Версiя для друку Обговорити в форумi

Сторінки з майбутньої книги переможців Всеукраїнського літературного конкурсу імені Данила Кононенка, організованого «Кримською світлицею» із Сімферополя:

«ТАТУСЮ РІДНИЙ, ПОВЕРНИСЬ ЖИВИЙ!
ЩОДНЯ БЛАГАЮ ГОСПОДА ЗА ТЕБЕ…»

Татусю рідний, повернись живий!
Щодня благаю Господа за тебе.
Я знаю, на війні ти посивів,
Коли гармати розривали небо.
До нас прийде сьогодні Миколай.
Хтось хоче ляльку, хтось планшет новенький,
А я прошу лише єдине, знай,
Щоб ти скоріше повернувсь, рідненький.
Не розуміють друзі всі мої,
Що значить тата із війни чекати.
Я хочу, тату, руки щоб твої
Могли мене до серця пригортати.
Щоб ти, як інші, на роботу йшов,
Щоби не мерзнув в бліндажах й окопах.
Щоб повернувся і не мусив знов
Йти нашу рідну землю захищати.
Щоб закінчилась ця страшна війна,
Щоб всі батьки додому повернулись.
Щоб мама не заплакана була,
Щоби вона, нарешті, усміхнулась.

* * *
Панове можновладці, розкажіть,
Чи ви народу слуги, чи бояри?
Youtube вмикаєш – і картинка вмить
Про безкінечні, владо, твої чвари.
У депутатів бійки без кінця,
Словесним брудом Раду поливають.
Хіба ж таке еліті до лиця?
А діти дивляться, що робиться – не знають.
Ми до Європи хочемо вступити,
А хто туди нас, люди, поведе?
Той, що багато вміє говорити,
Чи той, що у народу лиш краде?
Кого, батьки, для нас ви вибирали?
Вкраїну будувати з ким, кажіть?
Прийшли до влади – й маски поскидали.
А може годі? Людям не брешіть!
Обрали знову, певно, ви не тих.
А тих, найкращих, на війні вбивають.
А вам, привладним, байдуже до них,
Кишені ваші гроші розпирають.
Вони забули: вічні – не вони.
Ми виростем і візьмемось до справи.
І ми, вкраїнські доньки і сини,
Збудуєм вільну і міцну державу.

Ірина БУБЛИЧ,
учениця Болехівської загальноосвітньої школи №1,
Івано-Франківська область

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 02.02.2018 > Тема "Душі криниця"