Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 02.03.2018
ВИБ╤Р

“Життя - то, насправд╕, виб╕р
╤ тут вибира╓ш лиш ти -
Лет╕ти, а чи повзти,
У той, а чи в ╕нший вим╕р”
В.Б.

Цьогор╕чна кримська зима не надто д╕ставала морозами чи лютими в╕трами: пара м╕цних шторм╕в, к╕лька дн╕в з╕ сн╕гом в с╕чн╕ та замет╕ль в передостанн╕ дн╕ — ото й все, на що вона спромоглася. Натом╕сть, вже довгий час пахло весною. Десь на П╕вденнобережж╕ зацв╕тав мигдаль, дов╕рливо п╕дставляв н╕жн╕ пелюстки ласкавому сонячному теплу, а тут, на скелястих берегах Тарханкуту, л╕зли з земл╕ гриби. Вони ро╖лися в затишних низинках, вкритих св╕жою зеленою травицею, виставляли сво╖ маслянисто-шоколадн╕ гол╕вки серед пожухлого минулор╕чного р╕знотрав'я, поодинц╕, а то й рядками, купками виходили уздовж стежин. Збирав ╖х майже до к╕нця грудня, але траплялися нав╕ть в лютому. В лютому, в двадцятих числах, потягнулися до сонця нарциси. ╥х б╕л╕ пелюстки, загорнут╕ в яскраво-зелен╕ бутони, були вже готов╕ розкритися, коли це раптом в останн╕ дн╕ розшал╕лий грего, а за ним ╕ майстро взялися засипати все сн╕говими заметами. Але попри те, що мело нав╕ть в перший день весни, х╕ба ╖╖ зупинити?
К╕нець зими в Криму то завжди особливий час. Дихання весни так ясно в╕дчува╓ться у всьому — в особливому шум╕ прибою, в пов╕в╕ в╕тр╕в, напо╓них запахами моря ╕ степу, що не пом╕чати його просто неможливо. Останн╕ми роками, щоправда, ╖╖ живлюче дихання тут намагаються прив'язати до д╕янь людських, причому, якост╕ нег╕дно╖.
Можна зрозум╕ти непереборне бажання владц╕в Кремля почуватися св╕товими гравцями, можна зрозум╕ти про╕мперську ностальг╕ю мислячого позавчорашн╕ми категор╕ями великодержавного охлосу, яку знан╕ фах╕вц╕ вм╕ло проектують на всю Москов╕ю, можна зрозум╕ти невдоволення чималого числа кримчан тим, як ки╖вськ╕ владц╕ упродовж чверт╕ стол╕ття Незалежност╕ марнували ╖х шанс на усп╕шне життя, але виставляти щурячий в╕джим Криму в якост╕ еп╕чного подвигу, славно╖ перемоги — то, як кажуть, трохи занадто. Адже н╕яким подвигом, тим б╕льше перемогою, нав╕ть не пахло. Те, що трапилося, шорсткою мовою пол╕тики зветься загарбанням територ╕╖ сус╕дньо╖ суверенно╖ держави. Робилося те, до того ж, у спос╕б наст╕льки ганебний, що попервах загарбник не ризикував нав╕ть в╕дкрити сво╓ лице — в прямому ╕ переносному сенс╕. Так, зам╕сть ознак державно╖ приналежност╕ зелен╕ марс╕яни, що заполонили п╕востр╕в в останн╕ дн╕ зими 2014 року, демонстрували лише сл╕ди в╕д насп╕х споротих нашивок, а зам╕сть людських облич — суконн╕ морди. Нагада╓мо принаг╕дно, що нав╕ть Г╕тлер в час╕ анекс╕╖ Судет не д╕яв ╕нкогн╕то, не виставляв ж╕нок ╕ д╕тей поперед сво╖х солдат╕в, не хвалився тим прилюдно.
Про яку перемогу, а тим б╕льше славу може йти мова, коли окупац╕я ╕ подальша анекс╕я Криму з боку Москов╕╖ стали можливими виключно внасл╕док злочинно╖ безд╕яльност╕ нездар, що на хвил╕ антиянуковицьких настро╖в пробралися до керма укра╖нсько╖ влади! Це вони, в порушення укра╖нських закон╕в, поправши право громадян на захист, зневаживши честь в╕йська ╕ ╕м╕дж держави, уможливили п╕длу агрес╕ю “братнього” народу, не зробили фактично н╕чого, аби протид╕яти ╖й.
Про як╕ висок╕ матер╕╖ можна розводитись, святкуючи чергову р╕чницю так звано╖ “Кримсько╖ весни”, якщо не закривати оч╕ на те, що вона була забезпечена масовою зрадою кримсько-укра╖нських урядовц╕в януковицького призову, включно з б╕льш╕стю парламенту ╕ його головою? Чи треба доводити, що все те, у сукупност╕ сво╖й, не могло не позначитися щонайдраматичн╕шим чином на настроях кримського угрупування ЗСУ та ВМС? Три тижн╕ в обложених гарн╕зонах, в оч╕кування бодай якихось наказ╕в в╕д командування, в розум╕нн╕ того, що ╖х банально здали на ласку ворога, здатн╕ п╕д╕рвати бойовий дух будь-якого в╕йська. За таких обставин всяк╕ розбалаки про “славну перемогу” вв╕чливо-зеленого во╖нства над в╕йськом, якому власна влада спершу роками п╕др╕зала крила, а в час╕ агрес╕╖ фактично не дала можливост╕ виконувати сво╖ обовязки, ╓ очевидним прикладом неадекватного сприйняття реальност╕.
В тому ж ряду ╕ сни сиво╖ кобили про кровожерних жидобандер╕вц╕в, що на примарних по╖здах “дружби” н╕бито мчали до Перекопу, ╕ нав'язлив╕ марення про п╕дступних п╕ндос╕в, як╕ упродовж вс╕╓╖ сво╓╖ ╕стор╕╖, виявля╓ться, спали й бачили, як би при╓днати Крим в якост╕ 51 штату до свого буржу╖нства. Зв╕дси ж наст╕йн╕ намагання переконати св╕т в тому, що все те сталося через благе бажання захистити кримський народ, який роками страждав в╕д тотально╖ укра╖н╕зац╕╖, перебував п╕д загрозою ╕сламського екстрем╕зму, причому, виключно на його, кримського народу, прохання, п╕дтверджене одностайним волевиявленням. От, лишень, заскн╕лий св╕т чомусь надто насторожено ставиться до самопальних референдум╕в та одностайних волевиявлень новоявлених етнос╕в на окупованих територ╕ях. Чого б це, справд╕?
Напевно, щоб п╕дбадьорити отой самий “кримський народ”, що невинно стражда╓ в╕д п╕дступ╕в св╕тово╖ закул╕си, нин╕шн╕й хазя╖н Кремля не лише призначив цьогор╕чн╕ вибори президента Москов╕╖ на день сумнов╕домого “волевиявлення”, але й пооб╕цяв, н╕бито, особисто голосувати на п╕востров╕. В посл╕довност╕ пану Пут╕ну в╕дмовити н╕як не можна. Нав╕ть коли вектор то╖ посл╕довност╕ непомильно веде до краю.
Власне, а чи великий в╕н ма╓ виб╕р? Не скажеш же новонаверненим кримським “московитам”, що вчинене 2014 року було фатальною помилкою, ц╕на яко╖ щодал╕ зроста╓... Залиша╓ться одне — йти дал╕, в спод╕ванн╕, що св╕т зрештою проковтне ╕ цю його п╕люлю. Якщо таке справд╕ станеться, то буде знаком того, що св╕т дозр╕в до нового под╕лу.
То, безперечно, ризиковий шлях. Найперше, для кримчан. Он ╕ Верховна Рада ухвалила вчора в╕дпов╕дний закон, ╕ прокуратура Укра╖ни вже заявила про те, що т╕ з них, хто зголоситься брати участь в робот╕ виборчих штаб╕в та ком╕с╕й, п╕длягатимуть крим╕нальн╕й в╕дпов╕дальност╕. Та то лише кв╕точки. Кисл╕ яг╕дки можуть визр╕ти, якщо Зах╕д, який, зг╕дно норм м╕жнародного права, не визна╓ Крим частиною Москов╕╖, в╕дмовиться визнавати ще й лег╕тимн╕сть президента, обраного в тому числ╕ й за рахунок голос╕в окуповано╖ територ╕╖. Насл╕дки такого повороту справи могли б бути непри╓мними ╕ вкрай непередбачуваними. ╤ якщо в╕д погроз кримчанам-колаборантам з боку якогось там бездипломного ки╖вського прокурора хазя╖ну Кремля н╕ холодно, н╕ жарко, то з Заходом трохи складн╕ше. Все ж, вм╕ло зваблюючи одних нев╕дпорно принадною морквиною нафти-газу, об╕цяючи ╕ншим вир╕шення близькосх╕дних проблем, пан Пут╕н, схоже, ма╓ вс╕ п╕дстави вважати, що й це йому з╕йде з рук.
Зв╕дки така впевнен╕сть? - спита╓те. Чи не в╕д розум╕ння того, що Заходу вже добряче обридло вовтузитися з укра╖нською владою, умовляючи ╖╖ попрацювати на свою власну кра╖ну, на благо власно╖ нац╕╖? Адже, на в╕дм╕ну в╕д дворово╖ команди нездар ╕ в╕двертих мародер╕в, що, як те не сумно визнавати, складають б╕льш╕сть ╕ сьогодн╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади, кожен ╕з зах╕дних уряд╕в ма╓ в╕дпов╕дальн╕сть перед сво╓ю нац╕╓ю. Втративши внасл╕док запроваджених проти Москов╕╖ санкц╕й ╖╖ величезний ринок, втрачаючи значн╕ прибутки ╕ бачачи при тому, що влада кра╖ни, заради яко╖, власне, ╕ введено т╕ санкц╕╖, нав╕ть не визнала в╕йну, розпочату проти не╖, в╕йною — ба, б╕льше! - продовжу╓ гендлювати з ворогом, в╕дверто гальмуючи, при тому, антикорупц╕йн╕ реформи, вс╕ляко намагаючись об╕йти, вихолостити ╖х — чи треба пояснювати, що терп╕ння ╖х десь близько до меж╕, а в╕дтак, що розрахунок пана Пут╕на базу╓ться зовс╕м не на п╕ску? Чи треба пояснювати, що влада, яку обира╓мо за к╕ло гречки, за юдин╕ ср╕бляники, за солодк╕ об╕цянки, влада, яка н╕защо не бажа╓ допустити контролю над собою, кошту╓ нам аж надто дорого? Життя — то завжди виб╕р. В малому й великому. Дуже важливо робити його усв╕домлено, аби пот╕м не жалкувати про насл╕дки.
Сьогодн╕шн╕й кримський етер переповнений нагадуванням про вибори президента Москов╕╖, до яких залишилось зовс╕м небагато. Думки, що транслюються при тому "кримському народу”, сповнен╕ впевненост╕ в тому, що вдячн╕ кримчани точно знають, за кого саме в╕ддати сво╖ голоси.
Чи може укра╖нська влада реально вплинути на р╕шення кримчан щодо того, брати в тих виборах участь, чи н╕, нав╕ть застосовуючи так╕ заходи, як прийняття в╕дпов╕дного закону чи прокурорське нагадування про крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть? Дума╓ться, лише до певно╖ м╕ри. ╤ то лише стосовно функц╕онер╕в. Безперечно, що вир╕шальним фактором буде усв╕домлене, в╕дпов╕дальне р╕шення кожного з них. Те р╕шення може бути не завжди простим, ╕ то зовс╕м не через побоювання в╕дпов╕дальност╕ з боку укра╖нсько╖ влади. Тутешн╕й старший брат значно ближчий.
Саме тому здоров╕ сили Укра╖ни мали б сьогодн╕ сконцентруватися не на демонстрац╕╖ безсилля у намаганн╕ запоб╕гти участ╕ кримчан у виборах московського президента на територ╕╖ Криму, як╕, з точки зору м╕жнародного права, навряд чи заслуговують на серйозну увагу, а на б╕льш доступних для себе р╕шеннях. Скаж╕мо, на вир╕шенн╕ дол╕ закону про Кримську автоном╕ю. Ганебне затягування його вир╕шення упродовж такого довгого часу да╓ прив╕д для все б╕льшого числа кримц╕в задумуватись над щир╕стю укра╖нсько╖ влади. Обмовка пана Президента, який, в╕дпов╕даючи пару дн╕в тому на запитання кореспондентки щодо строку ухвалення ╕н╕ц╕йованого ним проекту закону про Кримську нац╕онально-територ╕альну автоном╕ю, раптом заговорив про автоном╕ю культурно-нац╕ональну, ц╕лком прогнозовано створила ефект в╕дра бензину, вилитого на тл╕юче багаття. Чи треба пот╕м дивуватися, що язики полум'я, що зд╕йнялися при тому, висв╕тили те, що дос╕ перебувало в т╕н╕, на що мудр╕ кримц╕ намагалися не звертати уваги — в╕д докор╕в у нестворенн╕ степових партизанських загон╕в, у незастоюванн╕ сво╓╖ земл╕ з╕ збро╓ю в руках, до принизливих п╕дозр в бажанн╕ в╕дд╕литися в╕д Укра╖ни (!!!)
Не опускаючись до пояснення очевидно╖ абсурдност╕ под╕бних закид╕в, хот╕лося б вкотре звернути увагу на те, що тягле ╕гнорування прав кор╕нного народу — кримц╕в на ╖х р╕дн╕й земл╕, ╕гнорування етн╕чних укра╖нц╕в Криму, намагання, натом╕сть, вс╕ляко задобрити тих, хто в╕дверто зневажав укра╖нську державу, були серед ключових фактор╕в втрати п╕вострова.
Чи не пора б робити висновки з помилок, укра╖нц╕?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 02.03.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19724

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков