Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НАГАДАЛА ПРО НЕЗАКОНН╤СТЬ НАМ╤Р╤В КРИМСЬКО╥ «ВЛАДИ» В╤ДДАТИ РОС╤╥ ТУЗЛУ
1 жовтня 2015 року остр╕в був з’╓днаний з материковою Рос╕╓ю робочим мостом РМ1, що ╓...


ОФ╤ЦЕРИ ВМС УКРА╥НИ ПРИГРОЗИЛИ ПОРОШЕНКУ ПОВЕРНУТИСЯ В КРИМ ЧЕРЕЗ ╤ГНОРУВАННЯ ╥ХН╤Х ПРОБЛЕМ ╤З ЖИТЛОМ
Звернення п╕дписали 35 ос╕б


НАП╤ВЗАХОДИ З╤ ЗНИЩЕННЯ TELEGRAM МАРН╤: МАКАРЕВИЧ ЗАПРОПОНУВАВ «ЗАБОРОНИТИ» В РОС╤╥ ЕЛЕКТРИКУ
16 кв╕тня провайдери почали блокувати доступ до месенджера Telegram на територ╕╖ Рос╕╖.


МЕД╤АФОРУМ «КРИМСЬКА ТЕМА В УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤» НА СУСП╤ЛЬНОМУ. ДИСКУС╤Я М╤Ж ОДНОДУМЦЯМИ
Сусп╕льний мовник розпочав важкий д╕алог про те, чому ╕нформац╕я про анексований Крим майже...


КРИМ╤НАЛЬНЕ ОТОЧЕННЯ ПУТ╤НА СТОЯЛО ЗА ТРАНЗИТОМ ГАЗУ ДО УКРА╥НИ
Компан╕╖, пов'язан╕ з п╕терськими авторитетами, дос╕ мають б╕знес в Укра╖н╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2018
ЧИ НАСПРАВД╤ СХОДИТЬ БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ ╤ ЧИ ╢ ПЕКЛО П╤СЛЯ СМЕРТ╤?

Природно, що у ц╕ дн╕ ми вс╕ в думках зверта╓мося до Бога, замислю╓мося про те, у що ми власне в╕римо, що нас трима╓ у цьому св╕т╕, ╕ що буде поза ним. ╤ от на минулому тижн╕ замислитися довелося ще б╕льше – християнський св╕т сколихнули слова Папи Римського про те, що пекла не ╕сну╓.
"Т╕, хто каються, отримують прощення Бога ╕ входять в звання душ, але той, хто не робить цього ╕ не може бути прощеним, просто зника╓. Нема╓ пекла, ╓ зникнення гр╕ховних душ", – в╕дпов╕в Папа Франциск на запитання засновника впливово╖ ╕тал╕йсько╖ газети La Repubblica про те, що ста╓ться ╕з «поганими» душами. Ватикан, щоправда, уже надав роз'яснення: мовляв, слова Папи Франциска були не точно передан╕, але так╕ слова не забуваються, вносять сум’яття в душ╕ тих, хто в╕ру╓ ╕ хто сумн╕ва╓ться.
А к╕лькома днями ран╕ше, священик В╕рменсько╖ церкви Саму╖л Агоян заявив у ╕нтерв'ю ╕зра╖льському телебаченню, що Благодатний вогонь в ╢русалим╕ не сходить з Небес, а запалю╓ться в╕д масляно╖ лампади, тобто не ╓ чудом: “Бог творить чудеса, але не на пот╕ху людям”, – сказав священик.
Сказати, що ц╕ дв╕ заяви не пройшли непом╕ченими м╕льйонами людей по всьому св╕ту – це майже н╕чого не сказати. В╕дтак «Укр╕нформ» посп╕лкувався на ц╕ теми з отцем Юр╕╓м, який служить у знаменит╕й Андр╕╖вськ╕й церкв╕ над Андр╕╖вським узвозом, а по сум╕сництву – ╓ директором Укра╖нського дому. В╕дтак ╕ розмова у нас вийшла – не лише про Великдень.

- Панотче, а як це можна було сказати про Благодатний вогонь? Багато людей в╕д такого насправд╕ розгубилися…
- Якщо ми будемо ор╕╓нтуватися у в╕р╕ лише на цей вогонь, з╕йшов в╕н з Небес, чи не з╕йшов – то мертва наша в╕ра. Ми будемо так╕ нев╕рн╕, як Хома, який сказав: “Господи, доки ти не явишся мен╕ ╕ я не вткну палець у твою рану, я не пов╕рю, що ти воскрес”. Те саме ╕ щодо сходження ╢русалимського вогню. В╕н ╓, нав╕ть якщо його запалюють штучно, це все одно не ма╓ зач╕пати глибок╕ в╕дчуття християнина. ╢ воскрес╕ння, ╕ ╓ в╕чне життя, а зовн╕шн╕ ознаки не мають бути ╕ндикатором в╕ри.
- Тобто не треба прив’язуватися до суто матер╕ального… А як же чудо?
- Ми хочемо бачити якесь чудо… У Б╕бл╕╖ сказано про те, як розступилось море, як ╖жа – манна Небесна – падала згори... Але ви на себе подив╕ться, на чудо власного життя. Тому Господь каже: не звертайте уваги на зовн╕шн╓, просто пов╕рте ╕ будьте тими Божими д╕тьми, як╕ пов╕ривши в правду Божу, стали в╕льними ╕ отримали над╕ю на життя в╕чне. Зв╕сно, не уникнути питань – яке то Царство Небесне? Яке то пекло? Але Господь дуже просто говорить: чого око не бачило, що вухо не чуло, що на розум людин╕ не приходило – те Господь приготував тим, хто над╕╓ться на нього. Тож не треба фантазувати, а треба жити тими принципами ╕ тим життям, що Господь сьогодн╕ нам да╓ – любов’ю, добротою, милостею, обов’язком, який нам приготований – бути мамою, батьком, сином, братом, кер╕вником. Це головне для людини.
- А чи не прокоментуйте, отче, слова Папи Римського про те, що пекла не ╕сну╓? ╤ як в╕рянам ставитися до цих сл╕в?
- ╢вангел╕╓ конкретно пише, що пекло ╕сну╓. Що ж стосу╓ться католицько╖ церкви, то там це питання надзвичайно догматизували, створивши ц╕лу ╕стор╕ю пекла. Насправд╕ ж це лише людська уява. Пекло ╕сну╓, але не в матер╕альному, а в духовному вим╕р╕. Насправд╕, зробивши щось не те, ми несемо моральн╕ випробовування – сум, депрес╕ю, докори сумл╕ння, ╕ це вже ╕ ╓ «частинкою пекла». Чи будуть за гр╕х як╕сь тортури ф╕зичн╕? Це ми теж можемо на Земл╕ проходити – хтось хвор╕╓ на рак, хтось не може встати, в когось руки всихають... Х╕ба Господь наст╕льки жорстокий, щоб пот╕м ще б╕льше добавити мук? Пекло людина може ╕ сама соб╕ створити – пропадаючи в наркотиках, пияцтв╕, розпуст╕ тощо. Але ми зазвичай хочемо побачити пекло в матер╕альному вим╕р╕, ╕ нам зда╓ться, що буде ще щось страшн╕ше. Католицька церква стор╕ччями лякала людей, що на Страшному Суд╕ буде дуже важко, що ╕снують пекло ╕ тортури. Тож слова Папи Римського, я думаю, журнал╕ст процитував правильно. Т╕льки насправд╕ пекло ╕сну╓, але не у ф╕зичному формат╕, а в духовному.
- Якщо ми у земному житт╕ проходимо пекельн╕ духовн╕ страждання, а що тод╕ ста╓ться п╕сля смерт╕?
- Якщо ви пов╕рили в ╤суса Христа, а Христос – це любов, то ця любов да╓ нам рад╕сть, над╕ю, щастя, перетворю╓ людину. Християнство робить людину особливою, ╕ вона почина╓ проявляти доброту, мил╕сть, повагу до ближн╕х, в╕рн╕сть чолов╕ков╕ чи дружин╕, в╕ддан╕сть сво╖м д╕тям, чесн╕сть. ╤ в к╕нцевому результат╕ людина, п╕знавши Христа на земл╕, вже ста╓ причетною до Царства Божого. А п╕сля смерт╕ кожен, хто в╕ру╓, як каже Христос, не помре, а буде жити.
- А як взагал╕ перегляда╓ться церковне вчення? Адже таке бувало…
- ╤стор╕я пам’ята╓ 400 собор╕в, ╕ ледве не на кожному переглядали ту чи ╕ншу догму. Прим╕ром, ма╓ бути священик одруженим чи н╕. Католики, наприклад, вир╕шили, що н╕, в╕н ма╓ прийняти цел╕бат. Хоча ╢вангел╕╓ конкретно говорить, що кожен чолов╕к чи нав╕ть ╓пископ повинен мати дружину, бути добрим с╕м’янином ╕ гостинним господарем. ╢ багато чого, що суперечить святому ╢вангел╕ю, але ╓ догмою. Якщо ви запита╓те, чи сьогодн╕ наш╕ православн╕ священики виконують вс╕ приписи? Н╕. От ╕ я частково ╖х порушую, тому що сьогодн╕ працюю у св╕тському житт╕. Але з ╕ншо╖ точки зору, апостол Павло теж працював серед фарисе╖в. Тут головне – не випускати основу, тобто правду ╢вангельську, бо коли ми ╖╖ втрача╓мо, то втрача╓мо християнство.
Тому для глибоко в╕руючого християнина нав╕ть якщо Благодатний вогонь перестане сходити, то н╕чого страшного не буде. Тому що основа – це наш прямий зв’язок з Богом. ╤ для цього ми веден╕ Духом Святим ╕ не ма╓мо права н╕ засумн╕ватися, н╕ збитися з╕ шляху свого, про який говорить Господь.
- Про що людин╕ варто замислитись у передвеликодн╕й день? На що спод╕ватися?
- Субота перед Пасхою – це день примирення, тому що, як каже Господь, якщо ти не пробачив брату сво╓му, то як ти хочеш, щоб я тоб╕ пробачив? Тому в цей день вс╕ миряться, об’╓днуються ╕ готуються до Великого Воскрес╕ння. З одного боку приходить смерть, сум, а з другого – з’явля╓ться абсолютно новий вим╕р – життя нове. Пасха, тобто Воскрес╕ння Господн╓, да╓ нам над╕ю на життя в╕чне. Господь говорить, що кожного народив по подоб╕ Сво╖й, обдарував талантами, дав певн╕ обов’язки та м╕с╕ю. Св╕й план на початку створення св╕ту, щоб ми жили в╕чно, Господь реал╕зував саме через ╤суса Христа. ╤ нав╕ть у земному житт╕, творячи добр╕ реч╕, людина вже буде причетною до Царства Небесного.
- Нин╕, коли люди пост╕йно заклопотан╕ роботою, наск╕льки важливо дотримуватися традиц╕й, наприклад, що не можна працювати у свято?
- Чи будете ви покаран╕ за це в пекл╕? Можливо, що н╕. Але з ╕ншого боку, якщо людина не ╓ набожною, а просто побожною ╕ ма╓ розум╕ння цього процесу, то звичайно, що це ╖╖ дисципл╕ну╓. Насправд╕ вс╕ люди, як╕ досягають великих усп╕х╕в, завжди знаходять час для роздум╕в, анал╕зу, в╕дпочинку, в╕дновлення духовних ╕ ф╕зичних сил. ╤ саме тод╕ у них з’явля╓ться особливе бачення. Коли ж людина розставля╓ все на сво╖ м╕сця, то Господь да╓ благословення ╖╖ справ╕. ╤нколи нам зда╓ться, що просто нема╓ ╕ншого часу на домашн╕ справи, окр╕м нед╕л╕. Але Господь каже, що сьомий день ти зобов’язаний в╕ддати Богу. В нед╕лю треба сп╕лкуватися з Богом у молитв╕ й казати: допоможи мен╕, мен╕ важко у цьому житт╕, знайди мен╕ хороших друз╕в, знайди хорошу роботу, допоможи батькам, щоб вони були здоров╕... ╤ коли почина╓ш говорити з Богом, просити благословення, то в житт╕ й ста╓ться те, що назива╓ться чудом, ╕ це значить, що ти розпочина╓ш сво╖ в╕дносини з Богом.
- А як пояснити те, що ран╕ше церкви будувалися на м╕сц╕, де траплялися саме як╕сь ╕з чудес, а зараз цього вже нема╓?
- Ми диха╓мо, але хто да╓ нам гарант╕ю, що ми наступно╖ хвилини не помремо? Це вже чудо. Тому будьмо уважними: чудеса на кожному кроц╕. Щодо церков, то д╕йсно, колись вони будувалися в особливих м╕сцях, бо тод╕ Господь говорив через пророк╕в: скажи царю чи тому чолов╕ков╕, що на цьому м╕сц╕ ма╓ бути храм. Господь спасав людей, розпов╕дав про Царство Небесне, ╕ це ж покликаний робити кожен священик. Друга функц╕я священика – виховувати. Тому де б в╕н не побудував св╕й храм, в╕н несе правду ╕ св╕тло. Нас очорню╓ те, що виходить зсередини, ╕ нас освячу╓ те, що виходить зсередини. Будь-яку церкву можна намолити Господн╕м Духом.
- Болюче для Укра╖ни запитання: що ви дума╓те про об'╓днання православних в Укра╖н╕?
- Для цього потр╕бен план хоча б на 5-10 рок╕в. А план простий: вс╕ ми в╕дстою╓мо державний суверен╕тет, державну мову, християнськ╕ ц╕нност╕, мораль, свободу, недоторканн╕сть кордон╕в. Н╕меччина свого часу вийшла з пово╓нно╖ кризи, коли запровадила християнську демократ╕ю – пол╕тику на християнських ц╕нностях, де родину поставлено як осердя сусп╕льства, а моральний фундамент – християнськ╕ ц╕нност╕. Ми теж можемо це зробити. Головне, щоб наша держава збереглася на моральних принципах. Тод╕ ми ╕ зможемо створити ╓дину церкву. Коли ми зможемо п╕д╕брати для того правильних муж╕в, це вдасться. Тому що нема╓ розум╕ння, ╓ лише перетягування. Треба мати розум╕ння цього процесу, а коли додати пол╕тичну волю, то все стаб╕л╕зу╓ться.
- Тобто поверта╓мося до усв╕домлення…
- Усв╕домлення розпочина╓ться з особистост╕. Людина повинна розум╕ти: хто я? Для чого я? Кожен повинен розум╕ти, що це Господь обдарував його талантами, духовна мотивац╕я – Царство Небесне, матер╕альна – створити с╕м'ю, реал╕зувати таланти, подорожувати св╕том, знаходити друз╕в ╕ пишатися кра╖ною.
Також важлива нац╕ональна ╕дея, яку ма╓ нести ╕нтел╕генц╕я, пол╕тична ел╕та. Зараз це можуть нести люди, як╕ усв╕домлюють, що це ╖хня кра╖на. Це волонтери, добровольц╕, як╕ йшли першими захищати кра╖ну, це п╕дпри╓мц╕, як╕ в╕ддавали останн╓ на допомогу во╖нам АТО. Таких людей треба згуртовувати, бо без усв╕домлення в╕дпов╕дальност╕ н╕чого не зм╕ниться. Ми думали, що зм╕ни прийдуть швидко ╕ вс╕ ми станемо усп╕шн╕ ╕ щаслив╕. Але це не так – потр╕бна систематична наполеглива праця з року в р╕к до здобуття конкретно╖ ц╕л╕.
- Ви очолю╓те “Укра╖нський д╕м”, а минулого року ще й пол╕тичну парт╕ю заснували з такою назвою. Як це по╓дну╓те з╕ служ╕нням?
- Оск╕льки я працюю у державн╕й структур╕ (Укра╖нський д╕м у Ки╓в╕ – ╓ державною власн╕стю. – Ред), то це вважа╓ться сусп╕льним служ╕нням. У церкв╕ служу у нед╕лю – коли не працюю. ╤нша р╕ч, коли я включуся у пол╕тичну д╕яльн╕сть, то братиму в╕дпускну грамоту, аби в╕дмежувати ц╕ сфери.
Як це виходить по╓днувати? По-перше, я не один, а маю ц╕лу команду. По-друге, вс╕ ц╕ реч╕ вза╓мопов'язан╕ у ц╕нностях. По-трет╓, я розум╕ю, що т╕льки люди в╕дпов╕дальн╕ ╕ активн╕ можуть зм╕нити нашу кра╖ну. Це моя земля, де народилися мо╖ батьки, д╕ди, прад╕ди. Це благословенна земля, де 87% християн, ╕ для мене це ключова м╕с╕я. Тут мо╖ друз╕ ╕ найкращ╕ люди. Я з тих, хто не закопу╓ таланти. Все, що мен╕ да╓ Господь, я стараюся реал╕зувати. У мене ростуть д╕ти, так само, як у мо╖х брат╕в, сестер та друз╕в. Що ми ╖м залишимо? Ру╖ни? Кредити? В╕йну? Ми не ма╓мо права на це.
Юл╕я Горбань

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19878

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков