"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Урок української"
#9 за 02.03.2018
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
Читач «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕д самого початку ╖╖ заснування, з 1992 року, пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, ╕нвал╕д I групи ╤ван Лук’янович ЛАВТАР ╕з С╕мферополя передав для п╕дтримки конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка тисячу сво╖х пенс╕онерських рос╕йських рубл╕в. «Ви робите дуже потр╕бну справу, яку почав ще Данило Кононенко. Ви п╕дн╕ма╓те культуру, а найголовн╕ше – залуча╓те до цього д╕тей, щоб у нас було майбутн╓. ╤ взагал╕, вс╕ роки тут, у Криму газета, на в╕дм╕ну в╕д влади, робила все, що могла, аби нас, укра╖нц╕в, тут було видно ╕ чути. ╤ тому кожен, хто хоче, щоб особливо зараз, у цих умовах, нас тут було видно ╕ чути, ╕ щоб ми тут не забулися зовс╕м, хто ми ╓, - той ма╓ п╕дтримати цю святу справу. ╤ в першу чергу – влада, яка зобов'язана сама так╕ реч╕ орган╕зовувати ╕ давати державну п╕дтримку найменшим укра╖нським проявам у Криму». Ось так коротко ╤ван Лук'янович пояснив, чому в╕н в╕дрива╓ в╕д свого пенс╕йного бюджету ту зовс╕м не зайву йому тисячу, ╕ нав╕ть пооб╕цяв додати ще, як зекономить щось до кв╕тня. А ще ╤ван Лук'янович Лавтар напол╕г на тому, щоб ми розм╕стили на кримському «Св╕тличному» ресурс╕ його звернення до укра╖нсько╖ влади, що стосу╓ться нашого дитячого л╕тературного конкурсу, яке в╕н в╕дправляв до Ки╓ва електронною поштою ще позатор╕к, коли народжений у Криму конкурс «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но» вперше був проведений на всеукра╖нському р╕вн╕. Наш читач ще тод╕ звертався до чиновник╕в ╕з закликом п╕дтримати цю ╕н╕ц╕ативу, яка ма╓ в сучасних умовах дуже символ╕чне й моб╕л╕зуюче значення. ╤ нав╕ть отримав в╕дпов╕дь за п╕дписом заступника м╕н╕стра культури Т. Мазур, у як╕й говориться, що «М╕нкультури стурбоване обставинами, як╕ виникли 29 кв╕тня 2016 року п╕д час церемон╕╖ нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»… Але от╕╓ю «стурбован╕стю», на жаль, все й обмежилося. Що ж, кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську «стурбован╕сть» знову – ╕ сво╓ю жертовною пенс╕онерською тисячею, ╕ оцим позатор╕шн╕м листом. Оргком╕тет Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка
М╕н╕стру культури Укра╖ни Нищуку ╢. М. Коп╕╖: Президенту Укра╖ни Порошенку П. О. Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни Паруб╕ю А. В. Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни Гройсману В. Б.
Пане м╕н╕стре, перед тим, як писати цього листа, я пробував зв’язатися по моб╕льному ╕ стац╕онарному телефонах з директором ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» А. Щекуном. Але не зм╕г додзвонитися, тому змушений звертатися вище. 29 кв╕тня 2016 року в зал╕ Ки╖вського академ╕чного театру на Подол╕ в╕дбулась церемон╕я нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ в╕домого кримського укра╖нського поета, публ╕циста, перекладача Данила Андр╕йовича Кононенка. Цей конкурс мав дв╕ мети. Перша – це виховання д╕тей в патр╕отичному ╕ культурному середовищ╕. ╤ друга – вдячн╕ люди на сво╖ кошти пом’янули Людину з велико╖ л╕тери – Данила Андр╕йовича Кононенка, який п╕шов ╕з земного життя у в╕чн╕сть з╕ словами «Б╕дна моя Укра╖на»… ╤ дуже прикро, що пан Щекун зам╕сть допомоги зробив зауваження орган╕затору конкурсу В. В. Качул╕, що «ви тут в робочий час роз’╖жджа╓те ╕ як╕сь концерти проводите». Гурт «Мандри» в п╕сн╕ зверта╓ться: «Не спи, моя р╕дна земля, прокинься, моя Укра╖но!». А пан Щекун, який керу╓ ╕нформац╕йним «серцем» М╕н╕стерства культури, давить патр╕отизм ╕ культуру укра╖нського народу. Це т╕льки на руку Москв╕, яка пост╕йно талдонить: «Украина – это не государство, у нее нет своей истории и культуры». ╤ другий кричущий поступок Щекуна – прислав наказ зв╕льнити головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В. В. Качулу за прогули. В. Качула писав вам до м╕н╕стерства про об’╓ктивн╕ причини, через як╕ в╕н та ╕нш╕ члени редакц╕╖ не можуть пере╖хати до Ки╓ва. Це чисте знущання над людьми, бо в М╕нкультури панують про╕звол ╕ безправ’я. Тому можна впевнено сказати, що на такого м╕н╕стра над╕╖ марн╕. Бо коли був перший раз м╕н╕стром, 2 роки тому, то проявив себе, як Щекун: зв╕льнив з видавництва патр╕от╕в ╕ прийняв тих, що у 2010 роц╕ губили найпатр╕отичн╕шу ╕ високу за р╕внем л╕тературно-культурну газету «Кримська св╕тлиця» ╕ ще й хот╕ли посадити за грати В. Качулу на 5 рок╕в. Я пост╕йний читач ц╕╓╖ газети з 1992 року, живу вже в дев’ятому десятку ╕ ви вс╕ приходитеся мен╕ онуками. Якщо у вас ╓ хоч крапля патр╕отизму ╕ культури, тод╕ читайте мо╖ три статт╕ за 2012, 2015 ╕ 2016 роки. Там чиста правда написана. Ц╕ статт╕, як ╕ цього листа, я посилаю президенту, голов╕ Верховно╖ Ради ╕ прем’╓р-м╕н╕стру, щоб вс╕ можновладц╕ зрозум╕ли, що культура – понад усе. А м╕н╕стру культури, щоб реаб╕л╕тувати себе, треба вигнати з м╕н╕стерства Щекуна з Каранд╓╓вим ╕ з всякими с╓р╕ковими на додачу. Повернути на посаду Лесю Б╕лаш ╕ других патр╕от╕в з високою культурою. Цим самим п╕дн╕мете рейтинг президента, тому що це його пропозиц╕я – повернути такого м╕н╕стра на посаду вдруге. Президент мало ╕нформований, що було зроблено негативного таким м╕н╕стром на посад╕. Ви повинн╕ розум╕ти, що означа╓ - культура понад усе. П╕сля Революц╕╖ Г╕дност╕ в Укра╖н╕, хоч ╕ не вс╕, але проснулись прост╕ люди. Вони бачать, що у Верховн╕й Рад╕ добра половина «гречкос╕╖в», як╕ блокують справжн╕ реформи. ╤ в каб╕нетах м╕н╕стерств сидять чиновники, бюрократи ╕ кар’╓ристи. Це одна частина Укра╖ни. Друга – це цв╕т нац╕╖, яка з╕ збро╓ю в руках захища╓ самост╕йн╕сть Укра╖ни. ╤ в Укра╖н╕ росте невдоволення. Людина, над╕лена розумом, може довго терп╕ти, але коли урветься терп╕ння, людина зв╕р╕╓. А це означа╓, що може бути гайдамаччина. Тому що трет╕й Майдан н╕чого не зм╕нить. На Майдан╕ можна говорити гарно про патр╕отизм ╕ т. п., як ви вс╕ свого часу говорили. А чиновники-«гречкос╕╖», депутати, можновладц╕, ол╕гархи будуть спок╕йно сид╕ти в сво╖х затишних каб╕нетах. (Васька слушает да ест). А гайдамаки п╕дуть по каб╕нетах ╕ будуть вичищати. Я думаю, що ви вс╕, до кого я звертаюсь, читали поему Шевченка «Гайдамаки». Я можу п╕дтвердити на приклад╕ свого р╕дного села. До гайдамак╕в наше село називалося Сок╕льц╕. Прийшли гайдамаки перед Великоднем ╕ попередили тих, що не робили кривди, щоб не йшли до церкви. На Великдень (це все було за переказами) гайдамаки оточили церкву. А церква стояла на горбку (на берез╕ р╕чки П╕вденний Буг). Стався жах, р╕ка кров╕ в╕д церкви потекла в П╕вденний Буг. П╕сля цього село стало називатися Згубник. На м╕сц╕ церкви зараз сто╖ть пам’ятник. А тепер мо╓ р╕дне село назива╓ться Губник, Гайсинського району, за 25 км в╕д Гайсина. Тому на завершення хочу сказати усл╕д за нашим Пророком Шевченком: схамен╕ться, будьте люди, бо лихо вам може бути…
╤ван Лук’янович ЛАВТАР, пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, ╕нвал╕д I групи м. С╕мферополь 10. 06. 2016 р.
На фото: серпень 2014 року, м. С╕мферополь, ╤. Л. Лавтар з «Кримською св╕тлицею», яка тод╕ (через п╕вроку п╕сля анекс╕╖!) ще поширювалася в Криму (Фото В. Качули)
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19733
|