╕ (до реч╕, з╕ стил╕зованою п╕д кримськотатарську фескою на голов╕) та Андр╕я Куликова вели дв╕ групи авторитетних гостей. У частин╕, де йшлося про кримську тему на укра╖нському телебаченн╕, ╕з думками щодо обм╕ну ╕нформац╕╓ю м╕ж окупованим Кримом та Укра╖ною, виступили з одного боку, голова правл╕ння НСТУ Зураб Аласан╕я, заступниця шеф-редактора «Детектора мед╕а» та заступниця голови наглядово╖ ради НСТУ Св╕тлана Остапа, виконавчий продюсер телеканалу «UA: Крим» Осман Паша╓в, головна редакторка ╕нформац╕йного агентства «Центр журнал╕стських розсл╕дувань», оглядачка тижневика «Дзеркала тижня» Валентина Самар (колись кримська кореспондентка цього видання, а п╕сля окупац╕╖ вже тутешня журнал╕стка), публ╕цист В╕тал╕й Портников та кримськотатарський журнал╕ст ╤бра╖м Умеров.
Команду, умовно кажучи, Андр╕я Куликова у трет╕й частин╕ представляли муфт╕й Духовного управл╕ння мусульман Криму Айдер Рустамов, голова Меджл╕су кримськотатарського народу, народний депутат Укра╖ни Рефат Чубаров, його заступник, донедавна пол╕тв'язень Кремля Ахтем Чийгоз та сп╕взасновниця громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «Крим SOS» Там╕ла Ташева.
У вс╕х учасник╕в дискус╕╖, як виявилося, дуже р╕зн╕ погляди на те, як ╕ в яких обсягах ма╓ подавати кримську тему укра╖нське телебачення.
Люди, як╕ сид╕ли у студ╕╖, зв╕сно ж, бачать, наск╕льки мало ╕нформац╕╖ про життя в окупованому Криму подають укра╖нськ╕ загальнонац╕ональн╕ телеканали. Але дан╕ мон╕торингу Нацради з питань телебачення та рад╕омовлення щодо кримсько╖ тематики в новинах загальнонац╕ональних канал╕в, озвучен╕ Св╕тланою Остапою, вбили наповал. Кримська тематика склада╓ лише 0,1 % тижневого контенту телеканал╕в.
Найважлив╕шою проблемою укра╖нських кореспондент╕в у Криму експертка назвала в╕дсутн╕сть безпеки для них. Пригадавши, що останньою укра╖нською журнал╕сткою, яка робила прям╕ включення з Криму, була кореспондентка телеканалу «╤нтер». ╤ вже тод╕ вона змушена була користуватися м╕крофоном без логотипа каналу, а сам стендап записувала за м╕стом, подал╕ в╕д «доброзичливих» очей ╕ вух м╕сцевих.
Зураб Аласан╕я пояснив в╕дсутн╕сть кримсько╖ теми на комерц╕йних телеканалах тим, що так╕ новини (зазвичай дискомфортн╕, адже в них ╕деться передус╕м про арешти кримськотатарських актив╕ст╕в та проукра╖нських патр╕от╕в) не продаються.
В╕тал╕й Портников у в╕дпов╕дь на це сказав: «Комерц╕йн╕ канали створен╕, щоб давати глядачев╕ рейтинговий контент. Але для того ми й створю╓мо сусп╕льне мовлення, щоб висв╕тлювати на ньому сусп╕льно значущ╕ теми. В тому числ╕ й Крим. ╤ ск╕льки б часу нам не знадобилося для створення сусп╕льного мовлення, ск╕льки б раз╕в не м╕нялася його команда, ми його створимо. Так буде рано чи п╕зно».
Зураб Аласан╕я наприк╕нц╕ еф╕ру наголосив, що так╕ зустр╕ч╕ й дискус╕╖ можлив╕ лише на Сусп╕льному. Тим самим п╕дтвердивши ще раз ╕ власн╕ слова про контент комерц╕йних канал╕в, ╕ думку В╕тал╕я Портникова про м╕с╕ю Сусп╕льного мовника.
У трет╕й частин╕ Кримського мед╕афоруму, присвячен╕й кримськ╕й тем╕ на телебаченн╕, учасники под╕лилися на дв╕ умовн╕ групи. Одна, переважно представники кримськотатарського народу ╕з «презид╕╖», як назвав ╖х Андр╕й Куликов, вважа╓, що кримська тема на укра╖нському телебаченн╕ ма╓ звучати пост╕йно й краще, щоб це було в патр╕отичному та геро╖чному ключ╕.
Яскравим пров╕дником ц╕╓╖ думки став заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. У його словах в╕дчувався б╕ль ╕ любов до сво╓╖, як в╕н вважа╓, забуто╖ укра╖нцями Батьк╕вщини: «В╕дсутн╕сть кримсько╖ теми пов'язана з тим, що кримчани не електорат для укра╖нських пол╕тик╕в. Таке враження, що укра╖нське ТБ нин╕ займа╓ться лише майбутн╕ми виборами, нав╕ть в╕йна на сход╕ в новинах пода╓ться одним рядком, кажуть просто, ск╕льки сьогодн╕ загинуло людей. Але в Криму сотн╕ неправедно засуджених, у нас ╓ справжн╕ геро╖. Невже про них не варто розпов╕дати? Я маю на уваз╕ Балуха. Якщо нема кого з журнал╕ст╕в послати в Криму, то ц╕ приводи (питання безпеки журнал╕ст╕в. — Авт.) працюють, коли нема бажання розпов╕сти про кримських геро╖в».
Його думку под╕ля╓ журнал╕стка Валентина Самар, яка перед цим сказала: «Ус╕ кадри з Криму дуже емоц╕йн╕. Але поки теми Криму не буде в щоденному пол╕тичному житт╕, доти в нас не буде ╖╖ висв╕тлення в ЗМ╤».
╤нший таб╕р учасник╕в, очолений Османом Паша╓вим, просував думку, що патр╕отизм у кримчан можна виховати через молод╕жний розважальний контент. Прим╕ром, озвучувати чи й дублювати кримськотатарською мовою заруб╕жн╕ сер╕али. Осман Паша╓в под╕лився амб╕тним задумом — зробити кримськотатарську адаптац╕ю корейського молод╕жного шоу.
За його спостереженнями, молод╕ кримськ╕ татари, як╕, нав╕ть ви╖хавши з Криму п╕сля окупац╕╖, сп╕лкуються у повсякденному житт╕ виключно р╕дною мовою, дивляться сер╕али HBO та Netflix. Отож, задля навернення молод╕ до р╕дно╖ культури необх╕дно виробляти сер╕али кримськотатарською.
Зауважу, що телеканал ATR, який п╕сля окупац╕╖ Криму пере╖хав до Ки╓ва, транслю╓ американськ╕ ф╕льми кримськотатарською. Днями, прим╕ром, на ATR ц╕╓ю мовою розмовляв Мел Г╕бсон у «Патр╕от╕». Те саме, тобто дублюючи ╕ноземн╕ мультики кримськотатарською, роблять ╕ на кримськотатарському дитячому телеканал╕ Lale.
Осман Паша╓в, просуваючи свою ╕дею про сучасний телев╕з╕йний контент кримськотатарською мовою, радше мав на уваз╕ не в╕дсутн╕сть кримсько╖ теми в укра╖нському телепростор╕, а нам╕ри комерц╕йних мовник╕в кодувати сво╖ телеканали на супутнику. А це, на його переконання, призведе до того, що кримський глядач, який нин╕ дивиться укра╖нськ╕ талант-шоу через супутники, перейде в пошуках аналог╕чного контенту на телеканали рос╕йськ╕. Де в╕н отриму╓ шалену й отруйну рос╕йську пропаганду. Осман Паша╓в прагнув донести до сп╕врозмовник╕в просту р╕ч: якщо кримськ╕ сюжети будуть «ушит╕» у веч╕рню л╕н╕йку укра╖нських телеканал╕в, де новинам передують або ж саме п╕сля них починаються розма╖т╕ талант-шоу, в них набагато б╕льше шанс╕в бути побаченими.
Св╕тлана Остапа нагадала, що п╕сля окупац╕╖ в Криму зникли 70 укра╖нських теле- та рад╕оканал╕в, заблоковано укра╖нськ╕ сайти. Тор╕к завдяки вежам на Херсонщин╕ п╕вн╕чний Крим може бачити п'ять укра╖нських телеканал╕в. Цього року плану╓ться п╕дключення ще п'ятьох. На решт╕ територ╕╖ Криму укра╖нськ╕ канали доступн╕ т╕льки через супутники.
На думку Св╕тлани Остапи, на Крим укра╖нськ╕ телеканали повинн╕ транслювати те, що показувало би в╕дм╕нн╕сть м╕ж Укра╖ною та РФ у царин╕ свободи слова. Адже в Криму з цим набагато г╕рше, н╕ж нав╕ть у Рос╕╖. Не треба транслювати жовтий ╕ бозна-який контент, варто кримчанам показувати переваги життя в Укра╖н╕. Зах╕дн╕ кра╖ни не займаються пропагандою, але укра╖нц╕ туди ╖дуть, бо знають, що там хороше життя.
В╕тал╕й Портников ╕з ц╕╓ю думкою категорично не згоден. В╕н упевнений, що Крим не повернеться доти, доки РФ зможе його утримувати. Краще життя в Укра╖н╕ не змусить його повернутися, бо це окупована силою збро╖ територ╕я.
Тобто з кримсько╖ теми в укра╖нському телепростор╕ учасники дискус╕╖ перейшли до обговорення укра╖нського контенту для кримського глядача. ╤ тут знову дуже пом╕тною виявилася р╕зниця погляд╕в на проблему проукра╖нського кримського та власне укра╖нського глядача. Прим╕ром, Рефат Чубаров закликав укра╖нське телебачення не показувати негативу про Укра╖ну: «Колись ми, щоб д╕знатися правду, слухали “Рад╕о Свобода” та “Голос Америки”. Укра╖нськ╕ ЗМ╤ повинн╕ взяти на себе таку саму функц╕ю щодо окупованих територ╕й. Але ╓ специф╕ка сприйняття. Там люди чекають, коли Крим повернеться, ╕ деяк╕ новини, як╕ ми в Ки╓в╕ вважа╓мо резонансними, викликають у них в╕дчай. Коли вони бачать, що хтось прорива╓ кордон Укра╖ни, та ще й у супровод╕ народних депутат╕в, вони сприймають це як загрозу укра╖нськ╕й держав╕».
Осман Паша╓в, реагуючи на репл╕ку Св╕тлани Остапи про те, що укра╖нськ╕ журнал╕сти не ╖дуть до Криму через небезпеку ╖хньому здоров'ю та життю, розпов╕в ╕стор╕ю двох укра╖нських репортер╕в, як╕ наважилися по╖хати до окупованого Криму. Йшлося про ╤рину Ромал╕йську та Альону Лунькову, як╕ зробили чудов╕ репортаж╕ з окупованого укра╖нського п╕вострова. Але для того, щоб там працювати, ╖м довелося акредитуватися через рос╕йське МЗС. П╕сля чого Укра╖на може вважати ╖х особами, як╕ порушили нац╕ональне законодавство, в╕дв╕давши окупований Крим незаконно.
Проте В╕тал╕й Портников не бачить у цьому жодного когн╕тивного дисонансу, адже ц╕ журнал╕стки, акредитувавшись для роботи в Криму в рос╕йському МЗС, тим самим визнали п╕востр╕в частиною Рос╕йсько╖ Федерац╕╖: «Треба вс╕м усв╕домити, що РФ втягла Укра╖ну в конфл╕кт, як╕ вона створювала 25 рок╕в по всьому периметру колишнього СРСР. Акредитац╕я в МЗС РФ — це визнання Криму як рос╕йсько╖ територ╕╖. Нам треба звикнути, що на мирне врегулювання п╕де багато часу. А Крим повернеться в Укра╖ну за одн╕╓╖ умови — розпаду РФ. Тобто територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни або буде в╕дновлено ц╕ною розпаду Рос╕╖, або н╕як. Про геро╖чний оп╕р кримчан треба розпов╕дати б╕льше. Укра╖на зараз ма╓ шанси на мирне врегулювання завдяки м╕жнародн╕й позиц╕╖ щодо анекс╕╖ Криму».
Публ╕цист у такий спос╕б визнав, що укра╖нським журнал╕стам дорогу до Криму заказано з обох бок╕в. Але хто ж тод╕ ма╓ розпов╕дати про Крим в укра╖нському телепростор╕?
Учасники дискус╕╖, й надто ж Там╕ла Ташева, сп╕взасновниця орган╕зац╕╖ «Крим SOS», вважають, що ситуац╕ю можуть порятувати так зван╕ громадянськ╕ журнал╕сти: «Громадянськ╕ журнал╕сти — це т╕ люди, як╕ дають ╕нформац╕ю й картинку з-п╕д суд╕в. Без них н╕як. З ними треба сп╕впрацювати». Тобто, за великим рахунком, пан╕ Там╕ла в донесенн╕ правди з окупованого п╕вострова поклада╓ться на зусилля в╕дчайдух╕в, як╕ не бояться стримити з-п╕д суд╕в, де кримськотатарських патр╕от╕в судять лише за любов до Батьк╕вщини.
Сусп╕льне мовлення — це справд╕ та платформа, де можуть в╕дбуватися пл╕дн╕ дискус╕╖ щодо найболюч╕ших тем укра╖нського сусп╕льства. Тут не можна не погодитися з Зурабом Аласан╕╓ю, який у ф╕нал╕ «Кримського мед╕а форуму» зазначив: «Який ╕з комерц╕йних канал╕в показав би цей шестигодинний проект? Т╕льки Сусп╕льне. Орган╕зували його чудов╕ молод╕ журнал╕сти з “UA: Крим”, яких н╕хто не бачить, бо вони за кул╕сами».
Як на мене, цей безпрецедентний шестигодинний еф╕р показав: коли орган╕затори под╕бних масштабних д╕йств запрошують до розмови адекватних ╕ компетентних людей, вони можуть досягти ц╕лком реального порозум╕ння нав╕ть пом╕ж опонентами. Щоправда, останн╕ в питанн╕ Криму розходяться х╕ба що в план╕ тактики повернення п╕вострова в мед╕йний та ф╕зичний прост╕р Укра╖ни.
Отож, Кримський мед╕афорум на Сусп╕льному п╕дтвердив давню акс╕ому про те, що дискус╕я можлива лише м╕ж однодумцями.

╤нна Долженкова
http://stv.detector.media/kontent/movlennya/mediaforum_krimska_tema_v_ukrainskikh_zmi_na_suspilnomu_diskusiya_mizh_odnodumtsyami

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 20.04.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19890

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков