Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2018 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 12.01.2018
ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД

Вже четвертий р╕к на сход╕ Укра╖ни точиться в╕йна, яку розпочала Рос╕я, захопивши Крим ╕ почавши справжню во╓нну ╕ г╕бридну агрес╕ю проти нашо╖ держави з метою повернути територ╕ю Укра╖ни до складу Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ або знесилити ╖╖ р╕зними методами – в╕йною, енергетикою, руйнуванням економ╕ки, у тому числ╕ ╕ мовними проблемами, успадкованими в╕д минулого.
Днями у м╕й комп’ютер якимось чином прорвалася рос╕йська публ╕цистика, де Укра╖ну називають зневажливо «Незал╓жной», де стверджують, що в Укра╖н╕ все погано, що нас чека╓ розвал на окрем╕ частини, що без Рос╕╖ Укра╖на просто перестане ╕снувати. Напевне, це ╕ ╓ мр╕╓ю Рос╕╖, бо там «глаголять», що Укра╖на ╓ штучно створеною державою, що укра╖нсько╖ мови, як тако╖, не ╕сну╓, що наша мова створена поляками ╕ австр╕яками, вс╕ляко ╖╖ паплюжать ╕ насм╕хаються. Цей рос╕йський шов╕н╕зм н╕коли не мав меж.
На сход╕ Укра╖ни в╕н досяг багато. Чому? Укра╖нських шк╕л ще за цар╕в не було, все державне сп╕лкування зд╕йснювалося рос╕йською, майже вся наукова д╕яльн╕сть теж велася рос╕йською. Вс╕ма можливими методами переселяли укра╖нц╕в на територ╕╖, де можна було роздавати безплатно чужу «земельку» працьовитим хл╕боробам (в Башкир╕╖ ╕ Татар╕╖, Зеленому Клину на Далекому Сход╕, П╕вн╕чному Кавказ╕) або знищували укра╖нську ╕нтел╕генц╕ю в тюрмах та на засланн╕, або перекуповували укра╖нську шляхту посадами при «двор╕», перетворюючи ╖╖ в посм╕ховисько, або в послушних виконавц╕в «царсько╖ вол╕».
Особливо ╕нтенсивно ╕ траг╕чно процес знищення всього укра╖нського в╕дбувався п╕сля жовтнево╖ революц╕╖ у 1917 роц╕. Буд╕вництво потужних електростанц╕й, нових завод╕в ╕ фабрик в Укра╖н╕ потребувало робочо╖ сили ╕ ╖╖ знаходили, переселяючи сотн╕ тисяч зароб╕тчан з Рос╕╖ та з ╕нших республ╕к Союзу. Ц╕ зароб╕тчани, зм╕шавшись з м╕сцевим населенням, ставали основою рос╕йськомовност╕.
Процес зрос╕йщення сильно п╕дсилився п╕сля голодомору 1932-1933 рок╕в, коли страшною смертю загинули м╕льйони укра╖нц╕в, а на ╖х земл╕ переселилися, в основному, рос╕яни. П╕сля зак╕нчення Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни багато оф╕цер╕в, особливо з в╕йськ НКВД, поселилися на пост╕йне проживання у Ки╓в╕, в Криму та б╕льшост╕ обласних центр╕в Укра╖ни. В╕йськов╕ оф╕цери, в╕дслуживши свою службу, теж дуже часто вибирали соб╕ м╕сце проживання в Укра╖н╕, не бажаючи повертатися на свою батьк╕вську «Пензенщину»
Вживання рос╕йсько╖ мови стало обов’язковим п╕д час навчання в рем╕сничих училищах, техн╕кумах та в вузах. Я у сво╖ не повн╕ чотирнадцять рок╕в у 1950 роц╕ став учнем Дрогобицького нафтового техн╕куму. В мо╖й груп╕ вс╕ учн╕ були укра╖нцями, п’ятеро були за походженням з Полтавсько╖, Хмельницько╖ та В╕нницько╖ областей, решта ╕з Зах╕дних областей Укра╖ни. Але лише п’ять предмет╕в за чотири роки навчання викладали укра╖нською мовою (укра╖нська мова, ╕стор╕я СРСР, математика, ф╕зика ╕ геодез╕я), решту – рос╕йською. ╤ н╕хто з викладач╕в не питав нас, зна╓мо ми рос╕йську мову чи н╕. Мусили знати, бо нас чекали на робот╕ «необьятные пространства нашей Родины» ╕ ми повинн╕ були стати «советским» народом.
З 1954 по1959 роки я навчався на г╕рничо-промисловому (п╕зн╕ше нафтопромисловому) факультет╕ Льв╕вського пол╕техн╕чного ╕нституту. З 25 студент╕в в груп╕ дво╓ були б╕лорусами ╕ один рос╕янин з Кубан╕. Вс╕ п’ятдесять дисципл╕н, окр╕м ╕стор╕╖ КПРС, марксистсько-лен╕нсько╖ ф╕лософ╕╖ та геодез╕╖ викладали рос╕йською мовою. Знову була та ж мотивац╕я. П╕д час розпод╕лу на роботу – велику частину наших випускник╕в спрямовували на роботу за межами Укра╖ни, а з Рос╕╖ скеровували на роботу таких самих спец╕ал╕ст╕в до Львова чи ╕нших м╕ст Зах╕дно╖ Укра╖ни. Тепер нащадки цих рос╕ян, ╖хн╕ д╕ти ╕ внуки ╓ кор╕нними жителями Укра╖ни.
У с╕мдесятих роках минулого стол╕ття, наприклад, в ╤вано-Франк╕вську в╕дкрили п’ять потужних завод╕в, на яких працювало по в╕с╕м-десять тисяч роб╕тник╕в. На цих заводах виробляли, в основному, оборонну продукц╕ю ╕ переважна к╕льк╕сть працюючих теж були скерован╕ з рос╕йськомовних рег╕он╕в. У мене збер╕гся телефонний дов╕дник тих рок╕в ╕ я не пошкодував свого часу, щоби перечитати його. Виявилося, що 70 в╕дсотк╕в номер╕в телефон╕в були заре╓строван╕ на людей з рос╕йськими пр╕звищами. А тод╕ домашн╕ телефони могли мати люди з певним сусп╕льним становищем.
В с╕мдесятих роках п╕сля траг╕чно╖ смерт╕ ректора ╤вано-Франк╕вського ╕нституту нафти ╕ газу Юр╕я Гагена на посаду ректора скерували аж з Кемерово (Рос╕я) професора Тарасова, який не мав жодого стосунку до нафтово╖ ╕ газово╖ промисловост╕. Через м╕сяць п╕сля його призначення на Вчен╕й рад╕ в╕н оголошу╓, що вс╕ без винятку дисципл╕ни повинн╕ викладати лише рос╕йською мовою. Частина викладач╕в, як╕ не погодилася з цим, були зв╕льнен╕ з роботи.
Настала незалежн╕сть Укра╖ни, але ще довго панувала рос╕йська мова у вищ╕й осв╕т╕. В часи СРСР у вишах Укра╖ни навчалося багато студент╕в з африканських кра╖н, Китаю, В’╓тнаму, кра╖н Близького Сходу. Цих майбутн╕х аб╕тур╕╓нт╕в готували для навчання на п╕дготовчих курсах у вишах Харкова, Донецька, Ки╓ва та в ╕нших м╕стах рос╕йською мовою, бо вважалося що навчання укра╖нською мовою буде менш як╕сним. Навчати ╖х в Укра╖н╕ укра╖нською мовою вважалося недоц╕льним, п╕дкреслюючи другосортн╕сть нашо╖ мови.
В радянськ╕ часи захист дипломних проект╕в, кандидатських ╕ докторських дисертац╕й проводився лише рос╕йською мовою. Але це продовжувалося ╕ в часи незалежност╕ Укра╖ни багато рок╕в. Перех╕д на вживання укра╖нсько╖ мови гальмувався при уряд╕ Азарова м╕н╕стром осв╕ти, науки ╕ спорту Табачником. Формально виш╕ зв╕тували про перех╕д викладання на укра╖нську мову, але на м╕сцях, наприклад, у Криму, зд╕йснювалася зворотня зв╕тн╕сть, – щоби виш╕ не переходили на укра╖нську мову. В Кримському нац╕ональному ун╕верситет╕ (ректор Багров) на факультет╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ майже вс╕ дисципл╕ни викладали рос╕йською мовою, а на юридичному факультет╕ навчання студент╕в зд╕йснювали за навчальними планами ╕ програмами Московського ун╕верситету ╕мен╕ Ломоносова.
Х╕ба про це не знали в Ки╓в╕?
Ще одним важелем зрос╕йщення нашого народу була ╕ ╓ преса – газети, журнали. Багато рок╕в посп╕ль в газетних к╕осках, не лише центру та Сходу ╕ П╕вдня Укра╖ни, а ╕ в зах╕дн╕й частин╕ Укра╖ни переважна к╕льк╕сть преси, особливо журнал╕в, друку╓ться рос╕йською мовою.
У 2012 роц╕ я жив ╕ працював у Криму, але купити хоч якусь газету укра╖нською мовою було неможливо. На мо╓ прохання продати газету «День», «Дзеркало тижня» або будь-яку ╕ншу газету укра╖нською мовою продавець в к╕оску в╕дпов╕дала: «Нет, не было и никогда не будет в Крыму газет на украинском языке». На мо╖ слова, що у Криму проживають 600 тисяч укра╖нц╕в вона в╕дпов╕дала: «это не считается».
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?
Приблизно в цей же час у в╕йськовому шпитал╕ по вулиц╕ М╕чур╕на чув розмову, у як╕й один з хворих, очевидно оф╕цер, голосно сказав: «я ненавижу черных, желтых и хохлов». Але ж в Криму ╕ арм╕я формувалася з кримчан, як╕ св╕домо чи не св╕домо перебували п╕д впливом рос╕йсько╖ пропаганди.
Х╕ба в уряд╕ Укра╖ни не знали про тандем Рос╕йського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, яким керував в╕дставний генерал-лейтенант Леон╕д Решет╕лов – в╕двертий укра╖нофоб ╕ «православний комун╕ст», з кер╕вником Центру стратег╕чних досл╕джень проблем кра╖н ближнього заруб╕жжя Тамарою Гузенковою, як╕ просували тези «н╕яко╖ Укра╖ни нема╓, ╓ лише Малорос╕я, а укра╖нська державн╕сть – це блеф».
До руйнування нашо╖ держави безпосередньо причетна Рос╕йська православна церква, вплив яко╖ на велику частину громадян Укра╖ни залиша╓ться ╕ дос╕ великим.
Можна лише посп╕вчувати велик╕й частин╕ рос╕ян, як╕ справд╕ вважають укра╖нц╕в лише частиною «великого русского народа». Ще б╕льше дивують вчен╕-ф╕лологи, як╕ не можуть не знати, що укра╖нська ╕ рос╕йська мови ╓ мовами р╕зних народ╕в. Для цього треба лише взяти будь-який рос╕йсько-укра╖нський словник ╕ сп╕вставити слова, що починаються з будь-яко╖ букви. В╕зьм╕мо для прикладу слова останнього речення. Наприклад, «для – для, цього – этого, лише – только, взяти – взять, будь – любой, рос╕йсько – русско, укра╖нський – украинский, словник – словарь, сп╕вставляти – сопоставлять, слова – слова, що – которые, починаються – начинаются, с –з, будь – яко╖ – любой, букви – буквы». У цьому вибраному навмання реченн╕ половина сл╕в мають р╕зне звучання. То для чого укра╖нську мову в╕дносити до д╕алекту рос╕йсько╖? П╕сн╕, колядки, щедр╕вки, приказки ╓ зовс╕м р╕зними в укра╖нц╕в ╕ рос╕ян. Нав╕ть назви с╕л в Укра╖н╕ дивують ╕ноземц╕в сво╖м розма╖ттям у пор╕внянн╕ з рос╕йськими Петровками, Степановками або Михайловками чи ╤вановками.
Ми, укра╖нц╕ (╕ не лише укра╖нц╕), волод╕╓мо рос╕йською мовою, зна╓мо ╕стор╕ю, мистецтво, поез╕ю ╕ прозу Рос╕╖, на в╕дм╕ну в╕д рос╕ян, як╕ мало знають культуру ╕нших народ╕в. Так, за даними перепису у СРСР за 1981 р╕к 96 в╕дсотк╕в узбек╕в заявили, що волод╕ють рос╕йською мовою ╕ лише 8 в╕дсотк╕в рос╕ян, що народилися в Узбекистан╕, сказали, що волод╕ють узбецькою мовою. Дещо ╕нше це сп╕вв╕дношення в Укра╖н╕, бо 100 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в заявили про знання рос╕йсько╖ ╕ лише 30 в╕дсотк╕в рос╕ян заявили про знання укра╖нсько╖ мови.
Десять рок╕в тому розмовляв з одеситкою, що к╕лька м╕сяц╕в перед тим при╖хала працювати в Польщу, розмовляла вона пор╕вняно добре польською мовою. Коли я запитав ╖╖, чи зна╓ вона укра╖нську мову, вона здвигнула плечима та здивовано в╕дпов╕ла: «А зачем?».
Наш╕й мов╕ сотн╕ ╕ сотн╕ рок╕в, про що св╕дчать бодай кубанськ╕ народн╕ п╕сн╕, а насправд╕ це укра╖нськ╕ п╕сн╕, як╕ збереглися в пам’ят╕ нащадк╕в запорожц╕в, переселених триста рок╕в тому царицею Катериною на Кубань.
Ц╕ уривки з╕ сказаного ще раз св╕дчать, що Укра╖н╕ ще довго доведеться захищати свою землю в╕д ненажерливого нащадка рос╕йських цар╕в та Л╓н╕на-Стал╕на президента Рос╕╖ Пут╕на. Пут╕н сьогодн╕ нагаду╓ озбро╓ного хул╕гана, який впевнений, що за вс╕ сво╖ вит╕вки йому н╕чого не буде. Але таки рано чи п╕зно час розплати настане. Вся його кл╕ка розсиплеться в порох, але до цього часу в╕н може наробити такого лиха, що виправити його буде дуже важко. Сьогодн╕ Укра╖н╕ треба пережити цю напасть, згуртувавши св╕й народ ╕ долучивши до нашого захисту св╕тову сп╕льноту.

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор,
д╕йсний член Наукового Товариства ╕мен╕ Шевченка
https://zik.ua

P.S. Все ж, принаймн╕, одну укра╖нську державницьку газету в Криму при бажанн╕ можна було знайти – «Кримську св╕тлицю», яку Роман Семенович впродовж багатьох рок╕в активно п╕дтримував сво╖ми завжди актуальними публ╕кац╕ями. Ось лише деяк╕ з них:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=4183
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=6490
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10989
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=11404
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=4537
На фото: Р. С. Ярем╕йчук в редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕», 2008 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2018 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19569

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков