Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3314)
З потоку життя (6547)
Душі криниця (3544)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1512)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЮНЕСКО НА Р╤К ПРОДОВЖИЛА МОН╤ТОРИНГ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Таке р╕шення було ухвалене в середу, 16 жовтня, на сес╕╖ Виконавчо╖ ради ЮНЕСКО


У ПУТ╤НА В╤ДРЕАГУВАЛИ НА БАЖАННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ОБГОВОРИТИ КРИМ У «НОРМАНДСЬКОМУ ФОРМАТ╤»
про це заявив прес-секретар президента Рос╕╖ Дмитро П╓сков.


РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО «ШТРАФИ» ЗА ПРОГУЛИ НАРДЕП╤В
за це р╕шення проголосували 265 народних депутат╕в ╕з 382, заре╓строваних у сес╕йн╕й зал╕.


ПРОКУРАТУРА ВИПУСТИЛИ ЗБ╤РКУ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Про це пов╕домля╓ прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим.


ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ╤ ДОНБАСУ НЕ МОЖНА РОЗД╤ЛЯТИ
Представник президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Антон Кориневич наполяга╓




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 26.01.2018
Там╕ла ТАШЕВА, сп╕взасновниця громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «КримSOS»: НЕ МОЖНА ДОПУСТИТИ, ЩОБ ПИТАННЯ КРИМУ В╤Д╤ЙШЛО НА ПЕРИФЕР╤Ю ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ УВАГИ

Як не було б це прикро, але тема окупац╕╖ Рос╕╓ю Криму все б╕льше в╕дходить у т╕нь. Занадто багато сьогодн╕ ╕нших пекучих проблем, гарячих конфл╕кт╕в, теракт╕в...
Людям, значна б╕льш╕сть з яких н╕коли не були ан╕ на п╕востров╕, ан╕ в Укра╖н╕, просто не зрозум╕ти цей б╕ль. Розпов╕сти Заходу про те, що д╕йсно ко╖ться в Криму, про те, як один режисер може стати ворогом ц╕ло╖ держави, як кор╕нний народ п╕дпада╓ п╕д п╕дозру в нелояльност╕ й тому пересл╕ду╓ться, намагаються актив╕сти. Одна з них – сп╕взасновниця та координатор громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи «КримSOS» Там╕ла Ташева.
Минулого тижня Там╕ла перебувала в Н╕меччин╕. Тут, у Франкфурт╕-на-Одер╕ та Ольденбурз╕ (земля Нижня Саксон╕я), показували ф╕льм режисера Аскольда Курова «Процес: Рос╕йська держава проти Олега Сенцова», обговорювали, дискутували. Саме в Н╕меччин╕ в╕дбулася й св╕това прем'╓ра ц╕╓╖ картини, 11 лютого 2017 року, на Берл╕нському м╕жнародному к╕нофестивал╕.
Про те, як сприйма╓ аудитор╕я цю к╕ностр╕чку, що «КримSOS» робить на м╕жнародному р╕вн╕, а також в Укра╖н╕, Ташева розпов╕ла кореспондентов╕ «Укр╕нформу».

ПРО КРИМ ТРЕБА ПОСТ╤ЙНО НАГАДУВАТИ
- Там╕ло, що входило до програми вашого перебування в Н╕меччин╕ цього разу?
- З одного боку, це показ ф╕льму про Олега Сенцова. Зрозум╕ло, що Сенцов – ключова постать, про яку ми пост╕йно говоримо. Але разом ╕з цим ми говоримо про ╕нших пол╕тичних в'язн╕в Кремля, як╕ знаходяться на територ╕╖ Рос╕╖, на територ╕╖ окупованого п╕вострова. Разом ╕з його ╕стор╕╓ю ми розпов╕да╓мо про ╕стор╕ю кримських татар, як╕ зараз, здеб╕льшого, знаходяться п╕д тиском на територ╕╖ анексованого п╕вострова, про пересл╕дування там етн╕чних укра╖нц╕в. Отже у Франкфурт╕-на-Одер╕ та в Олденбурз╕ в╕дбулися покази з публ╕чною дискус╕╓ю.
В Берл╕н╕ в╕дбулися зустр╕ч╕ з представниками МЗС, низки дипломатичних в╕домств, як╕ працюють у Н╕меччин╕, деяких орган╕зац╕й.
Але мене дуже раду╓, що ╓ можлив╕сть в╕дв╕дувати не т╕льки Берл╕н, столицю, але й ╕нш╕ м╕сця, де про питання як Укра╖ни, так ╕ Криму, про Олега Сенцова менше знають, хоча ця справа ╓ одн╕╓ю ╕з найрезонансн╕ших.
Дуже важливо, що цю дискус╕ю започаткувала ╕ запропонувала Мар╕лу╖зе Бек – одна з найактивн╕ших д╕яч╕в, л╕дерок, колишня депутатка бундестагу, яка системно просува╓ питання Укра╖ни, пол╕тв'язн╕в, як╕ перебувають на територ╕╖ Рос╕╖. Це важливо, що саме вона оп╕ку╓ться цим, оск╕льки в Н╕меччин╕ не так вже й багато проходить заход╕в, присвячених ц╕й тем╕. (Бек керу╓ центром Liberale Moderne. Серед напрямк╕в роботи центру – вагомий проект, присвячений Укра╖н╕: «Розум╕ти Укра╖ну» – ред.).
- Як аудитор╕я сприйма╓ ф╕льм ╕, власне, саму дискус╕ю? Чи не зда╓ться вам, що сприйняття проблеми поверхневе?
- Я би не сказала, що ставляться поверхнево. Просто питання Криму, на превеликий жаль, вже давно в╕д╕йшло у багатьох на перифер╕ю з перших стор╕нок. ╤ питання Укра╖ни, власне, теж. Поки нема╓ якихось активних бойових д╕й, поки нема╓ численних жертв, поки знову сотн╕ тисяч людей не починають перем╕щатися всередин╕ кра╖ни, про Укра╖ну не дуже й згадують, оск╕льки ╓ багато ╕нших гострих питань.
Але т╕ люди, як╕ в╕дв╕дують заходи, вони справд╕ ц╕кавляться. Так, були на показах ╕ представники Human Rights Watch, ╕ Amnesty International, як╕ працюють ╕з ц╕╓ю темою. Хтось нав╕ть ╖здить до Криму. Вони ставили конкретн╕ запитання. У Франкфурт╕, де дискус╕я проходила в ╢вропейському ун╕верситет╕ В╕адр╕на (там ╓ п╕дрозд╕л, який оп╕ку╓ться питаннями Укра╖ни), краще розум╕ють тему. До реч╕, студенти з Рос╕╖ ставили довол╕ хорош╕, резонн╕ запитання, непровокативн╕.
- Як ви вважа╓те, як ще можна повернути увагу до проблеми Криму?
- Ми ма╓мо пост╕йно про це нагадувати. Такого роду заходами зокрема.
Треба враховувати ще, що кожна кра╖на дуже в╕дчутно в╕др╕зня╓ться. Н╕меччина – це одне, Франц╕я – ╕нше, Канада, США – ще ╕нш╕. Коли ми працю╓мо, наприклад, з ╓вропейськими ╕нституц╕ями, ми працю╓мо на ╕нших р╕внях. До кожно╖ треба п╕дходити точково.
- З якими саме кра╖нами працю╓ ваша структура?
- Наша орган╕зац╕я працю╓ з багатьма кранами. Системно – з Польщею, з ╓вропейськими ╕нституц╕ями, Радою ╢вропи.
Наприклад, наприк╕нц╕ м╕сяця, 31 с╕чня, ми будемо проводити з оф╕сом Ребеки Хармс (сп╕вголови парламентсько╖ асамбле╖ Euronest – ред.), з депутатами з Чех╕╖ та Литви заходи в ╢вропарламент╕. Але там ми будемо показувати ф╕льм про л╕дера кримських татар Мустафу Джем╕л╓ва. Ф╕льм назива╓ться "Мустафа" (режисер – Ахмед Сарихал╕л, продюсер – Там╕ла Ташева – ред.). Плану╓мо також проводити публ╕чну дискус╕ю, саме в будинку ╢вропарламенту, щодо Криму, кримських татар, пересл╕дувань на територ╕╖ п╕вострова. Ми оч╕ку╓мо, що на заход╕ будуть ╓вропейськ╕ депутати, як╕ зможуть через краще усв╕домлення ситуац╕╖ пот╕м працювати, у тому числ╕, у сво╖х кра╖нах.

ЧЕРЕЗ НАС ПРОЙШЛИ ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ
- А наск╕льки затребуваною ╓ орган╕зац╕я в сам╕й Укра╖н╕? Наск╕льки вам дов╕ряють, як часто звертаються?
- Ми вийшли на профес╕йний р╕вень роботи з волонтерсько╖ ╕н╕ц╕ативи. Наша д╕яльн╕сть ╓ затребуваною. В ╕накшому випадку ми просто цим би не займалися. Якби ми в╕дчували, що це не потр╕бно, ми вже в середин╕ 2014 року закрили б орган╕зац╕ю ╕ сказали: хай хтось ╕нший цим займа╓ться.
У нас ╓ к╕лька напрямк╕в роботи. Один великий – це робота з внутр╕шньо перем╕щеними з Криму та з╕ Сходу. Включно з березня 2014 ╕ по к╕нець 2017 року ми проводили дуже багато програм, пов'язаних ╕з наданням прямо╖ допомоги для переселенц╕в – юридично╖, психо-соц╕ально╖, гуман╕тарно╖. Через нас реально пройшли десятки тисяч людей у перш╕ 2 роки, пот╕м, звичайно, менше. Останн╕й р╕к ми працювали активно з м╕сцевими громадами, з переселенцями, як╕ при╖хали в ц╕ громади, над р╕зними соц╕альними ╕н╕ц╕ативами.
Ми переформатували роботу: якщо в 2014 роц╕ виникала терм╕нова потреба у тимчасовому житл╕ – на м╕сяць-два-три, гуман╕тарн╕й допомоз╕, частково – юридичних послугах, то в 2015-у це була здеб╕льшого гуман╕тарна допомога, психо-соц╕альна та юридична, а у 2017-у в основному зверталися по допомогу юридичну ╕ частково говорили про як╕сь соц╕альн╕ ╕н╕ц╕ативи. Зараз, у 2018 роц╕, продовжу╓ться запит на юридичну допомогу. Такого, як було в 2014-15 роках, звичайно вже нема╓, але все одно це тисяч╕ людей, як╕ проходять за р╕к через орган╕зац╕ю.
Другий великий шматок роботи – це робота з Кримом, безпосередньо з людьми, актив╕стами, як╕ живуть ╕ працюють там. Для нас дуже важливим ╓ збереження цих соц╕альних зв'язк╕в м╕ж Кримом ╕ материковою Укра╖ною, м╕ж Кримом ╕ рештою св╕ту. Для того, щоби не виникало в╕дчуття, що кримчани – це не наш╕ громадяни.
Отже, р╕зн╕ фокуси роботи: ╕ндив╕дуальна допомога жертвам репрес╕й у Криму, робота з групами актив╕ст╕в, робота на м╕жнародному р╕вн╕.
- Наск╕льки ви ма╓те можлив╕сть працювати власне в Криму? Тепер╕шн╕ кримськ╕ начальники не дуже шанують вашу орган╕зац╕ю...
- Ми працю╓мо не з владою, ми працю╓мо з людьми, як╕ там живуть. Ми не присутн╕ в Криму безпосередньо, як орган╕зац╕я. Звичайно, зараз це неможливо. «КримSOS» – дуже в╕дома орган╕зац╕я в Криму серед влади, ФСБ ╕ решти. Нам все просто заборонено.
Але  ми намага╓мося п╕дтримувати т╕ кримськ╕ ╕н╕ц╕ативи, як╕ там ╓. Здеб╕льшого потребують допомоги люди, як╕ пересл╕дуються пост╕йно. До нас звертаються люди, наприклад, по допомогу з екстреним ви╖здом: коли людина пересл╕дувалася на територ╕╖ п╕вострова ╕ через ц╕ пересл╕дування ╖й потр╕бно швидко пере╖хати з Криму.
- Але ж ви не ф╕зично ╖х перевозите...
- Ми ф╕зично не перевозимо. Людина сама ви╖жджа╓, а ми допомага╓мо в перший час на територ╕╖ материково╖ Укра╖ни: да╓мо грош╕ на квартиру, харчування, на при╖зд родини, якщо це потр╕бно. Таким чином п╕дтриму╓мо.
╤снують р╕зн╕ програми залежно в╕д того, який ╓ запит, яка необх╕дн╕сть. Ми намага╓мося реагувати на ц╕ запити. Наприклад, комусь потр╕бна техн╕ка – комп'ютер, телефон тощо, ╕ ми намага╓мося закрити цей запит. Адже люди не просто так це просять, ми зна╓мо, що вони займаються певною актив╕стською д╕яльн╕стю.
- Навряд чи вс╕ ц╕ випадки не в╕дом╕ окупац╕йн╕й влад╕. Чи були з боку рос╕йсько╖ сторони погрози, попередження?
- Прямого виходу на нас, щоби якимось чином тиснути, не було.
Проте, проблеми з'являються опосередковано, скаж╕мо, у мо╖х батьк╕в у Криму. До них не приходять, дякувати Богу, з обшуками, але певн╕ проблеми ╓.
Ми намага╓мося не дуже активно розпов╕дати про те, чим ми займа╓мося, щоби не п╕дставляти кримських актив╕ст╕в, у першу чергу. Хто потребу╓ допомоги – про нас ╕ так зна╓.
Просто ми розум╕╓мо, що в╕дкрито працювати нам не дозволять. Тому ми працю╓мо, використовуючи вс╕ безпеков╕ ╕нструменти. Ми ╖здимо в Крим (я особисто н╕, але наш╕ сп╕вроб╕тники ╖здять) на тиждень-два, збира╓мо ╕нформац╕ю, працю╓мо з людьми. Пот╕м ми опрацьову╓мо ц╕ дан╕. Тому що неможливо працювати та робити анал╕тику без присутност╕ в Криму.
- А як складаються в╕дносини з укра╖нською владою? Чимало актив╕ст╕в скаржаться на те, що ╖м нелегко працю╓ться, що ╓ перепони з боку чиновник╕в. Вам доводилося з цим стикатися?
- Треба говорити про р╕зн╕ р╕вн╕. У перший час, звичайно, держава не могла впоратися з потребами. Це можна виправдовувати, або не виправдовувати, називати неготовн╕стю, або небажанням. Зараз ситуац╕я все ж таки зм╕нилася. ╢ певн╕ законодавч╕ зм╕ни, не без допомоги, звичайно, громадянського сусп╕льства, яке пост╕йно тиснуло на укра╖нську владу.
Якщо говорити про ф╕нансову частину, – звичайно, що п╕дтримки нема╓.
Якщо говорити про якусь моральну п╕дтримку, то це не завжди. Але ╓ певн╕ зм╕ни.
Наприклад, ми працю╓мо з родинами пол╕тичних в'язн╕в, або людей, яких пол╕тично пересл╕дують. Зараз у Верховн╕й Рад╕ заре╓стрований законопроект, який, я думаю, буде прийнятий найближчим часом. У 2018 роц╕ в укра╖нському бюджет╕ вже закладен╕ грош╕ на соц╕альну допомогу таким родинам. Тобто спочатку було закладено грош╕, а пот╕м буде ухвалено законодавчий акт, п╕дзаконн╕ акти. Я спод╕ваюся, що буде надаватися допомога цим родинам. Для нас це вже дуже багато означа╓. Тому що пост╕йно знаходити кошти у наших м╕жнародних партнер╕в для того, аби допомагати цим родинам, це не нормально, бо це ж – наш╕ громадяни.
Тому дуже по-р╕зному. ╤нколи ми дуже сваримося з владою.
- Ну хоча би не заважають?
- Бува╓ таке, що й заважають. Можна згадати Закон про електронне декларування для антикорупц╕йних орган╕зац╕й. П╕д антикорупц╕йну можна п╕дтягнути фактично кожну орган╕зац╕ю, яка робила публ╕чн╕ заклики. Хоча ми й не займа╓мося окремо антикорупц╕йною д╕яльн╕стю, але займа╓мося розробкою законодавства, робили запити на отримання публ╕чно╖ ╕нформац╕╖, й так дал╕. В╕дпов╕дно, ми п╕д цей закон п╕дпада╓мо.
Окр╕м того, президентом була ╕н╕ц╕йована додаткова зв╕тн╕сть для громадських орган╕зац╕й. Днями на зустр╕ч╕ президента з представниками громадянського сусп╕льства це питання знову було на порядку денному. Якщо це законодавство ухвалять, то кожн╕й орган╕зац╕╖, яка працю╓ з Донбасом або з Кримом, буде дуже складно. Нам потр╕бно буде в╕дкривати дуже багато ╕нформац╕╖, яка не повинна в╕дкриватися.
Я спод╕ваюся, що нам вдасться запоб╕гти цим зм╕нам.
Тому складно в Укра╖н╕ працювати, але можливо, ╕ можливо впливати на певн╕ процеси, як╕ в╕дбуваються  в держав╕.

СВ╤ТЛИХ МОМЕНТ╤В БУЛО БАГАТО
- Зв╕дки все ж таки надходить ф╕нансова п╕дтримка?
- На превеликий жаль, зараз не дуже вда╓ться актив╕зувати грош╕ в╕д громади, в╕д укра╖нц╕в. Перш╕ п╕втора року це було набагато легше, я вже не говорю про 2014 р╕к. Зараз дуже багато людей допомагають на фронт╕, але дуже мало – на так╕ реч╕.
Ми точково збира╓мо, наприклад, на операц╕ю дитин╕ з Криму, або на оплату штраф╕в, як╕ влада де-факто присудила людям у Криму. Але це невелик╕ грош╕.
Якщо говорити загалом про ф╕нансування, то це або ╓вропейськ╕, або американськ╕ ╕нституц╕╖. Звичайно, ми працю╓мо з грантами, ╕накшим чином, на жаль, неможливо.
- Там╕ло, як╕ за майже 4 роки д╕яльност╕ «КримSOS» випадки запам'яталися найб╕льше?
- Дуже багато... Я люблю згадувати випадок, коли ми т╕льки починали роботу: ми оголосили, що якщо хтось може допомогти кримчанам, прихистити ╖х у себе, прохання зробити це. До нас над╕йшов лист ╕з таким текстом: "Ми живемо у Жовтих Водах п╕д Дн╕пром, у нас 2-к╕мнатна квартира ╕ ╓ великий собака; але можемо допомогти ╕ надати одну к╕мнату".
Пригадую, як Олег Скрипка, в╕домий музикант ╕ д╕яч, в╕ддав св╕й будинок майже на р╕к, щоби люди жили там. В╕н мен╕ подзвонив ╕ сказав: "Там╕ло, зараз багато кримчан ви╖жджають, я готовий дати св╕й будинок, п╕дбери мен╕ родину, в як╕й ти не сумн╕ва╓шся, я ╖м готовий безкоштовно надати це житло". Ми це зробили. Вс╕ були задоволен╕.
Або як ми одн╕й дитин╕, яка ви╖жджала з Донецька, дуже талановит╕й скрипальц╕, за допомогою громади купували скрипку, тому що в не╖ не було скрипочки, ╕ вона не могла займатися. ╤ п╕сля того, як ми ╖й цю скрипку купили, д╕вчинка продовжила заняття ╕ виграла серйозний конкурс...
Тобто за ц╕ 4 роки, як╕ ми працю╓мо безпосередньо з людьми, було дуже багато випадк╕в... Д╕йсно, таких позитивних, св╕тлих момент╕в було дуже багато....

Ольга Танас╕йчук
Берл╕н

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 26.01.2018 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19616

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков