Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«НЕВ╤ДВОРОТНЕ»
Нещодавно вийшла друком сьома книга в╕рш╕в Юл╕╖ Бережко-Кам╕нсько╖ «Нев╕дворотне».


ЛЮДМИЛА ВЕСЕЛА: ЗЕРНЯТКО У СЕРЦ╤ ГРАНАТА
В Св╕тлиц╕ запахло Кримом: без назв, без ╕мен, незримо, немов пелюстками мак╕в - хай без...


Л╤ТКОНКУРС ДЛЯ ШКОЛЯР╤В: ДО СТАРТУ – МЕНШЕ М╤СЯЦЯ!
Всеукра╖нський л╕тературний конкурс «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка...


У МЕРЕЖ╤ З’ЯВИВСЯ МУЛЬТФ╤ЛЬМ «КОЛИСКОВА КРА╥НИ. КРИМ»
У мереж╕ з'явився мультф╕льм-колискова, створений за про╓ктом "Колискова кра╖ни" та за п╕дтримки...


ВВЕДЕННЯ — ПОЧАТОК ЗИМОВИХ СВЯТ
А завершаться вони Собором ╤вана Хрестителя-Предтеч╕ (20 с╕чня).




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2018
МАГ╤Я ВЕРБОВО╥ ГАЛУЗКИ

Наш╕ традиц╕╖

У нед╕лю, за тиждень до Великодня, християни урочисто в╕дзначають свято Входу Господнього в ╢русалим, яке у народ╕ найчаст╕ше називають Вербною, Кв╕тною, Шутковою нед╕лею. Але у Новому Зав╕т╕ чита╓мо, коли ╤сус Христос ╖хав у м╕сто на осл╕ (символ пок╕рно╖ тварини), то мешканц╕ радо зустр╕чали Його — Сина Божого, встеляли перед Ним дорогу пальмовим г╕ллям. Чому саме пальмовим, а нед╕ля таки зветься Вербною?..
Стародавн╕ ╓вре╖ щор╕чно вшановували ос╕нн╓ свято “кущ╕в-намет╕в”, яке займало в побут╕ ╕удейського народу значне м╕сце. Воно тривало аж с╕м дн╕в! У перший день свята люди приносили пучки пальмових г╕лок ╕ хльоскали ними по п╕длоз╕ до тих п╕р, поки не в╕дпало все листя. Такий обряд був пережитком ще б╕льш давн╕х маг╕чних д╕й, як╕ мали б забезпечити передачу земл╕ сили, над╕лити рослинн╕сть духом родючост╕.
У багатьох народ╕в, на територ╕╖ проживання яких пальма не росте, вважалося, що верба, яка прижива╓ться у вологих м╕сцях, б╕ля водойм, ма╓ маг╕чну силу та здатн╕сть забезпечити сади й поля вологою. Так само вважали й давн╕ укра╖нц╕.
Господар╕, повертаючись з церкви з посвяченою вербою, не в╕дразу заходили до хати, а спершу йшли на поля, на городи, аби посадити к╕лька вербових галузок, “щоб росли Богов╕ на славу, а людям на вжиток”. “На вжиток”, бо вербою л╕кувалися, з верби плели кошики, нею скр╕плювали гребл╕... Решта г╕лочок несли до хати ╕ ставили на покут╕ б╕ля ╕кон. Якщо, ув╕йшовши до хати, заставали когось, хто проспав церковну заутренню, то “били” такого посвяченою вербою “на здоров'я” ╕ з нагадуванням “за тиждень — Великдень!”. Мовляв, не проспи! Зрештою, таке “побиття” застосовували до кожного, бажаючи того ж таки здоров'я. Молод╕ хлопц╕ та д╕вчата “лупцювали” один одного в╕дразу на подв╕р'╖ храму. Д╕ти ковтали вербов╕ “котики”, аби горло не бол╕ло.
Посвячен╕й верб╕ припису╓ться особлива маг╕чна сила. Як уперше весною виганяють худобу на пасовище, то конче посвяченою у церкв╕ лозою верби, “щоб добре паслася ╕ нечисть не ч╕плялася до тварин”. Викидали г╕лля посвячено╖ верби за пор╕г хати п╕д час граду, “щоб стих╕я вщухла ╕ городину не побила”.
Верба (тим паче — посвячена) ма╓ велике значення в народн╕й медицин╕. ╥╖ в╕дваром вмивають голову при болях, л╕кують в╕д пропасниц╕ та ревматизму. Використовують вербу ╕ в науков╕й медицин╕.

НАВ╤ТЬ ВОРОН Д╤ТЕЙ КУПА╢...

Б╕лий тиждень — останн╕й перед святом Великодня. У його дн╕ годилося прибрати ╕ поб╕лити хати, бо в цей час нав╕ть ворон сво╓ гн╕здечко чистить ╕ купа╓ д╕тей-воронят у р╕чц╕. А у Чистий четвер, до сходу сонця, сл╕д було зак╕нчити наводити порядок у господарств╕, хл╕в╕, на подв╕р'╖ й самому помитися, скупатися, бо це дасть здоров'я на весь р╕к.
Вдень у Чистий четвер на городах, у садку господар╕ спалювали тор╕шн╓ листя ╕ бадилля. Сво╓р╕дний ритуал очищення людини ╕ земля вогнем та водою супроводжувався примовляннями:
- Смерте, смерте, ╕ди на л╕си, ╕ди на безв╕сть, ╕ди на море!
Або ж:
- Смерть з морозом танцювала, танцювала ╕ сп╕вала, ╕ за море почвалала...
У Чистий четвер також стригли д╕тей, прали б╕лизну, одягалися у все чисте, святкове. Увечер╕, п╕сля в╕дправи у храмах Страстей, несли додому запалену св╕чку чи лампадку, та так обережно, щоб вогонь не погас. Полум'ям ц╕╓╖ св╕чки випалювали хрест на сволоку хати, який ставав оберегом в╕д зло╖ сили. Сама св╕чка також вважалася оберегом ╕ ╖╖ запалювали п╕д час грози, повен╕ чи тод╕, коли хтось важко захвор╕в, читали молитву.
У Стасну п'ятницю, до виносу плащаниц╕ у церкв╕, не виконували жодних роб╕т. Оп╕сля, вважали, можна пекти паску та... садити капусту, бо тод╕ “вона буде головаста”.
У Великодню суботу готували крашанки. За пов╕р'ям, пофарбован╕ цього дня у лушпинн╕ цибул╕ крашанки мають збер╕гатися протягом року, аж до наступного Великодня.

ПРОКИНЬСЯ, БДЖ╤ЛКО!

30 березня — церковне свято Олекс╕я. У народн╕ його називають Теплим Олексою. Цей день знамену╓ початок роботи пас╕чник╕в. Якщо погода вже тепла, сн╕г з╕йшов, крига скресла, то пас╕чники виносять вулики з бдж╕льника, замовляють словесними звертаннями бдж╕л, щоб ╕нших господар╕в не шукали, а пот╕м моляться, щоб Бог послав гарне л╕то, бо тод╕ буде багато меду. Якщо ж сн╕г ще не з╕йшов, дошкуляють морози, то пас╕чники обмежуються примовляннями, зверненнями до бдж╕л, аби т╕ потроху прокидалися й готувалися до роботи.
Народна традиц╕я велить пас╕чникам, випускаючи бдж╕л на Теплого Олекси, викопати посеред пас╕ки невеличку дернину, трич╕ об╕йти з нею навколо вс╕х вулик╕в, кожного торкаючись ц╕╓ю дерниною, ╕ примовляти:
- Як земля не зруша╓ з╕ свого м╕сця, так ╕ бджоли мо╖ не зрушать в╕д мене, ╖хнього хазя╖на!
Вважають, що цього дня щука розбива╓ хвостом л╕д. Якщо сп╕ймати цю щуку, попросити про щось у не╖, а пот╕м в╕дпустити, то протягом року буде удача в усьому, ╕ сам╕ бажання зд╕йснюватимуться “за щучим вел╕нням”. Лихо, коли цю щуку не в╕дпустити. Тод╕ прощайся з удачею, особливо на рибалц╕. У пов╕р'╖ прихована глибока мудр╕сть. Наприк╕нц╕ березня щука нереститься. Тому ловити ╖╖ не сл╕д!
За фенолог╕чними спостереженнями, на Теплого Олекси почина╓ сп╕вати в╕всянка, прил╕тають журавл╕ з вир╕ю.

НЕ ПРОГАВТЕ ЗАХ╤Д СОНЦЯ!

4 кв╕тня у народному календар╕ укра╖нц╕в — свято Василя Теплого. У давнину вважали: тому, хто оп╕ку╓ться врожа╓м, сл╕д на Василя Теплого не прогавити зах╕д сонця, а уважно спостер╕гати за ним. Народна прогностична прикмета стверджу╓:
- Коли на Василя Кв╕тневого (ще так називають у народ╕ цей день) навколо сонця при заход╕ з'явилися червон╕ кола, то господарю нема чим перейматися, адже л╕то обов'язково буде пог╕дним, врожайним. Лихо, коли дощ накрапа╓. В╕н н╕чого доброго не в╕щу╓.
- Якщо весь день на Василя Теплого сто╖ть тиха тепла погода, - говорить ╕нша прикмета, - то й усе л╕то можна буде насолоджуватись лаг╕дним сонячним пром╕нням.
Аби задобрити Василя, ╖ли жовтки я╓ць, як╕ якраз нагадують ╕ символ╕зують сонце, або споживали яйце ц╕лком, якщо б╕лки н╕куди под╕ти. Тим паче, що яйце ╓ дуже поживним продуктом. Тож заради Василя ╕нколи нав╕ть нехтували строгими приписами Великого посту.
Господин╕ цього дня обходили вс╕х курочок-несучок, збирали яйця (для приготування неодм╕нно мали бути св╕ж╕!), варили ╖х ╕ роздавали вс╕м членам родини. Якщо цього дня до осел╕ зав╕тав г╕сть, то його також пригощали стравами з я╓ць. Так вел╕ла народна традиц╕я!
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19824

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков