Версiя для друку Обговорити в форумi

Ми вже інформували наших читачів про звернення українських письменників до Президента України, Голови Верховної Ради України, Голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Міністра культури України з приводу нищення в окупованому Криму українського державницького видання — єдиної за всі роки Незалежності україномовної газети Криму «Кримська світлиця» - недолугими діями з боку державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво». На сьогодні про свою підтримку «КС» заявили 38 письменників, до яких доєдналися журналісти, інші небайдужі люди — справжні громадяни своєї країни.
Першим дуже оперативно, всього через добу, відреагував Апарат ВР України. Головний консультант Відділу звернень громадян пані Юлія Кравченко повідомляла, що звернення було передано до секретаріату Голови ВР та секретаріату Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики. Так само оперативно діяв і секретаріат вищезгаданого комітету ВР. Відповідь було надано першого ж робочого дня нового року. На жаль, вона вражала не лише похвальною оперативністю. Прочитати її з першого разу не вдалося — свідомість відмовлялася сприймати те, що там було написане. Але прочитавши вдруге, вже й не знав, сміятися, чи плакати. Адже виглядало на те, що голова шановного Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики пані Вікторія Сюмар і в очі його не бачила. Просто “підмахнула” приготовану кимось з помічників відписку. Той же, хто готував “відповідь”, уздрівши словосполучення "Кримська світлиця" відреагував на нього, як на докучливу муху: нагадав заявникові, що згідно ч. 2, ст. 19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування (вони ще тут до чого?), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинними законами України; нагадав, що питаннями фінансування мають опікуватися співзасновники газети, серед яких Всеукраїнське товариство “Просвіта”, сам трудовий колектив газети — об'єднана редакція газети “Кримська світлиця” та Міністерство культури (вийшло зі складу співзасновників рік тому). Така реакція чиновника з усією очевидністю свідчить про те, що заробітчани пана Щекуна, найперше, він сам, таки добряче всім набридли, водячи хороводи під стінами Кабміну, вимагаючи підвищення своїх посадових окладів та оббиваючи пороги Міністерства культури, Верховної Ради, аби вибити з бюджету два з половиною мільйони на підтримку створеної ними в Києві газетки, яку вони називають "Кримською світлицею". Звідси й сприйняття підписантів звернення, як прохачів за тих клонотворців, за збільшення гарантованого державою фінансування для тої газетки, яку ми тут, на півострові, навіть не бачимо.
Сумно, але вкотре переконуємося, що наша влада насправді надто далека від реалій. Оточивши себе клонами, сурогатами, чи можна сподіватись побачити в їх компліментарно-викривленому віддзеркаленні свій справжній образ? Ця відповідь пані Вікторії Сюмар свідчить про те, що моя влада навіть не здогадується про дійсний стан речей з «Кримською світлицею», не знає,
що ніякого “переведення” редакції «КС» на материк в природі не було. Був переїзд лише одного члена колективу редакції, простимульованого просуванням на посаді. Вся редакція «Кримської світлиці» залишилася на півострові, продовжила регулярні публікації на своєму офіційному сайті http://svitlytsia.crimea.ua/, продовжила оцифрування архіву — того самого, яким так вправно користуються київські “герої”-клонотворці, які ховають свої імена під псевдонімами, продовжила і розвинула справу свого спочилого колеги поета Данила Кононенка, вивівши за останні два роки кримський літературний конкурс для дітей та юнацтва “Ми — діти твої, Україно!” на всеукраїнський рівень. Може, то й невеликі досягнення, але це те, що реально може інформаційний “батальйон чотирьох”, кинутий своїми зацними співзасновниками, списаний, звільнений півтора роки тому з роботи, з підстав, висмоктаних з пальця, по суті, зраджений власним видавцем. Кажуть, не так тії недруги, як добрії люди... Чи задумувались пан Щекун і компанія, що брудна пляма знищення поперед московських спецслужб української державницької газети, єдиної за всі часи українськомовної газети Криму «Кримська світлиця» залишиться на ньому назавжди, що ту пляму не завісити жодними орденами, що в той бруд він виваляв і співзасновників, і, певною мірою, чинну українську владу? Може, якраз підсвідоме розуміння незворотності зробленого і змушує осіб, що ховаються під псевдо ігорівсвітличних, пробувати вмазати і нас у той бруд, натякаючи на кошти “невідомого походження”, на які ми тут, на їх думку, розкошуємо, закидаючи нам колаборацію на тій лише підставі, що чиєсь надпильне око вгледіло на одній зі світлин з музею вишивки ім. Віри Роїк відгук якоїсь туристки з т. зв. ЛНР? А чи не задумувався той “святий”, що таких туристів, як, зрештою, і зелених чоловічків, як і окупації, як і необхідності для нього ховатися за псевдо, могло б і не бути, якби влада, в критиці якої нас звинувачує, і справді виконувала частину 2 статті 19 Конституції, діяла строго “...у спосіб, що передбачений Конституцією та чинними законами України”? На жаль, карлуватим, які міряють все на свій кривий аршин, важко уявити, що можна тижнями, місяцями, роками робити свою роботу, не отримуючи за те грошей, ба, більше — ризикуючи бути підданими репресіям, вдовольняючись одним лише сподіванням, що те наближає відновлення територіальної цілісності Краю.
Що далі з нашим зверненням? Зачекаємо на відповіді решти державних інституцій. Втім, думається, не було б зайвим, якщо б якийсь з письменницьких осередків за власною ініціативою вже зараз звернув би увагу підсліпуватих чиновників, що в цьому разі йдеться не про гроші, до яких у них часто зводиться все, а про дещо більш суттєве.

Валентин БУТ, письменник
Крим
***
Повністю текст київської відповіді див. на Фейсбук-сторінці «КС» -
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1375987285864071&set=pcb.1376021235860676&type=3&theater

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 05.01.2018 > Тема "Резонанс"