Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 16.02.2018
С╤ЛЬСЬКИЙ СМ╤ХОТВОРЕЦЬ

Земляк про земляка

Повернутися до анал╕зу твор╕в у альманаху «Все, чим живу ╕ дорожу» мене спонукала доб╕рка гуморесок В╕ктора Полупана, в ньому пом╕щена. Сам автор народився в сел╕ Новоукра╖нка Новомикола╖вського району на Запор╕жж╕. Б╕льшу частину свого життя пров╕в у р╕дному сел╕, працював трактористом, буд╕вельником у м╕сцевому Запор╕зькому к╕нному завод╕, деякий час ╕нструктором з керування с╕льгосптехн╕кою в Новоукра╖нськ╕й середн╕й школ╕ ╕ нав╕ть художником-оформлювачем. ╤, зв╕сно, писав сво╖ неповторн╕ гуморески, що друкувалися у районн╕й газет╕ «Наше життя».
Сл╕д зауважити, що твори В╕ктора Полупана вид╕ляються серед ╕нших роб╕т, представлених в альманаху, не  лише тематикою ╕ жанров╕стю, а й майстерн╕стю. В╕н так розвива╓ ком╕чний сюжет ╕ так к╕лькома штрихами змальову╓ образи, що мимовол╕ виклика╓ якщо не см╕х, то усм╕шку. Писав про все, що в╕дбува╓ться в житт╕. Часом користувався переказами, бувальщинами, анекдотами. Манера написання у певн╕й м╕р╕ нагаду╓ ту, що була притаманна Степану Руданському, Павлу Глазовому. ╤ попри ц╕ зб╕ги, його гумористичн╕ твори не сплута╓ш н╕ з чи╖ми – у нього св╕й стиль ╕ п╕дходи. Б╕льш того, в них у п╕дтекст╕ – влучна критика якихось людських вад чи сусп╕льних явищ. ╤ в цьому пом╕тне виховне значення його гуморесок. А щоб переконатися, пригадаймо деяк╕ з них.
Скаж╕мо, у в╕рш╕ «Профес╕йна звичка» автор дуже переконливо малю╓ портрет продавчин╕. В ньому розпов╕да╓ться про батька, що зайшов до магазину, де працю╓ його донька. ╤ в не╖ так проявився рефлекс збагачення, що вона й татусев╕ не додала здачу. Та й стала виправдовуватися:
«Пробач, тату дорогий,
Вийшла заковичка.
Це ж у мене, любий м╕й,
Профес╕йна звичка».
Так це ж вона перед батьком опростоволосилася. А якби то були чуж╕ люди?  На жаль, ╕ дос╕ не перевелися под╕бн╕ хапунц╕ у торг╕вл╕ та в ╕нших сферах обслуговування. Тобто гумореска В╕ктора Полупана й до цих п╕р актуальна ╕ працю╓ на подолання под╕бних негаразд╕в. Побутов╕ сценки, як в╕н ╖х пода╓, допомагають долати негативн╕ звички.
А ось як в╕н розкрива╓ ще одну ваду нашого сусп╕льства – пиятику. В гуморесц╕ «П’яна морда» розпов╕да╓ про кума Федора, який добряче набрався у куми – та так, що серед замет╕в збився з дороги додому. Автор так детально розпов╕дав про «понев╕ряння» випивохи, що, читаючи, не можна було не см╕ятися.  А в ф╕нал╕ кум, побачивши двер╕, почав щосили гамселити та проситися н╕бито до хати… Та так бив, що «хатинка» розвалилася. А дружина вранц╕ взялася його соромити, плачучи:
«Ж╕нка в сльози: «Срам мен╕!
Де твоя кебета?!
П’яна морда, ти ж кум╕
Розбив туалета!»
Чи було так, чи н╕, але у твор╕ автора нав╕ть ця надумана ситуац╕я представлена як реальна ╕ виклика╓ см╕х ╕ осуд.
А як психолог╕чно тонко в╕н описав тих, хто любить позлословити з будь-якого приводу, у в╕рш╕ «Прокляття баби С╕ми». В ньому розпов╕да╓ться про бабу, яка прийшла з крамниц╕, перел╕чила здачу – ╕ лишенько, недорахувалася кругленько╖ суми. Та й почала сипати прокльони продавчин╕ В╓рц╕… Це щось нагаду╓ суперечку баби Параски та баби Палажки у «Кайдашев╕й с╕м’╖» ╤вана Нечуя-Левицького. Баба С╕ма буквально творила лайку – в цьому вона була неймов╕рно «талановита». Чого т╕льки не бажала н╕ в чому невинн╕й ж╕нц╕ – переказати неможливо, варто почитати, а ще краще послухати з╕ сцен╕ у виконанн╕ майстра декламування. Та найсм╕шн╕ше – видавши на-гора таку тираду на адресу продавщиц╕, баба поб╕гла до магазину ╕ там раптом намацала ту здачу у пол╕ сво╓╖ куфайки… Та й отетер╕ла. ╤ в ту ж мить ╖╖ ставлення зм╕ню╓ться на сто в╕с╕мдесят градус╕в…
«Мене й В╓рку  частувала й сама пригубила,
Та у В╓рки ╕ у Бога прощення просила:
«Пробач, В╓ро! Гр╕шна. Каюсь!
Господи, помилуй…»
Варто зазначити, що В╕ктор Полупан, людина в╕д земл╕, не маючи в╕дпов╕дно╖ осв╕ти, так же талановито через см╕х в╕добразив д╕йсн╕сть ╕ в ╕нших гуморесках. Во╕стину, як мовиться, дар да╓ться при народженн╕. ╤ ним ум╕ло скористався наш земляк-см╕хотворець.
На превеликий жаль, в╕н не з╕брав сво╖ гуморески в окрему книжечку. Хоч, можливо, й мав такий нам╕р. Не встиг – у минулому роц╕ його душа в╕длет╕ла у засв╕ти. Проте це могли б зд╕йснити його нащадки, родич╕. Популяризувати твори, що, як мовиться, л╕кують см╕хом, просто необх╕дно. Хай б╕льше людей ╖х знають, бо ж см╕хотерап╕я так потр╕бна нин╕ нашому народу, змученому б╕дн╕стю та жад╕бними ол╕гархами.
До реч╕, у альманаху «Все, чим живу ╕ дорожу» чимало гарних в╕рш╕в, як╕ заслуговують на те, щоб бути опубл╕кованими для широкого загалу в окремих книжечках. Цього й бажаю авторам альманаху.

В╕ктор СТУС,
письменник, заслужений журнал╕ст Укра╖ни ╕ АР Крим 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 16.02.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19678

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков