Версiя для друку Обговорити в форумi

Українські політики закликали представників парламентів країн-членів НАТО не визнавати результати «виборів» Володимира Путіна президентом РФ у тимчасово окупованому Криму, адже вони відбуваються з порушенням міжнародного права. Про це народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», голова постійної парламентської делегації у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз повідомила у Facebook після завершення панелі Міжпарламентської ради Україна-НАТО «Мілітаризація Криму і порушення прав людини на півострові».
«Звернула увагу у виступі на мілітаризацію півострова не лише конвенційною зброєю, але й розміщенням зброї масового знищення, зокрема, крилатих ракет з ядерними боєзарядами, а також комплексів Тополь-М -балістичних міжконтинентальних ракет», – підкреслила Фріз. За її словами, «викликає занепокоєння, з нашої точки зору, розконсервація об’єктів на кшталт «Феодосія-13» на території Криму, що побудовані за часів холодної війни та призначенні для зберігання зброї масового ураження». Парламентарій звернула увагу присутніх на включення до складу Чорноморського флоту Російської Федерації підводних човнів, що є носіями ракет з ядерними зарядами. «Зрозумілим є, що в Криму формується потужна ударна група, що вже істотно змінює баланс сил в регіоні», – зазначила Фріз. За її словами, окремим питанням стоїть цілеспрямована політика окупаційної влади до штучної зміни етнічного складу півострова. «Відбувається активне переселення представників етнічних груп Сибіру до Криму. Натомість, особи, що, зокрема, проходили службу в Збройних силах України, але залишилися на півострові, переводяться до військових частин Південного та Центрального військового округів РФ», - зазначила депутат.
Фріз також зауважила, що голова Меджлісу Рефат Чубаров звернув увагу на системні та кричущі порушення прав людини на півострові, зокрема, щодо кримськотатарського населення, примушення до переселення, насильницької паспортизації, переслідування за релігійним та національним ознаками. «Також обговорювалося питання знищення окупаційною владою культурної спадщини Криму та часткове вивезення пам’яток культури та мистецтва до Російської Федерації. Це занепокоєння повністю підтримали учасники Міжпарламентської ради Україна-НАТО», – резюмувала Фріз.
Як повідомляв УНІАН, в Одесі відкрилося дводенне засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО, в якому беруть участь понад 70 осіб. Вибори президента РФ призначено на 18 березня – річницю анексії Криму.

ПОРОШЕНКО ЗАКЛИКАЄ МІЖНАРОДНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ НЕ ЇХАТИ НА РОСІЙСЬКІ «ВИБОРИ» В КРИМ

Президент Петро Порошенко та міністр  закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні обговорили ситуацію на Донбасі та у Криму, а також перспективи розгортання миротворчої місії ООН. Про це повідомляє прес-служба Президента.
«Президент Порошенко та міністр Сойні обговорили ситуацію на Донбасі та Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН. Сторони підтримали необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», - йдеться у повідомленні.
Порошенко під час зустрічі висловив вдячність за незміну активну підтримку Фінляндією територіальної цілісності та суверенітету України,  дотримання режиму санкцій ЄС проти РФ фінськими компаніями, а також сприяння прогресу в реформах в Україні.
Порошенко наголосив, що наміри Кремля провести голосування на президентських виборах на території українського Криму прямо суперечать міжнародному праву. «Глава держави закликав міжнародних партнерів не лише до політичного засудження проведення незаконного виборчого процесу на півострові, але й вжити належних заходів для недопущення своїх громадян до так званого «міжнародного спостереження», - наголошується в повідомленні.
Окрему увагу було приділено питанням двостороннього співробітництва, реалізації проектів у сфері енергоефективності та реформування освіти в Україні за фінансової підтримки Фінляндії. Президент України наголосив, що за сучасних умов, питання енергоефективності набуває особливого значення для України.
Сторони домовилися підтримувати позитивну динаміку двостороннього діалогу, чому, зокрема, сприятиме візит президента Фінляндії до України.
Як повідомлялося, раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін на спільному брифінгу з Тімо Сойні заявив, що Фінляндія у цілому готова долучитися до миротворчої місії ООН на Донбасі, але ще треба тиснути на Росію щодо формату такої місії.
(Укрінформ)

МІНТОТ ПРОСИТЬ КРИМЧАН НЕ ЙТИ НА ВИБОРИ ОКУПАНТІВ

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України закликало кримчан не брати участі у незаконних виборах президента Росії на території півострова. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті МінТОТ.
"Міжнародною спільнотою визнано окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя незаконними, а дії Російської Федерації  були засуджені", - сказано у повідомленні.
У МінТОТ зазначають, що вибори президента РФ на тимчасово окупованій території є незаконними та нелегітимними.
Крім того у міністерстві наголошують, що проведення країною-окупантом виборів в АР Крим є грубим порушенням Конституції і законодавства України, основних принципів і норм міжнародного права.
У МінТОТ додали, що згідно з Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", в Криму діє особливий правовий режим, згідно з яким жодних виборів на території окупованого Криму не проводиться, а всі органи влади створені країною-окупантом та ухвалені ними рішення визнаються нелегітимними та незаконними.
«Українська правда»

У МЗС РОЗПОВІЛИ, ЯК БУДУТЬ РЕАГУВАТИ НА «ВИБОРИ» ПРЕЗИДЕНТА РФ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ

Україна наполягатиме на запровадженні санкцій проти усіх організаторів виборів президента Російської Федерації в тимчасово окупованому Криму, які мають відбутися 18 березня. Про це заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль сказала в ефірі «5-го каналу». Зокрема, її запитали про правові наслідки для РФ в контексті проведення виборів в окупованому Криму.
"Я думаю, що ми будемо реагувати і реагувати дуже серйозно, оскільки у нас є цілий масив двосторонніх договорів, включаючи і Великий договір (Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією - УНІАН), і це буде ще одним черговим, але дуже суттєвим порушенням цього Великого договору", - наголосила Зеркаль. Вона запевнила, що реакція України "не забариться", і спочатку це буде політична реакція. При цьому Зеркаль сказала, що реакція стосуватиметься представників окупаційної влади в Криму, колаборантів і учасників виборів. "Ми вже зараз відпрацьовуємо увесь цей спектр людей - які колаборанти, які беруть участь у виборчих комісіях, які допомагають проведенню виборів, і так само, як ми реагували на вибори до Держдуми, ми також будемо реагувати і зараз", - заявила заступник глави МЗС. Вона нагадала, що після 18 вересня 2016 року, коли в окупованому Криму пройшли вибори депутатів Державної думи РФ, тоді "спрацювала наша домовленість з литовцями, які внесли всіх цих людей у санкційні списки". "І литовські санкційні списки фактично використовуються для всієї Шенгенської зони", - заявила Зеркаль.
Водночас, її запитали, чи будуть наслідки для тих мешканців Криму, які, зберігши українські паспорти, прийдуть на дільниці для голосування за президента РФ на півострові. "Доволі важко застосувати санкції до якоїсь частини населення Криму як такого, звичайно, це буде проблематично. Що стосується тих, хто бере участь безпосередньо у виборчому процесі, членів виборчих комісій, дійсно - це буде санкційний режим", - наголосила Зеркаль. Також вона сказала, що немає засобів, аби відстежити, чи ходила певна людина в Криму на виборчі дільниці.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З потоку життя"