"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2018 > Тема "З потоку життя"
#3 за 19.01.2018
Василь Шендеровський: ЕЙНШТЕЙН ПОЯСНИВ УКРА╥НЦЮ ПУЛЮЮ, ЧОМУ НОБЕЛ╤ВКУ ОТРИМАВ НЕ В╤Н, А РЕНТГЕН
Василь Шендеровський, доктор ф╕зико-математичних наук, професор ╤нституту ф╕зики НАНУ ЕЙНШТЕЙН ПОЯСНИВ УКРА╥НЦЮ ПУЛЮЮ, ЧОМУ НОБЕЛ╤ВКУ ОТРИМАВ НЕ В╤Н, А РЕНТГЕН
Зустр╕ч ╕з в╕домим ученим, невтомним досл╕дником забутих ╕мен укра╖нц╕в, знаних у св╕т╕, але не завжди – в Укра╖н╕, Василем Шендеровським – не перша для мене. Василь Андр╕йович, напевно, один ╕з небагатьох укра╖нських науковц╕в, хто дуже багато робить для популяризац╕╖ досягнень укра╖нсько╖ науки. Адже в╕н – не лише ф╕зик-теоретик, сп╕вавтор трьох монограф╕й ╕з ф╕зики, укра╖нсько-англ╕йсько-н╕мецько-рос╕йських словник╕в ф╕зично╖ лексики, рад╕олог╕╖, рад╕ац╕йно╖ безпеки, а й упорядник ╕ редактор чотирьох видань про видатного укра╖нського вченого ╤вана Пулюя, близько 600 наукових ╕ науково-популярних розв╕док. А ще з ╕н╕ц╕ативи Василя Шендеровського було вперше за 100 рок╕в перевидано „Б╕бл╕ю" у перекладах Пантелеймона Кул╕ша, ╤вана Нечуя-Левицького та ╤вана Пулюя, вперше в Укра╖н╕ зд╕йснено перевидання «╢вангел╕я» Пилипа Морачевського. Про все це я д╕знався п╕д час попередн╕х виступ╕в Василя Шендеровського в Укра╖нському дом╕ «Перемога» в Тернопол╕, м╕сцевих вишах, на «круглих столах» ╕ наукових конференц╕ях, присвячених славетним вченим, вих╕дцям ╕з Терноп╕льщини. Однак лише цього разу мен╕ вдалося посп╕лкуватися ╕з Василем Андр╕йовичем трохи довше, н╕ж дос╕. Тож деяк╕ фрагменти ц╕╓╖ розмови ╕ пропоную нашим читачам.
ЯК╤ Д╤ТИ, ТАКА Й ДЕРЖАВА – КАЗАВ КОЛИСЬ Д╤Д РОМАНА ШУХЕВИЧА - Пане Василю, ви знову, вкотре, у Тернопол╕. Але цього разу день при╖зду розпочали не зустр╕чами з науковою, ╕нтелектуальною ел╕тою краю, а з╕ старшокласниками Терноп╕льсько╖ г╕мназ╕╖ ╕мен╕ ╤вана Франка. Чому саме так? - Зауважу, що жодна моя по╖здка до Тернополя не обходиться без сп╕лкування ╕з представниками наукових, творчих к╕л, що буде й цього разу, але вже п╕зн╕ше, п╕сля сп╕лкування з╕ старшокласниками-г╕мназистами. Я радо в╕дгукнувся на запрошення при╖хати саме сюди ╕ розпочати сво╓ перебування у Тернопол╕ з в╕дв╕дання г╕мназ╕╖ тому, що вважаю – передус╕м, нац╕ональна св╕дом╕сть молодих людей ма╓ утверджуватися через п╕знання ╕сторичного минулого, повернення держав╕ ╕мен ╖╖ науково╖ ел╕ти. - Зрештою, наск╕льки я розум╕ю, саме сказане вами ╕ ╓ головним постулатом масштабно╖ науково-досл╕дницько╖ прац╕ «Нехай не гасне св╕т науки», з окремими томами яко╖ ви й при╖хали сюди? - Так, нин╕ я презентував г╕мназистам 3-й ╕ 4-й томи свого досл╕дження. У них, як ╕ в попередн╕х двох, розпов╕даю про забут╕ ╕мена знаменитих укра╖нц╕в, пропоную науково-популярн╕ нариси про ╖хн╓ життя та д╕яльн╕сть, ╖хн╕й внесок у св╕тову наукову скарбницю. Хот╕в, щоб ц╕ д╕ти, як╕ прийшли на зустр╕ч з╕ мною, усв╕домили, що треба багато в чому завдячувати сво╖м учителям. - А батькам? - ╤ батькам теж. Батьки дають життя, а вчител╕ часто – ор╕╓нтир у житт╕. Бо ж правду кажуть: який учитель, так╕ ╕ його д╕ти-учн╕. А як╕ д╕ти, така й держава, як сказав колись д╕д Романа Шухевича – Володимир Шухевич. Найц╕нн╕ше, що ╓ у людини, – це здоров'я ╕ знання. А знання треба черпати з книг. Читати ╕ намагатися утвердитися у цьому житт╕ – хто в науц╕, хто на виробництв╕, а хто – в пол╕тиц╕, дипломат╕╖. Тому що наша укра╖нська держава цього потребу╓ нин╕, як н╕коли ран╕ше. - Зна╓те, пане Василю, мене завжди дивувало, що ф╕зик, учений-теоретик, неспод╕вано для оточуючих, раптово зм╕г розкритися ось у так╕й ╕постас╕ глибокого, вдумливого досл╕дника нашо╖ минувшини, зокрема, – духовно╖ ╕ науково╖ спадщини укра╖нського народу. - Так╕, н╕бито «метаморфози», д╕йсно виглядають неспод╕вано лише для сторонн╕х. Але н╕чого «раптово» не ста╓ться. Якщо у душ╕, в думках оте прагнення д╕знатися б╕льше, н╕ж тоб╕ дозволяють знати, нурту╓, то згодом воно проявить себе обов'язково ╕ в конкретному вияв╕. …Отож, у 1964 роц╕ я зак╕нчив Черн╕вецький ун╕верситет, ф╕зичний факультет, – продовжу╓ м╕й сп╕врозмовник. – Направили мене на роботу до Ки╓ва, в ╤нститут нап╕впров╕дник╕в (нин╕ – ╤нститут ф╕зики нап╕впров╕дник╕в НАН Укра╖ни). У 1967 роц╕ вступив до асп╕рантури, захистив кандидатську, дал╕ – докторську дисертац╕ю. ╤ ось настав 1991 р╕к. Я на той час уже написав три монограф╕╖ з ф╕зики. Звичайно, вс╕ – рос╕йською мовою, як тод╕ було це заведено. Але пост╕йно була думка: щось треба зробити для Укра╖ни. - ╤ що ж тод╕ м╕г зробити «для Укра╖ни» ф╕зик Шендеровський? - Скажу, що ще до розвалу Союзу думав про видання енциклопед╕╖ ф╕зики, яко╖ в Укра╖н╕ не було. Правда, були книги рос╕йськомовн╕ ╕з важкою для читача науковою терм╕нолог╕╓ю. Нав╕в контакти з людьми, як╕ займалися виданням енциклопед╕й у Париж╕. Мова про той центр, де працював свого часу Куб╕йович, який зробив велику справу для вивчення ╕сторичного минулого, видавши 10-томну енциклопед╕ю укра╖нознавства. - Ви самотужки взялися за роботу такого великого обсягу? - Скажу в╕дверто, цю ╕дею, певною м╕рою, п╕дтримувала й Академ╕я наук. Я об'╖здив чи не всю Укра╖ну, збираючи матер╕ал для майбутньо╖ енциклопед╕╖. На жаль, цей проект не вдалося зд╕йснити, але мене т╕шать слова Олега Ольжича, який сказав, що «тоб╕ простять, якщо ти не зможеш щось зробити, але не простять, якщо ти не в╕зьмешся за цю роботу». - Влучно сказано. Але що – усе було даремно, оц╕ ваш╕ по╖здки? - Звичайно, н╕. На основ╕ тих вс╕х напрацювань я п╕дготував ун╕кальний, як на мене, укра╖нсько-англ╕йсько-н╕мецько-рос╕йський словник ф╕зично╖ лексики. Це потужне видання на 12 тисяч сл╕в тиражем у 5 тис. екземпляр╕в. Я намагався зберегти у цьому словнику також ту терм╕нолог╕ю, яка була у 20-х роках. - А як це сприйняли у наукових колах, передус╕м, в Укра╖н╕? - Скажу в╕дверто – неоднозначно. ╤ «били» мене, ╕ памфлети писали, ╕ цькували. А мова ж наша така багата, я хот╕в максимально показати ╖╖ розма╖ття, нав╕ть коли це стосувалося ф╕зичних терм╕н╕в. Та в т╕ часи видавали, переважно, словники рос╕йсько-укра╖нськ╕, щоб ви, передус╕м, знали рос╕йську мову, та й головне, щоб часом не було б╕льше укра╖нських сл╕в-синон╕м╕в, н╕ж рос╕йських. ╤ це все обр╕зало будь-як╕ потуги щось зробити. - Та попри це, ви тод╕, у 90-т╕, таки зум╕ли зд╕йснити чимало… - Додам – усе це робилося в нелегких умовах разом ╕з друзями, колегами, а найб╕льше – з Володимиром Козирським – другом, однодумцем, як ╕ я, ф╕зиком-теоретиком… Отак ╕ побачили св╕т «Зб╕рник праць» ╤вана Пулюя у двох томах, «Подвижники Нац╕╖. ╤ван Пулюй – Пантелеймон Кул╕ш», «Молитовник» ╤вана Пулюя. А ще – переклад книги Олександра Смакули «Монокристали», укра╖нсько-англ╕йсько-рос╕йський словник з рад╕ац╕йно╖ безпеки… Наведу слова ╤вана Пулюя: «Лише внасл╕док при╓днання Укра╖ни до Москов╕╖ утворилася надмогутня Рос╕я, ╕ т╕льки через визволення укра╖нського народу з рос╕йського рабства може стати Рос╕я знову Москов╕╓ю, аз╕атською ╕мпер╕╓ю»
ПРО ПУЛЮЯ, НА ДАЧ╤ ЯКОГО В╤ДПОЧИВАВ ЕЙНШТЕЙН - А до цього, знаю, варто додати вашу працю над запровадженням у Нац╕ональн╕й академ╕╖ наук ╕менно╖ прем╕╖ ╤вана Пулюя, ╕н╕ц╕ативу й п╕дготовку до в╕дзначення 100-р╕чного юв╕лею ще одного ген╕я укра╖нського народу – Олександра Смакули… - Все це так… ╤ це забирало масу енерг╕╖, але й додавало ╖╖, коли все вдавалося. От я з колегами 5 рок╕в добивався, щоб увели ╕менну прем╕ю Академ╕╖ наук, прем╕ю ╤вана Пулюя. А мен╕ безпристрасно повторювали, що нема╓ в цьому необх╕дност╕, мовляв, ╕ так ╓ досить тих прем╕й. А це ж була особист╕сть всесв╕тнього масштабу, ваш земляк, ╤ван Пулюй, який ще за 14 рок╕в до Рентгена винайшов ун╕кальну лампу. - Сьогодн╕ н╕ медицина, н╕ будь-як╕ ф╕зичн╕ досл╕дження не можуть ╕снувати без цього в╕дкриття. Але не вс╕ знають ╕м'я ╖хнього першов╕дкривача. - Це так. А пом╕ж тим, ╤ван Пулюй був неперес╕чною людиною. Знав 15 мов, одружився у 39 рок╕в, мав 15 д╕тей. В╕н наст╕льки був високопатр╕отичною людиною, що казав: «Нема╓ б╕льшого гонору для кожного ╕нтел╕гентного чолов╕ка, як берегти свою ╕ нац╕ональну честь та працювати без винагороди для сво╓╖ батьк╕вщини…». Лише один факт: у Пулюя на дач╕ в╕дпочивав сам Альберт Ейнштейн! - Справд╕ ц╕кавий ╕ малов╕домий факт. - ╤ в╕н говорить про наукове середовище ╤вана Пулюя, вза╓мов╕дносини з╕ св╕тилами науки. А коли Рентгену було присуджено Нобел╕вську прем╕ю за в╕дкриття промен╕в, природи яких в╕н не розум╕в, то Альберт Ейнштейн говорив Пулюю, що той ма╓ бути гордим за причетн╕сть до епохального в╕дкриття, пояснюючи, чому прем╕ю дали саме Рентгену. «Хто за вами сто╖ть, як╕ держави, як╕ уряди, як╕ грош╕? А за Рентгеном – увесь св╕т», – наголошував тод╕ Ейнштейн ╤вану Пулюю. …Тому саме до таких людей, як╕ утверджували нашу науку ╕ духовн╕сть, треба прагнути тягнутися, брати з них приклад. Бо мало бути видатним ученим, треба ще любити свою землю, знати духовну спадщину свого народу. - Напевно, цим поясню╓ться ╕ те, що наш земляк доклав титан╕чних зусиль, аби разом ╕з Пантелеймоном Кул╕шем перекласти й видати укра╖нською мовою Б╕бл╕ю? - Безумовно. А зна╓те, що ще перед початком роботи над перекладом Б╕бл╕╖ ╤ван Пулюй видав укра╖нською молитвослов ╕ п╕д час рос╕йсько-японсько╖ в╕йни передав укра╖нським полоненим воякам тисячу прим╕рник╕в? Коли про це дов╕дався ╕мператор Япон╕╖, то над╕слав Пулю╓в╕ на знак пошани подарунок – великий килим. - ╤сну╓ верс╕я, що науковець ╕з таким же проханням звернувся ╕ до рос╕йського генерала аби передати дв╕ тисяч╕ прим╕рник╕в укра╖нським воякам, як╕ служили в рос╕йськ╕й арм╕╖. Але в╕дпов╕д╕ не отримав. - Так, ╕ це ще раз п╕дкреслю╓ ╕мперське ставлення Рос╕╖ до Укра╖ни та укра╖нц╕в. До реч╕, у розпал Першо╖ св╕тово╖ Пулюй написав дв╕ фундаментальн╕ прац╕ про ситуац╕ю в Укра╖н╕ та ╖╖ роль на тод╕шн╕й геопол╕тичн╕й арен╕. В╕н намагався переконати ╢вропу: Укра╖на ╓ й буде бар'╓ром, який в╕докремлю╓ ╓вропейськ╕ держави в╕д загарбника – Рос╕╖. - Як на сьогодн╕ - дуже актуальна теза... - Ба б╕льше, я до цього додам, що Пулюй був переконаний: завдяки самост╕йн╕й Укра╖н╕ московитський царизм було б вит╕снено з Чорного моря, Балкан, Дарданелл ╕ так було б знищено заз╕хання Рос╕╖ на всесв╕тн╓ панування. Наведу його слова: «Лише внасл╕док при╓днання Укра╖ни до Москов╕╖ утворилася надмогутня Рос╕я, ╕ т╕льки через визволення укра╖нського народу з рос╕йського рабства може стати Рос╕я знову Москов╕╓ю, аз╕атською ╕мпер╕╓ю». - Шкода, що не прислухалася ╢вропа до пророчих сл╕в ╤вана Пулюя. - Справд╕, хтозна, як би розвивався ╕сторичний поступ ╢вропи, Укра╖ни, як ╖╖ частки, ╕ св╕ту, коли б л╕дери ╓вропейських держав дослухалися до цих сл╕в великого укра╖нця…
ЩОБ ПОЧУВАТИСЯ Г╤ДНИМИ ЛЮДЬМИ - Василю Андр╕йовичу, про цього великого укра╖нця та ╕нш╕, знаков╕ для Укра╖ни, постат╕, багато хто почув лише наприк╕нц╕ 90-х рок╕в ╕з циклу ваших ╕з Еммою Бабчук рад╕опередач «Нехай не гасне св╕т науки». Ц╕ рад╕опрограми, направду, були н╕би ковтком св╕жого пов╕тря для тисяч ╕ тисяч укра╖нц╕в, як╕ вперше, п╕сля десятил╕ть вимушеного замовчування, д╕знавалися про славних син╕в ╕ дочок Укра╖ни. - Це було справд╕ так. Запропоновану мною назву програми «Нехай не гасне св╕т науки» Емма Антон╕вна п╕дтримала. Майже п'ять рок╕в програма виходила в еф╕р. За цей час п╕дготував понад 200 нарис╕в ╕з багатющим дов╕дковим, ╕сторичним матер╕алом про славетних, але, на жаль, на той час ще мало знаних укра╖нц╕в. - Зрештою, я так розум╕ю, на основ╕ цих програм ╕ вийшла сер╕я том╕в про укра╖нц╕в, праця яких мала величезний вплив на розвиток окремих галузей св╕тово╖ науки? - Так, бо формат рад╕опередач не завжди дозволяв подати розширений матер╕ал про того чи ╕ншого вченого, який змушений був працювати за межами р╕дного краю через часто драматичн╕ для Укра╖ни кол╕з╕╖ ╕сторичного розвитку. Тому укра╖нським вченим доводилося працювати на теренах чужих держав, а ╖хн╕й талант ╕з пол╕тичних м╕ркувань не був належним чином поц╕нований у р╕дному кра╖. Б╕льше того, на так╕ ╕мена, як кажуть, було накладене державне «табу», яке мало стерти ╕з пам'ят╕ народу сотн╕ пр╕звищ великих укра╖нц╕в, щоб перетворити народ у безвольну, безпам'ятну масу раб╕в, як╕ не знають свого минулого. Зна╓те, у 20-х роках минулого стол╕ття був перепис населення. Так ось, укра╖нц╕в було тод╕ понад 80 м╕льйон╕в! У радянських виданнях передрепрес╕йного пер╕оду вказувалося, що в СРСР укра╖нц╕в було б╕льше, н╕ж рос╕ян. А за ш╕сть рок╕в к╕льк╕сть укра╖нц╕в скоротилася до 55 м╕льйон╕в. Принаймн╕, така цифра вказана у книз╕ "На великой стройке", видан╕й у 30-х роках у Лен╕нград╕. Так ось, ╕з 20-х рок╕в фактично розпочалося нищення укра╖нства. Розстр╕лювали без суду ╕ сл╕дства, а дал╕ – Голодомор. У 30-х роках був такий соб╕ Соломон Брук, уповноважений по боротьб╕ з укра╖нським буржуазним нац╕онал╕змом. В╕н говорив: «Мы бы хотели уничтожить всю Украину. Но мы этого сейчас не можем сделать. Нам надо украинскую интеллигенцию поставить на колени, это наша задача. Кого не поставим – перестреляем». ╤ тут я знову згадую ╤вана Пулюя. Так ось, в╕н сказав, що «╕нтел╕генц╕я – це с╕ль народу. Якщо не буде ц╕╓╖ «сол╕», не буде чим солити», не буде ╕нтел╕генц╕╖, не буде керманич╕в, тих, хто п╕дн╕матиме народ. ╤ ще в╕н казав, що «за тим народом, за яким вища осв╕та, за тим ╕ перемога». - Саме це ви ╕ говорили сьогодн╕ юним г╕мназистам, оц╕й майбутн╕й ╕нтелектуальн╕й ел╕т╕ Укра╖ни… - До реч╕, мене ╕нод╕ так╕ соб╕ скептики-марг╕нали запитують, мовляв, для чого я це все роблю – розпов╕даю молод╕, веду передач╕, створюю ф╕льми, видаю книги? А для того, кажу, щоб на яскравих прикладах показати молодому покол╕нню, сусп╕льству, хто ми ╓. Щоб ми у св╕т╕ почувалися людьми г╕дними. Г╕дними сво╖х корен╕в, свого ╕мен╕, що ми – укра╖нц╕ – ма╓мо свою духовну, просв╕тницьку, подвижницьку м╕с╕ю. - До реч╕, свого часу про це говорив ╕ Юр╕й Шевельов у сво╖й книз╕ «Триптих про призначення Укра╖ни». - Так, саме Юр╕й Шевельов п╕дкреслював, що укра╖нцям варто позбавитися тих негативних рис, як╕ притаманн╕ багатьом ╕з нас – нашо╖ меншовартост╕, передус╕м. Розум╕╓те, коли кажуть про Моцарта, Бетховена, то т╕ люди, чи╖ кра╖ни дали людству таких велет╕в культури, пишаються цим. А ми зна╓мо обмежене коло укра╖нських особистостей, а особливо людей, як╕ творили на терен╕ техн╕чних наук, про них ми дуже мало зна╓мо. Тому ╕ намагаюсь, ось уже 25 рок╕в посп╕ль, разом ╕з однодумцями повертати ц╕ ╕мена Укра╖н╕.
ПРО УКРА╥НСЬКИХ З╤РОК ПЕРШО╥ ВЕЛИЧИНИ - Безумовно, укра╖нська нац╕я подарувала людству ц╕лу плеяду ген╕альних людей. Але назв╕ть, хоча б поб╕жно, пр╕звища тих людей, про яких, завдяки вашим пошукам та досл╕дженням, нин╕ знають б╕льше в Укра╖н╕ та св╕т╕. - Таких ╕мен не одна сотня… Ну от, хоча б, деяк╕ з них. Петро Лод╕й – професор лог╕ки, метаф╕зики й етики, з 1803 року – професор пед╕нституту, а також викладач ╕ ректор новозаснованого ун╕верситету. Або згадаймо феномен ще одного нашого сп╕вв╕тчизника – Пилипа Кулика, про якого говорив весь св╕т. В╕н – математик, народився у 1793 роц╕ у Львов╕… А Михайло Авенар╕юс – один з╕ славних професор╕в Ки╖вського ун╕верситету, засновник першо╖ науково╖ ф╕зично╖ школи в Укра╖н╕, першо╖ лаборатор╕╖ експериментально╖ ф╕зики ╕ ф╕зичного лабораторного практикуму. Саме завдяки Авенар╕юсу в ун╕верситет╕ Святого Володимира була створена школа ф╕зик╕в, до яко╖ входили так╕ видатн╕ вчен╕, як Пильчиков, Косоногов, Де- Метц… - Та й уже згадуваний Олександр Смакула, ц╕кава постать у науц╕, родом ╕з Терноп╕лля, людина, ╕м'я яко╖ ви повернули ╕з забуття для Терноп╕льщини та Укра╖ни… - Це справд╕ ун╕кальна особист╕сть. Нин╕ ми користу╓мось фотоапаратами, ╕ншими оптичними приладами, де ╓ л╕нзи, досконал╕сть яких досягнута завдяки в╕дкриттю явища просв╕тлення оптики, зд╕йсненому Олександром Смакулою. В╕н уперше виростив монокристали бромйодиду тал╕ю, що використовувались н╕мцями в приладах н╕чного бачення. А це був чи найб╕льший у св╕т╕ на той час в╕йськовий секрет. Укра╖нська наука, як бачимо, багата ╕менами в р╕зних галузях. Не можу не згадати ще ╤вана Горбачевського, б╕ох╕м╕ка, чи╓ ╕м'я носить нин╕ Терноп╕льський нац╕ональний медичний ун╕верситет. Це людина, яка возвеличила ╕ укра╖нську, ╕ чеську науки, вперше зд╕йснивши синтез орган╕чно╖ речовини. - У ваших передачах ╕ книгах були розпов╕д╕ ╕ про С╕корського, одного з творц╕в гел╕коптер╕в ╕ л╕так╕в, який прославив Америку, ╕ про сина видатного укра╖нського поета Павла Грабовського – Бориса Грабовського, причетного до винаходу телев╕з╕йного бачення… - У цьому перел╕ку – Михайло Остроградський – з╕рка першо╖ величини у суз╕р'╖ найвидатн╕ших математик╕в св╕ту, Степан Тимошенко – всесв╕тньов╕домий механ╕к, один ╕з творц╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук, Михайло Туган-Барановський – видатний економ╕ст св╕тово╖ слави, А ще – Михайло Кравчук – великий математик, Степан Рудницький – великий географ, який працював у Харков╕, його доля теж траг╕чна, як ╕ доля Михайла Кравчука. А як не згадати Володимира Куб╕йовича, визначного укра╖нознавця, який багато зробив для становлення в Укра╖н╕ географ╕╖, Архипа Люльку – творця двигун╕в для л╕так╕в. Або ж видатного ф╕зика XX стол╕ття, лауреата Нобел╕всько╖ прем╕╖ французького вченого Жоржа Шарпака. А в╕н же наш сп╕вв╕тчизник, родом з Дубровиц╕ на Р╕вненщин╕, ╕ його пр╕звище – Георг╕й Харпак… - Зна╓те, ось так анал╕зуючи наведен╕ вами факти, роздумуючи над ╕менами, про як╕ ви розпов╕да╓те у сво╖х виданнях, оц╕нюючи все те, що вони дали св╕тов╕, хочеться ще раз згадати слова Оксани Пахльовсько╖ про те, що «у кожн╕й д╕лянц╕ техн╕чного прогресу ╓ вклад укра╖нського вченого». - Я цю тезу ц╕лком п╕дтримую. Зрештою, це ╕ засв╕дчу╓ 4-томна праця «Нехай не гасне св╕т науки», яку я прив╕з до Тернополя, аби подарувати юним г╕мназистам. В╕рю, що це видання покликане дати бодай найзагальн╕ш╕ уявлення про велич наших надбань, про ╖хню загальнолюдську ц╕нн╕сть, про св╕точ╕в укра╖нсько╖ науки, про т╕ духовн╕ джерела, як╕ завжди п╕дтримували наш укра╖нський народ житт╓дайною силою. А житт╓здатн╕сть кожного народу визнача╓ться ступенем його духовност╕. Зника╓ духовн╕сть – зника╓ народ...
Олег Сн╕товський (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2018 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19571
|