Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ПОБИЛИ ЕКС-ПРЕМ'╢РА ФРАНЧУКА ╤ ВКРАЛИ У НЬОГО ЗОЛОТО ╤ ГРОШ╤
Колишнього прем'╓р-м╕н╕стра Криму Анатол╕я Франчука нев╕дом╕ побили ╕ пограбували у власному...


УКРА╥НЦ╤ СТАЛИ ЧАСТ╤ШЕ ╥ЗДИТИ В АНЕКСОВАНИЙ КРИМ
У липн╕ м╕сяц╕ к╕льк╕сть перетин╕в адм╕нкордону з анексованим Кримом у Херсонськ╕й област╕ зросла...


СУД ПРОДОВЖИВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ НАС╤РОВУ НОСИТИ ЕЛЕКТРОННИЙ БРАСЛЕТ
Нас╕рову заборонено сп╕лкуватися з╕ св╕дками, як╕ проходять у крим╕нальному провадженн╕....


З╤ СЦЕНАР╤Ю Ф╤ЛЬМУ ПРО СТУСА ВИДАЛИЛИ СЦЕНИ З ЙОГО АДВОКАТОМ МЕДВЕДЧУКОМ
Факт того, що сцени з Медведчуком у ф╕льм╕ не буде, п╕дтвердив продюссер стр╕чки Артем Денисов


РЕЙТИНГ ПУТ╤НА ВПАВ ДО Р╤ВНЯ 2013 РОКУ
Нин╕шн╕й рейтинг Пут╕на ╓ найнижчим з 2013 року, коли в╕н теж становив 45%.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 12.01.2018
Кирило Говорун, богослов: В╤ДМОВА В╤ДСП╤ВУВАТИ ДИТИНУ В╤ДБИВА╢ НОРМИ СЕРЕДНЬОВ╤ЧЧЯ

Дорога до Храму

Такого драматичного резонансу не було вже дуже давно. Два запор╕зьких священики УПЦ МП в╕дмовилися в╕дсп╕вувати двор╕чного малюка через те, що в╕н був хрещений у церкв╕ Ки╖вського патр╕архату. Користувач╕ Фейсбуку, як╕ знали родину загибло╖ дитини, запропонували флешмоб – принести п╕д кожен храм УПЦ МП ляльку. П╕сля веч╕рньо╖ публ╕кац╕╖ до ранку т╕льки на одному акаунт╕ пропозиц╕ю принести ляльку п╕д храм, висловлюючи обурення ╕ огиду фактом в╕дмови в╕дсп╕вувати немовля, п╕дтримало дв╕ з половиною тисяч╕ людей.
Та облишмо емоц╕╖. В даний момент я заборонила соб╕ уявляти цю сцену: як плаче мат╕р, стоячи на кол╕нах – благаючи священика зробити те, що в╕н повинен зробити. Зараз моя спроба – поговорити з╕ священством УПЦ МП мовою документ╕в та богословських аргумент╕в.
Ми вир╕шили обговорити це з Кирилом Говоруном, який ╓ авторитетом для думаючо╖ частини УПЦ МП. Можливо, не все сказане прийме паства та кл╕р УПЦ КП, можливо комусь здаватимуться непри╓мними певн╕ аргументи кл╕рика УПЦ МП, але ми хот╕ли, щоб в╕н був почутий саме в рядах УПЦ Московського патр╕архату.
- Отче Кирило, чи ╓ богословськ╕ п╕дстави в╕дсп╕вувати, чи ╓ канон╕чн╕ п╕дстави не в╕дсп╕вувати людей, хрещених в УПЦ КП?
- Якщо говорити про богословськ╕ п╕дстави, то тут треба проводити певн╕ розмежування. На п╕дстав╕ чого було прийнято це р╕шення? Зг╕дно з певними р╕шеннями РПЦ, як╕ також прийнят╕ в Укра╖нськ╕й православн╕й церкв╕ Московського патр╕архату, хрещення, що зд╕йснюються в Ки╖вському патр╕архат╕, вважаються нед╕йсними. Коли ц╕ р╕шення приймалися, ╖х супроводжували коментар╕ богослов╕в, що ц╕ р╕шення суперечать ╕ншим р╕шенням РПЦ ╕ взагал╕ ╕ншим практикам православно╖ церкви. Наприклад, УПЦ МП прийма╓ хрещення в католицьк╕й церкв╕. Тому в одн╕й церкв╕ хрещення католик╕в прийма╓ться, а хрещення, яке зд╕йсню╓ться серед православних юрисдикц╕й, але невизнаних, не прийма╓ться. Це ╓ протир╕ччя.
- ╤ воно заводить ситуац╕ю в абсурд...
- Безперечно. Або ми не прийма╓мо ╕ хрещення, й ╕нославних, або прийма╓мо хрещення ╕нших православних. ╤ церква п╕шла на це не з богословських м╕ркувань (бо богословськ╕ м╕ркування вимагали б певн╕й посл╕довност╕: або ви не прийма╓те жодного хрещення, або тод╕ прийма╓те ╕ хрещення Ки╖вського патр╕архату, бо це не католики, це православн╕).
Але, незважаючи на протир╕ччя, церква його допустила. Допустила через пол╕тичн╕ мотиви. ╤ це р╕шення про невизнання хрещень Ки╖вського патр╕архату чи ╕нших невизнаних юрисдикц╕й ╓ не богословським, а пол╕тично мотивованим.
Сл╕д сказати, що й ╕сторично р╕шення про прийняття чи неприйняття хрещення, зокрема, з боку католик╕в завжди було пол╕тично мотивованим. Я спец╕ально досл╕джував це питання ╕ можу сказати, що коли в╕дбувалося пол╕тичне загострення м╕ж православними греками та латинянами, тод╕ греки переставали визнавати хрещення латинян. Зокрема, це було п╕д час четвертого хрестового походу. Коли ситуац╕я нормал╕зовувалася, то тод╕ хрещення починали приймати.
Один ╕з еп╕зод╕в трапився в середин╕ 18 стол╕ття, коли Константинопольський патр╕архат прийняв р╕шення не приймати хрещення католик╕в (яке до того приймалося). Так ось, це р╕шення, яке було нав'язане патр╕архом Кирилом п'ятим, викликало таке обурення у посла Франц╕╖, який захищав ╕нтереси католик╕в на територ╕╖ Османсько╖ ╕мпер╕╖, що в результат╕ п╕д тиском посла Синод зм╕стив патр╕арха.
Тобто, ми бачимо, що пол╕тика в╕д╕гравала роль у питанн╕ прийняття чи неприйняття хрещення. ╤ на жаль, в Укра╖н╕ ця сумно славна традиц╕я пол╕тизац╕╖ питання хрещення продовжу╓ться. ╤ ця пол╕тизац╕я не в╕дпов╕да╓ ан╕ богословським засадам, ан╕ канон╕чним засадам, ан╕ ╢вангельским засадам. З точки зору ╢вангел╕я, хочу пригадати еп╕зод, коли Христос просив учн╕в (як╕ перешкоджали приходити д╕тям) допускати д╕тей до нього, не ч╕паючи ╖х богословськими чи ╕ншими м╕ркуваннями. В╕н просив ╖х залишити д╕тей за межами цих м╕ркувань. Залиште д╕тей приходити до мене так, як вони ╓.
╤ з точки зору ╢вангел╕я, згадана вами ситуац╕я ще б╕льше скандальна. Вона в першу чергу не в╕дпов╕да╓ ╢вангельському духу, але ╕ з точки зору канону, з точки зору ╕стор╕╖ прийняття хрещень ця ╕стор╕я показу╓, що йдеться про феномен «пол╕тичного православ'я».
- Я сьогодн╕ говорила з нашими священиками, як╕ стверджували, що спочилий Блаженн╕ший Володимир неодноразово казав, що хрещення УПЦ КП та УАПЦ сл╕д приймати.
- Так, п╕д час предстоятельства спочилого Володимира штучн╕ пол╕тичн╕ перепони, як╕ ╕снували м╕ж УПЦ МП та КП м╕н╕мал╕зувалися. Зв╕сно, йдеться про складний феномен м╕ж стосунками МП та КП, тут ╓ канон╕чн╕ п╕дстави, ╓ богословськ╕ ╕ ╓ пол╕тичн╕ питання. ╤ ми п╕д час предстоятельства намагалися розплутати клубок чинник╕в, в╕дд╕ливши пол╕тичн╕ в╕д канон╕чних. У вже сформованому наратив╕ сп╕лкування з Ки╖вським патр╕архатом ми намагалися пол╕тичн╕ мотиви прибрати.
При цьому розум╕ючи, що залишаються богословськ╕ питання, як╕ ми повинн╕ обговорювати. ╤ тод╕ ми ╕н╕ц╕ювали д╕алог ╕з Ки╖вським патр╕архатом, який зак╕нчився не дуже добре. Але була спроба. А зараз ми бачимо спробу знову переплутати богословськ╕ та пол╕тичн╕ питання. ╤ цей еп╕зод – приклад пол╕тизац╕╖, пол╕тичне православ'я перем╕шу╓ться ╕з богословськими питаннями. ╤ це суперечить р╕шенню само╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, яка пол╕тичне православ'я засудила у грудн╕ 2007 року. Зараз в╕дбува╓ться в╕дх╕д в╕д цього р╕шення про депол╕тизац╕ю церковного життя.
- Ви не бо╖теся, що священик╕в УПЦ МП почнуть бити? Не знаю, чи буде флешмоб «принеси ляльку», чим в╕н зак╕нчиться – враховуючи, що сусп╕льство наелектризоване, але це спровокован╕ Запор╕жжям небезпеки.
- Так. Я розум╕ю вс╕ ризики. ╤ я й ран╕ше говорив про зб╕льшення дистанц╕╖ м╕ж ╓пископатом та священиком, духовенством та громадами. ╢ громади, як╕ ц╕лком усв╕домлюють небезпеки рос╕йсько╖ агрес╕╖, називають реч╕ сво╖ми ╕менами, сп╕вчувають нашим во╖нам. Це теж параф╕яни УПЦ, значна частина духовенства думають у такий самий спос╕б. ╤ ╓ частина ╓пископ╕в, як╕ не в╕дчувають настро╖в.
Пам'ята╓те висл╕в: "Живут, не чуя под собой страны». ╢пископат живе, не в╕дчуваючи власно╖ церкви.  Вони не в╕дчувають – через дистанц╕ю м╕ж собою та священством, м╕ж собою та громадами. Зараз все б╕льше ╓пископ╕в ходить з охороною. ╤нколи ця охорона чисельна, що само по соб╕ ╓ абсурдним. З одного боку, реально╖ загрози цим ╓пископам нема, вони просто хочуть продемонструвати пропагандистську тезу про гониму церкву. Але тим не менше, особиста безпека ╓пископ╕в забезпечена: вони можуть говорити все, що захочуть, не думаючи про те, як це в╕д╕б'╓ться на священиках, як це будуть сприймати люди. Бо для багатьох в╕рян УПЦ МП слова ╓пископа спричиняють проблему для сов╕ст╕ – як чинити, чи залишатися в ц╕й громад╕ ╕ чи приймати, як певну норму, все, що каже ╓пископ, який ╓ вчителем для громади. ╤ чи, зрештою, усв╕домлюють ╓пископи, що такими словами та р╕шеннями вони п╕дставляють священик╕в та роблять ╖х цапами-в╕дбувайлами.
- Може прийшов час щось робити ╕з тою ненавистю, яку продукують. Я пам'ятаю, як на Хресн╕й ход╕ п╕д час молебню на Володимирськ╕й г╕рц╕ подавала записку за упок╕й в╕рного УПЦ КП Миколи Лозового (чолов╕ка Тан╕ Чорнов╕л) та Г╕╖ Гонгадзе (в╕н ходив до УАПЦ). Два з трьох монах╕в, по вигляду – чесних, смиренних, ╕з бородами та кругами поту п╕д пахвами, не взяли ц╕ записки, хоча я сказала, що це геро╖ Укра╖ни. Для них було важко – в╕дмовляти у молитв╕. Але ╖х так навчили, що поминати розкольник╕в це антихристиянство. Вони були не в змоз╕ п╕днятися над собою. У нас таких повно. ╤ що з ними робити?
- Питання зн╕маються, коли зн╕ма╓ться пол╕тичне п╕дгрунтя. Кр╕м того, не забувайте, що Укра╖на б╕льше н╕ж Рос╕я живе в режим╕ плюрал╕стичност╕. Ця ситуац╕я характерна ╕ для всього св╕ту: коли православний одружу╓ться ╕з католиком або взагал╕ з мусульманином. Ситуац╕я, коли люди живуть разом, спов╕дуючи р╕зн╕ рел╕г╕йн╕ традиц╕╖, стала дуже поширеною.
╤ такого монол╕тного сусп╕льства, де вс╕ належать до одн╕╓╖ традиц╕╖, не ╕сну╓, ╕ вже н╕коли не буде ╕снувати. Значною м╕рою норми поминання виникли в ситуац╕╖ однор╕дного середньов╕чного сусп╕льства, як захист монол╕тност╕ сусп╕льства. В наш час захист монол╕тност╕ вже не буде працювати, бо монол╕тност╕ вже не ╕сну╓. ╤ ми фактично намага╓мося зберегти фантоми.
Ситуац╕я ╕з забороною поминання в╕дбива╓ норми середньов╕ччя. Якщо говорити про святоотецьку, патр╕отичну традиц╕ю – то там зовс╕м ╕нш╕ норми. Давайте подивимося на Григор╕я Богослова, одного з найб╕льш авторитетних богослов╕в Церкви. Його батько взагал╕ був ╓ретик. ╤ Григор╕й Богослов сп╕лкувався з батьком, любив його, молився за нього, коли той помер, ╕ казав, що м╕й батько, хоча ╕ був ╓ретиком, був б╕льш православним за багатьох мо╖х православних сп╕вбрат╕в. Я не можу уявити, щоб Григор╕й Богослов не молився за свого батька-╓ретика, який був набагато дал╕ в╕д православ'я Григор╕я Богослова, н╕ж в╕рянин Ки╖вського патр╕архату. ╤ тому ц╕ реч╕, про як╕ ви кажете, зумовлен╕ незнанням нашо╖ традиц╕╖ та нашого богослов'я. Вони зумовлен╕ виключно тим, що сказав арх╕╓рей, який дав указ╕вки, ╕ який часто прийма╓ р╕шення п╕д впливом пол╕тичних фактор╕в.
- Я перед нашою розмовою говорила з нашими священиками – чи вони ховають людей ╕нших юрисдикц╕й. ╤ один ╕з наших казав: я ховав в╕рянина В╕рменсько╖ церкви, бо де в╕н у нас знайде ╕ншого священика, ╕ я ховав АТО-вця, який пок╕нчив життя самогубством, бо переконаний, що у нього була зламана псих╕ка – результат того, що в╕н побачив на фронт╕, захищаючи нашу кра╖ну. Тобто в╕н не писав дозвол╕в, не розпитував, а вчинив по сов╕ст╕. Як чинити нашим священикам, коли треба ховати хрещену людину?   
- Так. В╕н керувався ╢вангельською любов'ю, ╕ це ╓ певна норма православного богослов'я – те, чого навчають у сем╕нар╕╖. Головний наш документ – це ╢вангел╕╓, ╕ про цей документ забувають найчаст╕ше, коли звертаються до ╕нших. А по-друге, ╓ багата святоотецька традиц╕я.
Васил╕й Великий – приклад того, як ╕з любов'ю треба ставитися до ╕нших. Тими правилами та нормами, як╕ запровадив Васил╕й Великий до православно╖ Церкви, в четвертому стол╕тт╕ без перехрещень без рукоположень приймали ар╕ан. Ар╕ани в четвертому стол╕тт╕ складали б╕льш╕сть – близько 80% церкви складали ╓ретики. ╤ менш╕сть, зрештою, перемогла. ╤ саме за наполяганням Васил╕я Великого – ар╕ан, як╕ стоять в╕д ортодокс╕╖ значно дал╕, н╕ж невизнан╕ православн╕ юрисдикц╕╖ чи католики, чи протестанти, – приймали – ╕ це було правилом Васил╕я Великого, яке дом╕нувало в церкв╕. Тому, коли наш╕ ╕╓рархи чи священики кажуть перехрещувати д╕тей чи не в╕дсп╕вувати, як ту нещасну дитину, то це не святоотецька традиц╕я, вона не ма╓ н╕якого в╕дношення до традиц╕╖ православно╖ церкви. ╤ вона жодним чином не в╕дпов╕да╓ ╢вангельським нормам.
*   *   *
Допоки я чекала отця Кирила, поговорила з к╕лькома священиками УПЦ МП. Тими, хто н╕коли не в╕дмовив би в пастирськ╕й оп╕ц╕ хрещен╕й людин╕. Якими документами, думками ╕ почуттями керуються священики, як╕ н╕коли не допустили б под╕бного скандалу? Ми виклали ╖хн╕ оц╕нки, аргументи ╕ джерела, але на ╖хн╓ прохання зберегли анон╕мн╕сть.
«Мен╕ соромно за те, що в╕дбулося, мен╕ б ╕ в голову не прийшла думка питати, в як╕й Церкв╕ хрестили дитину. Я добре пам'ятаю, що казав пок╕йний Блаженн╕ший Володимир Сабодан: людей з УПЦ КП ╕ УАПЦ перехрещувати не потр╕бно. А раз д╕йсне хрещення, можливе ╕ в╕дсп╕вування, – говорить один столичний благочинний.
Ще один митрофорний прото╕╓рей заявив, що ма╓ нам╕р усе, що в╕дбулося, обговорити з╕ сво╓ю параф╕╓ю: «Все, що в╕дбулося, вважаю п╕дл╕стю по в╕дношенню до батьк╕в дитини ╕ порушенням апостольських правил. На рос╕йських церковних сайтах ╓ правило отця церкви Василя Великого. В╕н стверджу╓, що належить визнавати хрещення людей, як╕ ╕накше мислять по деяких церковних предметах, адже вони належать до церкви. Т╕, хто забороня╓ в╕дсп╕вувати неб╕жчик╕в ╕з невизнаних церков, заз╕хають на авторитет Отц╕в церкви».
«Я серйозно вивчав тему, оск╕льки давно хот╕в в╕дпов╕сти соб╕ на це питання, спираючись на документи. На оф╕ц╕йному сайт╕ РПЦ знайшов цю в╕дпов╕дь. Нам пропонують ознайомитися ╕ брати для вир╕шення книгу рос╕йського священика Олександра Усатова, де на 29-й стор╕нц╕ ч╕тко написано, цитую: «Англ╕кани, лютерани, реформати, старообрядц╕ й сучасн╕ розкольники (наприклад, укра╖нськ╕ ф╕ларет╕вц╕) приймаються за другим чином – через Миропомазання...» ╥х хрещення визна╓ться, а значить, виходячи з цього, ми не ма╓мо права не в╕дсп╕вати, тому що людина була хрещена», – заявив ще один батюшка.
«Випадок обурливий. ╤ проблема не у в╕дсутност╕ канон╕в для в╕дсп╕вування, а у в╕дсутност╕ милосердя. Я в╕дсп╕вував в╕рних в╕рменсько╖ церкви ╕ АТО-шника, який наклав на себе руки, бо вважаю, що у нього була зламана псих╕ка, ╕ сталося це на фронт╕, коли в╕н захищав Укра╖ну», –сказав мен╕ священик ╕з Волин╕.
«Я в╕дсп╕вував в╕рних КП. ╤ не бачу для цього жодно╖ перешкоди, кр╕м «благословень» окремих арх╕╓ре╖в», – заявив батюшка з Сумщини.
Лана Самохвалова
(Укр╕нформ)

БАТЬКИ БЛАГАЛИ НА КОЛ╤НАХ…

П╕сля того, як священик Московського патр╕архату в╕дмовився в╕дсп╕вувати траг╕чного загиблого хлопчика, у Запор╕жж╕ зчинився справжн╕й скандал. Як йдеться у сюжет╕ ТСН, р╕дн╕ приголомшен╕, вони нав╕ть не могли уявити, що церква в╕дмовить ╖м прямо перед похованням. З осудом позиц╕╖ УПЦ МП вже виступили представники ╕нших християнських церков. Тим часом у ╓парх╕╖ позиц╕ю свого священнослужителя п╕дтримують. Кажуть, що в╕н чинив зг╕дно з канонами. Натом╕сть, розлючен╕ вчинком священика люди почали приносити на ганок церкви ╕грашки на знак п╕дтримки батьк╕в хлопчика. ╤грашки, як╕ приносили обурен╕ люди,  з-п╕д храму прибрали майже одразу. Батьки розпов╕дають, що вмовляли священика й нав╕ть ставали на кол╕на, але панотець з╕брав реч╕ та п╕шов, мовляв, що не хоче брати гр╕х на душу. Батько хлопчика по╖хав до найближчо╖ церкви, але й там отримав категоричну в╕дмову. Попри це обурення людей та осуд в╕д церков ╕нших конфес╕й, у Московському патр╕архат╕ впевнен╕, що ╖хн╕й священик вчинив правильно. За словами оч╕льника ╓парх╕╖, церкву Ки╖вського патр╕архату вони не визнають, в╕дтак малюк вважають нехрещеним. "Н╕яких канон╕чних порушень священик не вчинив. Ставлення морал╕ ╕ сьогодн╕шньо╖ людсько╖ думки до канон╕в церкви - це несум╕рн╕ поняття. Це - як притягувати закони ньютон╕всько╖ механ╕ки до закон╕в квантово╖ ф╕зики", - зазначив арх╕╓пископ Запор╕зький та Мел╕топольський УПЦ МП Лука. Представники ╕нших християнських церков вчинком московських священник╕в приголомшен╕. Мовляв,  з’ясовувати у батьк╕в, де саме вони хрестили траг╕чно загиблу дитину, перед похованням – аморально.
"Позиц╕я нашо╖ церкви ╓ однозначною, що так╕ д╕╖ ╓ неприпустимими. ╤ особисто я вважаю, що випадок прикрий цей. В╕н не те що не християнський, Я вважаю, що це не по-людськи", - зазначив нам╕сник Свято-Михайл╕вського золотоверхого монастиря УПЦ КП Арх╕╓пископ Агап╕т. "Це не момент, коли треба з’ясовувати, як то сказати, конфес╕╖, патр╕архати, канон╕чн╕сть-неканон╕чн╕сть. Момент похорону – це момент трагед╕╖, болю. ╤ потр╕бно просто сп╕вчуваючи, бачачи страждання батьк╕в, треба йти назустр╕ч ╕ сп╕встраждати - те, що Христос робив ╕з нами", - зазначив кер╕вник департаменту ╕нформац╕╖ УГКЦ прото╓рей ╤гор Яц╕в.
Нагада╓мо, трагед╕я у Запор╕жж╕ трапилася 31 грудня. 39-р╕чний чолов╕к в╕дчинив в╕кно на 8 поверс╕ та зробив св╕й останн╕й крок. Якраз у той момент, коли з п╕д'╖зду виходили батько з двор╕чним сином. Самогубця впав прямо на хлопчика. Врятувати малюка медики  не змогли. Попрощатися з дитиною прийшли десятки людей, але священик, якого запросила ритуальна служба, в╕дмовився в╕дсп╕вувати загиблого. Про це в╕н пов╕домив батькам просто перед похованням – коли д╕знався, що дитину хрестили у церкв╕ Ки╖вського патр╕архату. Дитину таки в╕дсп╕вали. Священик Ки╖вського патр╕архату, якого встигли знайти батьки, при╖хав на похорон з ╕ншого к╕нця м╕ста. Натом╕сть московськ╕ панотц╕ попри шалений резонанс  продовжують обстоювати свою позиц╕ю.
www.unian.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19548

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков