Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАЙСМАЧН╤Ш╤ ЯБЛУКА — НА СПАСА
Свято Преображення Господнього, а в народ╕ — Спас, Другий Спас, Яблучний Спас, яке...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ, або З МИРУ ПО НИТЦ╤ – НА ╤НТЕРНЕТ «СВ╤ТЛИЦ╤»!
Наближа╓ться черговий щор╕чний «момент ╕стини» - необх╕дно терм╕ново з╕брати 3-4 тис....


ЩЕДР╤ БОРИС ╤ ГЛ╤Б
Наш╕ традиц╕╖


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ, або З МИРУ ПО НИТЦ╤ – НА ╤НТЕРНЕТ «СВ╤ТЛИЦ╤»!
Наближа╓ться черговий щор╕чний «момент ╕стини» - необх╕дно терм╕ново з╕брати 3-4 тис....


Поетична Св╕тлиця. ПОЕЗ╤Я ОКСАНИ ШПИРКО
Сьогодн╕шня поетична стор╕нка «КС» пропону╓ сво╓му читачев╕ продут╕ степовими...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2018
БЕРЕГИНЯ УКРА╥НСЬКОГО РОДУ

У Михайла В╕нтоняка на прис╕лку Медвежому у Космач╕ народилось ще одне малятко. Вона була п’ятою дитиною в с╕м’╖ ╕з дванадцяти д╕тей. Укра╖нськими землями знищував усе живе голодомор. 1933 р╕к косив укра╖нськ╕ села нещадно. А тут, на Гуцульщин╕, нуртувало укра╖нське життя. Хоч жили гуцули не в злиднях, але тяжко працювали ╕ заробляли соб╕ на прожиття. Отож, ╕ дитинка, яка народилася в Медвежому, мала шанси на виживання.
Д╕вчинку охрестили ╕ назвали Гаф╕йкою. Рятувало с╕м’ю те, що мати ╖╖ Ганна була знаною в сел╕ кравчинею ╕ кожен гуцул користувався ╖╖ послугами. Одним шила портки та гач╕, ╕ншим сорочки ╕ мала хоч якийсь зар╕бок. До кравецтва привчала змалечку д╕тей ╕ найкраще це навчилася робити таки дочка Гаф╕йка та синочки ╤ван ╕ Дмитро. А помимо того, матуся навчила дочку ще гарно вишивати. В сел╕ жити тод╕ було неспок╕йно – на долю ╖╖ випало во╓нне лихол╕ття. Тут творилося ц╕ле пекло. В село вв╕йшли мадярськ╕ в╕йська, як╕ воювали на боц╕ Н╕меччини. А небавом з’явилися ╕ н╕мц╕. Хоча до того в Космач╕ вже встигли побувати «перш╕ сов╕ти», як╕ нако╖ли немало лиха: гвалтували ж╕нок, в╕дбирали надбане майно в гуцул╕в. Укра╖нська Повстанська Арм╕я рятувала ус╕х в╕д завойовник╕в. На початку 1945 року тут в╕дбулася найб╕льша битва арм╕╖ УПА з каральною див╕з╕╓ю чек╕ст╕в генерала Н╕колая Дергачова, яку п╕д Космачем розбили вщент укра╖нськ╕ повстанц╕. Вони не раз приходили до Гаф╕йчино╖ мами ╕ вона переквал╕ф╕ковувалася шити з гуцульсько╖ одеж╕ на ун╕форму для повстанц╕в.
Батько Гаф╕йки був також майстром на вс╕ руки. В╕н крутив петельки, шив упр╕ж для коней та вол╕в, мурував печ╕ до курних гуцульських хат ╕з глини, а вже згодом ╕з цегли та керам╕ки. А дочка виростала як кв╕точка, по в╕йн╕ вже до не╖ й парубки почали залицятися ╕ в 1952 роц╕ на Медвежому в╕дбулося ще одне гуцульське вес╕лля: Гаф╕йка В╕нтоняк в╕нчалася з космацьким ле╜╕нем Кирилом Чорняком, котрий повернувся з в╕йни. Грали весело╖ неперевершен╕ космацьк╕ музики, сп╕вала берв╕нково╖ космацька челядь, мчали на залубицях до церкви князь ╕ княгиня, дружби ╕ дружки, бояри ╕ свахи, дзвонили дзв╕ночки на конях. То було 12 лютого ╕ цей день ще й дос╕ з при╓мн╕стю згаду╓ геро╖ня мо╓╖ опов╕д╕. Нарешт╕, смута переросла в рад╕сть.
Але почалися нов╕ клопоти, треба було зводити сво╓ кубелечко – будувати хатину, обживатися, садити сад. Гаф╕я Чорняк набула чималий досв╕д в кравецтв╕ ╕ вже почала працювати самост╕йно, приймала замовлення, намагалася догодити приск╕пливим старшим гуцулкам ╕ невдовз╕ зажила чимало╖ слави талановито╖ кравчин╕ ╕ ця слава за нею збереглася й понин╕.
Та… Оч╕кувала молода ╜аздиня народження дитинки, т╕шилася, що буде продовження роду. ╤ народилася донечка, як писаночка. А сл╕дом за нею до Гаф╕╖ прийшла тяжка недуга – туберкульоз хребта. Молоду пород╕ллю окутали г╕псом ╕ в такому панцир╕ вона перебувала ц╕лий р╕к. Лежала в л╕карн╕, свою печаль переливала у вишивання ╕, лежачи, привчилася вишивати ╕ цим самим заробляла якусь коп╕йчину. Дитину тим часом забрала бабуся Анна в Медвежий ╕ виховувала. Згодом цю оп╕н╕ю почав зд╕йснювати чолов╕к Гаф╕╖ Кирило.
Врешт╕-решт здоров’я поправилось, Гаф╕я в╕ддалася повн╕стю вихованню дочки, яку назвали Мар╕чкою. До не╖, як до славно╖ в Космач╕ кравчин╕, квапилися гуцули, несли зшивати традиц╕йн╕ космацьк╕ сорочки, узори на яких вигравали веселковими барвами, один був кращим за ╕ншого. Гаф╕я подовгу милувалася тими орнаментами, розпитувала ж╕нок про ╖хн╕ назви ╕ старалася соб╕ в╕дшити кавальчик кожного узору аби мала ╖х у себе ус╕. Деяк╕ узори й сама вишивала то на сорочках, то на рушниках, а деяк╕ просто збирала докупи. Життя йшло сво╖м руслом ╕, н╕би вже й почали забуватися б╕ди. Дочка Мар╕чка виросла красунею, вийшла зам╕ж за Петра Клапцуняка, Гаф╕я передала ╖й ус╕ секрети сво╓╖ майстерност╕.
У Космач╕ кажуть, що одна б╕да ╕де ╕ за собою с╕м веде. Це присл╕в’я ма╓ безпосередн╓ в╕дношення до Гаф╕╖ Чорняк. Бо у ╖╖ дочки Мар╕чки народився перв╕сток. Народився … ╕з синдромом Дауна. Поки молода мати отямилась, Гаф╕я, яка пережила велике горе колись сама, взялася за догляд за онуком, якого охрестили ╕ назвали Андр╕╓м. Тод╕ Гаф╕я Чорняк почала виготовляти ляльки якими пот╕шала нем╕чного онука. Ляльки одягала в космацьк╕ стро╖, були там ╕ князь з княгинею, ╕ дружби з дружками.
Минали роки, була над╕я, що в Мар╕чки ще будуть д╕ти, а тим часом ╕ мама, ╕ бабуся все сво╓ тепло ╕ любов в╕ддавали Андр╕йков╕. ╤ Господь почув ╖х – в Мар╕йки та Петра народилася доня. Охрестили Мар╕чкою. В хат╕ запанував дитячий щебет ╕ … рад╕сть. Гаф╕я продовжувала свою кравецьку справу, вечорами перечитувала твори Тараса Шевченка, ╤вана Франка, Лес╕ Укра╖нки, вдумувалась у кожний рядок.
- Може ╕ я була б панею, - посм╕ха╓ться Гаф╕я Чорняк з Космача. – Але на мо╓ дитинство випала в╕йна ╕ тод╕ було не до навчання, хоча в школ╕ учителька завжди клала мене в приклад. Тим паче, що зростала я в багатод╕тн╕й с╕м’╖ ╕ треба було заробляти грош╕ на прожиток, а не вчитися…
 В Гаф╕╖ виник ц╕кавий задум – ╕з з╕браних у Космач╕ узор╕в – вишити спец╕альний альбом-книгу тими узорами ╕ п╕дписати кожний уз╕р, як в╕н назива╓ться. Почала мудрувати як би мали виглядати стор╕нки книги, надумала, що аби зробити один аркуш альбома то треба зробити дв╕ стор╕нки з вишивкою, а м╕ж ними вставити тоненьку фанеру аби аркуш╕ книги не перегиналися ╕ не ламалися. На одну таку стор╕нку припасовувала по 14 узор╕в, а п╕д кожним узором повишивала його назви, як, наприклад, сливове, куч╕р╓ве, лекичий, кн╕гиньковий, дубовий лист, лумеровий, пушкатий, олен╕, качуров╕ ╕ т.п. Сама попридумувала як т╕ букви вишивати, на обкладинку альбому обрамила в космацьк╕ узори свою знимку та понаписувала голкою р╕зн╕ поетичн╕ рядки ╕ додала напис:
 Колись жила тут гуцулка, що св╕й край любила
 ╤ з любов’ю до гуцул╕в уна ц╕ узори шила.
 Колись будуть ц╕ узори люди розглядати
 ╤ Гаф╕ю Чорнячку будуть споминати…
 Цю книгу вона вишила ще в минулому стол╕тт╕ ╕ така книга й понин╕ нема╓ аналог╕в у св╕т╕.
Вглед╕в цей альбом у Гаф╕╖ Чорняк власник приватного музею Олекси Довбуша у Космач╕ Михайло Д╕дишин ╕ запропонував аби Гаф╕я дала це надбання з вишивками йому до музею ╕ там будуть бачити цю книгу люди. Гаф╕я люб’язно погодилась. Отак альбом опинився в музею. Вже й онучка зам╕ж вийшла за парубка з Бойк╕вщини Андр╕я Сунака. Вже й синочок у них Роман народився, а для Гаф╕╖ правнук. Вже й дочка подалася на зароб╕тки в чуж╕ кра╖ пом╕ж чуж╕ люди. Зажурилась Гаф╕я, свою тугу знову почала виливати в узори, бо над╕╖ на повернення з музею сво╓╖ книжки уже не мала. Вир╕шила з╕брати ще б╕льше узор╕в, вишити ще кращу книжку.
А Космач готувався до другого м╕жнародного фестивалю «Великдень у Космач╕». Загостив до Космача ╕ президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко з с╕м’╓ю, познайомився з Гаф╕╓ю Чорняк, залюбки оглядали ╖╖ вишивки, ╖╖ ляльки, ╖╖ вишивану книгу. Любувалися, дивувалися, мовби в казку потрапили.
- Ця ж╕нка варту╓ найвищо╖ подяки за свою працю, найвищо╖ нагороди, - сказав президент В╕ктор Ющенко. – В Укра╖н╕ я под╕бно╖ книжки-альбому не бачив. Та й сама вишивальниця Гаф╕я Чорняк, як БЕРЕГИНЯ УКРА╥НСЬКОГО РОДУ…
А час минав. Космач готувався в╕дзначати св╕й юв╕лей. Сес╕я Космацько╖ с╕льсько╖ ради вир╕шила представити з ц╕╓╖ нагоди Гаф╕ю Чорняк та ще дек╕лькох видатних народних ум╕льц╕в до почесного звання «Заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни». П╕дготували документи. Подали в район. До влади прийшла парт╕я рег╕он╕в. ╤вано-Франк╕вську область очолив Василь Чуднов, якого Гаф╕я Чорняк тримала до хресту(себто була його хресною мамою). В╕н подивився список представлених до нагород ╕ п╕д пр╕звищем Гаф╕╖ Чорняк викреслив звання «Заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни» ╕ сво╓ю рукою написав «За заслуги перед Прикарпаттям». Отак, Гаф╕я Чорняк за свою багатол╕тню працю ╕ отримала звання «За заслуги перед Прикарпаттям», зам╕сть звання «Заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни».
Та вона ма╓ б╕льше звання, бо ╖╖ визнав народ. До Гаф╕╖ Чорняк сьогодн╕ ╖дуть люди з усього св╕ту аби помилуватися творч╕стю ╖╖ рук. В 2010 роц╕ мисткиня завершила вишивати уже другий альбом ╕з з╕браними нею космацькими узорами. На обкладинц╕ ззаду вишила так╕ в╕ршован╕ рядки:
 Ой, хрестики др╕бнесеньк╕ я вас вишиваю,
 Свою любов, сво╓ серце у вас укладаю.
 Ой , хрестики др╕бнесеньк╕, др╕бненьк╕, др╕бненьк╕
 Ой я вас залишаю для Вкра╖ни-неньки.
 Ой, узори ви, узори, яскрав╕ кольори.
 Так╕ мил╕ ╕ любим╕ на вс╕ наш╕ гори.
 Все життя я вишивала, збирала до купки.
 Тепер хочу залишити на пам’ять для внук╕в.
 Щоби мене пам’ятали Чорнячку Гаф╕йку,
 А на спомин тай про себе я залишу книжку…
  
 Ця книжка сьогодн╕ диву╓ св╕т. ╥╖ оглядають туристи ╕ мистецтвознавц╕, письменники ╕ художники з Ки╓ва ╕ Дн╕пра, з Нью-Йорка ╕ Варшави, з Торонто ╕ Лондона, з Парижа ╕ Ток╕о… А окр╕м книги-альбома Чорнячка ще вишила чудов╕ рушники з портретами Тараса Шевченка ╕ Лес╕ Укра╖нки, з ╖хн╕ми поетичними рядками. ╤ багато космацьких узор╕в вишила на подушках, рушниках, сорочках. Справжн╕м шедевром ╖╖ творчост╕ можна вважати фелон для священика Василя Гунчака, складений з космацьких узор╕в, де дом╕нуючим ╓ ключковий уз╕р.
 Узори Космача ще на початку минулого стол╕ття видрукував у Львов╕ книговидавець ╤ван Тиктор. Понад тридцять орнамент╕в з╕брав у Космач╕ в минулому стол╕тт╕ в╕домий художник Григор╕й Смольський, як╕ в╕дшила на шматках полотна космацька вишивальниця Ксен╕я Дедерчук. Ц╕ ,з╕бран╕ Смольським, узори зараз ╓ власн╕стю Льв╕вського нац╕онального музею ╕мен╕ А. Шептицького. Вони видан╕ окремою книжкою на кошти родини Смольських п╕д назвою «Космацьк╕ вуставки». Наприк╕нц╕ минулого стол╕ття космацькими узорами зац╕кавилася в╕дома досл╕дниця укра╖нсько╖ вишивки ╤рина Свйонтек. Вона багато раз╕в в╕дв╕дувала Гаф╕ю Чорняк, радилася з нею, дискутувала ╕ видала два томи альбом╕в про космацьку вишивку, в як╕ зам╕стила деяк╕ узори, з╕бран╕ Гаф╕╓ю Чорняк та розпов╕дь про не╖ ╕ св╕тлини вишивальниц╕. Ус╕ узори не брала, бо вважа╓ , що настане той час, коли Укра╖нська Держава на кошти держави видасть альбом вишивок, з╕браних Гаф╕╓ю Чорняк з гуцульського села Космач.
В молод╕ роки Гаф╕я Чорняк ходила в Космач╕ збирати кн╕гин╕в у вес╕льн╕ в╕нки, вона добре зна╓ весь космацький вес╕льний обряд ╕ ус╕ берв╕нков╕ п╕сн╕. Окр╕м того, багато рок╕в вип╕кала колач╕, струцн╕, вес╕льн╕ баранчики, вбирала ╖х дивокв╕тами, як╕ сама виготовляла з гибл╕вок. А ще – вона добра господиня, смачно готу╓. Турбу╓ться все життя про родину. Пригадую, я не раз прийду до не╖, а в не╖ повна хата ж╕нок, як╕ принесли аби кравчиня пошила ╖м космацьк╕ сорочки. А пом╕ж тими ж╕нками на стол╕ повна миска вареник╕в ╕ вони пригощаються. Гаф╕я Чорняк повсюдно випром╕ню╓ добро ╕ тепло. Люди в сел╕ ╖╖ називають Гаф╕йка, не зважаючи на ╖╖ поважний в╕к.
Гаф╕я Чорняк найб╕льше прагнула аби побачила ╖╖ другий альбом з╕браних у Космач╕ узор╕в ╖╖ дочка Мар╕я. ╤ дочка минуло╖ весни повернулась ╕з зароб╕тк╕в з ╤тал╕╖ в Укра╖ну. Повернулась змарн╕лою, виснаженою, зболеною. Огладала книжку-альбом, милувалася, т╕шилася мамою та ╖╖ талантом, плакала. А небавом покинула Матусю, сво╖х д╕ток ╕ внука ╕ в╕д╕йшла в╕д нас. Знесилена , згорьована Гаф╕я Чорняк продовжу╓ й дал╕ творити красу ╕ дарувати ╖╖ людям. А як прийде в наш╕ гори л╕то - в╕дзначатиме Гаф╕я Чорняк – сво╓ 85-л╕ття. Життя продовжу╓ться. То ж з роси ╕ води Вам, Берегине Укра╖нського Роду! На мног╕╖ л╕та!

Дмитро ПОЖОДЖУК
с. Космач, ╤вано-Франк╕вська обл.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19861

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков