Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2018
АДВОКАТ ╢ВГЕН╤Я ЗАКРЕВСЬКА ПРО СПРАВИ МАЙДАНУ: ЯКЩО НЕ БУДЕ ПРАВОСУДДЯ – БУДЕ САМОСУД

Адвокат постраждалих у Революц╕╖ Г╕дност╕ розпов╕да╓ спецпроекту "Вибори вибори" про усп╕хи в судах, "кришування" посадовц╕в Януковича новою пол╕ц╕╓ю, а також про власне враження в╕д реформ в Укра╖н╕.

У р╕чницю Майдану в укра╖нському сусп╕льств╕ традиц╕йно вирують зрадницьк╕ настро╖. Мовляв, виконавц╕в розстр╕лу та побиття м╕тингувальник╕в дос╕ не покарано, п╕дозрюван╕ т╕кають у Рос╕ю.
╤ взагал╕ – невже б╕льше н╕ж за три роки сл╕дства не можна просто взяти ╕ посадити вс╕х винних у под╕ях 2013-2014 рок╕в?
Не можна, вважа╓ ╢вген╕я Закревська, адвокат родин Геро╖в Небесно╖ сотн╕. Адже поки хтось ф╕лософству╓ на диван╕, вона посл╕довно, аргументовано, а головне – законно в╕дстою╓ справедлив╕сть у судах. Нав╕ть попри шалену протид╕ю, погрози та ц╕лу купу зрад. Адже якщо ми хочемо збудувати правову державу – треба доводити свою правоту довго, але ефективно.
"Щоб н╕чого не розсл╕дувалося, н╕яких додаткових зусиль не потр╕бно. Якщо н╕чого не робити – н╕чого ╕ не буде. А от якщо йде рух, то, значить, все ж таки, багато людей докладають зусилля – ╕ сл╕дч╕, ╕ прокуратура, ╕ потерп╕л╕, ╕ журнал╕сти, як╕ багато висв╕тлюють ╕ сам╕ надають ╕нформац╕ю".
Одн╕╓ю з причин, чому справи Майдану затягуються, Закревська назива╓ в╕дсутн╕сть культури ухвалення законодавства. Зам╕сть того, щоб вчасно та грамотно впроваджувати реформи, депутати перетворюють закони на бар'╓ри, як╕ ускладнюють як правосуддя, так ╕ життя людей.
Саме тому вчасного ухвалення потребу╓ ╕ виборча реформа, яка, на думку, Закревсько╖, здатна побудувати цив╕л╕зований укра╖нський парламент, що створить ╕ цив╕л╕зовану систему правосуддя.
– Цього тижня Укра╖на в╕дзнача╓ четверту р╕чницю Революц╕╖ Г╕дност╕. Як просуваються справи Майдану в судах?
– Дуже велика к╕льк╕сть справ уже в судах. На день може бути до 5 судових зас╕дань.
У судах б╕льше н╕ж два роки ╓ справа по розстр╕лах Небесно╖ сотн╕. Там на лав╕ п╕дсудних 5 обвинувачених ╕з так звано╖ "чорно╖ роти" "Беркуту". Зараз допитують потерп╕лих, досл╕джуються в╕део. Це дуже тривалий процес, досить щ╕льний. Зас╕дання в╕дбуваються щотижня – ц╕лий день.
Також у суд╕ перебувають справи по под╕ях 18 лютого. Обвинувачений – екс-"беркут╕вець" з Харкова В╕ктор Шаповалов. Теж допитують потерп╕лих, але там ситуац╕я г╕рша.
Скаж╕мо так – ╓ усталений порядок досл╕дження доказ╕в, коли спочатку вс╕х або заслуховують, або досл╕джують документи, дивляться в╕део. Цей порядок у великих, багатоеп╕зодних справах не працю╓. В╕н дуже упов╕льню╓ рух процесу, адже потр╕бно по к╕лька раз╕в викликати одну й ту саму людину. ╤ розривати досл╕дження еп╕зоду на к╕лька зовс╕м не пов'язаних у час╕ дн╕в.
От у Святошинському суд╕ п╕д час розгляду справ про розстр╕ли 20 лютого ми все ж переконали суд, щоб допитувався потерп╕лий ╕ одночасно досл╕джувалися матер╕али по цьому потерп╕лому. Ц╕л╕сне уявлення щодо обставин поранення чи загибел╕ конкретно╖ особи залиша╓ться ╕ в суду, ╕ в присяжних, ╕ в стор╕н. Це якось можна контролювати.
Таким чином, за день можемо розглянути максимум два еп╕зоди, але це – замах на вбивство чи вбивство. У звичайних процесах розгляд кожного такого еп╕зоду може тягнутися до року. А може й б╕льше.
А от в ╕нших судових процесах по Майдану такого нема╓. Судд╕ досить консервативн╕, вважають, що це занадто важко. Не завжди при цьому ╕ прокуратура доклада╓ достатньо зусиль, щоб переконати суд. Бо за прогресивного п╕дходу в╕д прокурор╕в набагато б╕льше залежить – потр╕бно готуватися до кожного зас╕дання, перелопачувати всю справу, п╕дбирати докази саме за конкретним еп╕зодом.
Тод╕ ми просто слуха╓мо покази потерп╕лого, а десь через р╕к, наприклад, будемо дивитися по ньому в╕део. Це все потребу╓ б╕льше часу в╕д потерп╕лих чи св╕дк╕в ╕, як на мене, упов╕льню╓ удв╕ч╕ або втрич╕ слухання справи.
Тож, на жаль, поки що ефективний порядок досл╕дження доказ╕в – лише у справ╕ у Святошинському суд╕ й одному з еп╕зод╕в побиття студент╕в 30 листопада.
– Чи ╓ вже вироки у справах Майдану?
– Так, частина вирок╕в уже ╓ по к╕льком так званим "т╕тушкам". ╢ вироки по викраденням людей "т╕тушками". По 18 лютого ╓ один вирок "беркут╕вцю", по побиттю. ╤ по к╕льком обвинуваченим у напад╕ на "Автомайдан" 23 с╕чня 2014 року. Це з тих справ, як╕ я або мо╖ колеги роблять.
Ще ╓ справи по 30 листопада 2013 року – коли побили студент╕в. Одна справа по обвинуваченню екс-глави КМДА Олександра Попова (обвинувачу╓ться у причетност╕ до розгону студентського ╢вромайдану – УП) слуха╓ться вже дуже давно. Уже почали досл╕джувати докази, йдуть допити потерп╕лих.
Також у вересн╕ почали розглядати справу по ще одному обвинуваченому в под╕ях 30 листопада. Там еп╕зод по нападу на журнал╕ст╕в, протид╕╖ мирним з╕бранням ╕ перевищення службових обов’язк╕в.
У нас максимальний час розсл╕дування справи з моменту пред’явлення п╕дозри – р╕к. За цей р╕к потр╕бно зробити все – сл╕дч╕ експерименти, допити. Пот╕м справу ма╓ бути передано до суду. ╤ от у момент передач╕ до суду нормативно ма╓ пройти ще 15-20 дн╕в, але фактично минають роки.
Тобто, цей техн╕чн╕й пром╕жок м╕ж передачею акту до суду ╕ початком розгляду справи може тривати вдв╕ч╕ б╕льше, н╕ж саме сл╕дство. ╤ це – дуже велика проблема.
– Це можна назвати затягуванням справ?
– Це можна пояснити некомплектом судд╕в, який дуже вм╕ло використову╓ захист. Кр╕м того, ╓ багато п╕дстав для в╕двод╕в судд╕в. Або просто заявляють клопотання захисту про повернення обвинувального акту по к╕лька раз╕в. Але часто ╕ сам╕ судд╕ не хочуть розглядати справу.
У б╕льшост╕ випадк╕в, на весь цей час в обвинуваченого нема╓ нав╕ть запоб╕жного заходу. Вони цим нер╕дко користуються, ╕ в нас ╓ прецеденти, коли обвинувачен╕ т╕кають.
Ось по 18 лютого передано до суду ще одну справу щодо п╕длеглих екс-"беркут╕вця" В╕ктора Шаповалова ╕ справа тортур над протестувальниками на колонад╕ стад╕ону Динамо. Б╕льш╕сть обвинувачених по цих еп╕зодах втекли. Уже в Рос╕╖ вони записали звернення, що не повернуться. Це вигляда╓ знущанням над правосуддям.
– У сусп╕льств╕ ╓ певний стереотип-зрада. Мовляв, справи Майдану зливаються ╕ н╕хто не буде покараний. Це правда чи н╕?
– Насправд╕, суди по Майдану – це дуже складний юридичний процес. Оск╕льки це суц╕льний злочин, який в╕дбувався тривалий час, три м╕сяц╕. Було зад╕яно дуже велику к╕льк╕сть ос╕б, багато еп╕зод╕в, потерп╕лих… Це реально складно.
У нас перевантажен╕ ╕ не дуже компетентн╕ в ц╕лому правоохоронн╕ органи. Реформи, як╕ в╕дбуваються, вибивають з кол╕╖ звичайно╖ роботи. Це просто важко, а в стад╕╖ реформ це додатково важко.
Багато людей вважають, що якщо ми зна╓мо, що був злочин, то в╕дразу зна╓мо ╕ хто його вчинив. А як т╕льки д╕знались, хто вчинив – в╕дразу можемо його покарати. Це неправильно. Те, що ми зна╓мо ╕ те, що доведено, – це дв╕ велик╕ р╕зниц╕.
Але я не говорю, що н╕хто не втруча╓ться у справи Майдану.
Виконавц╕в злочин╕в можна б╕льш-менш уп╕знати, бо вони контактували з протестувальниками, можуть бути на в╕део. ╢ посадова верх╕вка, яка теж очевидна. А ╓ середня ланка посадовц╕в, яка вс╕х ╖х зв’язу╓.
╤ якщо в нас частина виконавц╕в або затримана, або втекла, або вважа╓, що все у них буде добре, то середня ланка н╕куди не под╕лася. Вона ╕нтегрувалася в нову систему, нову пол╕ц╕ю, прокуратуру ╕ так дал╕. У б╕льшост╕ випадк╕в ╖╖ не торкнулася н╕яка люстрац╕я.
Прокуратура намагалася обрати запоб╕жн╕ заходи Анатол╕ю Серединському, ╤горю Бабичу та Серг╕ю Поготову, який уже не ╓ в систем╕ МВС, але теж досить добре себе почува╓. П╕д час Революц╕╖ вони були п╕длеглими Володимира Гриняка, якому також пред’явили п╕дозру (цих ос╕б п╕дозрюють у координац╕╖ д╕й спецп╕дрозд╕л╕в п╕д час штурму Майдану 18-19 лютого 2014 року – УП).
╤ вони – чинн╕ прац╕вники Нацгвард╕╖, пол╕ц╕╖. Тобто ц╕ люди ╓ п╕длеглими вже наших нових облич, як╕ за них заступаються (наприклад, Фацевич, Аваков), намагаються взяти на поруки, заперечують проти в╕дсторонення в╕д посади, роблять заяви щодо невинуватост╕ у прес╕.
╤ це для нас – найб╕льш болючий процес.
Минулого тижня через апеляц╕ю вдалося в╕дсторонити в╕д посади лише одного з ф╕гурант╕в. А поки що по Володимиру Гриняку (на сьогодн╕ – кер╕вник управл╕ння громадсько╖ безпеки Нац╕онально╖ гвард╕╖ – УП) повн╕стю була в╕дмова. Ще по одному було перенесено ╕, може, нам вдасться щось зробити.
Така ж була ситуац╕я по нападу на "Автомайдан" 23 с╕чня 2014 року, там теж сл╕дство вже майже завершено. Це була спецоперац╕я, яка розроблялася на р╕вн╕ М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ. У н╕й було зад╕яно кер╕вництво МВС, УМВС Ки╓ва, крим╕нальна розв╕дка , УБНОН, "Беркут" ╕ "т╕тушки".
Це все був не просто якийсь випадковий напад чи самод╕яльн╕сть виконавц╕в, а ч╕тко поставлен╕ завдання, як╕ були ч╕тко виконан╕.
Б╕льш╕сть п╕дозрюваних у ц╕й справ╕ теж працювали в нов╕й пол╕ц╕╖. Поки що це один ╕з найвищих р╕вн╕в посадовц╕в МВС, притягнутих до в╕дпов╕дальност╕. Це заступник кер╕вника УМВС м╕ста Ки╓ва – вже пред’явлено п╕дозру ╕ готу╓ться обвинувальний акт до суду.
Ми бачимо, що ц╕ кадри були затребуван╕ в нов╕й пол╕ц╕╖. Вони пройшли атестац╕ю, об╕йшли ╖╖ чи поновилися через суд. Усе в них було добре насправд╕. Правильно було б ╕з самого початку ╕золювати вс╕х под╕бних персонаж╕в ╕з системи правоохоронних орган╕в, щоб причетн╕ до злочин╕в особи не мали якихось повноважень зараз.
Процес переатестац╕╖, який мав би якось цьому посприяти, не виконав свою функц╕ю. Багато було фактор╕в, але якщо порахувати, то не б╕льш, н╕ж к╕лька в╕дсотк╕в правоохоронц╕в час╕в Януковича в╕дс╕ялося вже в загальному п╕драхунку. Вс╕ ╕нш╕ поновилися.
– Тобто в╕дчува╓ться протид╕я сл╕дству?
– Про протид╕ю з боку МВС ми вже поговорили. Найголовн╕ше те, що стосу╓ться законодавства.
У нас знову р╕чниця Майдану. ╤ знову поста╓ питання, що прокуратура з цього тижня втрача╓ функц╕╖ сл╕дства. Чому? Бо в нас створено один орган – НАБУ ╕ ма╓ бути створено другий – ДБР (Державне бюро розсл╕дувань – УП).
НАБУ створили, але ╖х ресурс╕в вистача╓ лише на те, що вони роблять зараз. Щоб отримати ╕ опрацювати все, що напрацьовано прокуратурою, в тому числ╕ по справах Майдану. У них просто ф╕зично нема╓ н╕ рук, н╕ часу.
А з Державним бюро розсл╕дувань ще г╕рше, бо його ще в принцип╕ нема╓. Т╕льки обрали голову, ф╕зично нема╓ кому передавати справи. ╤ весь цей час сл╕дч╕ ╕ прокурори в п╕дв╕шеному стан╕.
╤ взагал╕, у принцип╕, розпод╕ляти справи Майдану по р╕зних сл╕дчих органах – це означа╓ розвалити або зупинити сл╕дство. Потерп╕л╕ ╕ ми доклали неймов╕рну к╕льк╕сть зусиль, щоб консол╕дувати вс╕ розсл╕дування в одному департамент╕. ╤ т╕льки так ╓ шанс довести розсл╕дування до к╕нця.
Окр╕м цього, в╕дома поправка депутата в╕д "Радикально╖ парт╕╖" Андр╕я Лозового (поправка до Крим╕нально-процесуального кодексу, у як╕й нардеп запропонував обмежити строки досудового розсл╕дування – УП). Вона пов’язана з╕ вс╕╓ю судовою реформою. Фактично, якщо ми в╕дмовимося в╕д поправки Лозового, то вету╓мо всю судову реформу.
Але якщо ми не в╕дмовимося, то, фактично, амн╕сту╓мо ╕ забудемо вс╕ злочини, як╕ в╕дбувалися до цього моменту. Чому? Тому що терм╕ни розсл╕дування по переважн╕й б╕льшост╕ справ за цим законом вже сплинули. Все. ╥х уже не можна розсл╕дувати.
Окр╕м того, в к╕лька раз╕в ускладню╓ться сам процес розсл╕дування. Кожна експертиза ╕ продовження лише через суд. Експертиз признача╓ться безл╕ч. Ми зна╓мо, що суди ╕ так перевантажен╕, як ╕ сл╕дч╕, ╕ прокурори. Вс╕ в шоц╕.
Це просто в╕дсутн╕сть культури ухвалення законодавства. Погодження з ус╕ма зац╕кавленими сторонами, якесь м╕н╕мальне опрацювання ╕ прогнозування насл╕дк╕в.
– Чи були погрози на вашу адресу?
– Те, що я б вважала погрозою – не було. Були намагання якось вплинути – смс-ки, листи, дзв╕нки, пов╕домлення. Але вважати, що це щось, що реально може на мене вплинути, – н╕.
– Чому ви особисто стали на юридичний захист Майдану?
– До того, як Майдан став досить сильним ╕ радикальним протестом, багато роботи ╕з забезпечення протесту в╕дбувалося в юридичн╕й площин╕. Те, що почалося 30 листопада ╕ що я побачила особисто, суперечило мо╓му уявленню того, як це ма╓ бути.
Коли медик швидко╖ допомоги бачить, що людина втрача╓ кров, в╕н почина╓ щось робити. Приблизно в такому ж стан╕ перебувала я як юрист. Коли бачиш, що руками держави вся правова система розвалю╓ться, зводиться нан╕вець ╕ перетворю╓ться на свою протилежн╕сть, ти намага╓шся з’╓днати це все юридичними засобами.
Коли ж виявля╓ться, що тво╖ юридичн╕ засоби просто не працюють… Немов, коли ти гра╓ш в шахи, а тоб╕ б’ють дошкою по голов╕. Але ж п╕сля перемоги не потр╕бно продовжувати б╕й дошками по голов╕, треба перевести всю цю ситуац╕ю в юридичну площину. Ми ж не хочемо жити в Сомал╕.
Така травма, як Майдан, ма╓ бути пережита, проговорена, розкладена по поличках ╕ усв╕домлена. ╤ вона не ма╓ повторюватися. Якщо ми просто так все це лишимо, то це буде продовжуватися.
Ви послухайте, як захист "беркут╕вц╕в" говорить, як запиту╓ в судах потерп╕лих, ╕ що вони в╕дпов╕дають. Це якраз та л╕н╕я з╕ткнення в сусп╕льств╕, не т╕льки в суд╕. ╤ якщо це не буде вир╕шено в суд╕, то буде вир╕шено в геть ╕нший спос╕б. Якщо не буде правосуддя – буде самосуд.
Можливо, для когось ц╕ процеси здаються занадто довгими або нудними. Але без них ми не вийдемо ╕ не зможемо прийти в нормальне життя. Це буде травма, яка буде себе проявляти пост╕йно ╕ може призвести до дуже поганих ситуац╕й.
– Як гада╓те, укра╖нц╕ в╕рять сьогодн╕ в справедливий суд?
– Дуже прикро, але мен╕ зда╓ться, що багатьом укра╖нцям не потр╕бен сьогодн╕ н╕який справедливий суд. Деяк╕ плутають правосуддя ╕ помсту.
З одного боку, в╕дсутн╕сть реальних швидких результат╕в, наявн╕сть протид╕╖, невидим╕сть вс╕х цих складних процес╕в, про як╕ я розпов╕дала, роблять так, що сусп╕льство втрача╓ в╕ру в суд. Оск╕льки ран╕ше у б╕льшост╕ з них не було такого досв╕ду сп╕лкування з правосуддям, то зараз ╖м це вида╓ться чимось таким непотр╕бним ╕ занадто довгим.
Зв╕сно, правосуддя не ╕деальне. Але, думаю, що нав╕ть те правосуддя, яке б вони побачили в ╓вропейських кра╖нах, ╖х би теж не задовольнило. Бо вже ╓ якийсь накал ╕ його якось потр╕бно зн╕мати. Я впевнена, що в ситуац╕╖ з Майданом потр╕бно саме правосуддя. Не пол╕тична воля, не розправи, ╕ не помсти…
Звичайн╕ люди не розум╕ють ц╕нност╕ правосуддя – нав╕що, це так довго, ц╕ вс╕ процедури – все ╕ так зрозум╕ло. Давайте зараз от посадимо, ╕ все буде добре.
Не буде так добре. Ми ма╓мо побороти дракона ╕ самим при цьому не перетворитися на дракона. Це найважлив╕ше.
– Ми з вами поговорили ╕ про судову реформу, ╕ про реформу пол╕ц╕╖. 7 листопада Верховна Рада зробила перший крок до виборчо╖ реформи. Чи п╕дтриму╓те ви зм╕ну виборчо╖ системи в Укра╖н╕?
– ╤дея в╕дкритих списк╕в – це здорова ╕дея. Як ран╕ше в╕дбувалося – у нас ╓ обличчя, грошов╕ м╕шки ╕ в нас ╓ актив. Усе це "прода╓ться" виборцям через розкручен╕ обличчя першо╖ п’ят╕рки кандидат╕в у списку. ╤ це жахливо насправд╕.
Так само, як ╕ мажоритарка, коли реальн╕ шанси отримати результати ╓ лише у дуже серйозних ол╕гарх╕в. Чи в людини, у яко╖ ╓ серйозний грошовий чи адм╕н╕стративний ресурс. Це теж жахливо.
Буде добре примусити парт╕╖ в╕дкрити списки ╕ почати все ж таки парт╕йне буд╕вництво як у цив╕л╕зованому св╕т╕ – коли всередин╕ само╖ парт╕╖ ╓ конкуренц╕я ╕ таке поняття, як репутац╕я.
От гарний приклад. Валентин Наливайченко форму╓ свою парт╕ю "Справедлив╕сть". ╤ от кер╕вником луганського осередку беруть ╤горя "Рубежа" Радченка. А в╕н п╕д сл╕дством, п╕дозрюваний, купа компрометуючо╖ ╕нформац╕╖ – це на голову не налазить! ╤ в нову парт╕ю, начебто нове обличчя, його беруть…
Якщо будуть в╕дкрит╕ списки, то я вважаю таку ситуац╕ю майже неможливою. Ти не зможеш проштовхнути в к╕нц╕, в середин╕ чи в прох╕дних м╕сцях списку за грош╕ чи за ще щось якихось под╕бних персонаж╕в. Бо це не буде сприйматися сусп╕льством.
Ще один момент – потр╕бно заборонити телев╕з╕йну ╕ зовн╕шню рекламу кандидат╕в чи парт╕й. Це просто неможливо! Це те саме, що п╕дкуп, т╕льки тр╕шки на ╕ншому р╕вн╕. Воно працю╓ на п╕дсв╕дом╕сть, абсолютно не зач╕паючи мозок. Цього не можна робити взагал╕!
– А ви особисто завжди берете участь у виборах?
– Так.
У мене часто питають р╕дн╕ – за кого голосувати? Якщо в сво╓му окруз╕, то ти ще можеш когось знати. А якщо за день чи два до вибор╕в мен╕ ставлять таке питання р╕дн╕ чи друз╕ – нав╕ть не знайдеш об’╓ктивно╖ ╕нформац╕╖. ╥╖ в принцип╕ нема╓. Нав╕ть включаючи вс╕ ╕нтелектуальн╕ ресурси, ти не можеш зробити усв╕домлений виб╕р, бо не зна╓ш цих людей. Максимум – ╖х вихолощену б╕ограф╕ю на сайт╕.
Зробити св╕домий виб╕р на виборах – це дуже важко. Програми н╕що не говорять про тих, хто да╓ ц╕ програми. Вони не дають н╕якого усв╕домлення про те, за кого ти ма╓ш голосувати.
╤ якщо в нас лишиться ця телев╕з╕йна ╕ зовн╕шня реклама зам╕сть дебат╕в, ╕нформац╕╖ ╕ в╕йни ╕дей – в нас знову буде в╕йна облич ╕ грошових м╕шк╕в.
– Чи потр╕бно депутат╕в карати за гречку чи дитячий майданчик?
– Моя думка така – якщо ми хочемо за все карати юридично ╕ крим╕нально, ми не вийдемо з цього замкненого кола. Якщо ми хочемо одночасно голосувати гречкою, а пот╕м щоб за це карали – це не вир╕шення.
Намагання створити процес покарання н╕ до чого не приведе. Потр╕бно м╕няти систему вибор╕в.
Я вважаю, що можлив╕сть впливати на кандидат╕в може боротися ╕ з гречкою також. Чому? Бо коли в тебе ╓ список, нав╕ть з ╕деальною першою п’ят╕ркою, те, що ми бачимо дал╕, – це повна terra incognita. Ми н╕чого не зна╓мо про цих кандидат╕в, або зна╓мо – ╕ це ще г╕рше. В╕дсутн╕сть зворотного зв’язку пот╕м ╕ неможлив╕сть впливати на них м╕ж виборами знец╕ню╓ голос.
Ти не можеш соб╕ обрати якусь правильну ╕дею. Ти вибира╓ш обличчя – ╕ так не ма╓ бути. Обличчя мають бути нос╕ями ╕дей, а не навпаки. Неправильно просто дов╕ряти ц╕й людин╕. Треба дов╕ряти, бо вона говорить про щось ╕ ти зна╓ш, що в╕н це вт╕лить у життя. Тод╕ буде якась конкуренц╕я ╕дей, а не конкуренц╕я облич. А тим паче – грошей.
– Фактично, Майдан стояв ╕ за право в╕льно обирати.
– Так, але ми ма╓мо розум╕ти, нав╕що ми обира╓мо, ╕ як╕ п╕сля цього будуть насл╕дки.
Цей процес структуризац╕╖, вироблення якихось сп╕льних р╕шень просл╕дковувався на Майдан╕. Люди вчилися ухвалювати р╕шення, сп╕лкуватися ╕ обирати серед себе когось, хто може донести ╕де╖ до ширшо╖ маси ╕ вплинути на загальн╕ сп╕льн╕ р╕шення.
Цей процес, на жаль, об╕рвався. Я думаю, що в нього були б б╕льш╕ перспективи. Був великий р╕вень дов╕ри до оточуючих, ╕ зараз ми дуже нехту╓мо цим ресурсом.
Дов╕ра – це характеристика середовища, яка дозволя╓ робити неможлив╕ реч╕. Якщо ╖╖ нема╓, то будь-як╕ вза╓мод╕╖, ухвалення р╕шень ╕ домовленостей даються набагато дорожче. А деяк╕ – стають неможливими.
Те, що ми цю дов╕ру втратили, – це дуже погано. Бо втратили дуже ц╕нний ресурс свого сусп╕льства. ╤ його потр╕бно в╕дновлювати.
https://www.pravda.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19719

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков