Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 19.01.2018
Василь Шендеровський: ЕЙНШТЕЙН ПОЯСНИВ УКРА╥НЦЮ ПУЛЮЮ, ЧОМУ НОБЕЛ╤ВКУ ОТРИМАВ НЕ В╤Н, А РЕНТГЕН

Василь Шендеровський, доктор ф╕зико-математичних наук,
професор ╤нституту ф╕зики НАНУ
ЕЙНШТЕЙН ПОЯСНИВ УКРА╥НЦЮ ПУЛЮЮ, ЧОМУ НОБЕЛ╤ВКУ ОТРИМАВ НЕ В╤Н, А РЕНТГЕН

Зустр╕ч ╕з в╕домим ученим, невтомним досл╕дником забутих ╕мен укра╖нц╕в, знаних у св╕т╕, але не завжди – в Укра╖н╕, Василем Шендеровським – не перша для мене.
Василь Андр╕йович, напевно, один ╕з небагатьох укра╖нських науковц╕в, хто дуже багато робить для популяризац╕╖ досягнень укра╖нсько╖ науки. Адже в╕н – не лише ф╕зик-теоретик, сп╕вавтор трьох монограф╕й ╕з ф╕зики, укра╖нсько-англ╕йсько-н╕мецько-рос╕йських словник╕в ф╕зично╖ лексики, рад╕олог╕╖, рад╕ац╕йно╖ безпеки, а й упорядник ╕ редактор чотирьох видань про видатного укра╖нського вченого ╤вана Пулюя, близько 600 наукових ╕ науково-популярних розв╕док. А ще з ╕н╕ц╕ативи Василя Шендеровського було вперше за 100 рок╕в перевидано „Б╕бл╕ю" у перекладах Пантелеймона Кул╕ша, ╤вана Нечуя-Левицького та ╤вана Пулюя, вперше в Укра╖н╕ зд╕йснено перевидання «╢вангел╕я» Пилипа Морачевського. Про все це я д╕знався п╕д час попередн╕х виступ╕в Василя Шендеровського в Укра╖нському дом╕ «Перемога» в Тернопол╕, м╕сцевих вишах, на «круглих столах» ╕ наукових конференц╕ях, присвячених славетним вченим, вих╕дцям ╕з Терноп╕льщини.
Однак лише цього разу мен╕ вдалося посп╕лкуватися ╕з Василем Андр╕йовичем трохи довше, н╕ж дос╕. Тож деяк╕ фрагменти ц╕╓╖ розмови ╕ пропоную нашим читачам.

ЯК╤ Д╤ТИ, ТАКА Й ДЕРЖАВА – КАЗАВ КОЛИСЬ Д╤Д РОМАНА ШУХЕВИЧА
- Пане Василю, ви знову, вкотре, у Тернопол╕. Але цього разу день при╖зду розпочали не зустр╕чами з науковою, ╕нтелектуальною ел╕тою краю, а з╕ старшокласниками Терноп╕льсько╖ г╕мназ╕╖ ╕мен╕ ╤вана Франка. Чому саме так?
- Зауважу, що жодна моя по╖здка до Тернополя не обходиться без сп╕лкування ╕з представниками наукових, творчих к╕л, що буде й цього разу, але вже п╕зн╕ше, п╕сля сп╕лкування з╕ старшокласниками-г╕мназистами. Я радо в╕дгукнувся на запрошення при╖хати саме сюди ╕ розпочати сво╓ перебування у Тернопол╕ з в╕дв╕дання г╕мназ╕╖ тому, що вважаю – передус╕м, нац╕ональна св╕дом╕сть молодих людей ма╓ утверджуватися через п╕знання ╕сторичного минулого, повернення держав╕ ╕мен ╖╖ науково╖ ел╕ти.
- Зрештою, наск╕льки я розум╕ю, саме сказане вами ╕ ╓ головним постулатом масштабно╖ науково-досл╕дницько╖ прац╕ «Нехай не гасне св╕т науки», з окремими томами яко╖ ви й при╖хали сюди?
- Так, нин╕ я презентував г╕мназистам 3-й ╕ 4-й томи свого досл╕дження. У них, як ╕ в попередн╕х двох, розпов╕даю про забут╕ ╕мена знаменитих укра╖нц╕в, пропоную науково-популярн╕ нариси про ╖хн╓ життя та д╕яльн╕сть, ╖хн╕й внесок у св╕тову наукову скарбницю. Хот╕в, щоб ц╕ д╕ти, як╕ прийшли на зустр╕ч з╕ мною, усв╕домили, що треба багато в чому завдячувати сво╖м учителям.
- А батькам?
- ╤ батькам теж. Батьки дають життя, а вчител╕ часто – ор╕╓нтир у житт╕. Бо ж правду кажуть: який учитель, так╕ ╕ його д╕ти-учн╕. А як╕ д╕ти, така й держава, як сказав колись д╕д Романа Шухевича – Володимир Шухевич. Найц╕нн╕ше, що ╓ у людини, – це здоров'я ╕ знання. А знання треба черпати з книг. Читати ╕ намагатися утвердитися у цьому житт╕ – хто в науц╕, хто на виробництв╕, а хто – в пол╕тиц╕, дипломат╕╖. Тому що наша укра╖нська держава цього потребу╓ нин╕, як н╕коли ран╕ше.
- Зна╓те, пане Василю, мене завжди дивувало, що ф╕зик, учений-теоретик, неспод╕вано для оточуючих, раптово зм╕г розкритися ось у так╕й ╕постас╕ глибокого, вдумливого досл╕дника нашо╖ минувшини, зокрема, – духовно╖ ╕ науково╖ спадщини укра╖нського народу.
- Так╕, н╕бито «метаморфози», д╕йсно виглядають неспод╕вано лише для сторонн╕х. Але н╕чого «раптово» не ста╓ться. Якщо у душ╕, в думках оте прагнення д╕знатися б╕льше, н╕ж тоб╕ дозволяють знати, нурту╓, то згодом воно проявить себе обов'язково ╕ в конкретному вияв╕.
…Отож, у 1964 роц╕ я зак╕нчив Черн╕вецький ун╕верситет, ф╕зичний факультет, – продовжу╓ м╕й сп╕врозмовник. – Направили мене на роботу до Ки╓ва, в ╤нститут нап╕впров╕дник╕в (нин╕ – ╤нститут ф╕зики нап╕впров╕дник╕в НАН Укра╖ни). У 1967 роц╕ вступив до асп╕рантури, захистив кандидатську, дал╕ – докторську дисертац╕ю. ╤ ось настав 1991 р╕к. Я на той час уже написав три монограф╕╖ з ф╕зики. Звичайно, вс╕ – рос╕йською мовою, як тод╕ було це заведено. Але пост╕йно була думка: щось треба зробити для Укра╖ни.
- ╤ що ж тод╕ м╕г зробити «для Укра╖ни» ф╕зик Шендеровський?
- Скажу, що ще до розвалу Союзу думав про видання енциклопед╕╖ ф╕зики, яко╖ в Укра╖н╕ не було. Правда, були книги рос╕йськомовн╕ ╕з важкою для читача науковою терм╕нолог╕╓ю. Нав╕в контакти з людьми, як╕ займалися виданням енциклопед╕й у Париж╕. Мова про той центр, де працював свого часу Куб╕йович, який зробив велику справу для вивчення ╕сторичного минулого, видавши 10-томну енциклопед╕ю укра╖нознавства.
- Ви самотужки взялися за роботу такого великого обсягу?
- Скажу в╕дверто, цю ╕дею, певною м╕рою, п╕дтримувала й Академ╕я наук. Я об'╖здив чи не всю Укра╖ну, збираючи матер╕ал для майбутньо╖ енциклопед╕╖. На жаль, цей проект не вдалося зд╕йснити, але мене т╕шать слова Олега Ольжича, який сказав, що «тоб╕ простять, якщо ти не зможеш щось зробити, але не простять, якщо ти не в╕зьмешся за цю роботу».
- Влучно сказано. Але що – усе було даремно, оц╕ ваш╕ по╖здки?
- Звичайно, н╕. На основ╕ тих вс╕х напрацювань я п╕дготував ун╕кальний, як на мене, укра╖нсько-англ╕йсько-н╕мецько-рос╕йський словник ф╕зично╖ лексики. Це потужне видання на 12 тисяч сл╕в тиражем у 5 тис. екземпляр╕в. Я намагався зберегти у цьому словнику також ту терм╕нолог╕ю, яка була у 20-х роках.
- А як це сприйняли у наукових колах, передус╕м, в Укра╖н╕?
- Скажу в╕дверто – неоднозначно. ╤ «били» мене, ╕ памфлети писали, ╕ цькували. А мова ж наша така багата, я хот╕в максимально показати ╖╖ розма╖ття, нав╕ть коли це стосувалося ф╕зичних терм╕н╕в. Та в т╕ часи видавали, переважно, словники рос╕йсько-укра╖нськ╕, щоб ви, передус╕м, знали рос╕йську мову, та й головне, щоб часом не було б╕льше укра╖нських сл╕в-синон╕м╕в, н╕ж рос╕йських. ╤ це все обр╕зало будь-як╕ потуги щось зробити.
- Та попри це, ви тод╕, у 90-т╕, таки зум╕ли зд╕йснити чимало…
- Додам – усе це робилося в нелегких умовах разом ╕з друзями, колегами, а найб╕льше – з Володимиром Козирським – другом, однодумцем, як ╕ я, ф╕зиком-теоретиком…
Отак ╕ побачили св╕т «Зб╕рник праць» ╤вана Пулюя у двох томах, «Подвижники Нац╕╖. ╤ван Пулюй – Пантелеймон Кул╕ш», «Молитовник» ╤вана Пулюя. А ще – переклад книги Олександра Смакули «Монокристали», укра╖нсько-англ╕йсько-рос╕йський словник з рад╕ац╕йно╖ безпеки…
Наведу слова ╤вана Пулюя: «Лише внасл╕док при╓днання Укра╖ни до Москов╕╖ утворилася надмогутня Рос╕я, ╕ т╕льки через визволення укра╖нського народу з рос╕йського рабства може стати Рос╕я знову Москов╕╓ю, аз╕атською ╕мпер╕╓ю»

ПРО ПУЛЮЯ, НА ДАЧ╤ ЯКОГО В╤ДПОЧИВАВ ЕЙНШТЕЙН
- А до цього, знаю, варто додати вашу працю над запровадженням у Нац╕ональн╕й академ╕╖ наук ╕менно╖ прем╕╖ ╤вана Пулюя, ╕н╕ц╕ативу й п╕дготовку до в╕дзначення 100-р╕чного юв╕лею ще одного ген╕я укра╖нського народу – Олександра Смакули…
- Все це так… ╤ це забирало масу енерг╕╖, але й додавало ╖╖, коли все вдавалося. От я з колегами 5 рок╕в добивався, щоб увели ╕менну прем╕ю Академ╕╖ наук, прем╕ю ╤вана Пулюя. А мен╕ безпристрасно повторювали, що нема╓ в цьому необх╕дност╕, мовляв, ╕ так ╓ досить тих прем╕й. А це ж була особист╕сть всесв╕тнього масштабу, ваш земляк, ╤ван Пулюй, який ще за 14 рок╕в до Рентгена винайшов ун╕кальну лампу.
- Сьогодн╕ н╕ медицина, н╕ будь-як╕ ф╕зичн╕ досл╕дження не можуть ╕снувати без цього в╕дкриття. Але не вс╕ знають ╕м'я ╖хнього першов╕дкривача.
- Це так. А пом╕ж тим, ╤ван Пулюй був неперес╕чною людиною. Знав 15 мов, одружився у 39 рок╕в, мав 15 д╕тей. В╕н наст╕льки був високопатр╕отичною людиною, що казав: «Нема╓ б╕льшого гонору для кожного ╕нтел╕гентного чолов╕ка, як берегти свою ╕ нац╕ональну честь та працювати без винагороди для сво╓╖ батьк╕вщини…».
Лише один факт: у Пулюя на дач╕ в╕дпочивав сам Альберт Ейнштейн!
- Справд╕ ц╕кавий ╕ малов╕домий факт.
- ╤ в╕н говорить про наукове середовище ╤вана Пулюя, вза╓мов╕дносини з╕ св╕тилами науки. А коли Рентгену було присуджено Нобел╕вську прем╕ю за в╕дкриття промен╕в, природи яких в╕н не розум╕в, то Альберт Ейнштейн говорив Пулюю, що той ма╓ бути гордим за причетн╕сть до епохального в╕дкриття, пояснюючи, чому прем╕ю дали саме Рентгену. «Хто за вами сто╖ть, як╕ держави, як╕ уряди, як╕ грош╕? А за Рентгеном – увесь св╕т», – наголошував тод╕ Ейнштейн ╤вану Пулюю.
…Тому саме до таких людей, як╕ утверджували нашу науку ╕ духовн╕сть, треба прагнути тягнутися, брати з них приклад. Бо мало бути видатним ученим, треба ще любити свою землю, знати духовну спадщину свого народу.
- Напевно, цим поясню╓ться ╕ те, що наш земляк доклав титан╕чних зусиль, аби разом ╕з Пантелеймоном Кул╕шем перекласти й видати укра╖нською мовою Б╕бл╕ю?
- Безумовно. А зна╓те, що ще перед початком роботи над перекладом Б╕бл╕╖ ╤ван Пулюй видав укра╖нською молитвослов ╕ п╕д час рос╕йсько-японсько╖ в╕йни передав укра╖нським полоненим воякам тисячу прим╕рник╕в? Коли про це дов╕дався ╕мператор Япон╕╖, то над╕слав Пулю╓в╕ на знак пошани подарунок – великий килим.
- ╤сну╓ верс╕я, що науковець ╕з таким же проханням звернувся ╕ до рос╕йського генерала аби передати дв╕ тисяч╕ прим╕рник╕в укра╖нським воякам, як╕ служили в рос╕йськ╕й арм╕╖. Але в╕дпов╕д╕ не отримав.
- Так, ╕ це ще раз п╕дкреслю╓ ╕мперське ставлення Рос╕╖ до Укра╖ни та укра╖нц╕в. До реч╕, у розпал Першо╖ св╕тово╖ Пулюй написав дв╕ фундаментальн╕ прац╕ про ситуац╕ю в Укра╖н╕ та ╖╖ роль на тод╕шн╕й геопол╕тичн╕й арен╕. В╕н намагався переконати ╢вропу: Укра╖на ╓ й буде бар'╓ром, який в╕докремлю╓ ╓вропейськ╕ держави в╕д загарбника – Рос╕╖.
- Як на сьогодн╕ - дуже актуальна теза...
- Ба б╕льше, я до цього додам, що Пулюй був переконаний: завдяки самост╕йн╕й Укра╖н╕ московитський царизм було б вит╕снено з Чорного моря, Балкан, Дарданелл ╕ так було б знищено заз╕хання Рос╕╖ на всесв╕тн╓ панування. Наведу його слова: «Лише внасл╕док при╓днання Укра╖ни до Москов╕╖ утворилася надмогутня Рос╕я, ╕ т╕льки через визволення укра╖нського народу з рос╕йського рабства може стати Рос╕я знову Москов╕╓ю, аз╕атською ╕мпер╕╓ю».
- Шкода, що не прислухалася ╢вропа до пророчих сл╕в ╤вана Пулюя.
- Справд╕, хтозна, як би розвивався ╕сторичний поступ ╢вропи, Укра╖ни, як ╖╖ частки, ╕ св╕ту, коли б л╕дери ╓вропейських держав дослухалися до цих сл╕в великого укра╖нця…

ЩОБ ПОЧУВАТИСЯ Г╤ДНИМИ ЛЮДЬМИ
- Василю Андр╕йовичу, про цього великого укра╖нця та ╕нш╕, знаков╕ для Укра╖ни, постат╕, багато хто почув лише наприк╕нц╕ 90-х рок╕в ╕з циклу ваших ╕з Еммою Бабчук рад╕опередач «Нехай не гасне св╕т науки». Ц╕ рад╕опрограми, направду, були н╕би ковтком св╕жого пов╕тря для тисяч ╕ тисяч укра╖нц╕в, як╕ вперше, п╕сля десятил╕ть вимушеного замовчування, д╕знавалися про славних син╕в ╕ дочок Укра╖ни.
- Це було справд╕ так. Запропоновану мною назву програми «Нехай не гасне св╕т науки» Емма Антон╕вна п╕дтримала. Майже п'ять рок╕в програма виходила в еф╕р. За цей час п╕дготував понад 200 нарис╕в ╕з багатющим дов╕дковим, ╕сторичним матер╕алом про славетних, але, на жаль, на той час ще мало знаних укра╖нц╕в.
- Зрештою, я так розум╕ю, на основ╕ цих програм ╕ вийшла сер╕я том╕в про укра╖нц╕в, праця яких мала величезний вплив на розвиток окремих галузей св╕тово╖ науки?
- Так, бо формат рад╕опередач не завжди дозволяв подати розширений матер╕ал про того чи ╕ншого вченого, який змушений був працювати за межами р╕дного краю через часто драматичн╕ для Укра╖ни кол╕з╕╖ ╕сторичного розвитку. Тому укра╖нським вченим доводилося працювати на теренах чужих держав, а ╖хн╕й талант ╕з пол╕тичних м╕ркувань не був належним чином поц╕нований у р╕дному кра╖. Б╕льше того, на так╕ ╕мена, як кажуть, було накладене державне «табу», яке мало стерти ╕з пам'ят╕ народу сотн╕ пр╕звищ великих укра╖нц╕в, щоб перетворити народ у безвольну, безпам'ятну масу раб╕в, як╕ не знають свого минулого.
Зна╓те, у 20-х роках минулого стол╕ття був перепис населення. Так ось, укра╖нц╕в було тод╕ понад 80 м╕льйон╕в! У радянських виданнях передрепрес╕йного пер╕оду вказувалося, що в СРСР укра╖нц╕в було б╕льше, н╕ж рос╕ян. А за ш╕сть рок╕в к╕льк╕сть укра╖нц╕в скоротилася до 55 м╕льйон╕в. Принаймн╕, така цифра вказана у книз╕ "На великой стройке", видан╕й у 30-х роках у Лен╕нград╕.
Так ось, ╕з 20-х рок╕в фактично розпочалося нищення укра╖нства. Розстр╕лювали без суду ╕ сл╕дства, а дал╕ – Голодомор. У 30-х роках був такий соб╕ Соломон Брук, уповноважений по боротьб╕ з укра╖нським буржуазним нац╕онал╕змом. В╕н говорив: «Мы бы хотели уничтожить всю Украину. Но мы этого сейчас не можем сделать. Нам надо украинскую интеллигенцию поставить на колени, это наша задача. Кого не поставим – перестреляем». ╤ тут я знову згадую ╤вана Пулюя. Так ось, в╕н сказав, що «╕нтел╕генц╕я – це с╕ль народу. Якщо не буде ц╕╓╖ «сол╕», не буде чим солити», не буде ╕нтел╕генц╕╖, не буде керманич╕в, тих, хто п╕дн╕матиме народ. ╤ ще в╕н казав, що «за тим народом, за яким вища осв╕та, за тим ╕ перемога».
- Саме це ви ╕ говорили сьогодн╕ юним г╕мназистам, оц╕й майбутн╕й ╕нтелектуальн╕й ел╕т╕ Укра╖ни…
- До реч╕, мене ╕нод╕ так╕ соб╕ скептики-марг╕нали запитують, мовляв, для чого я це все роблю – розпов╕даю молод╕, веду передач╕, створюю ф╕льми, видаю книги? А для того, кажу, щоб на яскравих прикладах показати молодому покол╕нню, сусп╕льству, хто ми ╓. Щоб ми у св╕т╕ почувалися людьми г╕дними. Г╕дними сво╖х корен╕в, свого ╕мен╕, що ми – укра╖нц╕ – ма╓мо свою духовну, просв╕тницьку, подвижницьку м╕с╕ю.
- До реч╕, свого часу про це говорив ╕ Юр╕й Шевельов у сво╖й книз╕ «Триптих про призначення Укра╖ни».
- Так, саме Юр╕й Шевельов п╕дкреслював, що укра╖нцям варто позбавитися тих негативних рис, як╕ притаманн╕ багатьом ╕з нас – нашо╖ меншовартост╕, передус╕м. Розум╕╓те, коли кажуть про Моцарта, Бетховена, то т╕ люди, чи╖ кра╖ни дали людству таких велет╕в культури, пишаються цим. А ми зна╓мо обмежене коло укра╖нських особистостей, а особливо людей, як╕ творили на терен╕ техн╕чних наук, про них ми дуже мало зна╓мо. Тому ╕ намагаюсь, ось уже 25 рок╕в посп╕ль, разом ╕з однодумцями повертати ц╕ ╕мена Укра╖н╕.

ПРО УКРА╥НСЬКИХ З╤РОК ПЕРШО╥ ВЕЛИЧИНИ
- Безумовно, укра╖нська нац╕я подарувала людству ц╕лу плеяду ген╕альних людей. Але назв╕ть, хоча б поб╕жно, пр╕звища тих людей, про яких, завдяки вашим пошукам та досл╕дженням, нин╕ знають б╕льше в Укра╖н╕ та св╕т╕.
- Таких ╕мен не одна сотня… Ну от, хоча б, деяк╕ з них. Петро Лод╕й – професор лог╕ки, метаф╕зики й етики, з 1803 року – професор пед╕нституту, а також викладач ╕ ректор новозаснованого ун╕верситету. Або згадаймо феномен ще одного нашого сп╕вв╕тчизника – Пилипа Кулика, про якого говорив весь св╕т. В╕н – математик, народився у 1793 роц╕ у Львов╕… А Михайло Авенар╕юс – один з╕ славних професор╕в Ки╖вського ун╕верситету, засновник першо╖ науково╖ ф╕зично╖ школи в Укра╖н╕, першо╖ лаборатор╕╖ експериментально╖ ф╕зики ╕ ф╕зичного лабораторного практикуму. Саме завдяки Авенар╕юсу в ун╕верситет╕ Святого Володимира була створена школа ф╕зик╕в, до яко╖ входили так╕ видатн╕ вчен╕, як Пильчиков, Косоногов, Де- Метц…
- Та й уже згадуваний Олександр Смакула, ц╕кава постать у науц╕, родом ╕з Терноп╕лля, людина, ╕м'я яко╖ ви повернули ╕з забуття для Терноп╕льщини та Укра╖ни…
- Це справд╕ ун╕кальна особист╕сть. Нин╕ ми користу╓мось фотоапаратами, ╕ншими оптичними приладами, де ╓ л╕нзи, досконал╕сть яких досягнута завдяки в╕дкриттю явища просв╕тлення оптики, зд╕йсненому Олександром Смакулою. В╕н уперше виростив монокристали бромйодиду тал╕ю, що використовувались н╕мцями в приладах н╕чного бачення. А це був чи найб╕льший у св╕т╕ на той час в╕йськовий секрет. Укра╖нська наука, як бачимо, багата ╕менами в р╕зних галузях.
Не можу не згадати ще ╤вана Горбачевського, б╕ох╕м╕ка, чи╓ ╕м'я носить нин╕ Терноп╕льський нац╕ональний медичний ун╕верситет. Це людина, яка возвеличила ╕ укра╖нську, ╕ чеську науки, вперше зд╕йснивши синтез орган╕чно╖ речовини.
- У ваших передачах ╕ книгах були розпов╕д╕ ╕ про С╕корського, одного з творц╕в гел╕коптер╕в ╕ л╕так╕в, який прославив Америку, ╕ про сина видатного укра╖нського поета Павла Грабовського – Бориса Грабовського, причетного до винаходу телев╕з╕йного бачення…
- У цьому перел╕ку – Михайло Остроградський – з╕рка першо╖ величини у суз╕р'╖ найвидатн╕ших математик╕в св╕ту, Степан Тимошенко – всесв╕тньов╕домий механ╕к, один ╕з творц╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук, Михайло Туган-Барановський – видатний економ╕ст св╕тово╖ слави, А ще – Михайло Кравчук – великий математик, Степан Рудницький – великий географ, який працював у Харков╕, його доля теж траг╕чна, як ╕ доля Михайла Кравчука. А як не згадати Володимира Куб╕йовича, визначного укра╖нознавця, який багато зробив для становлення в Укра╖н╕ географ╕╖, Архипа Люльку – творця двигун╕в для л╕так╕в. Або ж видатного ф╕зика XX стол╕ття, лауреата Нобел╕всько╖ прем╕╖ французького вченого Жоржа Шарпака. А в╕н же наш сп╕вв╕тчизник, родом з Дубровиц╕ на Р╕вненщин╕, ╕ його пр╕звище – Георг╕й Харпак…
- Зна╓те, ось так анал╕зуючи наведен╕ вами факти, роздумуючи над ╕менами, про як╕ ви розпов╕да╓те у сво╖х виданнях, оц╕нюючи все те, що вони дали св╕тов╕, хочеться ще раз згадати слова Оксани Пахльовсько╖ про те, що «у кожн╕й д╕лянц╕ техн╕чного прогресу ╓ вклад укра╖нського вченого».
- Я цю тезу ц╕лком п╕дтримую. Зрештою, це ╕ засв╕дчу╓ 4-томна праця «Нехай не гасне св╕т науки», яку я прив╕з до Тернополя, аби подарувати юним г╕мназистам.
В╕рю, що це видання покликане дати бодай найзагальн╕ш╕ уявлення про велич наших надбань, про ╖хню загальнолюдську ц╕нн╕сть, про св╕точ╕в укра╖нсько╖ науки, про т╕ духовн╕ джерела, як╕ завжди п╕дтримували наш укра╖нський народ житт╓дайною силою. А житт╓здатн╕сть кожного народу визнача╓ться ступенем його духовност╕. Зника╓ духовн╕сть – зника╓ народ...

Олег Сн╕товський
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19571

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков