Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 02.03.2018
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»

Читач «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕д самого початку ╖╖ заснування, з 1992 року, пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, ╕нвал╕д I групи ╤ван Лук’янович ЛАВТАР ╕з С╕мферополя передав для п╕дтримки конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка тисячу сво╖х пенс╕онерських рос╕йських рубл╕в.
«Ви робите дуже потр╕бну справу, яку почав ще Данило Кононенко. Ви п╕дн╕ма╓те культуру, а найголовн╕ше – залуча╓те до цього д╕тей, щоб у нас було майбутн╓. ╤ взагал╕, вс╕ роки тут, у Криму газета, на в╕дм╕ну в╕д влади, робила все, що могла, аби нас, укра╖нц╕в, тут було видно ╕ чути. ╤ тому кожен, хто хоче, щоб особливо зараз, у цих умовах, нас тут було видно ╕ чути, ╕ щоб ми тут не забулися зовс╕м, хто ми ╓, - той ма╓ п╕дтримати цю святу справу. ╤ в першу чергу – влада, яка зобов'язана сама так╕ реч╕ орган╕зовувати ╕ давати державну п╕дтримку найменшим укра╖нським проявам у Криму». Ось так коротко ╤ван Лук'янович пояснив, чому в╕н в╕дрива╓ в╕д свого пенс╕йного бюджету ту зовс╕м не зайву йому тисячу, ╕ нав╕ть пооб╕цяв додати ще, як зекономить щось до кв╕тня.
А ще ╤ван Лук'янович Лавтар напол╕г на тому, щоб ми розм╕стили на кримському «Св╕тличному» ресурс╕ його звернення до укра╖нсько╖ влади, що стосу╓ться нашого дитячого л╕тературного конкурсу, яке в╕н в╕дправляв до Ки╓ва електронною поштою ще позатор╕к, коли народжений у Криму конкурс «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но» вперше був проведений на всеукра╖нському р╕вн╕. Наш читач ще тод╕ звертався до чиновник╕в ╕з закликом п╕дтримати цю ╕н╕ц╕ативу, яка ма╓ в сучасних умовах дуже символ╕чне й моб╕л╕зуюче значення. ╤ нав╕ть отримав в╕дпов╕дь за п╕дписом заступника м╕н╕стра культури Т. Мазур, у як╕й говориться, що «М╕нкультури стурбоване обставинами, як╕ виникли 29 кв╕тня 2016 року п╕д час церемон╕╖ нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»… Але от╕╓ю «стурбован╕стю», на жаль, все й обмежилося.
Що ж, кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську «стурбован╕сть» знову – ╕ сво╓ю жертовною пенс╕онерською тисячею, ╕ оцим позатор╕шн╕м листом.
Оргком╕тет Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу
«Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка

М╕н╕стру культури Укра╖ни Нищуку ╢. М.
Коп╕╖:
Президенту Укра╖ни Порошенку П. О.
Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни Паруб╕ю А. В.
Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни Гройсману В. Б.

      Пане м╕н╕стре, перед тим, як писати цього листа, я пробував зв’язатися по моб╕льному ╕ стац╕онарному телефонах з директором ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» А. Щекуном. Але не зм╕г додзвонитися, тому змушений звертатися вище.
      29 кв╕тня 2016 року в зал╕ Ки╖вського академ╕чного театру на Подол╕ в╕дбулась церемон╕я нагородження переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ в╕домого кримського укра╖нського поета, публ╕циста, перекладача Данила Андр╕йовича Кононенка. Цей конкурс мав дв╕ мети. Перша – це виховання д╕тей в патр╕отичному ╕ культурному середовищ╕. ╤ друга – вдячн╕ люди на сво╖ кошти пом’янули Людину з велико╖ л╕тери – Данила Андр╕йовича Кононенка, який п╕шов ╕з земного життя у в╕чн╕сть з╕ словами «Б╕дна моя Укра╖на»…
 ╤ дуже прикро, що пан Щекун зам╕сть допомоги зробив зауваження орган╕затору конкурсу В. В. Качул╕, що «ви тут в робочий час роз’╖жджа╓те ╕ як╕сь концерти проводите». Гурт «Мандри» в п╕сн╕ зверта╓ться: «Не спи, моя р╕дна земля, прокинься, моя Укра╖но!». А пан Щекун, який керу╓ ╕нформац╕йним «серцем» М╕н╕стерства культури, давить патр╕отизм ╕ культуру укра╖нського народу. Це т╕льки на руку Москв╕, яка пост╕йно талдонить: «Украина – это не государство, у нее нет своей истории и культуры».
 ╤ другий кричущий поступок Щекуна – прислав наказ зв╕льнити головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В. В. Качулу за прогули.
 В. Качула писав вам до м╕н╕стерства про об’╓ктивн╕ причини, через як╕ в╕н та ╕нш╕ члени редакц╕╖ не можуть пере╖хати до Ки╓ва. Це чисте знущання над людьми, бо в М╕нкультури панують про╕звол ╕ безправ’я.
      Тому можна впевнено сказати, що на такого м╕н╕стра над╕╖ марн╕. Бо коли був перший раз м╕н╕стром, 2 роки тому, то проявив себе, як Щекун: зв╕льнив з видавництва патр╕от╕в ╕ прийняв тих, що у 2010 роц╕ губили найпатр╕отичн╕шу ╕ високу за р╕внем л╕тературно-культурну газету «Кримська св╕тлиця» ╕ ще й хот╕ли посадити за грати В. Качулу  на 5 рок╕в. Я пост╕йний читач ц╕╓╖ газети з 1992 року, живу вже в дев’ятому десятку ╕ ви вс╕ приходитеся мен╕ онуками. Якщо у вас ╓ хоч крапля патр╕отизму ╕ культури, тод╕ читайте мо╖ три статт╕ за 2012, 2015 ╕ 2016 роки. Там чиста правда написана. Ц╕ статт╕, як ╕ цього листа, я посилаю президенту, голов╕ Верховно╖ Ради ╕ прем’╓р-м╕н╕стру, щоб вс╕ можновладц╕ зрозум╕ли, що культура – понад усе.
      А м╕н╕стру культури, щоб реаб╕л╕тувати себе, треба вигнати з м╕н╕стерства Щекуна з Каранд╓╓вим ╕ з всякими с╓р╕ковими на додачу. Повернути на посаду Лесю Б╕лаш ╕ других патр╕от╕в з високою культурою. Цим самим п╕дн╕мете рейтинг президента, тому що це його пропозиц╕я – повернути такого м╕н╕стра на посаду вдруге. Президент мало ╕нформований, що було зроблено негативного таким м╕н╕стром на посад╕.
      Ви повинн╕ розум╕ти, що означа╓ - культура понад усе. П╕сля Революц╕╖ Г╕дност╕ в Укра╖н╕, хоч ╕ не вс╕, але проснулись прост╕ люди. Вони бачать, що у Верховн╕й Рад╕ добра половина «гречкос╕╖в», як╕ блокують справжн╕ реформи. ╤ в каб╕нетах м╕н╕стерств сидять чиновники, бюрократи ╕ кар’╓ристи. Це одна частина Укра╖ни. Друга – це цв╕т нац╕╖, яка з╕ збро╓ю в руках захища╓ самост╕йн╕сть Укра╖ни. ╤ в Укра╖н╕ росте невдоволення. Людина, над╕лена розумом, може довго терп╕ти, але коли урветься терп╕ння, людина зв╕р╕╓. А це означа╓, що може бути гайдамаччина. Тому що трет╕й Майдан н╕чого не зм╕нить. На Майдан╕ можна говорити гарно про патр╕отизм ╕ т. п., як ви вс╕ свого часу говорили. А чиновники-«гречкос╕╖», депутати, можновладц╕, ол╕гархи будуть спок╕йно сид╕ти в сво╖х затишних каб╕нетах. (Васька слушает да ест). А гайдамаки п╕дуть по каб╕нетах ╕ будуть вичищати.
      Я думаю, що ви вс╕, до кого я звертаюсь, читали поему Шевченка «Гайдамаки». Я можу п╕дтвердити на приклад╕ свого р╕дного села. До гайдамак╕в наше село називалося Сок╕льц╕. Прийшли гайдамаки перед Великоднем ╕ попередили тих, що не робили кривди, щоб не йшли до церкви. На Великдень (це все було за переказами) гайдамаки оточили церкву. А церква стояла на горбку (на берез╕ р╕чки П╕вденний Буг). Стався жах, р╕ка кров╕ в╕д церкви потекла в П╕вденний Буг. П╕сля цього село стало називатися Згубник. На м╕сц╕ церкви зараз сто╖ть пам’ятник. А тепер мо╓ р╕дне село назива╓ться Губник, Гайсинського району, за 25 км в╕д Гайсина.
      Тому на завершення хочу сказати усл╕д за нашим Пророком Шевченком: схамен╕ться, будьте люди, бо лихо вам може бути…

      ╤ван Лук’янович ЛАВТАР,
      пенс╕онер, учасник Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни,
      ╕нвал╕д I групи
      м. С╕мферополь
      10. 06. 2016 р.

На фото: серпень 2014 року, м. С╕мферополь, ╤. Л. Лавтар з «Кримською св╕тлицею», яка тод╕ (через п╕вроку п╕сля анекс╕╖!) ще поширювалася в Криму
(Фото В. Качули)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19733

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков