Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4494)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4186)
Українці мої... (1687)
Резонанс (2190)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1852)
Крим - наш дім (1177)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (245)
Бути чи не бути? (387)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (231)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СЕРГ╤Й ШЕЛУХ╤Н — ОБОРОНЕЦЬ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ╤ДЕ╥
Активним членом укра╖нського руху Серг╕й Шелух╕н став ще у 1905 роц╕…


СЬОГОДН╤ ДЕНЬ ТИХ, ЗАВДЯКИ КОМУ НАСТА╢ ЗАВТРА
Президент прив╕тав захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни…


«ВАШ╤ ПЕРЕМОГИ ВКОТРЕ ДОВЕЛИ: НАШ╤ ЛЮДИ ЗДАТН╤ ДОЛАТИ АБСОЛЮТНО ВС╤ ПЕРЕШКОДИ ТА СКЛАДНОЩ╤»
Президент в╕дзначив укра╖нських парал╕мп╕йц╕в та ╖хн╕х тренер╕в державними нагородами…


СВ╤ТЛА ПАМ’ЯТЬ ВАСИЛЕВ╤ ОВЧАРУКУ…
В╕н справжн╕й бо╓ць, укра╖нський лицар, який н╕чого не шкодував задля в╕ри в Бога ╕ Укра╖ни…


ЮР╤Й ЛИПА — ╤ДЕОЛОГ УКРА╥НСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛ╤ЗМУ З ОДЕСИ
Лише п╕сля в╕дновлення Незалежност╕ Укра╖ни було встановлено пам'ятний хрест на м╕сц╕ загибел╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2018 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 02.02.2018
У КИ╢В╤ РАПТОВО ПОМЕР ПЕРШИЙ КОСМОНАВТ НЕЗАЛЕЖНО╥ УКРА╥НИ ЛЕОН╤Д КАДЕНЮК

За попередньою ╕нформац╕╓ю Каденюк помер в╕д серцевого нападу. Про це пов╕домили у Державному косм╕чному агентств╕ Укра╖ни, пише "╤нтерфакс-Укра╖на".
Як пов╕домля╓ться, Леон╕д Каденюк помер на 68-му роц╕ життя, йому раптово стало зле в парку Царське Село у Ки╓в╕.
"За ╕нформац╕╓ю родич╕в, в ход╕ традиц╕йно╖ ранково╖ проб╕жки в парку в середу вранц╕ у Леон╕да Костянтиновича стався серцевий напад. В╕н був госп╕тал╕зований в л╕карню, проте врятувати йому життя медикам не вдалося", – пов╕домив сп╕врозмовник агентства.
Герой Укра╖ни Каденюк народився 28 с╕чня 1951 року в Кл╕шк╕вц╕ Хотинського району Черн╕вецько╖ област╕. В пер╕од з 19 листопада по 5 грудня 1997 року зд╕йснив косм╕чний пол╕т на американському БТКК «Колумб╕я» м╕с╕╖ STS-87. Тод╕ вперше у космос╕ побували Державний герб, Прапор та пролунав Г╕мн Укра╖ни.
***
Це ╕нтерв'ю Леон╕д Каденюк дав «Укр╕нформу» 12 кв╕тня 2012 року.

Леон╕д Каденюк, перший астронавт незалежно╖ Укра╖ни
ФУТБОЛ╤СТ «ШАХТАРЯ» КОШТУ╢ Б╤ЛЬШЕ, Н╤Ж ВСЯ КОСМ╤ЧНА ГАЛУЗЬ УКРА╥НИ

12 кв╕тня - Всесв╕тн╕й день ав╕ац╕╖ ╕ космонавтики. Цього дня 1961 року Юр╕й Гагар╕н зд╕йснив ╕сторичний орб╕тальний пол╕т навколо Земл╕ на косм╕чному корабл╕ "Восток". Укра╖на - косм╕чна держава. Вона ма╓ двох сво╖х космонавт╕в - Павла Поповича та Леон╕да Каденюка. За час╕в СРСР ╖╖ економ╕ка активно працювала на косм╕чну галузь, близько третини яко╖ припадало саме на Укра╖ну. Нин╕ ж, коли так важливо займатися косм╕чними технолог╕ями, на галузь у держав╕ вид╕ляються м╕зерн╕ кошти. Цього року, на жаль, всього 130 м╕льйон╕в гривень, тобто близько 12 м╕льйон╕в ╓вро. "Тобто футбол╕ст донецького "Шахтаря" кошту╓ б╕льше, н╕ж вся косм╕чна галузь Укра╖ни. Так╕ перекоси в наш╕й держав╕ бути не повинн╕", - на цьому наголошу╓ перший космонавт незалежно╖ Укра╖ни Леон╕д Каденюк.
- Леон╕де Костянтиновичу, в╕таю Вас. День космонавтики - це Ваше свято ╕ Укра╖ни також, адже, що б там не було, ми залиша╓мось косм╕чною державою.
- Укра╖на - косм╕чна держава, безперечно. ╤ це свято не т╕льки Укра╖ни чи Рос╕╖. Це свято вс╕╓╖ планети. Таке р╕шення було прийнято п╕сля першого польоту людини в космос 12 кв╕тня 1961 року. А перед тим, згадайте, було 4 жовтня 1957 року, коли запустили перший штучний супутник Земл╕. Ц╕ дв╕ под╕╖ мали значення планетарне. ╤ нав╕ть б╕льше того - вселенське, тому що цив╕л╕зац╕я на одн╕й з планет Всесв╕ту нарешт╕ створила засоби, з допомогою яких змогла подолати тяж╕ння ╕ вирватися в космос. ╤ тепер людина завжди л╕татиме в космос. Звичайно, за допомогою нов╕тн╕х техн╕чних засоб╕в, як╕ будуть виводити ╖╖ туди. Бо те, на чому ми л╕та╓мо нин╕, ма╓ вельми обмежен╕ можливост╕, власне, вже вичерпало ╖х, ╕ треба щось нове.
- Але космос - вельма затратна галузь, ╕ нин╕ чимало йдеться про те, що захоплення ним поступово мина╓. Тож чи ма╓мо ми освоювати космос, для чого?
- Обов'язково ма╓мо. На це запитання можна в╕дпов╕сти одним реченням - для того, щоб покращити життя на сво╖й планет╕. Щоб розшифрувати цю фразу, мабуть, потр╕бна ц╕ла доба, бо косм╕чна галузь пов'язана буквально з ус╕ма галузями, починаючи в╕д с╕льського господарства, медицини ╕ к╕нчаючи високими технолог╕ями. Нав╕ть одн╕╓ю ╕з ц╕лей тих експеримент╕в, як╕ я виконував у космос╕ на "Колумб╕╖", було пол╕пшення технолог╕╖ вирощування рослин на Земл╕, адже все живе у нас на планет╕, рослини також, розвива╓ться в грав╕тац╕йних умовах...
А взагал╕ в╕д того часу, коли людина почала практично освоювати космос - скоро буде 55 рок╕в, - придумано ╕ запатентовано понад 50 тисяч винаход╕в високих технолог╕й. ╤ все це зараз працю╓ на Земл╕, багато з того, чим ми користу╓мося в побут╕, нав╕ть соб╕ ╕ не замислюючись, що це ╓ косм╕чн╕ технолог╕╖.
- Тобто космосом треба займатися. Держава, яка не займа╓ться косм╕чними технолог╕ями, не може вважатися сучасною державою. Бо косм╕чн╕ технолог╕╖ - найвищ╕. Чому вони найвищ╕?
- Тому що п╕д час створення косм╕чно╖ техн╕ки - а вона надзвичайно складна, я знаю це, бо сам брав участь у створенн╕ ╕ випробуванн╕ ╕ косм╕чно╖, й ав╕ац╕йно╖ техн╕ки, - п╕д час вир╕шення цих надскладних проблем якраз ╕ народжуються нов╕ технолог╕╖. При робот╕ над косм╕чним кораблем "Буран" було створено б╕льше 300 нових технолог╕й. Тобто "Буран", на який було витрачено близько 10 м╕льярд╕в карбованц╕в - це були величезн╕ на той час кошти, - давно себе окупив, оск╕льки ц╕ технолог╕╖ вже давно працюють на земл╕. ╤ взагал╕, п╕лотована космонавтика - лише на 3-5 в╕дсотк╕в власне косм╕чна галузь. Це - телебачення, зв'язок, дуже багато напрям╕в.
Тож тепер людина в космос л╕татиме в╕чно. Ще одна з причин, чому вона ма╓ туди л╕тати, - про не╖, до реч╕, чомусь мало хто веде мову, - щоб вивчати там себе. У людському орган╕зм╕ одночасно в╕дбуваються к╕лькасот б╕олог╕чних процес╕в, сформованих в умовах грав╕тац╕╖, як╕ залежать в╕д ф╕зичних умов тут, на Земл╕. Коли людина старту╓ в космос - тобто одразу ╕з вв╕мкненням двигун╕в, коли ц╕ ф╕зичн╕ умови раптом зникають, - у ньому в╕дбуваються величезн╕ зм╕ни. Для всього живого, що потрапля╓ в космос, це величезний стрес.
Я п╕сля пер╕оду адаптац╕╖ до невагомост╕ - через п╕втори-дв╕ доби - зрозум╕в, що мо╓ перебування на борту "Колумб╕╖" не повинно обмежитись т╕льки плановими експериментами. Кожну в╕льну хвилину використовував, щоб вивчати ще й себе - як б╕олог╕чну ╕стоту. Я багато знав, читав, нам викладали у Зоряному м╕стечку - косм╕чну б╕олог╕ю рослин ╕ людського орган╕зму, медицину, астроном╕ю, астроф╕зику, геолог╕ю, еколог╕ю ╕ ще багато наук. У польот╕ я переконався, що чим б╕льший ╕ р╕зноман╕тн╕ший запас цих знань, тим корисн╕ша людина як космонавт ╕ тим ц╕кав╕ше ╖й сам╕й. Тому що сам космос - не порожнеча, як дума╓ться, в╕н переповнений багатьма явищами, питаннями, ╕ щоб знайти в╕дпов╕д╕, треба знати дуже багато.
На жаль, усе, що в╕дбувалось, особливо у людському орган╕зм╕, не п╕ддавалося н╕якому поясненню. Але важливо, що це не зробило мене непрацездатним. Бо бувають випадки, коли людина летить у космос ╕ робиться там непрацездатною - через сильн╕ головн╕ бол╕, розлад вестибулярного апарату з поганими насл╕дками. Взагал╕ увесь косм╕чний пол╕т, все, що я бачив, для мене було як читання яко╖сь ц╕каво╖ книги, яку вдалося тримати в руках маленьк╕й к╕лькост╕ людей.
- Я знаю, що Ви написали свою книгу про це. Але розкаж╕ть хоч трошки про сво╖ в╕дчуття там, у космос╕.
- Зна╓те, коли у мене зак╕нчився пер╕од адаптац╕╖ до невагомост╕, виникло гостре в╕дчуття, що колись я був у цьому стан╕. Якщо анал╕зувати, можна знайти к╕лька пояснень. По-перше, людина перед тим, як народитися, знаходиться в утроб╕ матер╕, як у невагомост╕. Друге з припущень - я був у невагомост╕, коли л╕тав на л╕таках, хоча там створити тривалу невагом╕сть неможливо з огляду на безпеку польот╕в. Трет╓ - нап╕вфантастичне - що людина прилет╕ла колись на Землю з космосу, ╕ на генному р╕вн╕ ця ╕нформац╕я про стан невагомост╕ записана в кожному з нас. У мене було саме таке в╕дчуття.
А стосовно св╕домост╕ у невагомост╕ - це ╕деальний стан в╕дсутност╕ себе як ╕стоти. Заплющиш оч╕ - ╕ себе як живу ╕стоту не в╕дчува╓ш, а просто усв╕домлю╓ш, що ти ╓. Я зробив висновок, що св╕дом╕сть як те, що продуку╓ться мозком, не ╓ чимось матер╕альним. А якщо вона матер╕альна, то це зовс╕м ╕нший вид матер╕╖, нам поки що нев╕домий.
Зна╓те, можливост╕ орган╕зму надзвичайно широк╕ ╕ обумовлен╕ найперше людським мозком - найскладн╕шим б╕олог╕чним об'╓ктом, який в╕домий нам поки що як приймач ╕ перероблювач складно╖ ╕нформац╕╖. Саме завдяки п╕знанню його можливостей людський орган╕зм зможе перебувати далеко в простор╕. Зараз ми л╕та╓мо навколо Земл╕. Поки що це ближн╕й космос. Орб╕тальна станц╕я. Визирнув в ╕люм╕натор - все-таки Земля, хоч далеко, але за косм╕чними м╕рками поряд. А коли людина полетить десь на Марс ╕ усв╕домлюватиме, що навколо не╖ м╕льйони к╕лометр╕в порожнеч╕, нев╕домо, як ╖╖ псих╕ка на це зреагу╓. Хоч, я думаю, зреагу╓ правильно.
- Ви впевнен╕, що людина полетить на Марс?
- Я впевнений у цьому. Будуть польоти на Марс. Але зараз я не бачу в╕дпов╕д╕ на питання, нав╕що туди лет╕ти. Просто щоб полет╕ти ╕ в╕дзначитися, що ми там були?.. Там надзвичайно сувор╕ умови для ╕снування.
- Леон╕де Костянтиновичу, звичайно, вже сама робота над косм╕чними проектами, реал╕зац╕я ╖х щоразу означають черговий значний прорив у науц╕. Тим не менше, зараз з'являються публ╕кац╕╖ про те, що американц╕ можуть закрити сво╖ косм╕чн╕ програми, рос╕яни 2020 року мають закрити МКС.
- Косм╕чна ера - т╕льки на початку. Так, американц╕ закрили нещодавно свою програму "Шаттл", але шаттли не л╕тають з ╕нших причин - вони себе не виправдали з точки зору економ╕ки. Щоб бути рентабельними, мали виконувати десь до 30 польот╕в на р╕к, а виконували 5-6. Ну, ╕ ще одна в╕дома причина - шаттли не гарантували безпеку польот╕в. Два з них взагал╕ загинули: один - п╕д час старту, другий - п╕д час повернення. До реч╕, другий - саме той, на якому я л╕тав у 1997 роц╕. В╕н вибухнув у 2003-му.
Але американська програма н╕ в якому раз╕ не закрива╓ться, б╕льше того - вона розшириться вже в найближч╕ п'ять рок╕в. Барак Обама п╕дписав документ, в╕дпов╕дно якого бюджетне ф╕нансування косм╕чних програм буде в межах 110 м╕льярд╕в долар╕в. В╕н поставив завдання працювати над новими технолог╕ями - новими двигунами, принципово ╕ншими, взагал╕ над новою косм╕чною техн╕кою. ╤ зараз американц╕ працюють над створенням нового косм╕чного корабля "Ор╕он", який ма╓ зам╕нити шаттли.
Щодо рентабельност╕ ц╕╓╖ галуз╕, то сам╕ американц╕ кажуть, що на 1 долар, затрачений на космос, вони отримують 14 долар╕в прибутку. Це надзвичайно висока рентабельн╕сть. ╤ вони на цьому заробляють. Вони багато вкладають ╕ в╕д цього й мають багато.
- Американц╕ розробляють сво╖ косм╕чн╕ програми. Дуже ╕нтенсивно в цьому напрям╕ працюють китайц╕. Наск╕льки великий шанс участ╕ укра╖нц╕в у под╕бних програмах?
- Укра╖на бере ╕ братиме в них участь. Оф╕ц╕йно ми не представлен╕ на МКС - це, грубо кажучи, купа розумного зал╕за вагою 377 тонн, що л╕та╓ навколо Земл╕. Але ми брали участь у ╖╖ побудов╕ з Рос╕╓ю, яка поки що не може об╕йтися без укра╖нсько╖ косм╕чно╖ галуз╕, бо колись, за СРСР, це був один орган╕зм - близько третини галуз╕ припадало на Укра╖ну. Слава Богу, що н╕кому не спало на думку знищити у нас цю галузь, ╕ вона зараз працю╓. Хоч, на жаль, держава дуже мало кошт╕в на це вид╕ля╓ - цього року всього 130 м╕льйон╕в гривень. Тобто футбол╕ст донецького "Шахтаря" кошту╓ б╕льше, н╕ж вся косм╕чна галузь Укра╖ни. Так╕ перекоси в наш╕й держав╕ бути не повинн╕. Пор╕вняйте: наш╕ 130 м╕льйон╕в гривень - ╕ 20 м╕льярд╕в долар╕в у цьому роц╕ в косм╕чному бюджет╕ США, близько 6 м╕льярд╕в долар╕в - у Рос╕╖.
- Ви особисто стука╓те у в╕дпов╕дн╕ двер╕?
- Перед тим, як формувався бюджет, я зустр╕чався з Миколою Азаровим. В╕н пооб╕цяв зробити б╕льше. ╤ 130 м╕льйон╕в проти 60 м╕льйон╕в гривень у минулому роц╕ - це, звичайно, б╕льше. Але все одно це дуже й дуже мало, це м╕зерно. Для того, щоб розвиватися, цих коп╕йок не вистача╓. Нам треба оновлювати техн╕ку, робити нов╕ ракети-нос╕╖, бо те, чим ми зараз користу╓мось, в основному зроблено за час╕в Радянського Союзу. ╤ той самий "Зен╕т" - найкраща у сво╓му клас╕ ракета-нос╕й, ╕ той самий "Циклон", ╕ той самий "Дн╕про". "Дн╕про" - це бойова ракета, яка в НАТО називалась SS-18 "Сатана". Коли було прийнято р╕шення використовувати ╖╖ для запуск╕в супутник╕в, першою запустили ту, що 20 рок╕в простояла в шахт╕. ╤ вона усп╕шно стартувала ╕ вивела макет штучного супутника Земл╕. Тобто технолог╕╖ були так╕ висок╕, що через 20 рок╕в вона усп╕шно л╕тала. Зараз вс╕ ракети використовують для запуску малих супутник╕в.
- Укра╖на багато запуска╓?
- Ми за к╕льк╕стю запуск╕в зараз на 4-му чи нав╕ть на 3-му м╕сц╕ в св╕т╕. Ус╕ знають наш╕ ракети-нос╕╖. Правда, не скр╕зь ╖х пускають. Скаж╕мо, в ту ж саму ╢вропу, бо вона ма╓ свою косм╕чну галузь. ╢С ми з╕ сво╖м "космосом" не потр╕бн╕. У них ╓ св╕й, ми ╖м конкуренти. А ми просто викону╓мо як╕сь замовлення.
А найкраща в св╕т╕ ракета - це наш "Зен╕т". Вона якраз використовувалася в ц╕кав╕й програм╕ "Морський старт", в╕дпов╕дно до яко╖ з 1999 року ми зд╕йснили б╕льше 30 запуск╕в. За винятком двох, вс╕ були усп╕шн╕. У ц╕й програм╕ брали участь США - як орган╕затори, Рос╕я, Норвег╕я, яка надала плаваючий космодром, ╕ Укра╖на. Укра╖на, хоч ╕ в╕д╕гравала основну роль, але мала всього 15 в╕дсотк╕в прибутку. У 2009 роц╕ американська компан╕я збанкрутувала, ╕ рос╕яни перебрали програму на себе.
Зараз ми сп╕впрацю╓мо з Бразил╕╓ю - це робота, пов'язана з використанням бразильського космодрому "Алькантара" в район╕ екватора. До реч╕, перший пуск з цього космодрому з к╕нця 2011 року перенесений на перше п╕вр╕ччя 2012-го. Ми виконуватимемо комерц╕йн╕ пуски ракет-нос╕╖в, зароблятимемо на цьому.
- А якщо говорити про природн╕ ресурси... Наск╕льки осво╓ння космосу може бути перспективним у цьому план╕?
- Це ц╕каве запитання. Одна з проблем на наш╕й планет╕, вона вже буквально на нос╕, - енергетична. Використання вуглеводн╕в - нафти, газу - завершу╓ться. Десь через 30-40-50, може, 100 рок╕в вже не буде н╕ нафти, н╕ газу. На М╕сяц╕ зараз, за розрахунками вчених, близько 10 м╕льйон╕в тонн ╕зотопу гел╕ю-3 - надзвичайно висококалор╕йного, одна його тонна екв╕валентна 180 м╕льярдам тонн нафти. Тобто це надзвичайно ц╕кава р╕ч. На Земл╕ цього гел╕ю-3 близько одн╕╓╖ тонни. Тож людина зараз освоюватиме космос задля того, зокрема, щоб зв╕дти доставляти на Землю корисн╕ копалини. Думаю, це правильно ╕ це треба робити.
- Я прочитала нещодавно ц╕каве ╕нтерв'ю з рос╕йським космонавтом ╤горем Волком. ╤ не можу втриматися, щоб не спитати Вас про те, як ви ставитесь до НЛО? Волк, зокрема, сказав, що визна╓ - вони таки ╓.
- ╤гор Волк - м╕й товариш, старший за мене. Я знаю ╤горя дуже добре. Ми разом працювали випробувачами: в╕н - цив╕льним, я - в╕йськовим. Разом готувалися на "Буран╕" л╕тати, командирами. Останн╕й раз бачились пару рок╕в тому, щось у нього погано було з ногами, спиною, в╕н дуже пов╕льно руха╓ться...
А щодо НЛО... Я людина, як╕й треба сам╕й побачити для того, щоб пов╕рити. Я сам не бачив. Б╕льше того, не зустр╕чав космонавт╕в, як╕ бачили. А я знаю майже вс╕х космонавт╕в, вс╕╓╖ планети. ╤ серед них н╕хто н╕коли не казав, що хтось десь бачив. Але не заперечую, що вони ╓. Б╕льше того, десь у 80-их роках, коли працював льотчиком-випробувачем ╕ космонавтом-випробувачем, якось ми одержали секретну вказ╕вку з Москви стосовно цих невп╕знаних л╕таючих об'╓кт╕в. Тод╕ багато св╕дк╕в ╖х бачили, ╕ в н╕й ╕шлося про те, щоб у раз╕ зустр╕ч╕ з НЛО п╕д час польоту до них не наближатись, не встановлювати н╕яких контакт╕в, бо не в╕домо, чим це завершиться. Таке було.
Скор╕ш, вони ╓, н╕ж ╖х нема╓. Я дивився передач╕, бачив багато зн╕мк╕в. ╤ мен╕ ц╕кавий сам спос╕б ╖хнього перем╕щення в простор╕ - це зовс╕м ╕нш╕ принципи руху, зовс╕м ╕нш╕ двигуни, судячи з усього, вони вм╕ють використовувати грав╕тац╕ю. У Всесв╕т╕ десь близько 70-ти в╕дсотк╕в природних електромагн╕тних сил, близько 30-ти з них - грав╕тац╕йн╕. Люди не вм╕ють ╖х використовувати, нав╕ть дос╕ не знають природи грав╕тац╕╖ - ╕снують дв╕ г╕потези, як╕ одна одну заперечують. От коли ми навчимося використовувати грав╕тац╕ю, побуду╓мо двигуни не на принцип╕ реактивно╖ сили, як зараз, а на принцип╕ використання грав╕тац╕йних сил, то зможемо зовс╕м по-╕ншому перем╕щатися у Всесв╕т╕.
Мен╕ космос п╕дказував, що принцип д╕╖ двигуна, заснований на грав╕тац╕╖, ма╓ бути надзвичайно простим, в╕н до тако╖ м╕ри простий, що саме через це ми до нього й не можемо додуматись. А можливо, нам ╕ не дано додуматись. Можливо, Вищий розум у цю свою ╓парх╕ю н╕коли людину не пустить, тому що за допомогою грав╕тац╕╖ в╕н ╕ керу╓ св╕том.
Зна╓те, в космос╕ прост╕р - ╕нший, саме його сприйняття. Якщо на Земл╕ його обов'язково обмежують як╕сь поверхн╕ - скаж╕мо, та ж сама поверхня Земл╕, то там - коли дивитися у Всесв╕т - сама геометрична сутн╕сть простору зовс╕м ╕нша. Я бачив, що вона багатом╕рна. На Земл╕ ми руха╓мося в двом╕рному простор╕, трет╕й вим╕р обмежений через грав╕тац╕ю як реакц╕ю Земл╕ на нашу вагу. А в космос╕ цей прост╕р - ╕деальний, в╕н вбача╓ться 5-6-7-м╕рним. Вчен╕, до реч╕, вже кажуть про ╕снування багатом╕рних систем. Колись ми навчимося будувати ц╕ багатом╕рн╕ системи ╕ двигуни з використанням грав╕тац╕йних електромагн╕тних сил - ╖х не треба накопичувати на борту, щоб кудись стартувати, бо вони ╓ скр╕зь, ╖х просто треба вм╕ти використовувати. Так, мен╕ зда╓ться, ╖х використовують т╕, хто л╕та╓ на невп╕знаних л╕таючих об'╓ктах. Тод╕ ми зможемо зовс╕м по-╕ншому перем╕щуватися у Всесв╕т╕ - з ╕ншими швидкостями, можливо, нав╕ть перем╕щуватись з одного часового вим╕ру в ╕нший. Думаю, що колись це все ж в╕дбудеться.
- Ви сп╕лку╓теся з ╕ншими космонавтами? Мабуть, в╕дчува╓те себе якоюсь особливою сп╕льнотою?
- Ну звичайно, сп╕лкуюся. Адже вс╕ космонавти - це мо╖ старш╕ або молодш╕ товариш╕. Коли я був в╕д╕браний у заг╕н космонавт╕в, це був 1976 р╕к, шостий наб╕р, - у загон╕ були т╕, ще з першого, гагар╕нського набору. У тому числ╕ ╕ наш легендарний Павло Романович Попович. До реч╕, я там з ним ╕ познайомився. Були другий космонавт Герман Титов, Андр╕ян Н╕кола╓в, Олекс╕й Леонов - м╕й командир загону, Валентина Терешкова - ми з нею в хороших, дружн╕х стосунках, Биковський, Волинов. Це були мо╖ перш╕ товариш╕. А пот╕м уже з'явились мо╖ ровесники, пот╕м була команда соц╕ал╕стичного табору - ц╕ла група з 9-ти кра╖н: Володя Ремек з Чехословаччини, поляк Мирослав Гермашевський, н╕мець Зигмунд Й╓н, кубинець Тамайо Мендес, в'╓тнамець Пам Туан. До реч╕, Пам Туан - льотчик-винищувач, який на нашому л╕таку М╕Г-21 збив американський бомбардувальник Б-52 ╕ за це одержав звання Героя В'╓тнаму. Я його розпитав якось, як це було, в╕н мен╕ в деталях розказав.
Космонавти - це звичайн╕ люди, як╕ потрапили в незвичайн╕ умови, зробили якусь надзвичайну роботу, надзвичайно ц╕каву. ╥х зараз уже трошки за 500, але це все одно це дуже мало. А взагал╕ це люди з ун╕кальною осв╕тою, з ун╕кальним досв╕дом, кожен з них - нос╕й надзвичайно ц╕нно╖ ╕нформац╕╖.
- Що ви, до реч╕, в╕дчули, коли д╕зналися про загибель "Колумб╕╖"?
- Я тривалий час працював льотчиком-випробувачем, ╕ траплялося чимало авар╕йних випадк╕в, як ╕ в кожного на ц╕й робот╕. Я знаю, наск╕льки складна ця техн╕ка - ╕ ав╕ац╕йна, ╕ косм╕чна. Тому моя нервова система загартувалася. Я розум╕ю, що авар╕╖, катастрофи неминуч╕. Що б люди не робили, вони будуть. Н╕хто не зна╓, з ким це трапиться. Кожен дума╓, що не з ним. Бувало так, що зранку сн╕да╓ш з кимось ╕з товариш╕в - молодий, гарний, симпатичний чолов╕к, - а через годину в╕н загинув. До цього, звичайно, звикнути неможливо. А те, що трапилось з "Колумб╕╓ю", я сприйняв спок╕йн╕ше, н╕ж м╕г би - якби не знав цю роботу зсередини. На жаль, так бува╓. Там загинула Калпана Чавла, яка л╕тала в нашому ек╕паж╕. Якщо пам'ята╓те, ек╕паж американц╕в, з яким я л╕тав у космос, ╕ вона в тому числ╕, при╖здив у Ки╖в, ми були ╕ в Дн╕пропетровську, ╕ в Черн╕вцях, ╕ в мо╓му сел╕ Кл╕шк╕вцях. Це було ц╕каво...
- Космос зм╕ню╓ людей?
- Я думаю, що так, космос зм╕ню╓ людину. Сам пол╕т певною м╕рою в╕ддистанц╕ював мене в╕д науки, яку ми колись проходили, - в тому сенс╕, що наука не дала ╕ не да╓ дос╕ в╕дпов╕д╕ на запитання, зв╕дки що взялося. Те ж саме б╕олог╕чне життя на Земл╕ - зна╓мо, що воно складне, що воно ╕сну╓ завдяки вза╓мод╕╖ молекул б╕лка ╕ нукле╖нових кислот. Вчен╕ знають, що це надзвичайно складний алгоритм. Але як в╕н з'явився, цей алгоритм, перед тим, як виникло життя? В╕н наст╕льки складний, що сам по соб╕ без якогось зовн╕шнього втручання не повинен був виникнути. ╤ одне з пояснень появи життя на Земл╕ ╕ взагал╕, мабуть, у Всесв╕т╕ - це втручання Вищого розуму, який створив цей алгоритм. Та ж сама ╕нформац╕я, величезна ╖╖ к╕льк╕сть в наших генах - зв╕дки вона взялася?
- Можливо, ця в╕дпов╕дь, як Ви казали, теж заблокована нам Вищим розумом?
- Так, дуже можливо, що вона заблокована. До реч╕, американський астронавт Джон Гленн, який вдруге л╕тав у космос 77-р╕чним - через 36 рок╕в п╕сля свого першого польоту, - сказав таке: коли дивишся в ╕люм╕натор косм╕чного корабля ╕ бачиш створене, п╕сля цього не в╕рити в Бога неможливо. Я кажу те саме, т╕льки вживаю трошки ╕нш╕ слова - Вищий розум.
- Отож Ви теж в╕рите?
- Я в╕рю. Також. Пов╕рив п╕сля польоту. Ну, ╕ до польоту в мене були думки. Просто сам пол╕т мене значно наблизив до цього розум╕ння, до усв╕домлення того, що Вищий розум ╓, що доля кожно╖ людини ╕ доля людського сусп╕льства в ц╕лому кимось запрограмована, цим самим Вищим розумом, в╕н нами керу╓.
- П╕сля такого ц╕кавого досв╕ду, як Вам тепер╕шн╓ життя? Вам, зокрема, ц╕каво займатися пол╕тикою? ╤ ще точн╕ше - Ви будете йти на вибори?
- Ви зна╓те, мен╕ ц╕кава пол╕тика. Це другий космос, так би мовити. Мене хвилю╓ те, що в╕дбува╓ться у нас у держав╕. Я планую йти на вибори. Планую йти у себе на окруз╕, на сво╖й батьк╕вщин╕ - мажоритарником. Мен╕ болить те, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, ц╕ величезн╕ перекоси - я вже казав про те, що косм╕чна галузь кошту╓ значно менше, н╕ж один футбол╕ст донецького "Шахтаря". А перекоси у нашому сусп╕льств╕ - коли бачиш, що десять с╕мей у держав╕ волод╕ють ф╕нансами б╕льшими, н╕ж державний бюджет Укра╖ни, а 90 в╕дсотк╕в людей ледь зводять к╕нц╕ з к╕нцями! Це дуже несправедливо. Такого не повинно бути.
Дивлячись з космосу на землю, я думав, що на так╕й гарн╕й планет╕ ма╓ бути гарне життя. ╤ якраз там особливо усв╕домлю╓ш, що життя не повинно бути таким, як у нас. Треба робити все, щоб якось вир╕вняти ситуац╕ю, тому що одна з причин негаразд╕в у будь-як╕й держав╕ - це соц╕альна несправедлив╕сть. Це якраз те основне, що збурю╓ людей.
Валентина Пащенко
Ки╖в, 12 кв╕тня 2012 року

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2018 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19630

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков