Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...


ОСТР╤В МАМАЯ
До нас у дн╕ кв╕тучих трав Козак з легенди зав╕тав.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2018
ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Олена К╤С

 

Весняне хоку

Полоще в╕тер
Прану джинс╕вку неба –
Пророста╓ звук.

Метнуло й зблисло,
Скреса╓ л╕д протало.
Тиш╕ не чекай.

Посутен╕ло.
Розреготався гр╕м –
Старе т╕ка╓.

Н╕ч промовля╓
Вогняними очима.
Земля омилась.

Ранкове птаство
Сп╕ва╓ величальну.
А ти коха╓ш…

Потепл╕шало,
Берези сльозоточать.
Уста затерпли.

Зело бруньку╓,
Лелеч╕ гн╕зда повн╕.
У серц╕ пов╕нь.

Л╕так – лазур’ю
╤ борозна б╕л╕╓.
На чол╕ сл╕ди.

Розвидн╕лося,
Розк╕шний шум сад╕в.
Д╕вча розкв╕тло.

Метушня п╕сень
╤ жайв╕р у зен╕т╕.
Кроку╓ л╕то.

Л╕тн╓ хоку

Р╕зноголосся.
Р╕знотрав’я зваб сонет.
Н╕ч солов’╖на.

Плоди цв╕т╕ння,
Крут╕ дороги, злети –
Вершини в╕ри.

Стежки у горах –
Шарлатовою ниттю
Окруж вершини.
 
Вих╕д у соло.
На обр╕╖ день мл╕╓.
Червениться шлях.

Як то л╕тати?
Овид обширом ул╕г.
Диву╓ ж роса…

Буя╓ липень.
Уста медами. Море.
Ча╖ний лег╕т.

Попруги сонця
В полон╕ мр╕й. Раптово
очман╕ле кру...

Ще поворотик,
Одн╕сенький, на ос╕нь...
Прозр╕ння ранок.

Упом╕ж хмарин
закрались сив╕ пасма.
Ранет ридання.

Горнятко кави.
Хронограф в╕ков╕чить
злети. Лиш н╕жн╕сть… 

Напровесн╕

Напровесн╕ пахне талою водою,
Набубняв╕лою вербою,
Пряними поривами потепл╕лого в╕тру
Та чимсь тривожно терпким,
Що ось-ось ма╓ настати,
Обвалитися на голову пташиним галасом,
Швидкоплинним сизовинням кудлатих хмар,
Крихк╕стю небесно╖ голуб╕нн╕,
Сторукими блискавицями ╕ першими
Роз-ко-ти-стими пе-ре-ка-тами грому:
«кам╕нь-голова, кам╕нь-голова»–
Рад╕сно скаче хлоп’я на одн╕й ноз╕…
А груди – напнут╕ в╕трила,
А в них – горнило серця,–
Роздмухане с╕мома в╕трами
╤ незбагненним прагненням
Небезпечного ╕ неп╕знаного
Та конче потр╕бного
Тут, зараз, саме в цей час,–
Швидко тр╕поче,
Бо зда╓ться саме тепер
У тому ╓ вищий смисл:
Буття… Будь – Я!
Безневинн╕сть ╕ дитяча безкарн╕сть весни…
╤ тоб╕ тут ╓ м╕сце.
Про насл╕дки думатимеш п╕зно восени,
По запахах пр╕лого листя.
 
Весн╕вка (той день)

В глибокоцв╕тт╕ св╕жих трав,
В ясн╕м безмежж╕ вис╕
Ти все сп╕вав, бо ти кохав,
А я купалась в оксамит╕.

Лилась мелод╕я весни
Тенд╕тно-барв╕нкова,
Грайлив╕ звуки новизни
Будили просин╕ довкола,

Палали сонцем оч╕ у кульбаб,
Що рястом розсм╕ялись по долин╕,
В полон╕ поц╕лунк╕в млосних зваб,
У крапл╕ кров╕ на тво╖й долон╕
Душа захилиталася навзнак 
╤ св╕тлом повн╕ вкотре захолола…

Мати

"Я не в╕рю, що серце ╕з м’яз╕в
Адже знаю, що серце то б╕ль."
          Володимир Шовкошитний

Край дороги, за вигоном поля
Бовван╕╓ в ранков╕й ╕мл╕
Чиясь хата. Як сов╕сть, як доля
Б╕ла постать у сиз╕м в╕кн╕.

Бур’янами заросле подв╕р’я,
В╕длет╕ли в м╕ста д╕точки,
За л╕тами знедолилась в╕ра,
Журавлями гайнули роки.

Вишня тулиться сумно до шибки,
╥й так хочеться дати тепла
Т╕й, що сонця окра╓ць чи скибку
Все чека╓. Та ╖х все нема…

╥х нема, голуб’ят-ласт╕в’яток,
Десь штурвалять у далях-св╕тах,
В постар╕л╕м саду ╖хня хата,
                     –  ╖х мати,
Б’╓ться поноч╕ в грудях ╖й птах,

Ще стиска╓ться, вже не ритм╕чно
Серед тихих неб╕лених ст╕н,
Все ще ╓, все ще любить Предв╕чна,
Все ще жде. Та над╕╖ т╕ тл╕н.

Я не в╕рю в незгойну дочасн╕сть,
У чесноти засн╕жених п╕ль,
Я не в╕рю, що серце ╕з м’яз╕в,
Адже знаю, що серце то б╕ль.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19864

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков