Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент Росії Володимир Путін дав пряму вказівку анексувати Крим на вузькій нараді з першими особами РФ в ніч з 22 на 23 лютого 2014 року.
Про це на допиті в Оболонському суді Києва у справі про держзраду Віктора Януковича розповів екс-депутат Держдуми Російської Федерації Ілля Пономарьов.
Він зазначив, що 22 лютого президент РФ Володимир Путін мало не потрапив в авіакатастрофу в Сочі – у його вертольота була жорстка посадка, що він сприйняв як замах за участю іноземних спецслужб. У цей же день утік Янукович. Тому Путін вважав, що навколо змова.
"І в ніч з 22 на 23 лютого було зібрано вузьку нараду – я розмовляв з одним із учасників цієї наради, не можу називати прізвище людини, – де, крім Путіна, було 4 людини з вищого керівництва РФ і де обговорювалося, що будемо робити у зв'язку з подіями в Україні ", - розповів Пономарьов.
"Саме на цій нараді Путін поставив питання про анексію Криму", - додав він.
Пономарьов розповів, що, за словами його співрозмовника, більшість на цій нараді були проти прямої анексії Криму, говорили, що є апробований вже сценарій Південної Осетії.
"На цій нараді також звучало, що пряма анексія буде неконституційною дією (згідно з Конституцією, РФ не має права приймати до свого складу частини територій інших держав, а може тільки приймати незалежні держави, якщо вони самі цього хочуть – ред.).
Але Путін сказав, що ці питання потрібно вирішити, і це ваша робота, яким чином вирішити. І наполіг на рішенні про безпосередню анексію півострова", - розповів екс-депутат Держдуми РФ.
За його словами, 23 лютого процедура по анексії була запущена.
"І далі вже в кінці лютого, по-моєму, 27 лютого, з'явилися перші озброєні люди з армії РФ, крім контингенту Чорноморського флоту на території Криму", - додав Пономарьов.
За його словами, доручення керувати анексією було дане двом людям: міністру оборони Сергію Шойгу, який повинен був забезпечити військову частину операції, і Владиславу Суркову, який повинен був відповідати за політичну частину питання.
"У Шойгу в Міноборони цим процесом безпосередньо займався (Олег) Белавінцев. У Суркова працювала команда політтехнологів, яка з ним взаємодіяла ще під час його діяльності в Адміністрації президента", - сказав Пономарьов.
За його словами, в Росії завжди існувала точка зору, що Крим – це російська земля, але Адміністрація президента ніяких схем дій на цю тему заздалегідь не готувала.
"Але були численні ініціативні пропозиції. У нас є такий інститут СНД, який очолював Костянтин Затулін, він неодноразово пропонував комплекс дій як з розчленовування України, так і з повернення Криму до складу РФ, як вони це назвали", - розповів Пономарьов.
Також існувала група, яка об'єднувалася навколо опозиційної газети "Завтра", – Сергій Глазьєв, Олександр Дугін, Ігор Гіркін (Стрєлков), низка підприємців, Костянтин Малафєєв та інші, – яка "активно і багато разів пропонувала якимось чином повернути Крим".
"З боку Криму були офіційні органи влади АР Крим, там був (Володимир) Константинов, який приїжджав на територію РФ. (Від нього – ред.) завжди звучало, що це (Крим – ред.) російська земля, і так сталося, що це тимчасове явище. Ми більше це сприймали як стилістичні фігури. Але навесні 2014 року Константинов просто безпосередньо пропонував РФ втрутитися в ситуацію в Криму ", - сказав Пономарьов.
За його словами, в якості основної фігури, яка могла б бути російським прихильником, називалася фігура колишнього керівника компартії в Криму Леоніда Грача, але він не взяв на себе відповідальність за анексію.
"Станом на кінець лютого магістральною лінією було обпертися на владу АР Крим. Тільки тоді стало зрозуміло, що це люди ненадійні, які не в змозі діяти, що вони тільки говорили, розмахували руками, а забезпечувати процес анексії не готові.
Тоді було прийнято рішення спиратися на Сергія Аксьонова. Головним фактором цього рішення було те, що він був пов'язаний з місцевими кримінальними угрупованнями, що у них тим самим був силовий ресурс", - пояснив екс-депутат Держдуми.
Він додав, що в якості основної сили, яка протистоятиме, називалися кримські татари, особливо після мітингу 26 лютого, коли було "зрозуміло, що добровільно депутати ради Криму зібратися не готові".
"Тоді Малафєєв дав команду колишньому керівнику своєї служби охорони Гіркіну силовим чином зібрати депутатів Верховної Ради Криму, щоб вони прийняли рішення про призначення референдуму та запуску процедури анексії", - сказав Пономарьов.
Як відомо, Віктора Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України) та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.
29 червня 2017 року у суді зачитали обвинувальний акт у справі про сприяння російській владі в анексії Криму та веденні агресивних воєнних дій на території України.
5 липня 2017 року Янукович оголосив, що не бажає брати участь в ініційованому Україною судовому процесі в справі про державну зраду і відкликає з суду своїх адвокатів.
Але 11 грудня адвокат Віталій Сердюк, який бере участь у процесі щодо розстрілів на Майдані, знову почав захищати Януковича у справі про держзраду. З того часу суд допитує свідків. 
31 січня засідання суду не відбулося. Розгляд справи про держзраду Януковича перенесли на 7 лютого у зв’язку з тим, що на засідання не з'явилися захисники Януковича.
За словами прокурора Руслана Кравченка, зі сторони обвинувачення залишилось допитати 18 свідків.
Раніше захист подавав список із 35 осіб, яких просить допитати у суді у якості свідків.
Також повідомлялося, що 21 лютого у суді мають допитати як свідка президента Петра Порошенка.
https://www.pravda.com.ua

ЕКС-ОЧІЛЬНИК МІНОБОРОНИ: УКРАЇНСЬКУ АРМІЮ ПЕРЕД АНЕКСІЄЮ КРИМУ «НАВОДНИЛИ ЗРАДНИКАМИ»

ЗСУ перед анексією наводнили зрадниками, які під час анексії перейшли на бік РФ, а до анексії зливали інформацію про стан справ у ЗСУ росіянам. Як передає кореспондент УНІАН, про це на допиті під час засідання Оболонського райсуду Києва у справі про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича заявив генерал-полковник, перший заступник секретаря РНБО Михайло Коваль, який з 25 березня по 3 липня 2014 року обіймав посаду виконуючого обв’язки міністра оборони.
Він розповів, що факти підготовки до вторгнення в Крим він тоді отримав по лінії прикордонників, азовочорноморського регіонального управління. Зокрема, за словами Коваля, під виглядом забезпечення олімпіади Росія посилила військову міць у тому регіоні, створила нове військове об'єднання, посилила свій флот в Криму і збільшила суттєво кількість військовотранспортних літаків у Криму, які згодом використали для перекидання так званих зелених чоловічків. Він також розповів, що ЗСУ перед анексією наводнили зрадниками, які під час анексії перейшли на бік РФ, а до анексії зливали інформацію про стан справ у ЗСУ росіянам. Колишній очільник оборонного відомства додав, що у березні, на початку місяця російські військові робили спроби затримати його, погрожували і казали, щоб він збирався з Криму, де він а той час перебував.
www.unian.ua

КОВАЛЬ РОЗПОВІВ, ЯК РОСІЙСЬКІ ДЕСАНТНИКИ ЙОГО ВИКРАЛИ ТА ЗРИВАЛИ ПОГОНИ У КРИМУ

Наявність Чорноморського флоту РФ у Криму давала можливість військовим Збройних сил РФ без проблем потрапляти на територію України, що і спричинило його захоплення. Про це заявив заступник секретаря РНБО Михайло Коваль, який у 2014 році був в.о. міністра оборони, під час допиту у справі про держзраду Віктора Януковича в Оболонському райсуді Києва, повідомляє кореспондент «Укрінформу».
"Я прибув на півостров за наказом керівництва 4 березня 2014 року, коли  активна фаза операції вже була проведена і основні вузли вже контролювались військами РФ. Зокрема, Балаклава була заблокована морською піхотою РФ. З перших хвилин мого перебування на півострові противник вже знав про це, бо йшла масова зрада. Операція щодо мого затримання була чітко спланована", - сказав Коваль.
Він повідомив, що зрадником, зокрема, став  колишній начальник Азово-Чорноморського управління Віктор Мельниченко, який доповідав про  пересування Коваля, та колишній офіцер української міліції і екс-голова профспілки працівників Міністерства внутрішніх справ в АР Крим Володимир Мерцалов, на машині якого Коваль потрапив у засідку. 
Мерцалов завіз його до місця, де Коваля почали бити і зривати погони бійці повітряно-десантних військ Російської Федерації. "Коли машину зупинили, перші слова, які я почув - "де цей бандерівський генерал". Я вийшов з машини і буквально через секунду отримав удар по корпусу і слова - "нехай знає генерал бандерівець, як б'є старшина повітряно-десантних військ", - сказав генерал-полковник. Коваль повідомив також, що російські військові змушували його встати на коліна, але він цього не зробив, за що його побили. Потім, за словами Коваля, його посадили в автомобіль і хотіли вивезти до Армянська, де мала зібратись преса і його мали виставити на територію України.
Коваль відмовився і сказав, що без наказу свого керівництва не поїде з Криму, бо він солдат і звик виконувати накази. Після цього була розмова з Олександром Турчиновим і 6 березня Коваль покинув Крим.

ЕКС-ПОСОЛ США В РОСІЇ СКАЗАВ, ЧОМУ НЕ МОЖНА ВИЗНАВАТИ АНЕКСІЮ КРИМУ

Колишній посол США Макл Макфол порадив американцям, які сумніваються у нелегітимності російської анексії Криму та агресії РФ проти України, змоделювати подібну ситуацію на Америці. Про це він написав у своєму твітер-акаунті, передає «Укрінформ».
"Коли американці кажуть українцям бути більш прагматичними в спілкуванні з Росією, я ставлю собі питання, наскільки прагматичними будемо ми, американці, якщо Китай анексує Гаваї, Канада вторгнеться у штат Мейн або ж Мексика підтримає сепаратистів у Каліфорнії?", - написав колишній високопоставлений дипломат.
Його публікація в соцмережі викликала жваву дискусію, до якої долучилися також з провокативними заявами користувачі з російськомовними іменами.
Майкл Макфол під час першого президентського терміну Барака Обами працював спеціальним помічником президента США з питань національної безпеки. З 2011 по 2014 рр. він очолював Посольство Сполучених Штатів в Москві.
Після звільнення з дипломатичної служби й по теперішній час Макфол працює як провідний експерт з питань Росії й американської міжнародної політики. Зараз він обіймає посаду професора політичних наук Центру з питань демократії, розвитку та верховенства закону в одному з найпрестижніших американських університетів – у Стенфорді.

НАТО ЩЕ НЕ ВИРОБИЛО ПОЛІТИКУ ЩОДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Північноатлантичний альянс ще не сформував свою політику щодо Криму. "Коли стало зрозуміло, що агресивність Росії зростає, зокрема, на південному напрямку, в Криму, це якраз була відповідь НАТО - найбільше висунення сил на схід і організація перебування натівських військ на півдні регіону", - зазначив він у коментарі Радіо «Свобода». "Питання Криму - безумовно стоїть, і воно до цих пір вивчається, але, в принципі, НАТО ще не підійшло до цього з такою інтенсивністю, з таким розумінням деталей і з виробленням конкретної політики, як це відбувається на сході, де у Балтії було розгорнуто чотири бойових групи з участю усіх союзників", - розповів Пристайко. На його думку, частково це пояснюється тим, що "на півдні знаходиться друга за чисельністю армія НАТО - турецька, яка є досить ефективним стримуючим фактором для Росії в регіоні". У той же час, за його словами, НАТО розуміє, що південний напрямок потребує укріплення, і можливо, там відбудеться додаткове розгортання сил, але "як це буде і коли це буде, залежатиме від Росії".
www.unian.ua

РОДИЧІ ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ ПЕРЕКОНАНІ, ЩО ЗА КРИМ ТРЕБА БУЛО ВОЮВАТИ І ПІДТРИМУЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗСУ НА ДОНБАСІ

63% родичів загиблих воїнів виправдовують застосування ЗСУ на Донбасі. 58% переконані, що в березні 2014-го Україна повинна була розпочати бойові дії, щоб повернути вкрадену автономну республіку. У всіх регіонах (включаючи Схід) цю думку підтримали більше половини учасників опитування.
"Дзеркало тижня. Україна" спільно з благодійним проектом "Небесна гвардія" виступили ініціаторами опитування понад 1000 членів сімей загиблих військовослужбовців, яке провів Київський міжнародний інститут соціології. "Немає суперечності між миролюбністю в питанні про донбаське майбутнє і жорсткістю в оцінці кримського минулого? Нестиковка існує тільки на перший погляд. Швидше тут присутня логіка", — пишуть Юлія Мостова, Сергій Рахманін і Анастасія Береза, засновник благодійного проекту "Небесна гвардія", у своїй статті для DT.UA.
"Воювали б за Крим — не довелося б воювати за Донбас", — цю точку зору часто доводилося чути саме з вуст фронтовиків, а також родичів загиблих і поранених в зоні АТО. Можливо, впевненість у тому, що за АРК слід було битися, грунтується на переконаності: головна причина початку цієї нескінченної війни — в тій, що не почалася. У той же час число прихильників мирного врегулювання конфлікту на Донбасі практично збігається з числом тих, хто виправдовує застосування Збройних Сил на Сході країни (65 і 63%, відповідно). Як не дивно, найбільше тих, хто проти використання ВСУ у конфлікті, — не на Сході, а на Заході. Тому, що рідні полеглих в основній масі підтримують залучення військових до вирішення конфлікту на Донбасі, швидше за все, існує просте пояснення. В силу участі у війні їхніх близьких, вони досить добре уявляють собі масштаб і глибину того, що відбувається. І не мають ілюзій, що без активної участі регулярної армії можна хоча б заморозити конфлікт.
www.unian.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "З перших уст"