Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО НАЦБЕЗПЕКУ
За ухвалення в╕дпов╕дно законопроекту № 8068 у другому читанн╕ та в ц╕лому проголосували...


ПОРОШЕНКО ПОГОВОРИВ ╤З ПУТ╤НИМ ПРО ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В ╤ МИРОТВОРЦ╤В ООН
Порошенко п╕дкреслив необх╕дн╕сть виконання Рос╕╓ю безпеково╖ частини М╕нських домовленостей.


Леон╕д ╢МЕЦЬ: ПОСИД╤ТИ В ТЮРМ╤ – БЕЗ ЯХТ ╤ РЕСТОРАН╤В – ЦЕ ДЛЯ ДЕПУТАТ╤В АРГУМЕНТ
Нардеп в╕д фракц╕╖ "Народний фронт" та сп╕вавтор проекту Виборчого кодексу пропону╓ саджати...


ЛАТВ╤Я ЗАБОРОНИЛА НАВЧАННЯ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ В ПРИВАТНИХ ВУЗАХ
У четвер Сейм Латв╕╖ прийняв в остаточному читанн╕ поправки до закону про вузи, як╕ передбачають...


КЕРЧЕНСЬКИЙ М╤СТ ПРИЗВ╤В ДО НАРОЩУВАННЯ ЗАГРОЗИ З П╤ВДНЯ
Про це заявив секретар Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Олександр Турчинов.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 02.03.2018
ПРО НЕЩАСНОГО СААКАШВ╤Л╤, ЕФЕКТИВНОГО МЕДВЕДЧУКА ТА СЕЛФ╤ ТИМОШЕНКО. ЩО ГОВОРИВ ПОРОШЕНКО ЖУРНАЛ╤СТАМ

Зайнявши президентське кр╕сло в червн╕ 2014 року, Петро Порошенко, як ╕ його попередники, неодноразово об╕цяв захищати свободу слова ╕ неодм╕нно проявляв готовн╕сть сп╕лкуватися з пресою.
У ранн╕й пер╕од сво╓╖ каденц╕╖ в╕н проводив прес-конференц╕╖, так би мовити, в традиц╕йн╕ строки - вл╕тку (ближче до Дня журнал╕стики) ╕ взимку (ближче до Нового Року).
Однак з часом довкола ф╕гури Порошенка все част╕ше почали розгортатися мед╕йн╕ скандали. Збився й алгоритм сп╕лкування з пресою.
Востанн╓ президент давав прес-конференц╕ю в травн╕ 2017 року. Тод╕ сп╕лкування з пресою в╕дбулось п╕сля ухвалення р╕шення ╢С про надання Укра╖н╕ безв╕зового режиму ╕ глава держави йшов до журнал╕ст╕в "на кон╕" ╕ з при╓мними новинами.
Наступно╖ прес-конференц╕╖ гаранта журнал╕стам довелося чекати майже р╕к. Цього разу сп╕лкування з мед╕а в╕дбувалося на фон╕ розмов про достроков╕ парламентськ╕ вибори, активну п╕дготовку Банково╖ до президентських вибор╕в та скандалу довкола в╕дпустки Порошенка на Мальдивах.
"Укра╖нська правда" вибрала основн╕ тези прес-конференц╕╖ Порошенка.
Про ╓вропейську та ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю
В мо╖й команд╕ ми зараз обговорю╓мо пропозиц╕ю "заякорити" в Конституц╕╖ ╓вропейську та ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю. Обидв╕ ╕де╖, зараз, як св╕дчать опитування громадсько╖ думки, ╓ консол╕дуючими, користуються широкою п╕дтримкою у сусп╕льств╕.
В той же час, коли п╕дн╕мають голову анти╓вропейськ╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ прагнуть реваншу, поправки до Основного закону могли би стати страховкою в╕д будь-яких неспод╕ванок та ╕мперативом для вс╕х пол╕тичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в ╢вросоюз╕ та НАТО можна було би заф╕ксувати в преамбул╕ до Конституц╕╖.
Про безв╕зовий режим з ╢С
Не слухайте тих, хто намага╓ться накаркати про призупинення безв╕зу. Це те ж саме коло "прогнозист╕в", як╕ пророчили, що нам його н╕коли не дадуть. Б╕льше того, писали листи зверталися до кра╖н-член╕в ╢С з проханням не надавати нам безв╕зовий режим. Я не допущу жодних д╕й, як╕ дали б п╕дстави поставити його п╕д сумн╕в.
Про президентськ╕ вибори
Р╕шення щодо участ╕ у виборч╕й кампан╕╖ я буду приймати тод╕, коли кампан╕я розпочнеться.
Я н╕як не переживаю за рейтинги… Т╕, хто п╕клу╓ться про рейтинги, називаються попул╕стами.
Я в сво╓му житт╕ не програв ще жодно╖ виборчо╖ кампан╕╖…. Я помилився, я братиму участь у президентських виборах. Як виборець.
Про життя п╕сля президентства
П╕сля вибор╕в я буду точно жити в Укра╖н╕ в будь-як╕й якост╕. Я не байдужий до майбутнього Укра╖ни. Я зроблю все, щоб не допустити реваншу.
Про достроков╕ парламентськ╕ вибори ╕ виборче законодавство
Я повн╕стю задоволений темпами, як╕ були продемонстрован╕ минуло╖ сес╕╖ щодо сп╕впрац╕ коал╕ц╕╖, парламенту ╕ уряду.
Я наголошую, що жодних розмов з цього приводу я не веду. Якщо парламент зам╕сть того, щоб цим займатися, буде займатися виборами, то вони до цього призведуть. ╤ хочу наголосити, що президент обраний на п'ять рок╕в, президент ма╓ конституц╕йне право розпустити парламент, коли в╕н не працю╓ 30 дн╕в, або коли в╕дсутня коал╕ц╕я.
Це право президент та не обв'язок. Я безумовно робитиму усе можливе, щоб забезпечити ефективну координац╕ю д╕яльност╕ президента, уряду, парламентсько╖ коал╕ц╕╖ ╕ парламенту. Коли будуть ╕нш╕ умови, будемо тод╕ обговорювати.
Як обирати парламент - це справа парламенту. В╕н ма╓ визначитись ╕ знайти той компром╕с, який дозволить набрати конституц╕йну б╕льш╕сть голос╕в.
Про миротворц╕в на Донбас╕
Я буду робити все можливе, щоб якнайшвидше запровадити миротворц╕в, бо це на сьогодн╕шн╕й день ╓ ╓диний вар╕ант, яким можна зупинити вбивство укра╖нц╕в ╕ в╕дновити укра╖нський суверен╕тет окупованому Донбас╕.
Присутн╕сть миротворц╕в – це не просто розведення стор╕н. Це для нас неприйнятно. Вони мають д╕яти на вс╕й окупован╕й територ╕╖.
Укра╖на зможе в╕дновити сво╖ гуман╕тарн╕ м╕с╕╖, бо на сход╕ гуман╕тарна катастрофа. ╤ п’яте: участь у миротворч╕й м╕с╕╖ не може брати кра╖на-агресор ╕ кра╖ни-сус╕ди.
Про в╕дпочинок на Мальд╕вах
В╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Укра╖ни президент не ма╓ права н╕кому передавати сво╖ обов'язки, тому 24 години на добу вже майже 4 роки я знаходжусь на зв'язку, виконую функц╕╖ президента, виконую функц╕╖ верховного головнокомандувача ╕ на початку с╕чня я цих обов'язк╕в н╕кому не передоручав.
На початку с╕чня я сво╖ повноваження н╕кому не передоручав. Кордон я перетинав за сво╖м пр╕звищем, за сво╖м паспортом ╕ проходив ре╓страц╕╓ю у прикордонник╕в.
╤нформац╕я була пов╕домлена публ╕чно ╕ постфактум.
Я наголошую, що м╕й перел╕т був оформлений у в╕дпов╕дност╕ до чинного законодавства.
Сплачував я ╕ л╕так, ╕ готель з╕ свого банк╕вського рахунку в укра╖нському банку ╕ в подан╕й декларац╕╖ - це ма╓ в╕дбутись протягом найближчих 3,5 тижн╕в — ви зможете в цьому переконатися. ╤ наголошую, що на це не було витрачено жодно╖ коп╕йки з укра╖нського бюджету, а кошти вс╕ були задекларован╕ ╕ сплачен╕ вс╕ податки.
Про розсл╕дування вбивства Шеремета
Я не Господь Бог. Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета, але в мене так само болить, як ╕ у вас. Зна╓те, чим я в╕др╕зняюсь в╕д попередн╕х? Я буду разом ╕з вами робити усе можливе, щоб у нас не залишилося жодно╖ закрито╖ частини в розсл╕дуванн╕ вбивства журнал╕ста.
Я не сл╕дчий, я маю створити умови, щоб захистити укра╖нц╕в… щоб розсл╕дування в╕дбувалося максимально прозоро ╕ об'╓ктивно… Ми кожен ма╓мо робити свою справу.
Про Польщу
Ми не потребу╓мо щоби нам хтось казав, яких укра╖нських геро╖в ми повинн╕ шанувати, а яких н╕. Ми сам╕ розберемося. Так само, як ми н╕кому не радимо кого Польща ма╓ шанувати, а кого н╕. Це не добре.
Ми впевнен╕ в тому, що практика заборони на в'╖зд чи замороження досл╕джень — хибна. ╤ ком╕с╕я ма╓ вир╕шити вс╕ ц╕ питання. Я впевнений у тому, що пол╕тики мають дивитися в майбутн╓, а минуле залишити ╕сторикам
Про Тимошенко
Тим нашим опозиц╕онерам, як╕ в закутках м╕жнародних конференц╕й роблять селф╕ з рос╕йськими послами, я хот╕в би пояснити, що дипломатичн╕ перемоги куються не в конференц-залах, а в каб╕нетах для переговор╕в.
Я зустр╕чаюся з ус╕ма кер╕вниками пол╕тичних фракц╕й в парламент╕. В тому числ╕, я зустр╕чався з Юл╕╓ю Володимир╕вною Тимошенко. ╤ один раз, зда╓ться, цього року. Ми дуже ретельно обговорили висунено кандидат╕в на ЦВК.
Тому що там був misscomunication ╕ фракц╕я "Батьк╕вщина" зм╕нила свою кандидатуру, яка в╕дпов╕дала тим критер╕ям, як╕ я висловив, ╕ мають в╕дпов╕дати потенц╕йн╕ кандидати-члени ЦВК. Ми обговорювали це. Юл╕я Володимир╕вна подякувала мен╕, коли я сказав, що, безумовно, кандидатуру в╕д "Батьк╕вщини" в╕днесу в парламент ╕ хай в╕н визнача╓ться.
Про Януковича
Я вам скажу абсолютно чесно, мене не ц╕кавить, що каже Янукович. Не ц╕кавить, що в╕н робить.
Особливо п╕сля того, як стало в╕домо про звернення цього пана до Пут╕на щодо введення рос╕йських в╕йськ, думаю, що ставлення до нього абсолютно однозначне у вс╕х. Думаю, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в також не ц╕кавить, що скаже Янукович. У нього було 4 роки, щоб пояснити ╕ покаятися.
Про Саакашв╕л╕
Паспорт я не забирав, хоча громадянство мною було надано св╕домо. Я був так само, як ╕ б╕льш╕сть, зачарований перспективами, як╕ пан Саакашв╕л╕ м╕г принести Укра╖н╕.
Я не думаю, що зараз в╕н ╓ щасливою людиною, але це його проблеми ╕ його справа. ╢дине, що хочу наголосити, що питання реадм╕с╕╖ в Польщу п╕сля порушення закону, який був ско╓ний Саакашв╕л╕ ╕ групою ╕нших ос╕б при перетин╕ кордону, що було п╕дтверджено судом п╕сля всеб╕чного розгляду цього питання в судах, питання реадм╕с╕╖ було проведене юридично бездоганно з точки зору укра╖нського законодавства, м╕жнародних зобов'язань Укра╖ни ╕ з точки зору верховенства права.
Про Медведчука
╢ так звана гуман╕тарна група, яка займа╓ться питанням зв╕льнення заручник╕в. Це не М╕нська група, вона ╓ частиною тристоронньо╖ контактно╖ групи. Колишн╕й голова СБУ призначив в цю групу В╕ктора Медведчука. Я про це знав ╕ зараз наголошую, що буду працювати з будь-ким, хто зможе повернути хоча б одного укра╖нського заручника додому.
Ми намагалися застосовувати р╕зн╕ канали комун╕кац╕╖. Починаючи в╕д в╕йськових ╕ зак╕нчуючи церквою. Я маю визнати, що найб╕льш ефективним виявився В╕ктор Медведчук. Зна╓те чому? Тому що р╕шення про зв╕льнення прийма╓ безпосередньо Пут╕н. Н╕ церква, н╕ його ц╕ прокс╕с на окупованих територ╕ях.
Про деол╕гарх╕зац╕ю
Не може державна влада боротися з кимось конкретно. Я не збираюся цього робити ╕ не п╕дтримую, якщо це робитиме хтось ╕нший, незалежно в╕д того, хто це - Коломойський, Ахметов, Ф╕рташ, Курченко. Де вони вс╕ там зараз?
Жоден з них не ма╓ впливу на позиц╕ю президента. Це ╕ ╓ деол╕гарх╕зац╕я.
У нас що, сутт╓во покращилася позиц╕я Ф╕рташа? Ф╕рташ за╖хав в Укра╖ну? Ф╕рташ чи Коломойський сьогодн╕ керу╓ парламентом, президентом, урядом? Чи в Укрнафт╕ нема╓ зм╕н, або в Приватбанку?
Я не збираюсь ставати на захист формули, але що таке "Роттердам+"? Це просто показники б╕рж╕. Формування ц╕н на енергетичн╕ активи.
Про Крим
Ми готов╕ прийняти корабл╕ з Криму т╕льки разом з Кримом. ╤ впевнений в тому, що це ╓ одностайна позиц╕я ╕ укра╖нсько╖ влади, ╕ укра╖нського народу, ╕ укра╖нського сусп╕льства. Щоб це прискорити ми будемо зад╕ювати вс╕ ╕нструменти, як╕ ма╓мо у власному розпорядженн╕ ╕ дипломатичн╕ зусилля, ╕ санкц╕йн╕, ╕ судов╕.
Про м╕л╕тарн╕ добров╕льн╕ формування
Коли ви дивилися "нац╕ональн╕ дружини", так зван╕, на Хрещатику, чи кожен з вас в╕дчував себе безпечн╕ше, коли дивився на цих хлопц╕в? Монопол╕я на владу, монопол╕я на зброю належить держав╕.
Про попул╕зм
Я захищу кра╖ну в╕д безв╕дпов╕дальних попул╕ст╕в. Нав╕ть попри те, що вони уклали та╓мний союз ╕з контрреформаторами ╕ реваншистами. А деяких профес╕йних "борц╕в за щастя народу", корупц╕онери-вт╕кач╕ щедро частують ╕з закордону грошима, вкраденими в укра╖нц╕в.
www.pravda.com.ua

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦ╤╥ НА ТЕМУ: «ВИКЛИКИ – 2018»

Шановн╕ журнал╕сти!
Дорог╕ укра╖нц╕, як╕ дивляться нас он-лайн та по телебаченню!
В╕дл╕к нового пол╕тичного сезону в Укра╖н╕ традиц╕йно ведеться ╕з лютого, коли розпочина╓ться чергова сес╕я Верховно╖ Ради Укра╖ни. Формально вона в╕дкрилася ще шостого, але лише вчора розпочалися повноц╕нн╕ пленарн╕ зас╕дання.
Як Президент разом з ус╕м сусп╕льством оч╕кую в╕д парламенту важливих р╕шень, - причому вже протягом найближчих тижн╕в. Р╕шень з кадрових питань. Йдеться про голосування за голову Нац╕онального банку Укра╖ни. Ми ма╓мо звернення наших м╕жнародних партер╕в, М╕жнародного валютного фонду. Мен╕ дуже при╓мно, що п╕д час зустр╕ч╕ фракц╕╖ пооб╕цяли п╕дтримати запропонованого мною кандидата на посаду Голови Нац╕онального банку Укра╖ни. Це дуже важливо для кра╖ни.
Найближчим часом я чекаю ╕, нарешт╕, призначення повн╕стю оновленого складу Центрально╖ виборчо╖ ком╕с╕╖. Ми перевищили вже цей терм╕н. Впевнений в тому, що кандидатури, як╕ пройшли ретельне обговорення у фракц╕ях. Також спод╕ваюсь, що Парламент п╕дтрима╓ мою пропозиц╕ю.
Дуже важливо, щоб ми завершили доукомплектування Конституц╕йного Суду. Я днями призначив представник╕в в╕д Президента, як╕ пройшли конкурсний в╕дб╕р ╕ також чекаю результативного голосування в Парламент╕. Важливо, що також в╕дбулося призначення аудитора НАБУ, омбудсмена та нового складу Рахунково╖ палати. Бачите ск╕льки питань треба вир╕шити вже ╕ зараз. Це потребу╓ консол╕довано╖ ╕ об’╓днано╖ позиц╕╖ парламенту ╕ коал╕ц╕╖.
Я дуже задоволений, що нарешт╕ вчора Парламент включив до порядку денного м╕й закон про Антикорупц╕йний суд. Сьогодн╕, як мен╕ пов╕домили, ком╕тет розглянув м╕й законопроект ╕ рекомендував його для прийняття у першому читанн╕. Буду дуже щасливим, якщо на найближчих зас╕даннях у першому читанн╕ цей законопроект буде прийнятий. Це б в╕дкрило шлях до максимально широкого обговорення цього документу ╕ остаточного його ухвалення на ц╕й сес╕╖ вже за дек╕лька тижн╕в. ╢дине що, дискус╕я не ма╓ виходити за рамки Конституц╕╖, укра╖нського законодавства ╕ врахування рекомендац╕й Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖, де саме так ╕ зазначено. Впевнений в тому, що зараз це стало вже лакмусовим пап╕рцем ╕ Укра╖на ма╓ скласти цей ╕спит. Вс╕ зараз з нетерп╕нням чека╓мо р╕шення Верховно╖ Ради.
Не так багато залишилося часу до 1 кв╕тня. Н╕, це не те, про що ви подумали. Це – к╕нцевий терм╕н заповнення електронних декларац╕й за р╕к, що минув. В╕дтак, сл╕д якнайшвидше зробити крок назустр╕ч громадянському сусп╕льству. Я дек╕лька раз наголошував, що законопроекти, як╕ я передав ще минулого л╕та до Верховно╖ Ради, як╕ передбачають зам╕ну принцип╕в електронного декларовану для антикорупц╕йних актив╕ст╕в, скасування крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕, перех╕д на ╓вропейськ╕ принципи зв╕тност╕, ╕ звол╕кати з в╕дпов╕дним р╕шенням дал╕ н╕куди. Збирати голоси за ц╕ законопроекти, р╕вно як за Антикорупц╕йний суд, не просто. З╕ свого боку я зробив все що в╕д мене залежить. Звертаюся до Верховно╖ Ради, звертаюсь до коал╕ц╕╖, щоб переконати народних депутат╕в п╕дтримати ц╕ надзвичайно важлив╕ р╕шення.
Я також розраховую ╕ на п╕дтримку самих актив╕ст╕в, засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, парламентсько╖ та позапарламентсько╖ опозиц╕╖ - лише об’╓днавши зусилля, ми можемо прийти до позитивного р╕шення.
П╕д час минуло╖ сес╕╖, з вересня по с╕чень, коеф╕ц╕╓нт корисно╖ д╕╖ сп╕впрац╕ з парламентом, на мою думку, виявився достатньо високим. Ухвалили пенс╕йну реформу, ухвалили осв╕тню реформу, ухвалили медичну реформу. Проголосували надзвичайно важливий закон про с╕льську медицину, проголосували кодекси ╕ створили новий Верховний Суд, який нарешт╕ почав працювати.
Дуже важлив╕ кроки зроблен╕ в напрямку децентрал╕зац╕╖. Децентрал╕зац╕я - одне з мо╖х ключових передвиборчих зобов’язань, - стала реальн╕стю ╕ вже приносить перш╕ плоди для територ╕альних громад ╕ в ╕нтересах м╕сцевих громад.
В╕д багатьох ╕нших реформ б╕льш╕сть укра╖нц╕в, на жаль, поки що не в╕дчувають позитивного ефекту, бо життя укра╖нц╕в значно не покращилося. Р╕вень життя, п╕дкошений в╕йною та економ╕чною агрес╕╓ю, т╕льки-но почина╓ в╕дновлюватися, ╕ темпи надто пов╕льн╕. ╤ мене, як Президента, це не влаштову╓.
Але про те, що зм╕ни пом╕тили, визнали та оц╕нили у св╕т╕, св╕дчить багато фактор╕в - старт безв╕зового режиму, яким вже, станом на зараз, скористалися п╕вм╕льйона укра╖нських громадян, як╕ не отримували в╕з, отримавши б╕ометричн╕ паспорти в╕льно подорожують св╕том, до реч╕ - не лише ╢вропейським Союзом.
Я прошу – не слухайте тих, хто намага╓ться «накаркати» призупинення безв╕зу. Це – те ж саме коло «прогнозист╕в», як╕ пророчили, що нам його н╕коли не дадуть. Б╕льше того, писали листи, зверталися до кра╖н-член╕в ╢вросоюзу, до ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖, до ╢вропейсько╖ Ради з проханням не надавати нам безв╕зового режиму.
╤ б╕льшу частину сво╓╖ каденц╕╖ поклав на те, аби разом з вами вибороти це законне право кожного укра╖нського громадянина. ╤ не допущу жодних д╕й, як╕ б дали п╕дстави поставити його п╕д сумн╕в!
Б╕льше того, в мо╖й команд╕ ми зараз обговорю╓мо пропозиц╕ю «заякорити» в Конституц╕╖ ╓вропейську та ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю. Обидв╕ ╕де╖, як св╕дчать опитування громадсько╖ думки,  ╓ консол╕дуючими, користуються широкою п╕дтримкою у сусп╕льств╕. В той же час, коли  п╕дн╕мають голову анти╓вропейськ╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ прагнуть реваншу, на мою думку, поправки до Основного закону могли би стати страховкою в╕д будь-яких неспод╕ванок та ╕мперативом для вс╕х пол╕тичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в ╢вросоюз╕ та НАТО можна було би заф╕ксувати в Преамбул╕ до Конституц╕╖, для чого достатньо п╕дтримки двох третин конституц╕йного складу Верховно╖ Ради Укра╖ни. Останн╕ голосування законопроект╕в, як╕ стосуються питань нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони дають мен╕ п╕дстави для стриманого оптим╕зму.
Ще одним ╕ндикатором позитивного ставлення ╓вроатлантично╖ сп╕льноти до  Укра╖ни стали надважлив╕ р╕шення з боку наших партнер╕в Сполучених Штат╕в, Канади, багатьох ╕нших кра╖н, як╕ надають нам можлив╕сть отримувати сучасну високоефективну оборонну зброю. Пам’ята╓те ск╕льки було розмов, що нам ╖╖ не дадуть. Всупереч негативним передбаченням багатьох експерт╕в, ми налагодили продуктивний д╕алог з новою американською адм╕н╕страц╕╓ю, з нашими партнерами з ╕нших кра╖н ╕ тримати Укра╖ну серед пр╕оритет╕в зовн╕шньо╖ пол╕тики ╕нших ключових наших партнер╕в нам вдалося. А тим нашим опозиц╕онерам, як╕ у закутках м╕жнародних конференц╕й роблять селф╕ з рос╕йськими послами, хот╕в би пояснити, що дипломатичн╕ перемоги куються не т╕льки ╕ не  ст╕льки в конференц-залах, а в каб╕нетах для переговор╕в, - часом д╕йсно важких та виснажливих.  
Влад╕ ╓ чим прозв╕тувати ╕ в ╕нших питаннях, особливо якщо пор╕внювати сьогодн╕шн╕й стан речей з т╕╓ю багатоплановою катастрофою, в лещатах яко╖ кра╖на перебувала в 2014 роц╕. Але я запросив вас не для того, аби похвалитися про досягнення. Хот╕в би поговорити про серйозн╕ виклики, як╕ стоять перед кра╖ною в поточному роц╕.
Безумовно, ключовим з них продовжу╓ залишатися  – це в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни. Ц╕на агрес╕╖ для агресора зроста╓ завдяки зм╕цненню Збройних Сил Укра╖ни ╕ продовженню пол╕тики санкц╕й проти Москви. Це, звичайно, значно зменшу╓ ризик повномасштабно╖ агрес╕╖ рос╕ян по вс╕х азимутах, але аж н╕як не зводить цю загрозу до нуля. Тому наша арм╕я ма╓ забезпечити безпеку по вс╕й л╕н╕╖ державного кордону. Посилення ╖╖ бойово╖ спроможност╕ залишиться мо╖м головним пр╕оритетом як Верховного Головнокомандувача Збройних Силу Укра╖ни. Наш╕ Збройн╕ Сили сл╕д укр╕пити наст╕льки, щоби вони були не лише обороноздатними, але й спроможними зв╕льнити окупован╕ територ╕╖. Це – наше безумовне право, ╕ воно ма╓ бути забезпечене достатн╕м в╕йськовим потенц╕алом.
Але звичайно ж, пр╕оритетним, - б╕льш в того, в даний час ╕ безальтернативним – ми вважа╓мо саме мирний, пол╕тико-дипломатичний спос╕б в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕. Будемо дотримуватися М╕нських домовленостей ╕ наполегливо добиватися розм╕щення миротворчо╖ м╕с╕╖ ООН на прийнятних для Укра╖ни умовах.
Миротворц╕ – важлива складова мирного в╕дновлення суверен╕тету та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ незалежност╕ нашо╖ держави. Хочу вс╕м нагадати, що цю ╕н╕ц╕ативу я озвучив ще 2015 року, ╕, на жаль, лише тепер вона здобува╓ дедал╕ б╕льшу п╕дтримку серед наших партнер╕в. Бо левова частина тод╕шн╕х кра╖н-член╕в Ради безпеки ООН була набагато стриман╕ша. ╤ сьогодн╕ вже  нав╕ть кра╖на-агресор ╖╖ вже не в╕дкида╓, - хоча детал╕, як╕ вона нараз╕ пропону╓, це саме т╕ детал╕, про як╕ й кажуть, що в них кри╓ться диявол.
Дуже важливе прийняття Закону про в╕дновлення державного суверен╕тету на окупован╕й частин╕ Донбасу. Цей Закон набув зараз чинност╕. Найближчим часом, зг╕дно його вимог, я проведу  реорган╕зац╕ю управл╕ння п╕дрозд╕лами Збройних Сил на Сход╕. 
Хочу привернути вашу увагу, що сьогодн╕ я подав до Верховно╖ Ради ключовий, стратег╕чний, фундаментальний проект Закону «Про нац╕ональну безпеку». Хочу наголосити, що в╕н багато м╕сяц╕в розроблявся в т╕сний координац╕╖ з нашими партнерами по НАТО. В╕н передбача╓ перех╕д нашого безпекового сектору на стандарти НАТО, впровадження демократичного цив╕льного контролю за арм╕╓ю, правоохоронними органами  та спецслужбами. ╤ нав╕ть, я дуже довго коливався, але прийняв р╕шення, що нав╕ть п╕д час в╕йни ми ма╓мо прийняти призначення цив╕льного м╕н╕стра оборони, розд╕лити позиц╕╖ Головнокомандувача ╕ начальника Генерального штабу. Зробити низку величезних реформ для того, щоб перевести кра╖ну на стандарти НАТО ╕ ╕мплементувати норми, як╕ зазначено у Стратег╕чному оборонному бюлетен╕, який був затверджений Указом Президента.
Лише рухаючись пол╕тико-дипломатичним шляхом, можемо розраховувати ╕ на м╕цн╕сть проукра╖нсько╖ коал╕ц╕╖. Укра╖нським дипломатам дуже непросто ╕нколи вда╓ться добиватися продовження санкц╕й, ╕ ще жодного разу це не сталося автоматично. Наш╕ партнери: глави держав, кер╕вники уряд╕в, л╕дери правлячих коал╕ц╕й, як╕ обстоюють сп╕льн╕ ╓вропейськ╕ ц╕нност╕,  часто-густо мають справу з потужною пол╕тичною опозиц╕╓ю, з протид╕╓ю, в тому числ╕ д╕лових к╕л, як╕ зазнають збитк╕в через не допуск на рос╕йський ринок. Врешт╕-решт, визначальною в демократичному сусп╕льств╕ ╓ позиц╕я виборц╕в, а ╖м, ц╕лком природно, своя сорочка набагато ближча до т╕ла, а не наша вишиванка.  
Ще хот╕в би наголосити, що головним викликом ╓ соц╕альний: б╕дн╕сть, низький р╕вень та незадов╕льна як╕сть життя переважно╖ б╕льшост╕ укра╖нц╕в. Люди цим абсолютно природно що розчарован╕. Я це незадоволення розум╕ю ╕ повн╕стю под╕ляю. 
З одного боку, чотирнадцятий р╕к як згада╓ш - здригнешся.  Ми отримали у спадщину нереформовану, в╕дсталу економ╕ку, смертельно хвору банк╕вську систему, де р╕вень проблемних кредит╕в перевищував 70% - банк╕вська система фактично була банкрутом, порожн╕й казначейський рахунок, порожн╕й бюджет.
Дал╕ – напад з боку Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, незаконна анекс╕я Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ сьогодн╕, 28 лютого – саме в цей день р╕вно чотири роки тому я був у Криму ╕ на власн╕ оч╕ бачив цих маленьких «зелених чолов╕чк╕в», як╕ оточили кримський парламент ╕ розпочали анекс╕ю. ╤ треба було шукати кошти на оборону в умовах, коли в насл╕док окупац╕╖ ми втратили б╕льше двадцяти в╕дсотк╕в промислового потенц╕алу нашо╖ держави.
Окремим елемент╕в г╕бридно╖ в╕йни було агресивне закриття для Укра╖ни рос╕йського ринку, який колись поглинав б╕льше третини укра╖нського експорту. А ще, хот╕в би наголосити, нам в╕дключили газ, нам перекрили транзит в трет╕ кра╖ни. Все це ╓ елементом г╕бридно╖ в╕йни Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти суверенно╖ ╕ незалежно╖ Укра╖ни.
Але ми вистояли! Та все одно не полиша╓ в╕дчуття, що зробили не все, що могли. Так, ми в╕дновили економ╕чне зростання. Два в╕дсотки плюс до ВВП чи трохи б╕льше двох в╕дсотк╕в – це, звичайно, краще, н╕ж 15 м╕нус, чи не так? Але очевидно, що досягнут╕ темпи ╓ категорично неприйнятними ╕ недостатн╕ми, щоби забезпечити не символ╕чне, а в╕дчутне зростання зароб╕тних плат ╕ пенс╕й. ╥х замало, щоби дати кожному укра╖нському громадянину як╕сну осв╕ту, медицину, гарантувати безпеку.
Безумовно, що економ╕ка – це сфера в╕дпов╕дальност╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в, укра╖нського Уряду, сформованого парламентською коал╕ц╕╓ю. Але Президент як гарант конституц╕йних прав ╕ свобод громадян, безумовно, повинен забезпечити сп╕льну ╕ ефективну д╕яльн╕сть Верховно╖ Ради, Каб╕нету М╕н╕стр╕в, в тому числ╕ ╕ для покращення п╕дпри╓мницького кл╕мату, ╕нвестиц╕йного кл╕мату ╕ залучення ╕нвестиц╕й, модерн╕зац╕╖ виробництва та прискорення зростання, створення нових робочих м╕сць, п╕двищення р╕вня життя. ╤ щоб забезпечити досягнення цих ц╕лей, я готовий до вир╕шення найскладн╕ших задач, як╕ т╕льки можуть виникнути на наш╕й укра╖нськ╕й пол╕тичн╕й шах╕вниц╕. А, по-друге, я буду активно користатися президентським правом законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи.
Хочу прив╕тати, бо сьогодн╕ зранку голова парламентського ком╕тету з питань податково╖ пол╕тики Н╕на Петр╕вна Южан╕на завершила разом з великою робочою групою розробку ╕ оприлюднила, нарешт╕, для широкого громадського обговорення проект закону про Нац╕ональне бюро ф╕нансово╖ безпеки. Створення цього нац╕онального бюро - насамперед як анал╕тично╖ структури – ми цим створенням повн╕стю в╕др╕жемо вс╕ без виключення ╕нш╕ силов╕ структури в╕д пасовища, на якому вони вже десятил╕ттями доять укра╖нський б╕знес. На гарматний постр╕л п╕сля прийняття цього закону не можна буде п╕д╕йти н╕кому до платника податк╕в. Несплатою податк╕в буде займатися лише це Бюро, а нове покол╕ння п╕дпри╓мц╕в не знатиме, що то таке та податкова м╕л╕ц╕я, пол╕ц╕я чи ╕нкв╕зиц╕я.
Хочу по╕нформувати, що в п’ятницю на Нацрад╕ реформ ми розглянемо проект закону «Про валюту». В╕н зам╕нить декрети початку 90-х, двадцятил╕тньо╖ давнини… ╕ це на мою думку буде революц╕йний закон, який л╕берал╕зу╓ валютне регулювання в╕дпов╕дно до Угоди про асоц╕ац╕ю, приведе його у повну в╕дпов╕дн╕сть ╕з нормами ╢вросоюзу. Зм╕на ф╕лософ╕╖: принцип – «дозволено все, що прямо не заборонено законом».
Готовий до внесення до Парламент ╕ законопроект про податок на виведений кап╕тал зам╕сть податку на прибуток. Бо податок на прибуток сьогодн╕ ╓диний, при обчисленн╕ якого залиша╓ться широкий дуже широкий прост╕р для свав╕лля з боку перев╕ряючих ╕ податкових орган╕в. Насправд╕ це не закон, а настр╕й. Апетит ╕нспектора визначають, що можна в╕днести на соб╕варт╕сть, а що н╕. ╤ я пропоную, щоби оподатковувалась лише та частина, яка виводиться, частина прибутку для споживання, яка не спрямову╓ться на створення чи розширення виробництва.
Це буде дуже сильнод╕юча ╕н’╓кц╕я для економ╕чного зростання. ╤, до реч╕, щеплення потужне в╕д корупц╕╖, бо простота адм╕н╕стрування позбавить контролера можливост╕ вир╕шувати, що в╕днести на соб╕варт╕сть, якою ма╓ бути структура видатк╕в та технолог╕я виробництва та ╕нш╕ питання, до яких перев╕ряючи не повинн╕ мати н╕якого в╕дношення.
Концепц╕я законопроект╕в про Нац╕ональне бюро ф╕нансово╖ безпеки ╕ про податок на виведений кап╕тал, ви пам’ята╓те, багато з вас були цих зустр╕чах, ми обговорювали на зустр╕ч╕ з б╕знес-асоц╕ац╕ями, робили це сп╕льно з урядовцями, була вона ╕ 1 грудня, ╕ п╕зн╕ше. Там же я озвучив ╕н╕ц╕ативу про продовження моратор╕ю на перев╕рки для малого ╕ середнього б╕знесу. В Уряд╕, на жаль, поки що звол╕кають з цим, але звертаюся до Уряду, щоб врахували ц╕ мо╖ пропозиц╕╖.
Ми повинн╕ зробити цей та ╕нш╕ кроки, щоби на ноги знову п╕дв╕вся середн╕й клас, по якому найсильн╕ше вдарили вс╕ випробування останн╕х рок╕в. ╤ на в╕дм╕ну в╕д найзаможн╕шого прошарку, в╕н, цей середн╕й клас, не мав жирових запас╕в, як╕ б дозволили пережити «важк╕ часи». ╤ на в╕дм╕ну в╕д найб╕дн╕ших, його об╕йшли субсид╕ями. От ╕ виходить, що середина прос╕ла найб╕льше.
А саме середн╕й клас ╓ гарантом демократичного характеру пол╕тично╖ системи. Саме в╕н ╓ т╕╓ю скелею, об яку розбиваються каламутн╕ хвил╕ попул╕зму. В пол╕тиц╕ як в звичайному житт╕: чим важча ситуац╕я, тим менше дослухаються до традиц╕йно╖ медицини, тим б╕льше, що попит на знахар╕в, ворожок, мольфар╕в ╕ нав╕ть «апостол╕в».
Попул╕зм та отаманщина – ще два виклики, як╕ стоять перед нами так само гостро, як ╕ сто рок╕в тому, коли Укра╖на через брак внутр╕шньо╖ ╓дност╕ стала здобиччю агресора та втратила незалежн╕сть. М╕с╕я моя, як Президента, м╕с╕я мо╓╖ команди – не допустити повторення тих помилок. Я впевнений, що ця м╕с╕я – можлива, ба б╕льше – ця м╕с╕я неминуча ╕ безальтернативна.
Я захищу кра╖ну в╕д безв╕дпов╕дальних попул╕ст╕в, - нав╕ть попри те, що вони уклали та╓мний союз з контрреформаторами ╕ реваншистами. ╤ деяких профес╕йних борц╕в за «щастя народу» корупц╕онери-вт╕кач╕ щедро частують грошима з-за кордону, при чому ж  вкраденими у укра╖нц╕в. Ми, на жаль, поки що не все змогли повернути до бюджету, але ╕ ця робота трива╓.
╤ я впевнений, дорог╕ мо╖, що все буде добре. ╤ щоб додати вам оптим╕зму я скажу, що сьогодн╕ ми оч╕ку╓мо дек╕лька добрих новин. Сьогодн╕ ╓вропейська ком╕с╕я ма╓ прийняти, або вже прийняла р╕шення про пропонування Укра╖н╕ ново╖ програми макроф╕нансово╖ допомоги – ми чека╓мо, нарешт╕, з╕ Стокгольму. Я маю спод╕вання, щоб це в╕дбулося саме сьогодн╕ – не виключено, що п╕д час нашо╖ прес-конференц╕╖. ╤ я впевнений – все буде добре…

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19740

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков