Версiя для друку Обговорити в форумi

Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» подарувала незабутні зустрічі з багатьма освітянами з різних куточків України. Та найбільше вразило знайомство з педагогами з Торецька, які, без перебільшення, тримають українське небо. Знайомтеся - спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №3 Торецька Донецької області. Директор Антонова Елла Григорівна розповіла про численні міжнародні контакти школи. Важко повірити, що у Торецьку, звільненому у липні 2014 року, освіта представлена на такому високому рівні. «Проводимо практичні семінари, скайп-конференції, зустрічі з нашими школами-партнерами у Литві, Індії, Бразилії, Великобританії, Іспанії, - розповідає Елла Григорівна. – Працюють гуртки «Юний лінгвіст», «English school», «Дебати». Крім англійської, діти вивчають німецьку мову у гуртку «Deutch mit spass». Педагогічний колектив працює над реалізацією проектних технологій міжнародної співпраці в освітній простір Донбасу, налагоджує партнерські зв’язки з питань наукової та інноваційної діяльності».
Елла Григорівна пригадує події літа 2014 року, коли більше 150 вихованців школи змушені були виїхати на підконтрольну Україні території. Нині у школі навчається 523 дітей. Елла Антонова наголошує, що патріотичне виховання є пріоритетним у роботі школи. І про це розповідають ті вчителі, яким судилося пережити окупацію. «Ми ніколи не уявляли себе поза Україною, - говорить Елла Григорівна. – А події, які ми пережили, примусили всіх нас ще більше цінувати свою рідну землю, відчувати нерозривний зв’язок з нею». Невелика передісторія звільнення українського Торецька вкотре примушує всіх нас замислитися над тим, наскільки дорогу ціну доводиться заплатити за незалежність. Саме тому варто не забувати про наших захисників, і усіляко підтримувати освітян Донеччини на їхньому шляху інтеграції в український та європейський освітянський простір.
…21 липня 2014 року над Торецьком замайорів український прапор. Треба зазначити, що влітку 2014 року Збройні Сили України успішно визволяли наші міста й села від російських окупантів. Кожний населений пункт заслуговує на окрему розповідь, але визволення Торецька (тодішнього Дзержинська) було особливим, адже визволяли його переважно спецпризначенці. Саме вони завдали значних втрат ворогові. Операція розпочалася 20 липня 2014 року. Спецпризначенці розпорошилися й почали квартал за кварталом підходити до міської державної адміністрації. Українські вояки спрацювали блискавично: адміністрацію захопили миттєво. Але всього не передбачиш. Коли піднялися на дах будівлі, щоб підняти прапор України, кулеметник підійшов до флагштока, аби зняти «денеерівську відзнаку» (так званий прапор), несподівано з дев’ятиповерхівки навпроти вдарила черга з кулемета. Вороги пішли у наступ, проте, за словами українських вояків, «не на тих напали». Окупанти надіслали своїм допомогу, до школи під’їхав російський БТР. Проте вдалим пострілом з РПГ-22 одного з українських бійців ворожий бронетранспортер було виведено з ладу. Бойовики зрозуміли, що «викурити» українців з адміністрації буде непросто, і відкрили вогонь з вогнемета. Вогонь охопив верхній поверх адміністрації, згодом пожежа поширилася на інші поверхи. Проте українські вояки тримали ситуація під контролем, так і не дозволивши ворогу переламати ситуацію. Група вояка на псевдо «Вожак» не давала ворожим кулеметникам вести прицільний вогонь – згодом дві кулеметні точки були знищені. Бій тривав приблизно до 15.30 год., тож наші війська звільнили Торецьк від російських окупантів за 10 годин. За повідомленням прес-центру АТО, це був чи не єдиний у світовій практиці випадок, коли спецпризначенці стали рушійною силою під час звільнення міста. А для мирних жителів це означало початок мирного життя. 1 вересня 2014 року школа розпочала навчання. Сьогодні розповідь про те, як звільняли місто, можна почути від школярів та від вчителів. І нині вони готові ділитися своїми спогадами, долаючи вчорашній страх, а іноді – зневіру. Тож мирного тобі неба, український Торецьк!

Наталія ОСИПЧУК, письменниця, член НСПУ
На фото: конкурс читців «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!» у Торецькій ЗОШ №3

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Душі криниця"