Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2018
НЕ «ПРОМАЙДАНИТИ» УКРА╥НУ: ПРОБЛЕМИ «ВГОР╤» – ЛИШЕ ЕКСТРАКТ БЕЗЛАДУ, З ЯКИМ МИРИМОСЯ «ВНИЗУ»

Звернення ╤н╕ц╕ативно╖ групи «Першого грудня» щодо проблеми в╕дпов╕дальност╕ «кербуд╕в» низових структур громадянського самоврядування

У попередн╕х наших зверненнях ми зосереджували увагу на в╕дпов╕дальност╕ влади. Ми намагались остерегти наших керманич╕в перед спокусою надм╕рно╖ централ╕зац╕╖ влади в одних руках, що ╓ насправд╕ рудиментом рос╕йсько╖ концепц╕╖ влади. Бо саме там, кажучи словами одного з рос╕йських опозиц╕онер╕в, «послаблення пол╕тично╖ позиц╕╖ "хазя╖на" прир╕вню╓ться до спроби дез╕нтеграц╕╖ кра╖ни».
Сьогодн╕ настав час поставити у фокус нашо╖ тривоги в╕дпов╕дальн╕сть самого укра╖нського сусп╕льства. Адже в ньому також нуртують давн╕ хвороби, як╕ не раз уже ставали причиною наших нац╕ональних поразок.
На наших очах в╕дбува╓ться чергова нац╕ональна драма, яка, здавалося б, уже н╕коли не мала повторитися. Йдеться про неспроможн╕сть нашого сусп╕льства вт╕лити в життя позитивн╕ здобутки сво╖х повстань. Упродовж к╕лькох десятил╕ть Укра╖на пережила три переможн╕ Революц╕╖ – Революц╕ю на гран╕т╕, Помаранчеву та Революц╕ю г╕дност╕. Завдяки ╖м було досягнуто подв╕йно╖ мети: не лише уневажнено кремл╕вськ╕ сценар╕╖ переведення Укра╖ни на рос╕йську орб╕ту, а й в╕дкрито перспективи цив╕л╕зованого, ╓вропейського розвитку нашо╖ держави. В╕дтак народ мав засв╕дчити, що в╕н г╕дний сво╓╖ державност╕.
Що ма╓мо натом╕сть? Здобутки наших майданних перемог щоразу розтринькуються – ╕ то не лише власть ╕мущими. На зм╕ну натхненним Майданам, що були породжен╕ неповторним народним поривом, прийшли не завжди зрозум╕л╕ акц╕╖, спланован╕ й учинен╕ не дуже прозорими й не дуже вартими дов╕ри пол╕тичними центрами. ╤ кожного разу бачимо намагання орган╕зувати черговий протестний «майдан», кожного разу ватажки прагнуть п╕дняти народ на повстання, проте не дають соб╕ труду роз?яснити, хто в╕зьме владу п╕сля пад╕ння нин╕шньо╖, а головне – п╕д яку програму цю нову владу буде використано. Ру╖нницьк╕ тенденц╕╖ вочевидь переважають над тенденц╕ями буд╕вничими.
Проте нин╕шня Укра╖на – це не остр╕вна Запорозька С╕ч ХVII – ХVIII стол╕ть, а велика держава ХХI стол╕ття в центр╕ ╢вропи. Майдани реал╕зували право народу не допустити злочинних сценар╕╖в, але через майдани не можна стаб╕льно керувати державою! Майдани не ╓ ╕нструментами демократ╕╖ – вони ╓ лише св╕дченням, що демократичний розвиток у держав╕ пробуксову╓. Народ, який зна╓ ц╕ну власн╕й державност╕, ма╓ так орган╕зувати життя в сусп╕льств╕, щоб майдани стали непотр╕бними ╕ були зам╕нен╕ добре орган╕зованими референдумами.
Боляче спостер╕гати, як девальву╓ться сама назва «Майдан», освячена жертвою Небесно╖ сотн╕. Зловживання ц╕╓ю назвою творить блякл╕ ╕менн╕ «майдани», а головне – живить геро╖чний пафос безладдя. Тому щораз пом╕тн╕шими стають «месники» в балаклавах, як╕ буц╕мто покликан╕ «навести лад», проте натом╕сть трощать шибки й двер╕ в судах ╕ банках, можуть кинути таку-сяку гранату, але передус╕м с╕ють довкола в╕рус насильства. Як насл╕док – шириться дух ру╖нництва й охлократ╕╖. Чи ж дивно, що на цьому тл╕ вже з'явилися заклики до в╕йськового перевороту?
Звичайно, киплять пристрастями наш╕ р╕дн╕ укра╖нськ╕ уми ╕ серця. Але чи так уже важко в╕дгадати, що бензину в це багаття щедро п╕длива╓ Рос╕я? Чому ми як народ спроможн╕ були не допустити усп╕шного вт╕лення геопол╕тичних сценар╕╖в Кремля знову поневолити Укра╖ну, проте, схоже, виявля╓мося безсилими перед ру╖нницьким сценар╕╓м розвалу кра╖ни зсередини, який оберта╓ться роздержавленням укра╖нсько╖ Держави й нахабним ╜валтуванням ╖╖, неповнол╕тньо╖?
Збер╕гати державу ╕ сприяти ╖╖ розбудов╕ – наша головна мета.Не допустити стих╕йно╖ чи й ╕нсп╕ровано╖ г╕пер-анарх╕╖ – наше з вами громадянське завдання. Проте передус╕м сл╕д замислитись над тим, у чому лежить кор╕ння проблеми. На нашу думку, причиною тако╖ геро╖зац╕╖ ру╖ни ╓, звичайно ж, критично низька пол╕тична культура сусп╕льства та його схиблена ╕сторична пам?ять. Да╓ться взнаки засилля шукач╕в дешево╖ слави й авантюрист╕в. Проте чи не найважлив╕шими причинами ╓ в╕дсутн╕сть або нерозвинен╕сть самоврядування, неможлив╕сть для людини чи групи людей вир╕шувати сво╖ проблеми у звичному законному порядку, парал╕ч законност╕ взагал╕. В таких умовах громада деграду╓ до натовпу (або ж н╕коли так ╕ не вироста╓ над р╕внем натовпу) ╕ ста╓ неспроможною до продумано╖ рац╕онально╖ д╕╖. А за умов економ╕чно╖ скрути й сусп╕льно╖ дезорган╕зац╕╖ та депрес╕╖ лише вибуховий бунт зда╓ться виходом ╕з безвиход╕. На цьому й паразитують далекоглядн╕ ненависники Укра╖ни, одверт╕ й прихован╕.
Тут ╓ що сказати ╕ соц╕ологам, ╕ психологам, ╕ публ╕цистам. Про це треба говорити не лише ╕з владою, а й з╕ сусп╕льством, з р╕зними його верствами. З великими тисячами тих, хто назива╓ себе актив╕стами. ╤з чотирмастами з лишком народними депутатами. З десятками й десятками тисяч депутат╕в р╕зних р╕вн╕в, мер╕в м╕ст, гол╕в селищ. Це ж та величезна арм╕я, яка й ма╓ забезпечити структуру самоврядування. ╤ ма╓ в╕дпов╕дати за не╖.
Тому ми й ╕н╕ц╕ю╓мо розмову про цю сусп╕льну проблему, про колективну й ╕ндив╕дуальну в╕дпов╕дальн╕сть тих, кого обрано чи поставлено «кербудами» низових структур громадянського самоврядування. Про культивування ╖хньо╖ рол╕ й в╕дпов╕дальност╕, про процедуру пост╕йного екзаменування ╖х конкретною громадою. Про в╕дпов╕дальн╕сть низових народних ватажк╕в, яким, перш н╕ж оголошувати «пох╕д на Ки╖в», варто було б навчитися грамотно╖ державницько╖ роботи та вм╕ння облаштовувати життя у сво╓му малому довк╕лл╕. Адже проблеми «вгор╕» – це лише екстракт того безладу, з яким ми миримося «внизу».
Вс╕ ц╕ зболен╕ м╕ркування не ╓ нашим запереченням права сусп╕льства на громадянський протест – вони ╓ лише запереченням його права на громадянську глупоту. Не ╓ вони й ознакою нашо╖ сл╕поти, бо ми бачимо й «остр╕вки» позитивних здобутк╕в. Занепадництво ╕ тотальна знев╕ра не ╓ нашою позиц╕╓ю. Адже кра╖на повол╕ виходить ╕з тотал╕тарно╖ травми й набува╓ нових ознак. Але в тому то й р╕ч, що вс╕ ц╕ позитивн╕ тенденц╕╖ можуть занепасти, якщо ╖х не висв╕тлювати та не пропагувати ╕якщо гору в╕зьмуть ру╖нницьк╕ ╕нстинкти, вправно ман╕пульован╕ нашими недругами. Щир╕сть нам╕р╕в багатьох протестувальник╕в не ╓ гарант╕╓ю правильност╕ ╖хн╕х д╕й. Недарма ж народ заприм╕тив, що часом добрими нам╕рами дорога до пекла встелена.
Зв╕дси й наша осторога: не «промайданьмо» Укра╖ни! Будьмо обачн╕ й не впиш╕мо себе в ╕стор╕ю руйначами укра╖нсько╖ державност╕!

Учасники ╤н╕ц╕ативно╖ групи “Першого грудня”:
В’ячеслав Брюховецький, ╤ван Дзюба, ╢вген Захаров, Йосип З╕сельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скурат╕вський, Юр╕й Щербак, ╤гор Юхновський, Ярослав Яцк╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19804

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков