Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НЕ ПЛАНУ╢ ЗУПИНЯТИ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Володимир ╢льченко заявив, що Рос╕я не плану╓ зупиняти...


ПРЕЗИДЕНТ ПРИВ╤ТАВ МУСТАФУ ДЖЕМ╤Л╢ВА ╤З 75-Р╤ЧЧЯМ
Прив╕тання Президент Петро Порошенко оприлюднив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон, УПЦ МП: ПОМ╤СНА ЦЕРКВА В УКРА╥Н╤ БУДЕ СТВОРЕНА, ╤ ПРИКРО, ЩО МИ ДОБРОВ╤ЛЬНО ВИВОДИМО СЕБЕ З ЦЬОГО ПРОЦЕСУ
Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон – ╓диний ╕з 83 учасник╕в Собору УПЦ МП (який...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ЗАТВЕРДИВ ОНОВЛЕНИЙ ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦ╤╥ ЩОДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
В╕дпов╕дний документ п╕дтримало 67 кра╖н-член╕в ООН, проти - 26, утрималися - 82.


ДЕЩИЦЯ ПРО НАРАДУ ОБС╢: УКРА╥НА НЕ ГОВОРИТИМЕ З «ОФ╤Ц╤ЙНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ» КРИМУ
Рос╕я використову╓ щор╕чну нараду ОБС╢ у Варшав╕ з огляду виконання зобов’язань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 09.03.2018
╤рма В╕товська, актриса, заслужена артистка Укра╖ни: Я НОС╤Й УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ, М╤Й ПЕРСОНАЖ НАВ╤ТЬ МОВЧИТЬ УКРА╥НСЬКОЮ, ╤ КАМЕРА ЦЕ ЛОВИТЬ

╤рма В╕товська ма╓ блискучий акторський талант, яскраву зовн╕шн╕сть ╕ власну позиц╕ю у всьому, що стосу╓ться захисту ╕нтерес╕в ╖╖ кра╖ни. Актриса активно гра╓ у театр╕ й к╕но, займа╓ться волонтерською д╕яльн╕стю та розбудову╓ пал╕ативну дитячу систему в Укра╖н╕. Вона категорично в╕дмовилася в╕д участ╕ в рос╕йськомовних проектах та заклика╓ колег долучитися до цього. «Це м╕й фронт, на якому я в╕дстою до к╕нця», – каже ╤рма.
2 роки посп╕ль В╕товська входить у топ-100 д╕яч╕в культури за верс╕╓ю "Новое время" та в число 100 впливових ж╕нок Укра╖ни за верс╕╓ю журналу "Фокус".

- Так повелося, що часто вдал╕ акторськ╕ кар'╓ри мають глибоке с╕мейне кор╕ння, ми зна╓мо ц╕л╕ блискуч╕ династ╕╖. У вас у родин╕ були актори чи ви стали першою?
- Боже збав, н╕кого не було, я перша ╕ спод╕ваюся, що остання.
- Коли в╕дчули бажання бути актрисою?
- Я була дуже темпераментною дитиною, займалася в р╕зних гуртках, але не скажу, що я цим абсолютно гор╕ла, швидше кер╕вники гуртк╕в бачили в мен╕ талант ╕ радили, щоб я займалася дал╕. ╤ коли я не вступила до Прикарпатського ун╕верситету на ╕сторичний факультет, то вир╕шила п╕ти на артистку. Часом, коли у мене профес╕йна депрес╕я, а ╖╖ проходять, мабуть, ус╕ – я шкодую, що не п╕шла на ╕стфак.
- А що б╕льше приносить задоволення – гра в театр╕ чи в к╕но.
- Це р╕зний досв╕д ╕ р╕зний спос╕б ╕снування – й те, ╕ те дуже кайфове. Велике к╕но – це ╕нша природа, н╕ж телев╕з╕йний формат. Можна взагал╕ розд╕лити к╕но, театр ╕ телесер╕али. Це абсолютно р╕зний масштаб. Телесер╕альна продукц╕я вимага╓ в╕д актора пост╕йно бути в форм╕, але це продукт, спрямований на дозв╕лля ╕ покликаний дати нашим глядачам певну ╕стор╕ю про любов чи про долю. В╕н обмежений у час╕ виробництва, ╕ ти ма╓ш бути пост╕йно готовим до зйомки, часом не зна╓ш ц╕лого сценар╕ю або зна╓ш лише синопсис, як тв╕й персонаж розвива╓ться. Як т╕льки ви знайшли свого персонажа, ви дал╕ в ньому живете, це така виробнича ╕стор╕я, хоча я не люблю слова «конве╓р». Це не така фундаментальна праця, коли ви працю╓те над великим к╕но, де ╓ тривалий п╕дготовчий пер╕од.
Велике к╕но – це вже амб╕ц╕╖ на мистецтво, хоча ╓ р╕зн╕ жанри: так само ╓ ╕ розважальн╕ ф╕льми, розрахован╕ на ширшу глядацьку аудитор╕ю, н╕ж арт-хаус чи ╕нтелектуальне к╕но, яке ╓ б╕льш фестивальним ╕ потребу╓ глядача, котрий хоче думати. Але будь-яке к╕но потребу╓ довшого пер╕оду п╕дготовки, н╕ж телепродукт.
Що стосу╓ться театру, то тут ясно, що п╕дготовка трива╓ довго, по к╕лька м╕сяц╕в. Все залежить в╕д матер╕алу, режисера та його методики роботи, в╕д колективу – наск╕льки в╕н швидко може опанувати ╕ вийти на сцену вже з застольного пер╕оду, хоча ╓ так╕ практики, коли можна застольний пер╕од опускати ╕ одразу пробувати на ногах, це все залежить в╕д п╕дходу того, хто ставить виставу.
У театр╕ ви, принаймн╕, зна╓те зльотну смугу ╕ те, як ви на н╕й ╕сну╓те. Проходять репетиц╕╖, прогонка еп╕зод╕в, а в к╕но, часом, ми залежимо в╕д багатьох ╕нших речей: в╕д натури, або, взагал╕, зйомка може проходити не в хронолог╕╖, а починаючи з ф╕налу чи кульм╕нац╕╖, але св╕й персонаж ви повинн╕ пост╕йно тримати ц╕л╕сно.
П╕дготовчий процес на телебаченн╕ я називаю пунктирним, тому що там нема╓ такого глибинного психолог╕зму, там ма╓ бути хороша орган╕ка, залежно в╕д жанру. В к╕но ти опуска╓шся дуже глибоко, воно вимага╓ досконалого розчинення в образ╕. Тому я б розд╕лила ц╕ три аспекти акторського ╕снування.
Актор може виступати ще й у якост╕ ведучого. У мене ╓ практика в рол╕ ведучо╖ на певних проектах. Але не скажу, що я пост╕йний ведучий, у мене своя психоф╕зика, сво╖ певн╕ рамки, певн╕ вподобання. Дивно буде, якщо я буду вести пол╕тичне ток-шоу, але мен╕ подобалося вести програми з д╕тьми, так╕ як «М╕й малюк зможе» ╕ «Маленьк╕ г╕ганти», чи зн╕матися у розважальних програмах, де можна показати сво╖ акторськ╕ зд╕бност╕ та використати акторське амплуа, як у проект╕ «Шоумастгоуон».
- А як щодо участ╕ актор╕в у ситкомах? Наприклад, ваш╕ «Леся ╕ Рома» були дуже популярними.
- «Леся ╕ Рома» – це ситуативна комед╕я, яка потребу╓ зовс╕м ╕ншого способу ╕снування.
- Чи стала роль Лес╕ визначальною у ваш╕й акторськ╕й кар'╓р╕? Чи була вона такою легкою, як здавалося глядачу?
- Я не скажу, що вона легка. Роль Лес╕ легка на виход╕, але ж до ╖╖ створення було докладено багато зусиль, це – не ╤рма, яка сидить ╕ приколю╓ться. Це спостережений персонаж ╕з психотипом, з╕браним ╕з образ╕в р╕зних ж╕нок, ╖хн╕х реакц╕й, уподобань, ц╕нностей. Часом я нав╕ть злилася: коли Леся щось робила, я казала – боже, невже можна бути такою ╕д╕откою, але мен╕ треба було це з╕грати. Вона прекрасна, вона позитивна, вона дуже легка, але я не скажу, що вона ма╓ як╕сь певн╕ смаков╕ чи ц╕нн╕сн╕ реч╕, як╕ ма╓ ╤рма.
- Не схож╕ ви з нею?
- Н╕, я скажу нав╕ть б╕льше – це дв╕ людини, як╕ м╕ж собою не знайом╕. Я б, можливо, й не дружила з такою, так╕ люди мене втомлюють, вони здаються мен╕ занадто поверховими. Але, я ╖╖ люблю, тому що це моя дитина, чотири роки ми присвятили створенню цього персонажу. Вона р╕зна, вона пройшла вс╕ стад╕╖, як я називаю – в╕д глибокого ╕д╕отизму, до нав╕ть дуже прагматично╖ ж╕нки. Дуже багато чого залежало в╕д настрою, в╕д того, як у нас складалася ╕мпров╕зац╕я з партнером, як режисерська група бачила це, як це задано сценарним планом, але все-таки – на виход╕ Леся мала мо╖ ф╕зичн╕ реакц╕╖, м╕й голос, мо╖ жести, мо╓ т╕ло, мо╓ обличчя, зрештою, як ╕ вс╕ мо╖ персонаж╕.
╢дине, що, звичайно, важко – це ритм. Ситуативна комед╕я вимага╓ швидких реакц╕й, вчасно сказаних жарт╕в. Вона в╕др╕зня╓ться в╕д сер╕ал╕в тим, що треба орган╕чно волод╕ти жанром ╕ блискуче показувати швидку реакц╕ю. Я не скажу, що це дуже легко. ╤ пот╕м, комед╕я, мен╕ зда╓ться, – надскладний жанр, тому що примусити страждати легше, н╕ж примусити см╕ятися велику глядацьку аудитор╕ю з р╕зними смаковими та соц╕альними в╕дм╕нностями.
- Як складалися ваш╕ вза╓мини з Ромою – актором Дмитром Лал╓нковим, адже потр╕бно мати дружн╕ в╕дносини, щоб так легко на екран╕ створювати ╕люз╕ю щасливо╖ пари?
- Ви зна╓те, Дмитро – блискучий актор ╕, мен╕ зда╓ться, недооц╕нений сьогодн╕шн╕ми запитами у к╕новиробництв╕. До зйомок «Лес╕ ╕ Роми» ми були знайом╕ т╕льки в╕зуально – «прив╕т-прив╕т», н╕коли не стикалися, не знали, хто як дума╓, як живе, але проби у нас вийшли одразу. В╕н – дуже легка людина, з прекрасним почуттям гумору, що св╕дчить про його ерудован╕сть. У нього були проблеми з укра╖нською, але ж, як бачите, в╕н ╖╖ надолужив, «Леся ╕ Рома», по-сут╕, – це його курс опанування укра╖нсько╖ мови.
Якось нам це дуже швидко вдалося, ми чу╓мо одне одного, реагу╓мо ╕ см╕╓мося в тих самих м╕сцях, а це означа╓, що буде толк, тому що сер╕ал п╕нг-понговий – дв╕ людини, як╕ тримають на соб╕ все.
Мен╕ було надзвичайно легко з цим партнером, я дуже йому вдячна за той пер╕од: звичайно, були суперечки, ми кололися, см╕ялися, робили р╕зн╕ приколи на майданчику, ╕ вони часом йшли в к╕но.
- Виробництво сер╕алу тривало чотири роки. Не втомились?
- Звичайно, ми десь втомлювалися, десь в╕н нам уже набридав, десь ми його вже ненавид╕ли. Ми працювали з 2004 по 2008 роки з перервами на адаптац╕╖, на нов╕ блоки, були перерви по 2 м╕сяц╕, але в основному – ми пост╕йно знаходилися в рамках сво╖х персонаж╕в. ╤ п╕сля того, коли проект завершився, ми дуже швидко поб╕гли в╕д нього в р╕зн╕ боки, кожен зайнявся сво╖ми справами. В першу пору ╕ мене, ╕ Дмитра запрошували використовувати цей образ, це амплуа. В якихось проектах це можливо, але я в╕дмовлялася йти знову в цей жанр на зйомки, мен╕ здалося, що так можна залишитися заручником певного образу.
- А ╓ як╕сь улюблен╕ рол╕? Чи, може, якусь роль хот╕лося б ще з╕грати – чи в театр╕, чи в к╕но?
- У мене була маленька роль паралельно з «Лесею ╕ Ромою» – у режисера, з яким я сп╕впрацюю до сьогодн╕. Я тод╕ з╕грала у ф╕льм╕ Володимира Тихого «Доченька моя» траг╕чний персонаж матер╕, у яко╖ дуже хвора дитина. Мен╕ дуже сподобалося, зрозум╕йте – тод╕ була «Леся ╕ Рома» ╕ на контраст╕ – такий драматичний, глибокий образ, я його люблю. Для мене це була можлив╕сть виокремити себе з конве╓ра одного ком╕чного напрямку.
З Володею Тихим дал╕ ми робили «Мудаки. Арабески», «Рекреац╕╖» з Андруховичем зняли. ╤ зараз я з ним зак╕нчила «Браму» (робоча назва – «Баба Пр╕ся»), яка скоро вийде в прокат. Це екран╕зована п'╓са Павла Ар'╓, в як╕й я граю сталкера в режисур╕ Стаса Жаркова в нашому чудовому Молодому театр╕. Тепер ця п'╓са перейшла на екрани, вона ма╓ ╕ншу верс╕ю. ╤стор╕я та сама, але по-╕ншому акцентована.
Я дуже пишаюся, що у мене ╓ дв╕ баби Пр╕с╕, вони р╕зн╕ за подачею ╕ за сутн╕стю, але я обожнюю ╖х обох: свою театральну, таку авантюрну бабу Пр╕сю, ╕ обожнюю того зв╕ра, який живе в дичин╕. Мало того, вони ще й р╕зн╕ в╕зуально, тому що в «Брам╕» у Баби Пр╕с╕ використаний грим, який 2 години готувався – це абсолютно сил╕конова маска, яка розфарбовувалася.
У мене роль 86-р╕чно╖ ж╕нки, але наш╕ гримери впоралися з ц╕╓ю ╕стор╕╓ю – ╕ я в н╕й ожила. Персонаж – абсолютно дотичний до мого темпераменту, мого бачення, мо╓╖ позиц╕╖, мого знання ╕стор╕╖. До цього персонажу неможливо п╕дходити порожн╕м, бо це зб╕рний образ духу с╕льсько╖ укра╖нсько╖ ж╕нки, яка виживала, бачила р╕зн╕ часи ц╕╓╖ територ╕╖. Потр╕бно досконало знати пол╕ську культуру, обрядов╕сть, знати не просто хронолог╕чний ряд, а розум╕ти – як в╕дбувалися процеси, хто коли приходив, хто коли в╕дходив, як виживали люди. Власне, поринути в психолог╕ю того часу. Актриса повинна нести це в сво╖й енергетиц╕ ╕ витягнути це наповнення лише через власн╕ оч╕. Можна було, напевно, взяти старшу актрису, але тод╕ – треба було б накачати ╖╖ цими знаннями. Тому, вир╕шилося, що буду грати я, це абсолютно моя роль. Я закачана цим ус╕м.
- Як ви оц╕ню╓те стан сучасного укра╖нського к╕норинку? Адже ╓ певн╕ питання. От в╕тчизняна комед╕я «Св╕нгери» з╕брала велику касу, а гарна житт╓ва ╕стор╕я «Стр╕мголов» сприйнялася широким глядачем зовс╕м не так – зали к╕нотеатр╕в були порожн╕. Як ви поясните? Наш глядач не привчений, що укра╖нське к╕но насправд╕ може бути хорошим?
- Я можу сказати, катастрофа в тому, що глядач п╕шов ╕з к╕нотеатру. ╤ п╕шов глядач 25 плюс, для якого створен╕ картини, про як╕ ви говорите, глядач, який дивиться ╕ дума╓.
Я не кажу про молодь, яка ходить на легк╕ жанри, дивиться про супермена, наприклад. На такий розважальний жанр йдуть, зали переповнен╕.
Питання в тому, що смак глядача розбещений системним пропагуванням низького смакового р╕вня, яке в╕дбувалося на телебаченн╕. На телебаченн╕ позакривалися вс╕ документальн╕, ╕нтелектуальн╕, осв╕тн╕ програми, як╕ змушують людину розвиватися ╕нтелектуально. Якщо вони ╕ ╓, то тривають у такий час, коли люди сплять. Вс╕ прайм-тайми – або вес╕лля, або кул╕нари. Все налаштовано на те, щоб ви дивилися ╕ не думали. Я не проти розважальних програм, але потр╕бно якось вр╕вноважувати свою с╕тку.
У нас за продукт культури зараз можна видавати все, що завгодно
Приватне телебачення – це чудово, але воно б╕льше покликане на зиск приходу грошей ╕ не ма╓ в╕дпов╕дальност╕. Мен╕ зда╓ться, що нав╕ть приватн╕ канали мають працювати на свою державу – це державницька робота в певн╕й кра╖н╕. У нас за продукт культури зараз можна видавати все, що завгодно. Нема╓ розд╕лення – що таке маскультура, поп-культура. Кр╕м порожн╕х сер╕ал╕в, ╓ ж, наприклад, сер╕али, створен╕ за класикою, вони мають певну драматург╕чну ╕стор╕ю. Мен╕ зда╓ться, що тут проблема системно╖ в╕дсутност╕ культурно╖ ╕ осв╕тньо╖ пол╕тики на телебаченн╕.
- Чи ма╓ на це якось реагувати М╕н╕стерство культури?
- А як воно буде реагувати? Це ж приватне телебачення. Це ╖хн╓ абсолютне самост╕йне право насичувати свою ╕нформац╕йну пол╕тику. ╤ давайте не забувати, що телебачення – теж не Господь Бог, воно залежить в╕д кошт╕в ╕ т╕╓╖ реклами, яка зайде туди, а реклама залежить в╕д можливост╕ економ╕чного росту наших громадян, нашого добробуту.
- Але ж зараз зн╕ма╓ться багато ф╕льм╕в. ╤нод╕ зда╓ться, що актор╕в уже не вистача╓ – одн╕ й т╕ сам╕ з сер╕алу в сер╕ал ходять, люди плутаються.
- По-перше, це питання менеджменту ╕ кастинг╕в – чому власне використовуються одн╕ й т╕ ж обличчя. Але це внутр╕шня кухня: хтось цих любить, а хтось не любить. ╢ «чорн╕ списки», ╓ актори, як╕ умовно «покаран╕», тому що люди, як╕ займаються менеджментом, часто плутають це з грою – «я начальник, ти – дурак». Але ж це н╕хто не контролю╓, н╕хто за це не в╕дпов╕да╓.  Хто ц╕ люди, ╕ хто сказав, що вони добре розум╕ють, що сьогодн╕ треба зн╕мати – я не знаю, у мене б╕льше питань до них, але я не хочу цим займатися, чесно.
Глядач в╕двик в╕д укра╖номовного формату, йому вже важко догодити
По-друге, ви багато зна╓те укра╖номовного продукту? Я думаю, мало, хоча квоти п╕дписан╕.
- Ви були посл╕довною поборницею мовних квот, я хот╕ла запитати, чи бачите вже результати?
- Я не бачу такого великого руху. Хоча щось запуска╓ться, ми бачимо – там знявся сер╕ал укра╖номовний, на тому канал╕ щось зробили... Але наш глядач наст╕льки в╕двик в╕д укра╖номовного формату, що йому вже дуже важко догодити.
╤ звичайно, т╕, хто пише сценар╕╖ та виконавц╕ ролей повинн╕ сам╕ бути укра╖номовними – для того, щоб створювати як╕сний контент. Я не буду приховувати сво╓╖ руш╕йно╖ сили в цьому питанн╕ – я нос╕й укра╖нсько╖ мови, м╕й персонаж нав╕ть мовчить укра╖нською – ╕ це в╕дчутно, камера це ловить. Як би ви не ╕нтонували, як би не вдавали знання мови – це все чутно. Вм╕ння видавати фразу, насичувати ╖╖, вчасно видихати. Мова – це не просто вивчив текст ╕ вийшов. На жаль, поки це не вс╕ розум╕ють. Часто актор, який щойно вт╕лював укра╖номовний персонаж, переходить на рос╕йську, бо йому важко рухати свою думку укра╖нською – а це видно на екран╕ – тод╕ зрозум╕ло, чому його персонаж нап╕вмертвий, або взагал╕ мертвий.
Св╕й остаточний виб╕р у мовному питанн╕ я зробила п╕сля ╤ловайська
Мен╕ легше. Я двомовна людина. Я думаю рос╕йською, ╕ думаю укра╖нською.
- Це дуже важливо, але деяк╕ ваш╕ колеги пропонують застосовувати «репресивн╕» методи, наприклад, ввести мовну пол╕ц╕ю.
- Ну, це вже занадто. Але я св╕й остаточний виб╕р у мовному питанн╕ зробила п╕сля ╤ловайська. ╤ поки ця в╕йна трива╓, для мене особисто неприйнятним ╓ працювати в рос╕йськомовному сегмент╕, коли люди платять за Укра╖ну життям.
Серед тих хлопц╕в, як╕ воюють, дуже багато рос╕йськомовних, але я не думаю, що вони в перспектив╕ не бачать Укра╖ну укра╖нською.
Актори ╓ рупором, голосом ц╕╓╖ держави, а голос Укра╖ни – укра╖нський, тому це наш фронт. Я сказала колегам про свою позиц╕ю, хоча – я н╕кого не звинувачую, я розум╕ю, що зараз важко знайти роботу, щоб протриматися ╕ забезпечити д╕тей, хворих батьк╕в, зн╕мати квартири. Вони ламаються ╕ йдуть зн╕матися рос╕йською.
- А чи ╓ виправдання акторам, як╕ зараз все одно ╖здять до Рос╕╖?
- Я про цих взагал╕ не хочу коментувати.
- Н╕якого виправдання?
- Н╕якого. А от т╕, що тут зн╕маються в рос╕йськомовному теле-к╕нопродукт╕, нав╕ть в укра╖нському, як ми кажемо – «зроблено в Укра╖н╕»… Ми ж бачимо, як наклеюються номери на машини, як переодяга╓ться форма, ц╕ ф╕льми все одно продаються до Рос╕╖. От до цих актор╕в я не можу сказати – ви вс╕ проститутки, але мен╕ це болить, тому що, по сут╕, тримати оборону на даний момент одиницям дуже важко.
Якби 50-70 топових артист╕в в╕дмовилися в╕д таких зйомок, через п╕вроку ми б побачили, як рушиться ця ╕стор╕я.
- В╕дмовилися брати участь у рос╕йськомовних проектах ви ма╓те на уваз╕?
- Абсолютно. Не завезуть ус╕х актор╕в ╕з Рос╕╖. Вони ж мають це продавати ╕ на наш ринок, ╖м потр╕бн╕ обличчя, яких люди ╕дентиф╕кують. Тому, власне, це питання сумл╕ння ╕ можливост╕.
Ще одн╕╓ю в╕дпов╕ддю ╓ економ╕чний аспект: у нас артист не може забезпечити себе, кр╕м як принижено п╕ти, в╕дпрацювати у ф╕льм╕, який 100% потрапить на екрани до наших сус╕д╕в.
Я така нарвана, що можу в МакДональдс╕ працювати, от вам хрест. Тому я п╕шла робити сво╖ театральн╕ проекти через те, що зрозум╕ла – я не нагнусь н╕коли. Поки ця в╕йна триватиме, я буду стояти на цьому, це м╕й фронт.
- Ви дуже допомагали укра╖нськ╕й арм╕╖, нав╕ть велику частину гонорару за ф╕льм «Пограбування по-ж╕ночому» перерахували.
- Це правда. Було таке, я не скажу, що наст╕льки допомагаю зараз, коли вже ╓ арм╕я, а перш╕ п╕втора року для мене був винос усього, що ╓. Я думаю, що це для багатьох так було, це не т╕льки м╕й подвиг. Але в╕ддавали все, що могли. Пот╕м у мене були мотанки на продаж, ще ми робили сп╕льн╕ проекти з ╤реною Карпою, Мар╕йкою Бурмакою, ╢вгеном Полежакою, проводили ус╕ляк╕ акц╕╖, де читали, сп╕вали, виставляли. Я вивчила, як вдягнути штурмовика, що таке маскувальн╕ с╕тки, форма, берц╕, каски. Ви зна╓те, я н╕який не герой, це нормальна реакц╕я здорово╖ людини. Люди для арм╕╖ зробили у м╕льйони раз╕в б╕льше, присвячуючи цьому пост╕йно св╕й час. Я долучалася, чим могла.
- Кр╕м волонтерських проект╕в, ви також започаткували ще одну надважливу для майбутнього Укра╖ни справу – благод╕йний арт-проект «Оскар ╕ Рожева Пан╕».
- Так, я пишаюся, що ми змогли розкачати таке явище, як ╓ пал╕ативна дитяча система в Укра╖н╕. Цей проект ╓ нашою горд╕стю. Нам вдалося прорвати в цьому питанн╕ д╕рку – нехай, п╕дковиряти ╖╖, але дуже сильно п╕дковиряти. Я та, хто виносила ╕ народила, дал╕ – вже т╕, хто виховував, пеленав, р╕зав пуповину, вчив. До проекту доклалося дуже багато людей, я дякую фонду «В╕дродження» ╕ вс╕м мо╖м знайомим, хто був до нього причетний, тому що в╕н дуже затратний, а ми це зробили ╕ нав╕ть перевершили спод╕вання. Ми з╕брали вдв╕ч╕ б╕льше кошт╕в, н╕ж у нього вклали, й ц╕ кошти п╕шли на потреби д╕тей у р╕зних м╕стах.
4 червня вистава «Оскар ╕ Рожева пан╕» пройде у Ки╓в╕ на сцен╕ Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м.Франка, поки що ми визнача╓мося – кому спряму╓мо кошти в╕д нього. Тепер ми знаходимося на самост╕йному виживанн╕, сам╕ оплачу╓мо пере╖зди, готел╕, харчування, добов╕, невелик╕ символ╕чн╕ гонорари нашим акторам. У нас не комерц╕йний, а соц╕альний проект, дуже важка тема ╕, мало того, що ми збира╓мо кошти, ми ще в╕дпов╕да╓мо за них, ми повинн╕ почекати, коли нам зустр╕чна сторона ╖х перераху╓, пот╕м ми оголошу╓мо, ск╕льки в цьому м╕ст╕ з╕брано, кому ми ╖х переда╓мо, робимо прес-конференц╕ю – все п╕дзв╕тно. Я сама ╖жджу до д╕тей у л╕карн╕, яким ми допомага╓мо.
- Хвор╕ д╕ти – це боляче, а вам пот╕м треба вийти ╕ посм╕хатися. Як в╕дновлю╓теся психолог╕чно?
- Як вам сказати, мен╕ було дуже важко дивитися, коли все починалося, було боляче дивитися на цих д╕тей, але найважче мен╕ було дивитися на батьк╕в. Я людина в╕руюча ╕ знаю, що смерть – це т╕льки перех╕д, ╕ як ти тут склав ╕спит, те тебе й чека╓. А на д╕тей чека╓ т╕льки найвищий щабель щастя. Ми розум╕╓мо, що ми ╕ медики боремося до к╕нця, але давайте визна╓мо факт, що ми можемо не все. ╤ треба ц╕й дитин╕ створити так╕ умови, щоб цей короткий час на цьому св╕т╕ був у них найяскрав╕шим, треба об'╓днатися, щоб ця дитина перебувала в повн╕й любов╕ й максимально позбавити ╖╖ ф╕зичного страждання. Власне, це ╓ головна мета проекту, а дал╕ – думати про батьк╕в, про родини, як╕ залишаються з великою травмою, яким не можна опустити руки, не зак╕нчити життя самогубством, бо т╕, хто лишаються, часом чекають швидкого в╕дходу, щоб зустр╕ти того янгола, якого вони загубили тут.
Коли ти дивишся на таких д╕тей, все одно молишся ╕ спод╕ва╓шся, тому що дитячий орган╕зм ма╓ властив╕сть дива, не можна втрачати над╕ю. Потр╕бно боротися до к╕нця за життя, але ╕ паралельно створювати умови цього як╕сного життя, тому що ти не зна╓ш, що з тобою може трапитися завтра.
Цього року я вже вдруге проведу З'╖зд Переможц╕в на запрошення Лариси Лавренюк, яка ╓ головою благод╕йного фонду допомоги онкохворим д╕тям «Краб». Минулого року – в ╤нститут╕ раку, а цього року – в Охматдит╕ ми збира╓мо д╕тей, котр╕ перемогли хворобу 3, 5, 10 рок╕в тому, при╖жджають нав╕ть доросл╕, в них вже сво╖ с╕м'╖, д╕ти. ╤ зна╓те, це найпрекрасн╕ше. Це да╓ стимул д╕тям ╕ батькам. Тому що саме в╕д батьк╕в залежить настр╕й ╕ бажання д╕тей боротися. Якщо батьки в╕рять, то й дитина в╕рить. ╤ коли ц╕ люди дивляться на тих, хто зм╕г, – у них з'явля╓ться в╕ра. Це найпотужн╕ше в╕дчуття, це дуже правильно, ╕ коли л╕кар╕ бачать плоди сво╓╖ роботи – це щастя. Д╕ти, як╕ прорвалися, мотивують собою ╕нших. Я прошу долучитися до нашого заходу будь-якого ╕нвестора чи спонсора, який би м╕г допомогти саме в орган╕зац╕йному питанн╕ – привезти цих д╕тей, якось прохарчувати родини, провести цей один день заходу, тому що це дуже стимулю╓ ╕ надиха╓ тих, хто зараз проходить л╕кування.
- Ваша активна громадська, благод╕йницька та акторська д╕яльн╕сть викликають захват ╕ повагу. Чи залиша╓ться час на читання л╕тератури?
- Зараз не часто вда╓ться читати, ран╕ше читала б╕льше. Звичайно, читаю сучасну укра╖нську л╕тературу, зараз почну «Коханц╕ юстиц╕╖», у мене ж друз╕ – переважно, письменники, вс╕ тут на Пушк╕нськ╕й у «Куп╕дон╕». Я в╕дв╕дую Арсенал, сл╕дкую, що в╕дбува╓ться в л╕тературному св╕т╕. Дуже чекаю виходу ф╕льму «Ворошиловград» – один ╕з мо╖х улюблених твор╕в Жадана.
Я мр╕ю з╕грати «12 обруч╕в» за Андруховичем, мен╕ зда╓ться – це буде дуже класний ф╕льм, може нав╕ть м╕стичний трилер. Мен╕ хот╕лося б, щоб екран╕зували «Фел╕кс Австр╕я» Соф╕╖ Андрухович, до реч╕ – под╕╖ там в╕дбуваються в мо╓му р╕дному Стан╕слав╕.
- То ви коли чита╓те, вже одразу уявля╓те – як би це можна було з╕грати?
- Я колись хот╕ла, щоб екран╕зували «Поклон╕ння ящ╕рц╕» Любка Дереша: дуже класний молод╕жний ф╕льм був би – якраз для покол╕ння 15-25. Мен╕ хот╕лося б, щоб екран╕зувати «Деф╕ляду» Василя Кожелянка – могла б бути  прикольна ╕сторична фантастика.
Нехай би зняли ф╕льми за Андруховичем, за Оксаною Забужко, за Мар╕╓ю Мат╕ос. У Мат╕ос взагал╕ – велика трагед╕я ╕ велика драма людини в час╕, там можна все зн╕мати – ╕ «Майже н╕коли навпаки», ╕ «Солодка Даруся», ╕ «Мамо Мар╕ца» – який блискучий матер╕ал для к╕нематографа! Дал╕ – Винничук, Роздобудько, ╤ванцова, Лариса Денисенко. Можна зн╕мати прекрасн╕ ф╕льми чи сер╕али на 4-12 сер╕й. Та треба, щоб це почитали на телебаченн╕, щоб редакторська група почитала.
- Тим б╕льше, що ╓ нар╕кання на деф╕цит гарних сценар╕╖в...
- Нехай читають л╕тературу, не треба н╕чого вигадувати! Беруть, до прикладу, тв╕р М╕ли ╤ванцово╖ – ╕ переробляють на сценар╕й. Це може бути сер╕ал на 12 сер╕й, ╕ це буде ╕стор╕я про укра╖нських ж╕нок ╕з р╕зних рег╕он╕в, под╕╖ починаються в╕д Чорнобильсько╖ трагед╕╖ до сьогодн╕. Це буде справд╕ ц╕кавий с╕мейний сер╕ал. ╢ купа л╕тератури – бер╕ть, переробляйте, мен╕ зда╓ться, що дуже багато кому треба почитати. ╤ класику – не з точки зору викладання радянсько╖ системи, як нам ╖╖ нав'язували бачити, а перечитати зараз. Он Тарас Томенко прекрасно зняв «Будинок слова».
Я чесно кажу: мен╕ хот╕лося б вт╕лити на екран╕ Олену Тел╕гу в останн╕ 3 роки ╖╖ життя, коли перед нею постав безкомпром╕сний виб╕р. Я зараз вивчаю ╖╖ життя й абсолютно входжу з нею в цей крайн╕й ступ╕нь безкомпром╕сност╕ – сьогодн╕ такий час, що не можна йти на компром╕сн╕ реч╕. Я люблю ╖╖ фразу: «Подвиг – це щоденна цив╕льна праця», ╕ коли до тебе приходять домовлятися – нема╓ компром╕су в тому, хто ╕ про що тебе просить. Зараз в╕д безкомпром╕сност╕ залежить все наше майбутн╓. ╤ коли кожен на сво╓му м╕сц╕ буде спиратися на букву закону ╕ на букву запов╕д╕, ми п╕демо дал╕.
Нещодавно ми ходили на ф╕льм про Василя Сл╕пака «М╤Ф». Я Васю знала, не скажу, що ми дуже дружили, але деколи пили каву сп╕льно в одному товариств╕ у консерватор╕╖. ╤ чесно – для мене був шок, коли я д╕зналася, що Вася п╕шов у АТО. Я знала його по сп╕льних волонтерських роботах, коли в╕н при╖жджав ╕з Франц╕╖ як волонтер, привозив реч╕ для фронту. Ви зна╓те, багато волонтер╕в пот╕м залишаються ╕ йдуть воювати. Але ск╕льки ж в╕н м╕г ще насп╕вати – стати св╕товою легендою, якою Укра╖на пишалася б! Але в╕н був безкомпром╕сний. У часи великих критичних ╕спит╕в безкомпром╕сн╕сть – це все.
- Взагал╕, зда╓ться, що зараз ми ╓ св╕дками сучасного укра╖нського м╕фотворення.
- Так ╕ ╓. Ц╕ м╕фи стануть б╕льш баченими через покол╕ння. Як подвиг хлопц╕в п╕д Крутами, котр╕ йшли, не чекаючи на п╕дмогу, – вони св╕домо йшли на ризик самогубства. ╤ вони загинули. Чи наш╕ хлопц╕ в терм╕нал╕... Смерть ф╕зична не завжди ╓ смертю. Це перемога духу. Мен╕ зда╓ться, що ця в╕йна нам дуже багато дасть еп╕чного матер╕алу на майбутн╓.
Любов Баз╕в
https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 09.03.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19752

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков