Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...


ОСТР╤В МАМАЯ
До нас у дн╕ кв╕тучих трав Козак з легенди зав╕тав.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2018
РЕМ╤Н╤СЦЕНЦ╤╥ НА ТЕМАТ ЩОЙНОЗАВЕРШЕНОГО СВ╤ТЛИЧНОГО КОНКУРСУ

Цього тижня в Ки╓в╕, в Театр╕ на Подол╕, в╕дбулося нагородження ф╕нал╕ст╕в дитячого л╕тературного конкурсу "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!". Започаткований у 1998 роц╕ з легко╖ руки редактора в╕дд╕лу л╕тератури тижневика «Кримська св╕тлиця», кримського укра╖нського поета Данила Кононенка, чи╓ ╕м’я носить нин╕, цей конкурс упродовж 13 рок╕в не лише сприяв пошуку серед юних кримчан л╕тературних дарувань,  ╖х першим крокам в св╕т╕ красного письменства, але й утверджував тим самим Укра╖ну в Криму. Адже, на в╕дм╕ну в╕д безлико╖, по-сут╕, все то╖ ж совково-холопсько╖ мовно╖ пол╕тики, в╕д яко╖ Укра╖на не зважу╓ться в╕дступитися ╕ досьогодн╕, св╕тлично-кононенк╕вський л╕тературний конкурс був виключно укра╖нськомовним. Чи просто було з тим в змосковленому Криму?
В чомусь просто,  адже  в╕д самого свого початку в╕н будувався виключно на зац╕кавленост╕, найперше, самих д╕ток в проявленн╕ сво╖х талант╕в. А ще на ╕нтерес╕ вчител╕в укра╖нсько╖ мови, для яких св╕тличний л╕тературний конкурс був справжньою знах╕дкою – таким соб╕ чар╕вним небосхилом, на якому так яскраво сяяли результати ╖х профес╕йно╖ д╕яльност╕. А ще - на ╕нтерес╕ батьк╕в. ╤ то не обов’язково були лише етн╕чн╕ укра╖нц╕. Це сьогодн╕ модно заявляти про суц╕льну кримсько-хохляцьку зраду. Але ми пам’ята╓мо часи, коли черга до Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ в С╕мферопол╕ була такою, що батькам, аби  вписати сво╓ дитятко саме до не╖, доводилось робити те ще на етап╕ влаштування його до дитсадочка.
З чим було непросто, що вражало до глибини душ╕, а часом било п╕д дих, то майже ц╕лковита байдуж╕сть до укра╖нськомовного л╕тературного конкурсу з боку укра╖нсько╖ ж держави. На жаль, упродовж ус╕х десяти рок╕в його кримсько╖ ╕постас╕, велемудрим чиновникам держави Укра╖на не було д╕ла до нього. Вони його, схоже, просто не пом╕чали. Як не пом╕чають ╕ сьогодн╕, коли зв╕льнена  "високодумними" нездарами високих ки╖вських каб╕нет╕в – вс╕ма тими щекунами-кириленками-нищуками – за в╕дмову, кинувши свого кримського читача, перебиратися до Ки╓ва, кримська редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» не лише в╕дродила кримський кононенк╕вський конкурс, перебуваючи фактично в окупац╕╖, але й вивела його на всеукра╖нський р╕вень.  Що то – звичайна дегенеративна недоумкуват╕сть нашо╖ псевдоел╕ти, чи таки щось значно г╕рше?  Так╕ думки мимовол╕ обс╕дають голову, коли на фон╕ все глух╕ших лозунг╕в типу «крим-таки-наша», нам все част╕ше ╕ наст╕йлив╕ше п╕дкидають з приватизованих реальними бенеф╕ц╕арами укра╖нсько╖ влади телеекран╕в тези про… недоц╕льн╕сть  змагання за окупован╕ територ╕╖. Мовляв, не було й нема╓ там н╕чого укра╖нського. Найогидн╕ше, коли пров╕дниками тих в╕дверто кремл╕вських посил╕в виступають т╕, хто пнеться до сонму моральних авторитет╕в нац╕╖. З легк╕стю розпатякуючи сьогодн╕  про доц╕льн╕сть в╕дмови в╕д тотально «скацапленого», «неколон╕зованого» Криму, в╕д Донбасу – де були вони тод╕, коли ╤ван Низовий застоював р╕дне слово на Луганщин╕, коли кримськ╕ актив╕сти виборювали Укра╖нську г╕мназ╕ю в С╕мферопол╕, ╖здили по Криму, переконуючи  директор╕в шк╕л в╕дкривати укра╖нськ╕ класи, коли Данило Кононенко через створене ним «Джерельце», через започаткований ним дитячий л╕тературний конкурс долучав до житт╓дайно╖ вологи укра╖нського слова молоде паг╕ння нового Криму? Чи часто при╖здили до Криму не на золот╕ його пляж╕, а з творчими доробками, з презентац╕ями сво╖х книжок, з виставами для кримсько╖ публ╕ки? Яким чином докладалися до утвердження Укра╖ни на Донбас╕, в Криму? А в╕дтак, намовляючи тих, хто дов╕ря╓ ╖м, в╕дмовитися в╕д сво╓╖ земл╕, в╕д брат╕в, залишених на поталу ворогу, х╕ба не вчиняють гр╕ха? Х╕ба вже забуто: «Аще спокусить хто одне з цих малих, що в╕рують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, ╕ його потопити в морськ╕й глибин╕…» (Матв.18.6)?
Насправд╕, тенденц╕я та ╓ надзвичайно небезпечною, оск╕льки п╕дводить певне «╕деолог╕чне» п╕дгрунтя п╕д в╕дверто дез╕нтеграц╕йн╕ вектори. Зам╕сть об’╓днання Краю через ╕нтенсивний розвиток науки, впровадження нових технолог╕й, через динам╕чне в╕дродження економ╕ки, через утвердження ╕ плекання основи-основ будь-яко╖ держави – мови титульно╖ нац╕╖, нин╕шня привладна маф╕я устами сво╖х апологет╕в приживлю╓ нам, натом╕сть, формулу, за якою завтра можна легко виправдати здачу то╖ ж Одещини, С╕чеславщини, Харк╕вщини…
На жаль, ставлення сьогодн╕шньо╖ влади до дитячого л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ Данила Кононенка – конкурсу, який ╕ до сьогодн╕ ╓ м╕сточком, що ╓дна╓ Укра╖ну з Кримом, лише п╕дтверджу╓ сказане. За три роки його орган╕затори не отримали в╕д не╖ не те що яко╖сь коп╕йки для формування призового фонду, щор╕чного видання зб╕рки твор╕в переможц╕в, ба! - нав╕ть простого визнання сво╖х зусиль. На думку автора, то ╓ безсумн╕вним св╕дченням тяжко╖ недуги нашо╖ влади. В╕дтак, не варто й дивуватися, що метастази ╖╖ п╕дкосили ╕ кримсько-ки╖вську д╕аспору. Так, за вс╕ три роки проведення конкурсу жодна з кримських за назвою орган╕зац╕й, що облаштувались на материку, не запропонувала руку допомоги, ба! – нав╕ть не зац╕кавилась неперес╕чною под╕╓ю. ╤ це при тому, що й сам╕ потерпають в╕д тавра нерезидент╕в, бол╕сно ностальгують за милим сво╖м Кримом. Здавалося, мали б триматися купи. Натом╕сть, час в╕д часу з ╖х середовища то лунають дивн╕ звинувачення ледь не в колаборац╕╖ - через те лишень, що хтось ╕ дос╕ п╕дтриму╓ у Криму житт╓д╕яльн╕сть Музею укра╖нсько╖ вишивки Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к, а то висловлю╓ться подив, чого це ми там дос╕ не заарештован╕. Щиро здивованим пояснюю: ще не заарештований, певно, тому, що всупереч наказу генерального директора НГЖВ пана Щекуна не став провокувати московськ╕ спецслужби, пересилаючи через ╖х ст╕л, себто, засобами Роспошти, сво╖, хай ╕ невинн╕, кореспонденц╕╖ до незаре╓стровано╖ ки╖всько╖ газетки, яку в╕н вида╓ п╕д «позиченою» в КС назвою. Але то емоц╕╖.  Б╕да в тому, що хибн╕ уявлення, ниц╕ п╕дозри, клятий розбрат знову й знову п╕д╕грують ворогам. Схоже на те, що життя не вчить нас н╕чому. ╤ то так сумно, др╕бненьк╕ мо╖ паненята…
Але поверн╕мось до теми. Цьогор╕чна, вже третя церемон╕я нагородження переможц╕в св╕тличного кононенк╕вського л╕тературного конкурсу в╕дбулася, як ╕ попередн╕ дв╕, в Театр╕ на Подол╕, прим╕щення якого щоразу люб'язно нада╓ його директор пан В╕тал╕й Малахов.
Що надзвичайно раду╓, то це щораз вищий р╕вень творчих роб╕т конкурсант╕в, ╖х тонке сприйняття реал╕й, ╖х не по-дитячому глибоке розум╕ння того, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕ ╕ з Укра╖ною.
Дуже при╓мним було те, що цьогор╕ч конкурс вшанували сво╓ю увагою народн╕ депутати Укра╖ни п.п. Рефат Чубаров та Леон╕д ╢мець.Затамувавши подих, слухали ф╕нал╕сти конкурсу, ╖х батьки, гост╕ под╕╖ народного депутата Укра╖ни, голови Меджл╕су, президента Св╕тового конгресу к’иримлар Рефата Чубарова. Його тепл╕ слова на адресу орган╕затор╕в та учасник╕в конкурсу, його впевнен╕сть в тому, що ╖х зусилля ╓ важливими в справ╕ в╕дновлення справедливост╕ щодо Криму, були так само тепло сприйнят╕ аудитор╕╓ю. Справжн╕м сюрпризом для д╕ток стало те, що окр╕м вдячност╕ за ╖х внесок в ╓днання Криму ╕ Укра╖ни, пан Чубаров передав оган╕заторам конкурсу ще й колекц╕ю монет, присвячених Криму, як╕ стали поц╕нною частиною отриманих ними приз╕в.
Не менш проникливим ╕ переконливим було також звернення до переможц╕в конкурсу пана ╢мця.
То, може,  не все вже так ╕ безнад╕йно? Може ж укра╖нська держава, зам╕сть пустопорожн╕х, не п╕дкр╕плених реальними справами заяв про те, що Крим, мовляв – це Укра╖на, зам╕сть затягування з в╕дновленням справедливост╕ стосовно автохтонного народу Криму, зам╕сть ганебного вкидання в сусп╕льство думок про доц╕льн╕сть позбуття зрусиф╕кованих Криму та Донбасу, як╕ з ╖╖ благословення, озвучують все нов╕ й нов╕ шкляр╕, зам╕сть п╕дленького ╕гнорування, а то й в╕двертого шельмування тих, хто, безв╕дносно до ╖х етн╕чно╖ приналежност╕, продовжують залишатися в Криму укра╖нцями, вже одним сво╖м перебуванням на п╕востров╕ тримають його в укра╖нському простор╕ – може ж вона, натом╕сть, таки визна╓, що одними лише плачами по тих, кого замордовано, кинуто за грати, одними лишень спод╕ваннями на всемогутнього дядька Трампа та прокльонами в б╕к ВВП, Крим в Укра╖ну не повернути, що те потребу╓ коп╕тко╖, добре продумано╖, системно╖ роботи найперше з ╖╖ боку?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19862

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков