Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2825)
З потоку життя (5960)
Душі криниця (3330)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1635)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЕЗ ПРАВА НА ЖИТТЯ?
...бачимо, як н╕кчеми, що узурпували владу в держав╕ Укра╖на, нищать тих, хто ту державу...


БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 06.04.2018
ДОВ╤РА, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗРАДИТИ

Останн╕ми днями, для когось, схоже, ц╕лком неоч╕кувано, загострилася тема Криму. Приводом для того стала вже довший час мусована на персональних стор╕нках ФБ, на стор╕нках деяких ╕нтернет-видань, в групах та на форумах полем╕ка навколо надання кримськ╕й автоном╕╖ нового статусу. Думки щодо того, щедро приправлен╕ емоц╕ями, вихлюпнулась в рад╕о- та телеетери. Обговорення перспективи надання Криму статусу нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖ в програм╕ «М╕ст» (телекомпан╕я ATR, ведучий Ленур ╤слямов), виявило не лише ц╕лком зрозум╕л╕ прагнення одних ╕ прикре нерозум╕ння ╕нших, але й деяк╕ тенденц╕╖, вектор яких тяж╕╓ до надто небажаних насл╕дк╕в.
Декому, можливо, вс╕ ц╕ дискус╕╖ навколо зм╕ни в укра╖нському правовому пол╕ статусу Криму – п╕вострова, до якого укра╖нська влада нараз╕ п╕дступитися не може, видаються намаганням д╕лити шкуру невбитого ведмедя, пустою грою в слова. В усякому раз╕, саме так подають цю тему кремл╕вськ╕ владоможц╕, ╖хн╕ кримськ╕ мар╕онетки та московськ╕ ЗМ╤, як╕ не менш пильно мон╕торять ╖╖, ан╕ж ╖хн╕ спецслужби. З того, як таке бачення п╕дхоплю╓ дехто в Укра╖н╕, можна зробити висновок, що останн╕ одним лише спогляданням та анал╕зом не обмежуються.
Насправд╕ ж, законопроект, який вже майже р╕к перебува╓ на стад╕╖ опрацювання Робочо╖ групи, очолювано╖ в╕домим правознавцем, колишн╕м суддею ╢СПЛ Володимиром Буткевичем, не ма╓ жодного стосунку до гри в слова. Це надзвичайно важливий стратег╕чний крок, ╕ того, хто цього не усв╕домлю╓, можна лише пожал╕ти. Якщо це пол╕тик, то в╕н ма╓ знати, що пол╕тик з нього н╕кчемний. Петро Олекс╕йович, треба визнати, належно оц╕нив його важлив╕сть. Ще два роки тому, п╕д час жалобних заход╕в, присвячених пам’ят╕ жертв депортац╕╖ кримц╕вЮ в╕н публ╕чно заявив таке: «Ми, хоч ╕ з зап╕зненням, усв╕домили необх╕дн╕сть створення в Криму нац╕онально╖ автоном╕╖ кримських татар ╕з повним, зрозум╕ло, гарантуванням р╕вних прав ╕ свобод етн╕чним укра╖нцям, рос╕янам та ╕ншим етносам п╕вострова... я звернуся до конституц╕йно╖ ком╕с╕╖ ╕з закликом створити найближчим часом ╕з член╕в конституц╕йно╖ ком╕с╕╖, представник╕в Меджл╕су, експерт╕в робочу групу з п╕дготовки зм╕н ╕ доповнень до зазначеного розд╕лу». Розумна ╕ переконлива мова, чи не так? Р╕к тому, з не меншою переконан╕стю в голос╕, ╖╖ було повторено на б╕с.
А проте ж, ма╓мо констатувати, що серед укра╖нського пол╕тикуму чимало й таких, як╕ й дос╕ з р╕зних причин в╕дверто не сприймають право кримц╕в бути господарями на сво╖й земл╕. Б╕льше того, попри розтиражоване гасло «Крим – це Укра╖на», укра╖нському сусп╕льству, на превелику вт╕ху вже згадуваних тут спецслужб, а певно ж ╕ з ╖х подач╕, старанно прищеплюють в╕руси, як╕ в раз╕ ╖х приживлення здатн╕ не лише затягнути процес в╕дновлення справедливост╕ щодо кор╕нного народу Криму до безк╕нечност╕, але й гарантовано торпедувати саму можлив╕сть повернення п╕вострова. Одним з найб╕льш токсичних в╕рус╕в ╓ спроквола, але наст╕йно впроваджувана в св╕дом╕сть укра╖нц╕в думка про в╕дмову в╕д вже окупованих територ╕й. Творцями то╖ зарази ╓, поза всяким сумн╕вом, пров╕дн╕ ╕деологи сус╕дньо╖ держави. Але як же гидко, коли ╖╖ активними розповсюджувачами на наших теренах стають л╕дери думок, люди мистецтва, культури. Св╕домо чи п╕дсв╕домо, але одним з таких м╕д╕атор╕в ╕нфекц╕йно╖ пол╕тики Кремля ╓ в╕домий письменник Василь Шкляр. «Кримська св╕тлиця» неодноразово критикувала його висловлювання щодо недоц╕льност╕ повернення «скацаплених», не колон╕зованих вчасно земель. Ос╕длавши хвилю небажання певно╖ частини крайньохатого укра╖нства застоювати щось, що лежить поза межами ╖х город╕в, в╕н, безумовно, в╕дчува╓ п╕дтримку. Але чи то державницька позиц╕я? На думку автора, жодним чином н╕. Це позиц╕я Бунш╕, з ф╕льму "╤ван Васильович м╕ня╓ фах", коли той з легк╕стю дару╓ шведам Кемську волость (https://www.youtube.com/watch?v=xfm3tTRYqi0). Якби ВВП вдалося загарбати Одещину, Херсонщину, Харк╕вщину, то з такою позиц╕╓ю напрочуд легко знайти аргументи, доводячи, що н╕як╕ то не укра╖нськ╕ земл╕, що просмерд╕л╕ кацапським духом, вони тотально невиправн╕, не варт╕ зусиль на ╖х повернення. Ця його пропаганда в╕дступництва ╓ ще небезпечн╕шою в╕д того, що пода╓ться разом з ц╕лком слушними думками щодо важливост╕ мови для утвердження ╕ усп╕шно╖ розбудови держави. Але ж чимала арм╕я шанувальник╕в його л╕тературного таланту сприйма╓ кожне його слово як ╕стину. Тож навряд чи комусь з то╖ сп╕льноти спада╓ на думку, що так гарно виписаний паном Шклярем Чорний Ворон за такий зрадливий чин без затримки стяв би голову сво╓му творцев╕.
Принаг╕дно, як мешканець Криму, де за вс╕ роки Незалежност╕ паном Шкляром ╕ не пахло, не чути було його патр╕отичного, надихаючого, укра╖н╕зуюче-колон╕зуючого слова, хот╕в би зауважити, що будь-як╕ розбалаки про проведення нин╕ "референдуму" на п╕востров╕, який би дов╕в справжн╕ уподобання кримчан, про що пан Шкляр згаду╓ в сво╓му ╕нтерв’ю Ант╕ну Мухарському (див.: http://m.tyzhden.ua/Culture/189179 ), ╓ так само активною промоц╕╓ю думки, яку вже зо два роки на вс╕х р╕внях пропиха╓ Кремль. Референдум такий, насправд╕, можливий, але не ран╕ше як рок╕в за п'ять п╕сля повернення Криму п╕д суверен╕тет Укра╖ни.
Але то пан Шкляр. А що ж укра╖нська держава? На превеликий жаль, нин╕шня пол╕тика укра╖нсько╖ влади щодо Криму, попри вс╕ ╖╖ попул╕стичн╕ лозунги, попри розв╕шування по всьому Ки╓ву лик╕в кримських укра╖нц╕в в екзил╕ з нагадуванням про те, що "Крим – це Укра╖на", насправд╕ , ╓… продовженням його здач╕ Москов╕╖. Ну, як можна пояснити, скаж╕мо, те, що моя влада нав╕ть на четвертому роц╕ окупац╕╖ н╕защо не хоче скасувати закон, який, на злам м╕зк╕в всьому св╕ту, визнача╓ загарбаний Москов╕╓ю Крим в╕льною економ╕чною зоною - той самий закон, який забезпечив таку необх╕дну економ╕чну п╕дтримку окупац╕йн╕й влад╕ в непростий для не╖ перший р╕к, одночасно, перетворивши вс╕х кримчан, включно з тими, що перебралися на материк, на нерезидент╕в з правами багато в чому ще меншими за права ╕ноземц╕в, тих самих московит╕в зокрема...
Ми вже згадували в попередн╕х статтях про непродуман╕ р╕шення, якими укра╖нськ╕ громадяни з окупованих територ╕й фактично п╕ддаються неприкрит╕й дискрим╕нац╕╖ з боку власно╖ держави. Одне лише це, вкуп╕ з в╕дверто демонстрованим небажанням влади очистившись в╕д роз’╖даючо╖ лепри корупц╕╖, реформувати Край, виводити його не на одних словах лише на ╓вропейський р╕вень, аж н╕як не стимулю╓ ╖х гарячого прагнення щонайшвидше повернутися в лоно Укра╖ни.
Боюся, але та ж пол╕тика повною м╕рою стосу╓ться ╕ решти Укра╖ни. ╤мпотентне рукоблуддя в базов╕й сфер╕ - в економ╕ц╕, розвал ф╕нансово╖ системи, в╕дверте нищення науки, в╕дсутн╕сть державницько╖ мовно╖ пол╕тики... Сумно, але ряд цей надто довгий.
Тим часом, Москов╕я – де апелюванням до скр╓пов, де страхом, де силою, де рублем – н╕ на мить не припиня╓ зусиль по наверненню на св╕й б╕к кримчан, як╕ – хай там що кажуть – далеко не вс╕ сприйняли «пере╖зд до ново╖ гаван╕» з приписуваною ╖м ейфор╕╓ю. А ще, вит╕сняючи дисидент╕в, вона водночас активно стимулю╓ сво╖х громадян перебиратися на п╕востр╕в. Чи треба пояснювати, що така тактика, за безвольно╖, а десь ╕ зрадницько╖ пол╕тики Ки╓ва, веде до вростання Криму в замш╕ле дно "гаван╕", в яку його перетягнули.
Але… може я гр╕шу на нашу владу? Може вона, сердешна, й справд╕ робить все можливе для повернення бездарно зданих ворогу земель? Можливо. От, лишень, власний досв╕д св╕дчить про щось ╕накше. Адже не кремл╕вськими спецслужбами, а безмозкими нищуками-кириленками-щекунами на другому роц╕ окупац╕╖ було знищено редакц╕ю ╓дино╖ укра╖номовно╖ державницько╖ газети Криму "Кримська св╕тлиця" (див: http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article..., https://wordpress.com/post/valentineboot.wordpress.com/1400), витворено натом╕сть ╕мпотентного, незаре╓строваного клона з такою ж назвою в Ки╖в╕. Дуже хот╕в би помилятися, але, схоже, щось под╕бне в╕дбува╓ться ╕ з анонсованим наданням Криму статусу пол╕тично╖ автоном╕╖, де на законодавчому р╕вн╕ були б закр╕плен╕ нев╕д’╓мн╕ права автохтонного народу.
Сумно було спостер╕гати як п╕д час згаданого тут обговорення на телепрограм╕ «М╕ст», не один лише пан Кохан╕вський, але й правник за осв╕тою пан Леонов ╕ нав╕ть високоповажна екс-представниця Укра╖ни в Венец╕йськ╕й ком╕с╕╖ пан╕ Ставн╕йчук невинно «плутали» автохтонний народ з нацменшинами, посилаючись на те, що надання нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖ кримцям може, мовляв, стати поштовхом для под╕бних вимог з боку тих же мадяр╕в чи румун╕в. (див: https://www.facebook.com/atr.channel/videos/1829014923786401/).
Схоже, багато кому мариться, що Крим повернеться в Укра╖ну таким самим, як його здали Кремлю. Затягування з винесенням цього законопроекту до сес╕йно╖ зали ВР, заяви деяких пол╕тик╕в про те, що мовно-культурно╖ автоном╕╖ буде, мовляв, ц╕лком достатньо, св╕дчать саме про так╕ уявлення. Проте, ма╓мо розум╕ти, що уявлення т╕ геть хибн╕. Ще стародавн╕ знали, що неможливо дв╕ч╕ ув╕йти в ту саму р╕чку. А проста лог╕ка ╕ в╕дчуття г╕дност╕ мали б п╕дказати нашим владцям, що наполягати на сво╖х умовах, п╕сля безславно╖ здач╕ ворогов╕ ц╕лого народу, який не маючи права на сво╓ в╕йсько, не будучи належним чином представленим у м╕сцев╕й влад╕, м╕г покладатися лише на захист в╕д укра╖нсько╖ держави, в╕д укра╖нського в╕йська, ╓ ще б╕льшим п╕д╕рванням дов╕ри.
Фах╕вц╕ вважають, що Крим може повернутися п╕д укра╖нський суверен╕тет в раз╕ енерг╕йного, активного подолання багатьох в╕дтинк╕в в╕ртуально╖ дорожньо╖ карти. ╤ згода на утворення пол╕тично╖ автоном╕╖ кримц╕в, з внесенням в╕дпов╕дних зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ одним з ╖╖ ключових етап╕в. Головна ж умова – усв╕домлене прагнення не лише окремих член╕в Меджл╕су, як╕ сьогодн╕ намагаються з ус╕╓ю можливою толерантн╕стю просувати р╕шення цього питання, не лише киримлар, але ц╕лого укра╖нського сусп╕льства, яке застоюючи свою волю не може в╕дмовляти в н╕й тим, хто пл╕ч-о-пл╕ч з ними протисто╖ть агрес╕╖ Кремля. ╤ саме тому будь-як╕ цукерки в барвист╕й обгортц╕ на кшталт мовно-культурно╖ автоном╕╖ (формально мають ╖╖ нав╕ть в сьогодн╕шньому Криму), прогнозовано будуть сприйматися кримцями як вияв нещирост╕, недов╕ри, бажання ╕ дал╕ узурпувати ╖х законн╕ права ╕ ╕нтереси. Тож не втрачаймо г╕дност╕, товариство. Не даймо заскн╕лост╕ знищити безц╕нний дар дов╕ри м╕ж нашими народами. Ма╓мо п╕дтримати киримлар в ╖х прагненн╕ бути не квартирантами, але господарями у власн╕м дом╕.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19855

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков