Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ МОЖЛИВИЙ Ф╤ЛЬМ ПРО СТУСА БЕЗ СЦЕНИ З МЕДВЕДЧУКОМ?
Ця ╕стор╕я або зробить ф╕льм популярним, або знищить його разом ╕з творцями…


УКРА╥НА ЗРОБИТЬ КРИМ ОСТРОВОМ, АБО ╤СТОР╤Я ОДНОГО ФЕЙКУ
к╕лька ╕нформац╕йних ресурс╕в, як з Укра╖ни, так ╕ з Рос╕╖ почали масово поширювати новину про...


ЗНОШЕНИЙ ОДЯГ УКРА╥НИ ТА ╥╥ НЕПРОМИНУЩ╤ Ц╤ННОСТ╤
«Напиши щось оптим╕стичне», порадив мен╕ вчора колишн╕й св╕тличанин Серг╕й Лащенко....


«ГАРД», АБО Ж ВЧИМОСЯ СТОЯТИ НА ВЛАСНИХ НОГАХ
Що б там не казали про р╕вень програм Наташ╕ Влащенко, вони, принаймн╕, не залишають нас байдужими.


КОЛИ НЕСПРАВЕДЛИВ╤СТЬ СТА╢ ЗАКОНОМ
Перша стаття п╕сля довго╖, майже двом╕сячно╖ перерви. ╥╖ причини - проблеми з ноутбуком,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2018
НАЦ╤ОНАЛ╤ЗМ - ЯК КОНЦЕНТРАЦ╤Я НА МИНУЛОМУ, ЧИ РЕАЛЬН╤ ЗУСИЛЛЯ, СПРЯМОВАН╤ НА ПОБУДОВУ УСП╤ШНО╥ КРА╥НИ?

Загарбання Криму в 2014 роц╕ з ус╕╓ю очевидн╕стю показало, що ╓диною масовою орган╕зованою силою на п╕востров╕ ╓ кримц╕. Силою державницькою, патр╕отичною, додамо. Саме на заклик Меджл╕су збиралися найчисленн╕ш╕ проукра╖нськ╕ м╕тинги, акц╕╖ протесту проти окупац╕╖. А що ж етн╕чн╕ укра╖нц╕? - спита╓те. Частина ╖х виходила разом з кримцями, орган╕зовувала власн╕ м╕тинги, до яких долучалися, до слова, укра╖нськ╕ громадяни московського, ╕ншого етн╕чного походження, вс╕ разом п╕дтримували, як могли, обложен╕ укра╖нськ╕ гарн╕зони. Але ж були й т╕, кому в цей час набагато важлив╕шим видавалась п╕дготовка до належного в╕дзначення двохсотл╕ття з дня народження Кобзаря, ╕ т╕, що чимдуж посп╕шали виправити соб╕ новенького червонобокого паспорта з двоголовою пташкою...
Отак ╕ сталося, що в час╕ серйозного випробування найчисельн╕шою проукра╖нською державницькою силою на п╕востров╕ виявились саме т╕, до кого держава, особливо ╖╖ м╕сцев╕ чиновники, ставилися з певним упередженням, недов╕рою, а то й з погано прикритою п╕дозрою. Ганебне гальмування з вид╕ленням земл╕ п╕д житлову забудову, сумнозв╕сний погром на Ай-Петр╕, м╕л╕ц╕я, спецпризначеннц╕, служба безпеки, як╕ зам╕сть боротьби з╕ злочинн╕стю, зам╕сть виявлення та знешкодження арм╕╖ московських агент╕в, що майже не ховаючись д╕яли на теренах п╕вострова, натом╕сть, концентрували свою увагу на кримцях...
Чи дивно, що за такого “особливого” ставлення з боку формально укра╖нсько╖ влади, незважаючи на прям╕ загравання Кремля, кор╕нний народ ╕з завидною одностайн╕стю в╕дстоював укра╖нський Крим? Ан╕ск╕льки, якщо пам'ятати його непросту ╕стор╕ю. Ан╕ск╕льки, якщо не забувати, чи╖ми правонаступниками вважа╓ себе сьогодн╕шня Москов╕я. Ан╕ск╕льки, якщо зам╕сть под╕лу на нац╕онал╕ст╕в, пом╕ркованих та московомовних, в╕дчувати себе ╓диним народом. Ан╕ск╕льки, якщо на кл╕тинному р╕вн╕ усв╕домлювати, що окр╕м оц╕╓╖ земл╕, в усьому великому св╕т╕ не знайти ╕ клаптя земл╕, що звався б Батьк╕вщиною.
Дуже шкода, що ми не в╕чува╓мо себе ╓диним народом. Нав╕ть сьогодн╕, п╕сля ст╕лькох урок╕в. Розд╕лен╕, найперше, мовою, а в╕дтак ╕ ментальн╕стю, прищепленою лукавими (╕ безп╕дставними, додамо) думками про якусь особливу виключн╕сть, ел╕тн╕сть мови московсько╖, ╖╖ незам╕нн╕сть, як засобу м╕жетн╕чного сп╕лкування, розд╕лен╕ належн╕стю наших батьк╕в, д╕д╕в, прад╕д╕в до тих, кого кидали в кадебешн╕ заст╕нки, ╕ тих, хто кидав, хто вигр╕бав останню зернину, прир╕каючи на мученицьку смерть м╕льйони нещасних, винних лише в тому, що п╕сля ляпасу по л╕в╕й щоц╕, пок╕рно п╕дставляли праву, ми й дос╕, на догоду нашим заклятим "друзям", побива╓мо одне одного. Дивовижно, але зам╕сть того, щоб закасавши рукава, в пот╕ чола будувати нову Укра╖ну - Укра╖ну усп╕ху, добробуту, впевненост╕ в завтрашньому дн╕, одн╕ з нас ледь не весь св╕й потенц╕ал концентрують на утвердженн╕ велич╕ Степана Бандери, ╕нш╕ ж, знаючи про нього не б╕льше того, що вийшло свого часу з-п╕д пера технолог╕в Луб'янки, ладн╕ ╕ дал╕ сид╕ти по шию в лайн╕, аби лишень не поступитися тим, що вони вважають сво╖ми переконаннями.
Чи треба казати, що як перше, так ╕ друге ╓ контрпродуктивним з точки зору побудови усп╕шно╖ держави? Чи треба казати, що оте чублення гра╓ на руку як в╕двертим ворогам зовн╕шн╕м, так ╕ тим, хто нищить кра╖ну зсередини? Чи треба казати, що ╕ т╕, й ╕нш╕ роблять все можливе для продовження ╕ посилення того нерозумного протистояння? Адже воно чи не найочевидн╕ше доводить недозр╕л╕сть "тупих хохл╕в" до сво╓╖ власно╖ держави.
Колись, в п╕слямов╕ до сво╓╖ книжки "Павло Михнович Бут, лицар зраджено╖ вол╕", я звертав увагу читача на те, що велика нац╕я не може жити, просуватися вперед з головою, виверненою назад.
Це не означа╓, що ма╓мо забути славних пращур╕в наших, геро╖в, що поклали життя за нац╕ю - то ╕нша крайн╕сть, ще б╕льш небезпечна сво╖ми насл╕дками. Це означа╓ лише, що зам╕сть непродуктивного чублення, зам╕сть попул╕стичного словоблуддя, ма╓мо взятися нарешт╕ за реальн╕ справи. ╤ не варто доводити при тому, що нац╕онал╕зм - це синон╕м патр╕отизму, що факельн╕ марш╕ в сьогодн╕шн╕й Укра╖н╕ не мають н╕чого сп╕льного з факельними маршами в нацистськ╕й Н╕меччн╕. Варто твердо знати, що славу Укра╖ни не збудувати ан╕ закликами, як би лунко ╖х не виголошувати ╕ як би патр╕отично вони не звучали, н╕ найчисельн╕шими факельними чи якимись ╕ншими маршами. Слава Укра╖ни виника╓ з щоденно╖ коп╕тко╖ роботи тих, хто, попри злочинну безд╕яльн╕сть влади, яка продовжу╓ паразитувати на "особливостях" нашо╖ ф╕скально╖ системи, попри системну корупц╕ю, яку моя влада холить, лел╕╓ ╕ самов╕ддано захища╓, попри ганебну керован╕сть прокуратури з боку АП, попри явну серв╕льн╕сть судово╖ системи, намагаються будувати ╖╖ майбутн╓ сьогодн╕.
Чи треба пояснювати, що за тако╖ системи одному за╖ждженому з сошкою при всьому бажанн╕ не наситити невситимих с╕мох з ложкою? Масовий ви╖зд за меж╕ Укра╖ни людей активних, молод╕, зокрема, ╓ не лише незаперечним доказом тому, але й присудом сьогодн╕шн╕й посткомун╕стично-маф╕озн╕й систем╕.
В╕дтак, саме тут мав би м╕ститися центр прикладення зусиль справжн╕х патр╕от╕в. Не в оголошенн╕ себе посл╕довниками того чи ╕ншого героя, не в зведенн╕ мемор╕ал╕в - в реальних справах.
Сьогодн╕шня ╢вропа дуже похилилася вправо. На власн╕ оч╕ бачимо, як то в т╕й, то в ╕нш╕й кра╖н╕ до влади приходять парт╕╖ правого крила. Результат ╕тал╕йських вибор╕в, як╕ щойно завершилися, ч╕тко в тому тренд╕. Найб╕льше ж турбу╓ останн╕м часом правий ухил нашого зах╕дного сус╕да - Польщ╕. Неоднозначн╕ закони, як╕ насторожили не лише нас, не лише ╢вропу, але багатьох у св╕т╕ - це не те, чим можна злегковажити. Адже вони можуть бути застосован╕ проти будь-якого громадянина Укра╖ни, не кажучи вже про наших зароб╕тчан в Польщ╕ ╕ поляк╕в укра╖нського походження. А там вже чути невдоволення нашими реформами в осв╕т╕ з боку Угорщини. Як ма╓мо реагувати на те? Г╕дно, панове. Г╕дно. А це значить, робити сво╓. Будувати не польську, не угорську, не московську, але укра╖нську Укра╖ну. ╤ спроби об╕йтися лункими лозунгами, гн╕вними засудженнями, спроби проманеврувати м╕ж крапельок тут не допоможуть. Одне лиш очевидно: мали б докладати сп╕льних зусиль, аби зам╕сть минулого - часто далеко неоднозначного - концентруватися на побудов╕ усп╕шного сьогодення, забезпеченого майбутнього.
В переклад╕ статт╕ американських журнал╕ст╕в Нью Йорк Таймс, розм╕щен╕й в цьому числ╕, йдеться про причини популярност╕ парт╕╖ польських правих нац╕онал╕ст╕в, що перебува╓ нин╕ при влад╕. На в╕дм╕ну в╕д наших привладних "патр╕от╕в", вони, схоже, не на словах одних дбають про нац╕ю. ╤ мова не лише про зниження пенс╕йного в╕ку, не лише про вагом╕ субсид╕╖, що стимулюють польськ╕ с╕м'╖ до народження д╕тей. Чималу увагу сьогодн╕шн╕й польський уряд прид╕ля╓ патр╕отичному вихованню сво╖х громадян. Не обмежу╓ться при тому зведенням одних лише мемор╕ал╕в. Так, польська держава, на в╕дм╕ну в╕д укра╖нсько╖, не шкоду╓ кошт╕в на конкурси поез╕╖, п╕сн╕, на створення як╕сних ╕сторичних ф╕льм╕в, що прославляють в╕тчизняну ╕стор╕ю. Зрозум╕ло, що все те ╓ польськоцентричним, патр╕отичним, на загал. В тому св╕тл╕ ан╕ Бандера, н╕ Хмельницький, н╕ м╕й пращур не мають великих шанс╕в на об'╓ктивн╕сть. Але то ╖х погляд на ╕стор╕ю. То ╖х турбота, щоб т╕ ╖х погляди, особливо ж висловлюван╕ з високих трибун, не були приводом для конфронтац╕╖ з сус╕дами. Наша справа - адекватно реагувати на те ╕ робити власн╕ висновки.
На жаль, наша влада, схоже, ма╓ ╕нш╕ пр╕оритети. Серед тих пр╕оритет╕в створення музею Майдану (як в╕дкуп за нерозсл╕дування злочин╕в, вчинених в тому час╕, та покривання вбивць, треба розум╕ти?), зведення мемор╕алу Небесн╕й Сотн╕ в час╕, коли мали б кожну коп╕йку вкладати в попередження в╕дходу на небеса нових сотень ╕ тисяч, нищення незалежних ЗМ╤, зокрема, л╕кв╕дац╕я в зданому ворогу Криму поперед московських спецслужб ╓дино╖ за вс╕ роки Незалежност╕ укра╖номовно╖ газети "Кримська св╕тлиця", непом╕чання впритул всеукра╖нського патр╕отичного л╕тературного конкурсу для д╕тей "Ми - д╕ти тво╖, Укра╖но!", який зв╕льнена два роки тому редакц╕я «КС» продовжу╓ орган╕зовувати ╕ проводити з окуповано╖ територ╕╖. Перел╕к можна продовжувати. Та чи варто? Чи не краще замислитися, наск╕льки мудрою ╓ влада, д╕╖ яко╖ нищать дов╕ру укра╖нц╕в Криму, змушують кор╕нний народ п╕вострова сумн╕ватися в ╖╖ щирост╕ щодо об╕цянок надання Криму статусу нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖? Чи не ╓ так╕ ╖╖ д╕╖, як ╕ оте затяте небажання зв╕льнятися в╕д корупц╕╖, фактична колаборац╕я з ворогом в час╕ в╕йни, де-факто, руйнуванням п╕двалин укра╖нсько╖ державност╕? ╤ ще: чи матимуть усп╕х укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти, якщо зам╕сть реальних д╕й по зм╕н╕ прогнило╖ комуняцько-маф╕озно╖ системи влади, зам╕сть створення умов, вкрай необх╕дних для в╕дродження Краю, будуть ╕ дал╕ концентруватися лише на неперес╕чн╕й особ╕ Степана Бандери, знесенн╕ ╕лл╕чевих постамент╕в та перейменуванн╕ вулиць?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19758

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков