Версiя для друку Обговорити в форумi

Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголошує, що жодних змін до мовної статті закону про освіту вноситись не буде. Як повідомили УНІАН у прес-службі парламенту, про це він сказав на конференції до Дня місцевого самоврядування у Львівській області.
За його словами, положення сьомої статі закону про освіту стали предметом дискусії не лише в Україні, а й у міжнародному товаристві. Голова українського парламенту повідомив, що мав розмову з представниками Венеційської комісії. «І було узгоджено, що сьома стаття закону «Про освіту» змінюватись не буде. Вона залишиться в ухваленій редакції», - наголосив він. Голова парламенту нагадав, що перед ухваленням закону «Про освіту» відбувалися круглі столи, учасники яких не могли дійти спільної думки, «тому під час розгляду «закону про освіту» ним було створено робочу групу, завдяки чому змогли вийти на компромісне формулювання, яке з одного боку, захищає мову національних меншин, а з іншого - робить обов’язковою умовою для всіх вивчення державної мови». Парубій вважає, що для Верховної Ради нинішнього скликання питання національної ідентичності, історичної пам’яті стало одним із ключових завдань, у тому числі і для нього як голови парламенту. Парубій наголосив, що «коли ми говоримо про війну з російською імперією, то розуміємо, що війна спочатку йде за розум і душі людей, а потім ідуть танки». «І якщо ми не зможемо здобути перемогу за серця і душі наших людей, нам буде дуже важко перемогти у війні», - підкреслив він.
Як повідомляв УНІАН, закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня, мовні положення якого (ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії. Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська. Згідно із законом, особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
28 вересня міністр закордонних справ Павло Клімкін направив ст. 7 закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. 8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок, згідно з яким рекомендувала українській владі збалансувати положення мовної статті. Також Венеціанська комісія, серед іншого, рекомендувала забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС представників відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню питому вагу освіти мовами меншин на початковому і середньому рівнях на додаток до навчання державною мовою; підвищити якість викладання української мови як державної; звільнити приватні школи від нових мовних вимог тощо.

РОСІЙСЬКІЙ МОВІ В УКРАЇНІ НІЧОГО НЕ ЗАГРОЖУЄ

Міжнародній спільноті давно час розібратися в складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування, але російській мові в нашій державі наразі нічого не загрожує. Про це написав міністр закордонних справ України Павло Клімкін у колонці на "Європейській правді".
"Хочу заспокоїти усіх стривожених: російській мові в Україні нічого не загрожує. Вона, як і за часів СРСР, масово звучить на вулицях великих міст, вона широко присутня на українському телебаченні, вона й досі домінує в друкованих ЗМІ", - написав Клімкін.
Він зауважив, що засторога Венеціанської комісії щодо можливого дискримінування російської мови в українській освіті порівняно з мовами ЄС може здатися формально вмотивованою. "Але це тільки ще раз підтверджує, що міжнародній спільноті давно час розібратися в складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування. Перш за все слід з’ясувати, яким є реальний статус і реальна роль російської мови в нашій країні", - вважає міністр.
Клімкін констатував, що після виходу України з СРСР вона з домінантної імперської мови в один день формально перетворилася на мову російської національної меншини, але насправді російська мова вийшла далеко за межі етнічної самоідентифікації і великою мірою витіснила українську в багатьох сферах нашого суспільства взагалі.
Міністр підкреслив, що ми не піддаємо сумніву необхідність забезпечити мовно-освітні права російської меншини, але тільки якщо це стосується її національної ідентифікації і виключно в місцях її компактного проживання.
"Безперечно, нам потрібно вести конструктивний діалог з нашою російською меншиною, інакше замість нас цей діалог вестиме Москва. Безперечно, нам потрібна виважена й толерантна дискусія і з усіма російськомовними співвітчизниками, а також і в українському суспільстві загалом. Переконаний, разом ми знайдемо шлях, щоб гарантувати права наших етнічних росіян, дійти згоди з іншими російськомовними та забезпечити повноцінне функціонування державної мови як потужного чинника формування єдиної української політичної нації", - резюмував Клімкін.
(Укрінформ)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 15.12.2017 > Тема "З перших уст"