Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 06.04.2018
ШЕВЧЕНКО ЛЮБИВ КОТ╤В, КИНУВ КАР'╢РУ ФОТОГРАФА ╤ МР╤ЯВ ПОБУВАТИ У РИМ╤

Яких ж╕нок любив, яким напоям надавав перевагу ╕ з яких елемент╕в метаф╕зики складався його св╕т? Далеко не все, що варто знати про Шевченка, можемо прочитати в книжках ╕ д╕знатись з╕ шк╕льно╖ програми. Нам вдалось посп╕лкуватися з в╕домим л╕тературознавцем, досл╕дником творчост╕ Кобзаря – професором Леон╕дом Ушкаловим, який в╕дкрив к╕лька та╓мниць душ╕ та дол╕ народного ген╕я.
Шевченка ми розум╕╓мо наст╕льки, наск╕льки розум╕╓мо самих себе. Ми дивимось на нього, як у дзеркало. Задля чого? Щоб розум╕ти Укра╖ну, любити ╖╖. Шевченк╕вська картина Укра╖ни була барвистою ╕ гранд╕озною. В╕н покинув ╖╖ у чотирнадцять рок╕в, тому запам'ятав ╕ описував р╕дний край таким, яким той йому здавався в дитинств╕. Саме тому найкраще ╕ дуже особливо сприймають сюжети Шевченка д╕ти – з т╕╓ю серйозн╕стю, на яку не здатн╕ доросл╕. ╥м легко пояснити його св╕т – св╕т не предметний, а св╕т ╕дей, як╕ перегукуються м╕ж собою. Це прекрасна природа, величн╕ могили, як╕ постають декорац╕ями до ╕сторичних сцен, ╕ народн╕ п╕сн╕, яких митець знав тисяч╕. Саме такий Шевченк╕в обр╕й легко подружить малечу з ген╕╓м, а дорослим допоможе заново побачити Тараса, як реальну живу людину.
До реч╕, хто чув, як сп╕ва╓ Шевченко, той оц╕нював його голос вище за поез╕ю. Разом з тим Укра╖на у Тараса – це ╕дил╕чний пейзаж, який доходить р╕вно до горизонту.
Саме поняття горизонту мало для нього особливе значення. Дивлячись на св╕т очима художника, Шевченко зам╕сть фарб ╕ пензля використовував слова та описував св╕т явний ╕ той, який йому завжди хот╕лося п╕знати, як щось нерозривно ╓диноц╕ле. В╕н бачить там, на горизонт╕, св╕тло свободи, над╕ю. ╤рон╕чно ╕ розпачливо на горизонт╕ зникають друз╕ та близьк╕ п╕д час розлуки; розчиня╓ться старий св╕т п╕д час частих прощань з минулим у сюрреал╕стичних снах. Складний ландшафт природи переходить у ландшафт душ╕, коли в╕н, наприклад, говорить про киргизьк╕ степи.
Метаф╕зичний горизонт служить чудовою ╕люстрац╕╓ю до життя Тараса Григоровича. Горизонт у Шевченка – це межа м╕ж явною ╕ прихованою частинами св╕ту. Та л╕н╕я, куди в╕н пост╕йно намагався зазирнути ╕ зрозум╕ти, що ж там хова╓ться. Ус╕ добре пам'ятають сюжет, коли малий Тарас ходив шукати зал╕зн╕ стовпи, що п╕дпирають небо. В╕н в╕рив, що за незв╕даним ╕ та╓мничим горизонтом буде к╕нець зрозум╕лого св╕ту, щось нев╕доме, тому марив туди потрапити. Але яким же сильним було розчарування, коли в дороз╕ горизонт все в╕ддалявся ╕ в╕ддалявся, а згодом, за його обр╕╓м в╕дкрилось таке саме село, як ╕ ╖хн╓. З того юного дитинства для Шевченка горизонт став екзистенц╕йною категор╕╓ю.
Уже в зр╕лому в╕ц╕ в╕н писав, що горизонт ма╓ для нього невмирущу принадн╕сть: "Мене завжди тягне подивитись, що за ним хова╓ться. Це почуття не да╓ спокою. ╤ я все життя лишався людиною, яка прагне зазирнути за горизонт, цю безмежну, бентежну межу м╕ж явною ╕ прихованою частинами св╕ту". ╤ в╕н часто це робив – зазирав за горизонт свого сусп╕льства ╕ за меж╕ свого часу.
Але, що таке час? Ще одна категор╕я, яку по-особливому сприймав ╕ розум╕в Шевченко. В╕н визначав його якось психолог╕чно, пор╕внював з дощем ╕ в╕дчував певну ╕люзорн╕сть того, що ми назива╓мо часом. Адже минулого вже нема╓, майбутнього ще нема╓ – ╓ т╕льки те, що ми назива╓мо нин╕. Цю невловиму межу м╕ж спогадами ╕ спод╕ваннями Шевченко в╕дчув дуже тонко ╕ багатовим╕рно. Р╕зний ╕сторичний час в╕н не просто ╕нтерпретував у сво╖х творах, а пропускав через себе, ╕ головне – розум╕в. В╕н черпав це розум╕ння з книг, серцебиття ╕ простору. А ╓диний золотий годинник у поета з'явився незадовго до смерт╕. ╤, як згаду╓ Костомаров, в╕н т╕шився ним, як мала дитина.
"Шевченко взагал╕ був великою дитиною. Великою малою дитиною, – каже професор Ушкалов. – В╕н мав дуже тонку натуру з раптовими перепадами настрою: то в╕н щасливий, то за мить плаче, то р╕зко знову щасливий. Це психолог╕я тонко зорган╕зовано╖ душ╕ людини-митця, ген╕я. Таких людей легко ранити, тому вони ховаються за масками ╕рон╕╖ та епатажу. В╕н був дуже ╕рон╕чний, разом з тим – дуже спок╕йний, з╕ вселенським реал╕змом, але ╕ з м╕стицизмом у душ╕. Це ми бачимо з його щоденника, лист╕в ╕ спогад╕в про нього. В╕н сприйма╓ св╕т з гаслом Хмельницького: буде те, що буде, а буде, що Бог дасть. А ще в╕н почувався пророком. ╤накше не написав би того, що написав. В╕дчуття власного пророчого покликання давало йому силу ╕ можлив╕сть жити у вс╕х тих житт╓вих випробуваннях".
Щоб молодим людям краще зрозум╕ти Шевченка, Леон╕д Ушкалов радить звернутись до лист╕в ╕ щоденника Кобзаря. "Перше, що мене зачепило, – це лист до Миколи Осипова. В╕н н╕коли не писав великих лист╕в. А тут написав довжелезного, де розпов╕дав легенду про розкаяного гр╕шника, проектуючи ╖╖ на самого себе. Пот╕м варто почитати його щоденник. Колись казали, щоб зрозум╕ти Шевченка-поета – треба читати Кобзар. Щоб зрозум╕ти Шевченка-людину – треба читати щоденник. А дал╕ переходити до поез╕╖, прози, до його нотаток, як╕ в╕н робив в археолог╕чних розв╕дках, працюючи штатним художником".
Проте, неможливо зрозум╕ти ╕ повною м╕рою прийняти Шевченка у як╕йсь одн╕й його ╕постас╕. Щоб осягнути його – варто говорити про шевченк╕зм як такий, що ╓ сумою ус╕х його творчих та духовних граней – лише так ми зможемо сприйняти поез╕ю Тараса, як належить.
Шевченко – постать ренесансного типу. В╕н актор, сп╕вак та режисер, який нав╕ть на засланн╕ пробував робити спектакл╕. Його не можна збагнути ан╕ у романтичн╕й стил╕стиц╕, ан╕ в траг╕чн╕й. Адже в╕н – не форматна людина. Скульптор, художник, фотограф. Шевченко ╓ автором понад тисяч╕ полотен: пейзаж╕в, портрет╕в, картин на ╕сторичну тему. Зрозум╕ти Шевченка, не знаючи, що в╕н був проза╖ком, драматургом, перекладачем, публ╕цистом, театральним критиком, неймов╕рним театралом, мандр╕вником, винах╕дником, археологом – не можливо. В╕н застосовував новаторський спос╕б гравюри, експериментував, зм╕шував х╕м╕кати, пробував опанувати техн╕ку акватинти.
Також його можна вважати експериментатором у малярств╕, поез╕╖ та фотограф╕╖. П╕сля того, як Шевченко повернувся ╕з заслання – в╕н мав стати профес╕йним фотографом. Друз╕ пропонували орган╕зувати йому майстерню, купили техн╕ку, щоб в╕н м╕г так заробляти на життя, як це робили багато художник╕в. Тарас Григорович пробував фотографувати, але швидко в╕дмовився в╕д цього заняття. В╕н вважав, що дагеротип╕я – це не мистецтво, а справа ф╕зики ╕ х╕м╕╖. А в╕н був митцем. Тому вир╕шив займатися офортом. Шевченко любив Шексп╕ра, в ориг╕нал╕ читав польську поез╕ю, розум╕в французьку, а його мандр╕вна б╕бл╕отека (бо ж власного дому Кобзар н╕коли не мав) була переповнена книгами та л╕тописами з ╕стор╕╖.
А найголовн╕ш╕ под╕╖ у житт╕ Шевченка траплялися навесн╕: навесн╕ в╕н народився, отримав свободу (до реч╕, у кв╕тн╕ — 180 рок╕в в╕д часу викупу Тараса з невол╕), навесн╕ вийшов "Кобзар", навесн╕ опинився за ╜ратами, знову почув про свободу ╕… зрештою, навесн╕ Тарас Шевченко помер. А останн╓, що спробував в╕н перед смертю – був чай з вершками, який в╕н отримав з рук свого пом╕чника.
Як не дивно, Шевченко в╕в богемний спос╕б життя, адже сп╕лкувався з найб╕льш осв╕ченою мистецькою ел╕тою свого часу. В╕н вживав вишуканий алкоголь – наприклад, вина "Вдова Кл╕ко" ╕ ром, дуже любив каву – нав╕ть досл╕джував ╖╖ ╕стор╕ю на укра╖нських землях, та смакував ел╕тними китайськими та фруктовими ╓вропейськими чаями. А ╕деальною ж╕нкою чистого укра╖нського типу для Тараса Григоровича була дружина Пантелеймона Кул╕ша. Ушкалов пропону╓ не в╕рити чуткам про ╖хн╕ стосунки, що заходять дал╕ платон╕чно╖ дружби та захоплення.
Лише усв╕домлення цих багатьох ╕постасей Шевченка, досл╕дження його б╕ограф╕╖ та знання факт╕в з його дол╕, що виходять за меж╕ шк╕льних п╕дручник╕в, допоможуть нам правильно читати його поез╕ю, розум╕ти картини ╕ в╕дчувати Тараса ближчим до нас.

Сп╕лкувалась ╤ванна ПОДОЛЬСЬКА
Народний музей Тараса Шевченка (м. Льв╕в)

На фото - ╤ванна Подольська (з мандр╕вки шляхами Тараса Шевченка) 
З родичем Тараса Шевченка п. Миколою Лисенком у Керел╕вц╕. Л╕воруч - Зенов╕я Ф╕л╕пчук, зав╕дувач Народного музею Тараса Шевченка (м. Льв╕в), праворуч - Аскольд Стернюк, художник

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 06.04.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19854

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков