Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БРЕХНЯ, ЩО НЕ ДОЖИЛА ДО СТАРОСТ╤.
наша влада не стомлю╓ться запевняти нас, що Крим було загарбано з одн╕╓╖ лише причини: в Укра╖н╕...


НЕДОВ╤РА - ЯК ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ КРЕМЛЯ
Традиц╕╖, як бачимо, живуч╕. Ц╕лком можливо, що й сьогодн╕шн╕м «героям» посиплють...


SI VIS PACEM, PARA BELLUM (З ДУМОЮ ПРО ФЛОТ)
Г╕бридна ╕стор╕я з окупац╕╓ю/здачею Криму рано чи п╕зно випливе на св╕т. В тому нема╓ сумн╕ву. Це...


«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2018
НЕРЕЗИДЕНТИ, або НЕОГОЛОШЕНА В╤ЙНА ПРОТИ ТПО

Хвиля обурення, яка зд╕йнялася в Укра╖н╕ з приводу проведення в окупованому Криму вибор╕в президента Москов╕╖, не була, на жаль, ан╕ надто високою, н╕, тим б╕льш, нищ╕вною для Кремля. Прокотившись площами к╕лькох м╕ст, пошум╕вши в етерах телеканал╕в, вона тихо з╕йшла нан╕вець. Власне, в╕д громадськост╕, в╕д ЗМ╤ б╕льшого навряд чи й можна було вимагати.
А що ж влада? О, представники нашо╖ влади не шкодували тут ан╕ гн╕вних сл╕в, н╕ заклик╕в до зах╕дних партнер╕в зробити поцуплену кримську вал╕зку ще важчою, ще незручн╕шою для загарбника. Чого вартий був один лише емоц╕йний виступ Петра Олекс╕йовича! ╤ правильно: «стомлен╕й» в╕д г╕бридно╖ «укра╖нсько╖ кризи» ╢вроп╕ треба пост╕йно нагадувати про те, що насилля, вчинене проти одного, без в╕дновлення статусу кво ╕ належного покарання агресора, буде гарантовано розц╕нене ним як мовчазна згода ╕ в подальшому визнавати за ним право на таку повед╕нку. За таких обставин, чекати, хто буде наступним, зовс╕м недовго.
От, лишень, спонукаючи партнер╕в до непоступлив╕шо╖ позиц╕╖, до жорстк╕ших санкц╕й, до невизнання лег╕тимност╕ новообраного президента Москов╕╖, зокрема, непогано було б ╕ самим позиц╕онувати себе якось виразн╕ше. Скаж╕мо, першими прямо ╕ в╕дкрито заявити, що президент, обраний, в тому числ╕, й за рахунок голос╕в загарбано╖ територ╕╖, не може вважатися лег╕тимним. Наполягати на визнанн╕ цього в м╕жнародних орган╕зац╕ях, зокрема, в ООН з метою ╕золяц╕╖ режиму, що брутально зневажа╓ м╕жнародне право, руйну╓ ╕снуючий св╕товий прядок, несе явн╕ загрози ввергнення людства в пекло ново╖ в╕йни за перед╕л св╕ту. Проголосована вчора Верховною Радою постанова про невизнання вибор╕в президента Москов╕╖ на територ╕╖ Криму вигляда╓ в цьому сенс╕ в╕дверто половинчатою. Кра╖на, яка зазнала агрес╕╖, мала б висловлюватись ясн╕ше. На жаль, под╕бна г╕бридн╕сть вже стала прикметою нашо╖ влади. Так, скаж╕мо, вимагаючи посилення санкц╕й, вимагаючи ╕золяц╕╖ агресора, х╕ба не мали б перш сам╕ запровадити д╕╓в╕ санкц╕╖ проти нього? Х╕ба не мали б давно вже визнати нав’язану ним в╕йну в╕йною, зам╕сть того, аби ховатися за д╕ряву ряднину АТО? Лише ц╕ два кроки дозволили б св╕тов╕ з б╕льшою дов╕рою ставитися до Укра╖ни, в╕дпов╕дно ╕ енерг╕йно реагувати на под╕╖ навколо не╖.
В╕дмовки нашо╖ влади, мовляв, пол╕тики на Заход╕ ╕ так в курс╕ справи, добре розум╕ють ситуац╕ю, не пояснюють сут╕ проблеми. Адже це лише в посттотал╕тарн╕й св╕домост╕ вчорашнього совка пол╕тики, влада крутять як ╖м заманеться. На в╕дм╕ну в╕д Укра╖ни з ╖╖ перех╕дним станом, в кра╖нах стало╖ демократ╕╖ влада привчена прислухатися до народу, виконувати його волю. Чи треба нагадувати, що ╕ в Н╕меччин╕, ╕ у Франц╕╖ м╕сцев╕ б╕знес-ел╕ти вже довший час п╕дштовхують свою владу до скасування санкц╕й проти Москов╕╖? ╤ тамтешн╕м урядам чимдал╕, то важче пояснювати, чому ╖хн╕ компан╕╖, як╕ зазнають величезних збитк╕в через введений санкц╕йний режим, мусять ╕ дал╕ втрачати прибутки, в той час, як кра╖на, на захист яко╖ т╕ санкц╕╖ введено, не лише продовжу╓ наростаючим темпом гендлювати з агресором, але нав╕ть оголошу╓ окуповану територ╕ю… в╕льною економ╕чною зоною.
Св╕т б╕знесу – св╕т жорстко╖ конкуренц╕╖. Перере╓строван╕ б╕знеси укра╖нських владоможц╕в, що усп╕шно працюють сьогодн╕ в Криму ╕ на Донбас╕, п╕дтримуючи економ╕ку окупованих рег╕он╕в, в той час як зах╕дн╕ компан╕╖ ловлять облизн╕в, укра╖нський ╕льмен╕т, який через наш╕ порти (хай ╕ з пересадками) ╕ дос╕ в╕двантажу╓ться на ф╕рташ╕в Титан в час╕, коли ми зд╕йма╓мо гвалт щирого обурення з приводу с╕менс╕вських турб╕н, завезених на нову електростанц╕ю п╕д Севастополем – така г╕бридна пол╕тика не може не викликати нерозум╕ння, несприйняття, глухого невдоволення на Заход╕. Особливо ж коли зам╕сть того, щоб докладати вс╕х зусиль по виведенню кра╖ни з економ╕чного ступору, укра╖нська влада в╕дверто гальму╓ той процес. Корупц╕йн╕ скандали з найвищими високопосадовцями, де злочинц╕ гарантовано уникають покарання, шалений спротив намаганням здорових сил сусп╕льства у сп╕лц╕ з Заходом орган╕зувати системну боротьбу з корупц╕╓ю, виведення кап╕тал╕в в офшори в час╕, коли кра╖на критично потребу╓ ╕нвестиц╕й, в╕дверте намагання найвищих чиновник╕в наживатися на в╕йн╕ - все те аж н╕як не дода╓ дов╕ри ╕ авторитету Укра╖н╕ на м╕жнародному р╕вн╕. В час╕ ж агрес╕╖ проти не╖ то ╓ абсолютно неприйнятним, б╕льш того – вкрай небезпечним, таким, що ставить п╕д загрозу незалежн╕сть держави, майбутн╓ нац╕╖.
Саме тому мен╕ важко було позбутися в╕дчуття липко-нудотно╖ нещирост╕, слухаючи слова подяки Петра Олекс╕йовича тим кримчанам, як╕ про╕гнорували пут╕нськ╕ вибори. П╕д час ц╕╓╖ кампан╕╖ московська влада намагалася забезпечити якнайб╕льшу явку, тож засобами «заохочення» не гребували. Що те означа╓ в ситуац╕╖, коли можна легко втратити посаду, а то й позбутися робочого м╕сця, не варто й казати. ╤ все ж чимало кримчан не прийшли на виборч╕ д╕льниц╕. Не думаю, що поясненням тако╖ повед╕нки було бажання заслужити подяку в╕д нашого президента. Легше уявити, що ними рухало несприйняття себе частиною «отечества чужого», а отже, несприйняття нав’язаного ╖м «вибору» несвого президента.
По сут╕, саме вони залишаються сьогодн╕ ланкою, що ╓дна╓ Крим з Укра╖ною. ╤ дуже сумно, що велика Укра╖на не завжди розум╕╓ ╖х, не кажучи вже про якусь п╕дтримку.
- Власне, чим може допомогти Укра╖на сво╖м громадянам на окупован╕й територ╕╖? – спита╓ хтось.
На окупован╕й територ╕╖ перел╕к таких можливостей ╕ справд╕ вкрай обмежений. Саме тому диву╓, вража╓, виклика╓ г╕ркоту, а часом ╕ нестримний гн╕в, коли моя держава, зам╕сть того, щоб вс╕ляко п╕дтримувати тих, хто не в╕др╕кся в╕д не╖, натом╕сть бездумно нищить св╕й ╕м╕дж в ╖х очах. Приклад з «Кримською св╕тлицею», редакц╕я яко╖ в╕дмовилася перебиратися з Криму до столичного Ки╓ва, сумне св╕дчення такого д╕йства. Зам╕сть того, щоб вс╕ляко сприяти подальш╕й д╕яльност╕ державницько╖ укра╖нсько╖ газети на п╕востров╕ (про таке мр╕яла б будь-яка ╕нформац╕йна агенц╕я), в чи╖хось запалених м╕зках визр╕ло р╕шення будь-що перевести редакц╕ю на материк. Жодн╕ докази недоц╕льност╕, ба! – неможливост╕ того, не сприймалися на дух. Власне, думку колективу, думку головного редактора, його численн╕ звернення до сп╕взасновник╕в, до М╕н╕стерства культури, зокрема, до видавництва були просто про╕гнорован╕. На очах зачудованих читач╕в «Св╕тлички» редакц╕ю на чол╕ з багатол╕тн╕м головредом, заслуженим журнал╕стом Укра╖ни, було зв╕льнено, а пере╖зд одного лишень коректора видано за переведення вс╕╓╖ редакц╕╖ до столиц╕. При тому, в пошуках привод╕в для зв╕льнення бездумн╕ чиновники не гребували н╕чим – в╕д звинувачень в прогулах у випадку з головним редактором, до наказ╕в пересилати кореспонденц╕╖ з Криму до незаре╓стровано╖ газетки, яка перебрала на себе «Св╕тличчине» ╕м’я, засобами звичайно╖ пошти (читай: через ст╕л московських спецслужб), у випадку автора ц╕╓╖ статт╕. В його ж випадку, як покарання за непоступлив╕сть, процес зв╕льнення було розтягнуто на п╕вроку, упродовж яких, перебуваючи на посад╕ кореспондента, в╕н був позбавлений можливост╕ отримувати свою пенс╕ю. Зрештою, йому було в╕дмовлено не лише у виплат╕ зарплати за т╕ п╕вроку, але й поцуплено б╕льше двох тисяч з н╕бито виплачених кошт╕в. Сумно, але серв╕льн╕ суди, в╕дтанцьовуючи п╕д дудку влади, нав╕ть не пробують зберегти видим╕сть правосуддя.
- Але то з пресою, - скаже м╕й читач. – Ну, що поробиш: не любить наша влада вашого брата. Пам’ята╓мо ж: спершу, попри привселюдн╕ клятви покласти життя за Свободу Слова, з кра╖ни вичавили Шустера, та й сьогодн╕, он - генеральний директор ZIKу кричить-вола╓ про спроби захоплення телеканалу.
Н╕-н╕, м╕й читачу, це стосу╓ться не лише м╕д╕а, хоча ц╕лком лог╕чно, що вони першими потрапляють п╕д удар. Приниження ╕ неприкрита дискрим╕нац╕я впали на голови надто багатьох, аби можна було говорити про нелюбов влади лише до незручних ЗМ╤. Так, закон «Про в╕льну економ╕чну зону Крим» потягнув за собою сумнозв╕сн╕ постанови НБУ, як╕ перетворили кримчан – як тих, хто залишився в окупац╕╖, так ╕ тих, хто перебрався на материк – у нерезидент╕в. Що означа╓ той «титул», а ще статус тимчасово перем╕щено╖ особи (ТПО), поясню на сво╓му приклад╕.
Оф╕ц╕йно в╕дмовившись в╕д московського громадянства, змушений щотрим╕сяц╕ ви╖здити з дому на материк, де також маю нерухом╕сть. На материк же перев╕в свою пенс╕ю, витребувавши ориг╕нал пенс╕йно╖ справи. Проста процедура в╕дновлення пенс╕йних виплат зам╕сть обумовлених законом 10 дн╕в тривала упродовж тринадцяти м╕сяц╕в (в╕с╕м м╕сяц╕в з моменту написання заяви). При тому, Пенс╕йний фонд з якогось дива зарахував виплати окупанта, як╕ той зд╕йснював з червня по грудень 2014 року, як сво╖ власн╕. Ганебно, але жодних пояснень на м╕й прямий запит щодо то╖ колаборац╕╖ з ПФ Москов╕╖ ПФ Укра╖ни так ╕ не надав. Б╕льше того, вже в березн╕ 2017 року, повернувшись вчергове з Криму, виявив, що ще з вересня 2016 року позбавлений сво╓╖ пенс╕╖. ПФ посилався при тому на постанову Каб╕нету м╕н╕стр╕в №365 в╕д 8 червня 2016 року «Деяк╕ питання зд╕йснення соц╕альних виплат внутр╕шньо перем╕щеним особам». Почитавши ту постанову, був вражений. П╕дзаконний акт, витворений нап╕вграмотними чинушами, фактично позбавляв мене права на отримання свого пенс╕йного забезпечення – права наданого мен╕ Конституц╕╓ю Укра╖ни та забезпеченого законами Укра╖ни, зокрема, законом «Про пенс╕йне забезпечення» та законом «Про загальнообов’язкове державне пенс╕йне страхування». Згадана постанова обмежувала мо╓ право перебувати вдома, в Криму, лише ш╕стьма десятками дн╕в, що на тридцять дн╕в менше, ан╕ж дозволя╓ нав╕ть окупац╕йна влада. Перевищення того строку тягне за собою припинення пенс╕йних виплат. В╕дновлення ╖х, при тому, можливе лише через п╕вроку. Б╕льше того, та дискрим╕нац╕я довершувалася ганебною вимогою з’являтися на принизливу ╕дентиф╕кац╕ю.
Тою сво╓ю постановою гройсман╕вський Кабм╕н не просто вийшов за меж╕ сво╖х повноважень, руйнуючи один з нар╕жних камен╕в сусп╕льного договору. Застосовуючи явну дискрим╕нац╕ю до велико╖ групи ос╕б, визначених як ТПО, в╕н порушив базов╕ права людини, обмежуючи ╖х право на в╕льне пересування, на ╓дн╕сть с╕м’╖.
Аби не бути дискрим╕нованим, аби виплата мо╓╖ м╕зерно╖ пенс╕╖ не залежала в╕д свав╕лля привладних самодур╕в, я напол╕г на виключенн╕ мене з бази даних ТПО. Результат виявився вражаючим: попри виграний мною в судах позов, Пенс╕йний фонд Укра╖ни листом начальника м╕сцевого управл╕ння пов╕домив мене про те, що в╕дновлення пенс╕йних виплат станеться лише п╕сля того, як я… визнаю себе ТПО. Але я ╓ громадянином Укра╖ни ╕ мо╓ право на пенс╕йне забезпечення забезпечено саме цим статусом, аж н╕як не накидуваним мен╕ статусом ТПО.
Тим часом, Пенс╕йний фонд Укра╖ни, який за законом ма╓ ц╕лком певн╕ зобов’язання перед╕ мною, натом╕сть блоку╓ мою маленьку пенс╕ю вже упродовж п’яти м╕сяц╕в. За п╕вроку матиме законне право скасувати ╖╖ назагал. Як такому, хто не отримував пенс╕ю упродовж шести м╕сяц╕в ╕, певно, переставився в кращий св╕т.
Ще одним сюрпризом стала неможлив╕сть перерахування на мою картку будь-яких кошт╕в. ╤ знову мене зал╕зною палицею заганяють в хл╕в ТПО. Пишу «в хл╕в», бо ж до вс╕х тих б╕дах – м╕грують вони на через л╕н╕ю фронту на сход╕, а чи стац╕онарно мешкають в столичному Ки╓в╕, моя влада ставиться не краще, н╕ж до бидла. За що нам те приниження, панове – невже за те, що не в╕дреклись в╕д сво╓╖ держави?
Невже моя влада щиро вважа╓, що такими сво╖ми д╕ями вона прихиля╓ серця кримчан/ донеччан/ луганчан – вс╕х тих, хто не з╕ сво╓╖ вол╕ опинився м╕ж жорн╕в ц╕╓╖ в╕йни? Чи то ╓ продовженням г╕бридного плану подальшо╖ здач╕ укра╖нських земель, зацементування окупац╕╖?
На жаль, питання ц╕ гостр╕ ╕ далеко не риторичн╕. Тривожного забарвлення дода╓ ╖м дивовижна вперт╕сть, з якою наша влада прошку╓ по явно хибному шляху. Так, якщо постанова Ки╖вського адм╕н╕стративного окружного суду в╕д 14 грудня 2017 року, № 826/13784/16 http://www.donbasssos.org/27122017/ дала було над╕ю на скасування в╕дверто неправово╖, явно дискрим╕нац╕йно╖ гройсман╕всько╖ постанови №365, то ось на цьому тижн╕ цю постанову було, виявля╓ться, скасовано постановою Апеляц╕йного адм╕н╕стративного суду м. Ки╓ва https://vchasnoua.com/donbass/55581-apellyatsionnyj-sud-priznal-pravomernost-proverok-vpl-po-mestu-prozhivaniya .
Щось схоже на неоголошену в╕йну проти ╕зго╖в, що звуться нин╕ ТПО та нерезидентами, х╕ба н╕?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19814

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков