Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2825)
З потоку життя (5960)
Душі криниця (3330)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1635)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЛ╤ТИКИ, АКТОРИ ╤ СП╤ВАКИ: В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ СКЛАЛИ СПИСОК «КРИМОНЕНАВИСНИК╤В»
У Криму окупанти створили "кримське дось╓" - список, в який потрапили пол╕тичн╕ д╕яч╕, артисти,...


Б╤ЙКА З РОС╤ЯНИНОМ ЧЕРЕЗ ФУТБОЛ: У ТУРЕЦЬК╤Й Л╤КАРН╤ ПОМЕР УКРА╥НЕЦЬ
7 липня п╕д час перегляду матчу Чемп╕онату св╕ту з футболу Хорват╕я-Рос╕я м╕ж 57-р╕чним укра╖нцем...


РОСМУНД╤АЛЬ: ЧЕМП╤ОНАТ ╤МЕН╤ «СЛАВА УКРА╥Н╤» ╤ PUSSY RIOT
для Укра╖ни дуже важливо планувати майбутн╕ рос╕йськ╕ кампан╕╖ спортивного "поб╓добес╕я" -...


╢ВРОСОЮЗ ЗАПОЛОНИЛА НЕЛЕГАЛЬНА ДЕРЕВИНА З УКРА╥НИ
про це йдеться у досл╕дженн╕ п╕д назвою «Причетн╕ до корупц╕╖» британсько╖...


ОКУПОВАНИЙ КРИМ СПОСТИГЛА НОВА КАТАСТРОФА
В окупованому Криму, пляж╕ якого порожн╕, з'явилася нова серйозна проблема.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 06.04.2018
ЮР╤Й СМ╢ЛЯНСЬКИЙ. ВИСТУП НА КОНФЕРЕНЦ╤╥ «ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО╥ ПОЛ╤ТИКИ ЩОДО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОР╤Й УКРА╥НИ»

ЮР╤Й СМ╢ЛЯНСЬКИЙ,
експерт з питань тимчасово окупованих територ╕й, голова правл╕ння БО «╤нститут чорноморських стратег╕чних досл╕джень»
ВИСТУП НА КОНФЕРЕНЦ╤╥ «ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО╥ ПОЛ╤ТИКИ ЩОДО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОР╤Й УКРА╥НИ»

Шановн╕ учасники конференц╕╖!
За в╕дведений для допов╕д╕ час дуже складно дати повний ╕ розгорнутий анал╕з д╕й структур влади, як╕ формують внутр╕шню пол╕тику по в╕дношенню до окупованих територ╕й. Я зупинюся т╕льки на деяких аспектах.
Дуже часто можна чути в висловлюваннях експерт╕в, громадських актив╕ст╕в, жител╕в окупованих територ╕й — в Укра╖н╕ не сформована внутр╕шня пол╕тика по в╕дношенню до окупованих територ╕й. Чи так це насправд╕? Н╕, не так! Влада насправд╕ сформувала сво╓ в╕дношення щодо окупованих територ╕й, сформувала свою пол╕тику. Це пол╕тика «примарно╖ реальност╕» або «г╕бридна пол╕тика». 

З 1 липня 2010 року в Укра╖н╕ д╕ють норми Закону «Про засади внутр╕шньо╖ ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики». Останн╕ зм╕ни в цей Закон вносилися в листопад╕ 2017 року. У цьому Закон╕ перераховано багато: принципи, на яких базу╓ться пол╕тика; основи пол╕тики з р╕зних напрямк╕в, включаючи нац╕ональну безпеку. Нав╕ть те, що Укра╖на хоче бути членом НАТО, в цьому Закон╕ ╓. Чого в ньому нема╓. Нема╓ н╕ в основному текст╕, н╕ в перех╕дних положеннях. Нема╓ жодно╖ згадки про те, що у нас в╕йна, що частина територ╕╖ Укра╖ни окупована. Що влада з цим фактом вважа╓ться ╕ ставить сво╖м завданням в╕дновити територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни ╕ що досягнення ц╕╓╖ мети буде одн╕╓ю з основ ╕ принцип╕в при формуванн╕ внутр╕шньо╖, так ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики. Чого нема╓ ще. Коли чита╓ш норми цього Закону, не виника╓ в╕дчуття, що ╕снують як╕-небудь спроби з боку влади реал╕зовувати норми цього Закону щодо тих громадян Укра╖ни, як╕ опинилися в окупац╕╖.
Коли заходить мова за оц╕нкою питання досягнення будь-яко╖ мети, а в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, як мета, проголошена чинною владою, можна неск╕нченно довго сперечатися про те — досяга╓ться мета чи н╕. Ми, принаймн╕, руха╓мось до мети чи н╕. Ця сво╓р╕дна суперечка трива╓ вже чотири роки м╕ж владою ╕ сусп╕льством в ситуац╕╖, коли влада намага╓ться не чути ╕ не пом╕чати, щонайменше, в максимально можливому наближенн╕, сусп╕льство. Щоб останн╓ не заважало влад╕ д╕яти для власно╖ вигоди.

Прийнятий 15 кв╕тня 2014 року Закон Укра╖ни «Про забезпечення прав ╕ свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни». В цьому закон╕, в першому наближенн╕, були врахован╕ д╕╖ окупант╕в в Криму з оглядом на виникл╕ проблеми. ╢дина позиц╕я, яка не була врахована — це економ╕чн╕ в╕дносини з окупованими територ╕ями Автономно╖ республ╕ки Крим та м. Севастополь. Громадянам Укра╖ни в окупованому Криму нормами цього Закону був зроблений посил — Ви залиша╓теся громадянами Укра╖ни, держава розум╕╓, що отримання другого рос╕йського громадянства це вимушений зах╕д для виживання в умовах окупац╕╖. Вс╕ права громадян Укра╖ни за Вами залишаються. Територ╕я Криму окупована тимчасово. Крим – це територ╕я Укра╖ни. У той же час сл╕д зазначити спов╕льнен╕сть реакц╕й укра╖нських державних ╕нститут╕в як на под╕╖ як╕ в╕дбувалися ╕ в╕дбуваються у Криму, так ╕ на р╕шення укра╖нсько╖ влади, як╕ приймаються. Наприклад. У США перш╕ санкц╕╖ ввели 6 березня 2014 року. А НБУ лише 6 травня прийняв р╕шення про згортання банк╕всько╖ системи Укра╖ни сво╓╖ присутност╕ на окупован╕й територ╕╖.

У серпн╕ 2014 року Верховна Рада Укра╖ни прийма╓ скандальне в╕домий Закон про в╕льну економ╕чну зону в Криму, який повинен був встановити критер╕╖ економ╕чних в╕дносин з окупованою територ╕╓ю Криму. За фактом, норми цього Закону вступили в протир╕ччя з ран╕ше прийнятим Законом про тимчасово окупован╕ територ╕╖.
1) У Закон╕ в╕дсутня будь-яка пол╕тична, економ╕чна та ╕нша лог╕ка у визначенн╕ окупован╕й територ╕╖ як в╕льно╖ економ╕чно╖ зони.
2) Зрозум╕ло, що закон був прийнятий лише в ╕нтересах групи ос╕б, яка волод╕╓ на окупован╕й територ╕╖ б╕знес-активами ╕ ц╕ активи, з метою ╖х подальшо╖ експлуатац╕╖ треба було ввести в законодавче поле Укра╖ни.
3) Громадяни Укра╖ни, як╕ мають ре╓страц╕ю в Криму, нормами закону, визнан╕ за територ╕альною ознакою нерезидентами сво╓╖ власно╖ держави. Тобто громадянами Укра╖ни, як╕ проживають на територ╕╖ ╕ншо╖ ╕ноземно╖ держави. Це непряме визнання територ╕╖ окупованого Криму територ╕╓ю рф.
4) Створивши законом певну модель економ╕чних в╕дносин з окупованою територ╕╓ю, пол╕тичне кер╕вництво кра╖ни дозволило зд╕йснювати забезпечення окупован╕й територ╕╖, сприяючи розвитку окупац╕йно╖ в╕йськово╖ бази, часткового податкового забезпечення окупац╕йних уряд╕в в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м. Севастопол╕. ╤ зв╕льнив в╕д сплати податк╕в в укра╖нську бюджетну систему.
5) Ускладнило процес евакуац╕╖ малого ╕ середнього б╕знесу з окуповано╖ територ╕╖ на материкову частину за фактом д╕й п╕дпри╓мц╕в при евакуац╕╖ рухомих актив╕в. Хоча нормами Закону передбачалося зовс╕м ╕нше.
6) Ускладнило процес комун╕кац╕╖ з громадянами кра╖ни, як╕ вимушено виявилися в окупац╕╖. Введення режиму державного кордону м╕ж Кримом ╕ Херсонською областю призвело, в умовах неможливост╕ вивезення особистих речей, до штучного стримування евакуац╕╖ громадян Укра╖ни з окуповано╖ територ╕╖. Фактично — влади Укра╖ни стимулювала знаходження громадян Укра╖ни в заручниках у окупант╕в на окупован╕й територ╕╖.
7) поставило п╕д сумн╕в доц╕льн╕сть застосування заход╕в санкц╕й в╕дносно окупован╕й територ╕╖ ╕ кра╖ни — агресора з боку наших зах╕дних партнер╕в. На нашу думку, непосл╕довн╕сть в питаннях економ╕чно╖ пол╕тики по в╕дношенню до окупованих територ╕й породжу╓ неоднозначне ставлення ╕ до дотримання вже введених санкц╕й. Кер╕вництву кра╖н-партнер╕в складно пояснити представникам сво╖х б╕знес — структур, чому вони повинн╕ дотримуватися режиму санкц╕й по в╕дношенню до окупован╕й територ╕╖ Криму, а укра╖нськ╕ б╕знес — структури можуть не звертати уваги на режим санкц╕й. Санкц╕╖, як╕ вже сьогодн╕ застосовуються нашими зах╕дними партнерами, дозволяють мати по окупован╕й територ╕╖ Криму величезний список санкц╕й юридичних ╕ ф╕зичних ос╕б. Але ╓ одне але ... ╤н╕ц╕атива щодо формування цього списку повинна виходити в╕д укра╖нсько╖ влади. ╤ Укра╖на сама повинна в повн╕й м╕р╕ ╕ нав╕ть трохи б╕льше дотримуватися санкц╕╖. По сут╕, така ситуац╕я сприйма╓ться як породження для конкретно╖ територ╕╖ умов недоброяк╕сно╖ конкуренц╕╖ в ╕нтересах укра╖нських резидент╕в.

За чотири минул╕ роки в╕йни вже неодноразово звучали заяви про необх╕дн╕сть скасування норм цього Закону. У тому числ╕ про це неодноразово заявляв ╕ Президент Укра╖ни. Перший раз з його сл╕в про необх╕дн╕сть в тижневий терм╕н внести законопроект про скасування цього Закону, в ст╕нах Парламенту було заявлено ще в вересн╕ 2015 року. Остання ╕н╕ц╕атива — створення робочо╖ групи з напрацювання зм╕н до цього Закону в 2018 роц╕. Робоча група зас╕дала один раз, б╕льше ╖╖ не збирали. Причина, д╕╖ пол╕тичного б╕знес-лоб╕, яке будь-яким способом хоче зберегти сво╖ б╕знес — активи в Криму в законодавчому пол╕ Укра╖ни ╕ мати можлив╕сть продовжувати економ╕чн╕ в╕дносини з / на окупован╕й територ╕╖.

Протягом 4 рок╕в було в╕дновлено роботу пост╕йного представництва Президента в АРК, прокуратури в АРК, СБУ, МВС, створено М╕н╕стерство з питань окупованих територ╕й. В той же час не в╕дновлена д╕яльн╕сть орган╕в управл╕ння Кримом в екзил╕. Хоча на цю тему велося багато розмов ╕ приймалися в╕дпов╕дн╕ р╕шення. так в момент зд╕йснення збройними силами рос╕йсько╖ федерац╕╖ операц╕╖ по окупац╕╖ територ╕╖ Криму 27 лютого в Парламент вноситься проект р╕шення про проведення позачергових вибор╕в Голов м╕ст Феодос╕я ╕ Саки, а так само селища Коктебель ╕ села Кримське Сакського району. 12 березня, за 4-ри дн╕ до проведення того д╕йства, що окупанти назвали «референдум» проведення цих вибор╕в затверджу╓ться депутатами Верховно╖ Ради Укра╖ни. А вже 15 березня 2014 року депутати Верховно╖ Ради приймають постанову про дострокове припинення повноважень Верховно╖ Ради АРК. Ця Постанова м╕стить 2 пункти:
1. Достроково припинити повноваження ВР АРК.
2. Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань державного буд╕вництва та м╕сцевого самоврядування внести пропозиц╕╖ в╕дносно призначення позачергових вибор╕в до Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим.
Сво╖ пропозиц╕╖ ком╕тет з державного буд╕вництва ╕ м╕сцевого самоврядування вносить по сьогодн╕шн╕й день.

Був прийнятий Закон про внутр╕шньо перем╕щених ос╕б, в якому громадяни Укра╖ни — внутр╕шн╕ ем╕гранти ╕ б╕женц╕ були скромно визначен╕ як внутр╕шньо перем╕щен╕ особи. Хоча внутр╕шн╓ перем╕щення передбача╓ орган╕зований владою процес цього перем╕щення. А цього якраз ╕ не в╕дбувалося ╕ не в╕дбува╓ться. Навпаки. У розвиток норм Закону про в╕льну економ╕чну зону Крим були прийнят╕: постанова КМУ № 1035 та НБУ № 699, якими фактично жител╕ Криму були «законсервован╕» на окупован╕й територ╕╖. З точки зору можливост╕ вивезення особистих речей, в╕льного доступу до ф╕нансового ринку, банк╕вського сектору тощо. Склалася парадоксальна ситуац╕я, при як╕й громадянин Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ при отриманн╕ посв╕дки на проживання в Укра╖н╕ ма╓ б╕льше прав, н╕ж громадянин Укра╖ни, який ма╓ нещастя пост╕йно проживати на окупован╕й територ╕╖. Дуже велик╕ проблеми ╕ в питаннях документооб╕гу (паспорта, св╕доцтва про  народженн╕, оформлення спадщини тощо). Склада╓ться в╕дчуття, що кер╕вництво м╕грац╕йно╖ служби Укра╖ни поставило перед сво╖ми прац╕вниками наступне завдання: «Видати паспорт кримчанину — видати паспорт ворогов╕». При цьому корупц╕йний б╕знес на цих питаннях процв╕та╓. Несво╓часне вир╕шення питань осв╕ти молод╕ з окупованих територ╕й призводить до втрати покол╕ння, яке сьогодн╕ зроста╓ в умовах м╕л╕таризац╕╖ св╕домост╕ з боку окупант╕в. Пенс╕йний фонд Укра╖ни продовжу╓ посилати на адресу рос╕йських колег запити на особист╕ справи кримчан ╕з зазначенням ╖х сьогодн╕шнього м╕сцеперебування. Незрозум╕ло, нав╕що. ╤ так╕ приклади можна наводити неск╕нченно.

У червн╕ 2016 року у парламентських слуханнях «Стратег╕я ре╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну тимчасово окупован╕й територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополь: проблемн╕ питання, шляхи, методи ╕ способи» були затверджен╕ Рекомендац╕╖, реал╕зац╕я яких повинна була закласти основу формування внутр╕шньо╖ пол╕тики щодо окупован╕й територ╕╖ Кримського п╕вострова . У цьому документ╕ зазначалося, що

Вироблення державно╖ стратег╕╖ ре╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя обов'язково ма╓ передувати визначення процедури, за якою буде зд╕йснюватися процес повернення деокупованого рос╕йською федерац╕╓ю Кримського п╕вострова у правове поле Укра╖ни, що означа╓ попередн╓ досягнення пол╕тичного и сусп╕льного консенсусу в╕дносно низьк╕ базових питань, зокрема:

В як╕й саме форм╕ автоном╕╖ деокупован╕й Кримський п╕востр╕в буде ре╕нтегруват╕ся в Укра╖ну;
чи ╓ доц╕льним отримання ново╖ назви деокуповано╖ та ре╕нтегровано╖ в Укра╖ну Автономно╖ Республ╕ки Крим, а також якими буде глибина ╕ зм╕ст пол╕тико-правового статусу автоном╕╖;

Яким чином будуть розпод╕лен╕ повноваження м╕ж органами м╕сцевого самоврядування та м╕сцевими органами управл╕ння в Криму, у тому числ╕ Курулта╓м и Меджл╕сом кримськотатарського народу, та центральною владою, особливо з урахуванням нового усв╕домлення Укра╖ною ваги ╕ рол╕ кримськотатарського чинника на Кримському п╕востров╕;

Яким чином будуть м╕н╕м╕зован╕ ризики, щоб не допустити повторення под╕й, зм╕стовно аналог╕чних до Кримсько╖ трагед╕╖ 2014 року, а також як╕ внутр╕шньо кримськ╕ запоб╕жники будуть гарантовано перешкоджати будь-якому недружньому зовн╕шньому впливу, в тому числ╕ збройн╕й агрес╕╖.

Депутати наголошували, що органам виконавчо╖ влади Укра╖ни не вистача╓ законодавчих ╕нструмент╕в, як╕ сприяли б ╖хн╕й б╕льш конструктивн╕й и ефективн╕й робот╕, п╕двищували в╕дпов╕дальн╕сть и встановлювали ч╕тку п╕дзв╕тн╕сть стосовно д╕й та заход╕в, що вони вживають ╕ як╕ мають на мет╕ деокупац╕ю та ре╕нтеграц╕ю в Укра╖ну тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя, ╕ як╕ водночас були б:
1) сигналами, що оч╕кують громадяни Укра╖ни, як╕ перебувають на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя або змушен╕ були ╖╖ залишити, як п╕дтвердження факту реально╖, а не декларативно╖ уваги укра╖нсько╖ влади до вир╕шенню питання деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя у найкоротш╕ терм╕ни;
2) сигналами для колаборац╕он╕ст╕в ╕ порушник╕в санкц╕й про нев╕дворотн╕сть в╕дпов╕дальност╕ за вчинен╕ антиукра╖нськ╕ та антикримськотатарськ╕ д╕╖;
3) сигналами для кер╕вництва ╕ноземних держав, наших партнер╕в, м╕жнародних орган╕зац╕й, що п╕дтверджують посл╕довн╕сть та узгоджен╕сть д╕й орган╕в державно╖ влади Укра╖ни в ╖х прагненн╕ до деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя.

У тому числ╕ Рекомендац╕ями передбачалося внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про засади внутр╕шньо╖ и зовн╕шньо╖ пол╕тики» щодо вир╕шенню питань деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя;
В результат╕ за майже двор╕чний пер╕од з моменту прийняття депутатами цих Рекомендац╕й жоден ╖х пункт не було виконано н╕ КМУ, н╕ ВРУ, а н╕ Президентом. Про╕гнорований був нав╕ть пункт Постанови ВРУ про те, що КМУ 1 кв╕тня 2017 року ма╓ в╕дзв╕тувати про х╕д виконання цих Рекомендац╕й.
Органи державного управл╕ння, як╕ входять в структуру КМУ, депутатський корпус просто ╕гнорують необх╕дн╕сть формування внутр╕шньо╖ пол╕тики по в╕дношенню до окупованих територ╕й. А якщо щось ╕ робиться, то форму╓ться помилкова реальн╕сть або «г╕бридна пол╕тика», яка виклика╓ неприйняття сусп╕льства ╕ зростання недов╕ри до влади.

Так зван╕ «помилки» влади в питаннях формування пол╕тики по в╕дношенню до окупованих територ╕й, не вчасна реал╕зац╕я необх╕дних заход╕в породжу╓ негативний ефект, який ма╓ властив╕сть накопичення. Можна наводити багато аргумент╕в по неповно╖ укомплектованост╕ кадрами структур, як╕ повинн╕ вести роботу з питань окупованих територ╕й. ╥х недоф╕нансування та ╕нше. Ц╕ факти лише п╕дтверджують висновок про те, що окупована територ╕я сходу Укра╖ни ╕ Криму, в ще б╕льшому ступен╕ в практичн╕й д╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади не ╓ одним ╕з пр╕оритет╕в. За винятком п╕ар-складово╖.

Н╕ в соц╕альн╕й, н╕ в пол╕тичн╕й, н╕ в економ╕чн╕й, н╕ у в╕йськов╕й сферах питання деокупац╕╖ ╕ ре╕нтеграц╕╖ Криму не сформован╕ в ясний ╕ посл╕довний алгоритм, обов'язковий для виконання. Кримчани ур╕зан╕ в конституц╕йних правах, включаючи виборче право. В╕йськова компонента деокупац╕╖ Криму владою не розгляда╓ться взагал╕, ймов╕рно з ц╕╓╖ причини нема╓ жодного документа, який би описував параметри в╕дновлення ╕ розвитку в╕йськово-морського флоту Укра╖ни.

Под╕бна «г╕бридна пол╕тика» по в╕дношенню до окупованих територ╕й лише заохочу╓ ╕ стимулю╓ розвиток колаборац╕он╕зму в Укра╖н╕ в ц╕лому ╕ на окупованих територ╕ях зокрема. Сформована державною владою Укра╖ни г╕бридна пол╕тика де мотиву╓ громадян Укра╖ни в питаннях ╖хнього ставлення до в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ держави. Соц╕альн╕ опитування, як╕ проводяться час в╕д часу це яскраво показують.
Як╕ в так╕й ситуац╕╖ можна було б дати рекомендац╕╖ влад╕?

По-перше, представникам влади необх╕дно зрозум╕ти, що у в╕йнах не перемагають на дипломатичних раутах чи переговорах або шляхом розвитку економ╕ки держави–агресора.

По-друге, для початку потр╕бно виконати вс╕ т╕ завдання, як╕ вона сама соб╕ вже поставила на парламентському р╕вн╕, а так само в публ╕чних заявах, як╕ давали представники влади, починаючи з Президента. Надал╕ ми готов╕ в сп╕льн╕й робот╕ надавати допомогу влад╕ у формуванн╕ лог╕чно╖ та посл╕довно╖ внутр╕шньо╖ ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики по в╕дношенню до окупованих територ╕й Укра╖ни.
27.03.2018

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19857

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков